Рішення

від 11.12.2024 по справі 910/11804/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.12.2024Справа № 910/11804/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, 1 Д)

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧА ГРУПА АРТПЛАСТ" (01001, місто Київ, проспект Георгія Нарбута, 13, кВ. 103)

2. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 495 139,00 грн.

Без повідомлення (виклику) представників учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧА ГРУПА АРТПЛАСТ" (далі-відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі-відповідач-2) про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 495 139,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" залишено без руху.

07.10.2024 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін), встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов, позивачу для подачі відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023, внесено зміни до ряду статей ГПК України.

Частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Як вбачається з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» позивач та відповідач-1 мають зареєстрований «Електронний кабінет» в підсистемі «Електронний суд» в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі.

Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З урахуванням зазначеного, ухвала Господарського суду міста Києва від 09.10.2024 про відкриття провадження у справі №910/11804/24 надіслана до Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» в ЄСІТС.

З наявного в матеріалах справи повідомлення про доставку електронного листа, яка отримана з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що документ в електронному вигляді "ст.176 Ухвала про відкриття провадження у справі (без виклику сторін) по справі №910/11804/24 (суддя Літвінова М.Є.) було надіслано позивачу та відповідачу-1 до електронного кабінету, дата отримання судом інформації про доставку документа в кабінет ЕС сторони: 11.10.2024.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Згідно абзацу 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Таким чином, день отримання судом повідомлення про доставлення ухвали суду про відкриття провадження у справі на офіційну електронну адресу особи - 11.10.2024.

З метою повідомлення відповідача-2 про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 09.10.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак була повернута відділом поштового зв`язку до суду з поміткою "за закінченням терміну зберіганням".

Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідачів-1,-2 про розгляд справи.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачі-1,-2 мають доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідачі-1,-2 у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подали до суду відзиви на позов, а відтак не скористались наданими процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

28.11.2023 на підставі заяви ТОВ "ВИРОБНИЧА ГРУПА АРТПЛАСТ" на отимання послуг "Бізнес-овердрафт" № 42448445-L4F, між Акціонерним товариством Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» (Банк) та відповідачем-1 (Позичальник) було укладено Договір про надання овердрафтового кредиту, відповідно до п.1.1 якого Банк за наявності вільних грошових коштів здійснює овердрафтове обслуговування Клієнта, яке полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, за рахунок кредитних коштів у межах встановленого Банком кредитного ліміту на поточний рахунок Клієнта (далі - Ліміт), в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення Кредиту, сплати комісії, процентів в обумовлені Договором строки/терміни. Овердрафт (далі також "Кредит") надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, здійснення яких не заборонено чинним законодавством України. Забороняється використання кредитних коштів для погашення кредитів в іноземній валюті, відсотків по ним або іншої заборгованості за кредитними договорами в іноземній валюті, для погашення заборгованості за кредитними договорами в інших Банках, виплати дивідендів, надання/повернення фінансової/матеріальної допомоги.

Відповідно до заяви № 42448445-L4F, кредитний Ліміт овердрафту по цьому Договору, далі Ліміт, становить розмір: 570 000 гривень 00 копійок та надається на поповнення обігових коштів.

Поточний рахунок клієнта: UA98.

Мінімальний розмір ліміту: 10 000, 00 грн, максимальний розмір ліміту: 4 000 000, 00 грн.

Перелік відсоткових ставок для корпоративних клієнтів: 1-30 днів - 24.00% річних; 31-60 днів - 25.50 % річних; 61-90 днів - 27.00% річних

Період безстрокового користування кредитом: до 90 календарних днів з дати виникнення Дебетового сальдо на поточному рахунку.

Строк користування кредитом: 12 місяців з можливістю автолонгації.

За користування Кредитом Клієнт сплачує проценти в розмірі, порядку та на умовах визначених Договором. Нарахування процентів здійснюється щодня, на суму Дебетового сальдо (фактичної заборгованості за Кредитом) починаючи з дати утворення на поточному рахунку Дебетового сальдо при закритті банківського дня та початку періоду безперервного користування Кредитом, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів на рік. День повернення Кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не включається (п. 1.4 Договору).

Відповідно до п. 2 Договору, підписанням цієї Заяви Клієнт висловлює свою пряму і безумовну згоду з тим, що розміри процентних ставок за користування кредитними коштами та комісійних винагород (комісії), які визначені вище, діють протягом поточного календарного кварталу та підлягають перегляду Банком щоквартально. З порядком та умовами встановлення нових розмірів процентних ставок за користування кредитними коштами та комісійних винагород (комісій) на відповідний календарний квартал, які визначені п.п.3.2.4.3.3.Умов та Правил Клієнт ознайомлений та підписанням цієї Заяви Клієнт надає свою пряму і безумовну згоду. Клієнт підтверджує та надає свою згоду, що застосування нових розмірів процентних ставок та комісійних винагород (комісій), встановлених на відповідний календарний квартал, не потребує укладання окремих договорів про внесення змін до кредитного договору, яким є ця Заява разом з Умовами та Правилами та Клієнт погоджується, що до Кредитів, які отримані ним в новому календарному кварталі, застосовуються процентні ставки та комісійні винагороди (комісії), що визначені Тарифами Банку для такого календарного кварталу.

Підписанням цієї Заяви Клієнт підтверджує що ознайомлений та погоджується з іншими видами відповідальності Сторін за порушення умов Договору, які передбачені в Умовах та Правилах, в тому числі з розміром, порядком та умовами нарахування процентів відповідно до 4.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, пені та іншими наслідками у випадку порушення умов Договору (п.3.4 Договору).\

Сторони узгодили, що виконання Клієнтом зобов язань з погашення кредиту, сплати процентів за його використання, комісійних винагород, неустойки та інших платежів, що підлягають сплаті на користь Банку за цим Договором може здійснюватися шляхом ініціювання Банком дебетового переказу з усіх поточних (в т.ч. карткових) рахунків Клієнта в терміни та в межах сум, що підлягають сплаті Банку згідно з цим Договором та/або у разі прострочення таких платежів (п. 4.2 Договору).

Відповідно до пп. 3.2.4.1.2 п. 3.2.4.1 Договору, клієнт приєднується до Умов шляхом підписання Заяви на отримання послуги "Бізнес-овердрафт" (далі - Заява) в Системі Internet Banking Приват24 (Системі "Приват24 для бізнесу") із використанням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП), яка (Заява) разом з цими Умовами становлять кредитний договір (далі - Договір). Клієнт Банку, який вже приєднався до Умов в установленому порядку, має відкритий поточний рахунок в Банку, приєднується до послуги "Бізнес-овердрафт", визначеної п.3.2.4. Умов, шляхом підписання Заяви в Системі "Приват24 для бізнесу" із використанням КЕП. Приєднання до цього Договору є прямою і безумовною згодою Клієнта щодо встановлення Банком в односторонньому порядку будь-якого розміру Ліміту в межах Максимального розміру Ліміту.

Згідно до пп.3.2.4.1.4 п. 3.2.4.1 Договору, банк здійснює овердрафтове обслуговування Клієнта (далі також "обслуговування Ліміту"), що полягає у проведенні його платежів на підставі поданих Клієнтом розрахункових документів (що в розумінні цього Договору є платіжними інструкціями Клієнта, як вони визначені згідно чинним законодавством України), понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється Дебетове сальдо (фактична заборгованість за Кредитом).

Обов?язковою умовою обслуговування Ліміту є надання поручителем поруки за виконання Клієнтом зобов?язань з повернення Кредиту, сплати процентів, комісії за користування Лімітом на умовах, визначених цим Договором. Умови поручительства визначаються у договорі поруки між Банком та поручителем. Для державних та комунальних юридичних осіб підписання договору поруки не є обов?язковою умовою обслуговування Ліміту. У випадку невиконання Клієнтом зобов?язань за цим Договором Клієнт і поручитель відповідають перед Банком як солідарні боржники (пп. 3.2.4.2.5.1-3.2.4.2.5.2 п. 3.2.4.2.5 Договору).

Сторони погодили пп. 3.2.4.3.1-3.2.4.3.1 п. 3.2.4.3 Договору, що за користування Кредитом Клієнт сплачує проценти в порядку та на умовах визначених цим Договором, в розмірі процентних ставок визначених Тарифами згідно п.3.2.4.10 Договору для відповідного Бізнес-сегменту, до якого відноситься Клієнт. Нарахування процентів здійснюється щодня, на суму Дебетового сальдо (фактичної заборгованості за Кредитом) починаючи з дати утворення на поточному рахунку Дебетового сальдо при закритті банківського дня та початку періоду безперервного користування Кредитом, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів на рік. День повернення Кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не включається.

Відповідно до пп. 3.2.4.3.2.1 п. 3.2.4.3 Договору,у разі неповернення Кредиту до дати закінчення періоду безперервного користування Кредитом, проценти за користування Кредитом нараховуються за процентною ставкою, розмір якої визначений Тарифами (п.3.2.4.10 Договору) за користування Кредитом понад період безперервного користування Кредитом, що визначений Тарифами (п.3.2.4.10 Договору).

Згідно до п. 3.2.4.3.3. Договору сторони дійшли згоди, що розміри процентних ставок за користування кредитними коштами та комісійних винагород (комісії), які визначені Тарифами, діють протягом календарного кварталу, для якого вони встановлені та підлягають перегляду Банком щоквартально.

Перегляд розмірів процентних ставок за користування кредитними коштами та комісійних винагород (комісій) та встановлення Банком нових розмірів процентних ставок та комісійних винагород (комісій)

на наступний календарний квартал здійснюється Банком за 10 (десять) календарних днів до дати початку дії відповідного календарного кварталу, для якого встановлюються відповідні процентні ставки та комісійні винагороди (комісії).

Банк інформує Клієнта, а в разі збільшення розмірів процентних ставок та комісійних винагород (комісій) - поручителя та інших зобов?язаних за цим Договором осіб, про нові розміри процентних ставок та комісійних винагород (комісій), що встановлюються на наступний календарний квартал, до дати початку дії відповідного календарного кварталу, шляхом направлення електронних повідомлень сформованих автоматичними системами Банку з використанням каналів Засобів електронного зв?язку.

У випадку ненаправлення Банком Клієнту інформації щодо розмірів процентних ставок та комісійних винагород (комісій) на наступний календарний квартал, в такому кварталі застосовуються процентні ставки та комісійні винагороди (комісії), що діяли в попередньому календарному кварталі.

Розміри процентних ставок за користування кредитними коштами та комісійних винагород (комісій), що визначені Тарифами для відповідного календарного кварталу, застосовуються до Кредитів, які отримані в такому кварталі, тобто застосовуються процентні ставки та комісійні винагороди (комісії), що визначені Тарифами, які діяли на дату отримання такого Кредиту.

Сторони погодили, що застосування нових розмірів процентних ставок та комісійних винагород (комісій), встановлених на відповідний календарний квартал, не потребує укладання окремих договорів про внесення змін до цього Договору та до договорів, укладених в забезпечення виконання зобов?язань за цим Договором, та Клієнт погоджується, що до Кредитів, які отримані ним в новому календарному кварталі, застосовуються процентні ставки та комісійні винагороди (комісії), що визначені Тарифами Банку для такого календарного кварталу.

Сторони погодили, що у випадку незгоди Клієнта з новими розмірами процентних ставок за користування кредитними коштами та комісійними винагородами (комісіями) на наступний календарний квартал, Банк припиняє подальшу видачу кредитних коштів за цим Договором, а Клієнт зобов?язується здійснити погашення існуючої у нього заборгованості в порядку та на умовах визначених цим Договором, при цьому застосовуються процентні ставки за користування Кредитом та комісійні винагороди (комісії), що визначені Тарифами Банку, які діяли на дату отримання такого Кредиту. Після погашення Клієнтом всієї заборгованості за цим Договором, дія Договору припиняється.

Відповідно до пп.3.2.4.5.1-3.2.4.5.2 п. 3.2.4.5 Договору, строк користування Кредитом становить 12 місяців. В разі якщо за 30 днів до закінчення встановленого строку користування Кредитом жодна зі Сторін не надіслала письмове повідомлення про припинення кредитування за цим Договором та за відсутності порушення Клієнтом будь-яких умов Договору, строк користування Кредитом пролонгується на той самий строк, а кредитування відбуватиметься на тих самих умовах. Цей Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами Заяви та діє до повного виконання Сторонами зобов`язань за цим Договором.

Сторони, керуючись ст. 212 Цивільного кодексу України, домовилися про те, що цей Договір, в частині настання прав та обов?язків Сторін щодо надання Банком та повернення Клієнтом кредиту зі сплатою процентів на користь Банку, укладається під відкладальною обставиною. Сторони встановили, що відкладальною обставиною за цим Договором є порушення Клієнтом зобов?язань з повернення кредиту (його частини), що триває протягом 60-ти календарних днів з дати прострочення цього зобов`язання. Наслідком настання відкладальної обставини, яка настає на 60-й календарний день з дати прострочення повернення кредиту (його частини), є виникнення зобов?язання Клієнта повернути Банку всю суму фактично отриманого кредиту, сплатити нараховані проценти за користування кредитними коштами, комісійні винагороди (комісії), неустойку та інші платежі відповідно до умов цього Договору.

Надалі, 28.11.2023 між громадянином України ОСОБА_1 (далі-поручитель) та Акціонерним товариством Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» (далі-кредитор) укладено договір поруки №3068620196-ДП- L4F, за умовами п. 1.1 якого поручитель безумовно, безвідклично та безоплатного зобов`язується перед кредитором відповісти солідарно з позичальником за виконання в повному обсязі зобов`язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Кредитного договору.

18.05.2024 позивач скерував на адреси відповідачів-1,-2 повідомлення-вимогу №31128K9M0S02N про порушення зобов`язань за кредитним Договором № 42448445-L4F від 28.11.2023, в якому банк повідомив про наявність заборгованості в розмірі 485 227,76 грн, з якої прострочений кредит - 451 260,93 грн, прострочені проценти - 33 866,93 грн. На підтвердження направлення вказаної вимоги, позивач долучив копію списку «претензії 17.05», опису вкладення до цінного листа. Однак, відповідь на вказану претензію позивач не отримав та наявну заборгованість відповідачі не погасили.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що позичальник у порушення умов вказаного договору допустив прострочення виконання договірних зобов`язань, у зв`язку із цим у відповідача-1 виникла заборгованість у розімірі 495 139,00 грн, з якої 451 260,93 грн - заборгованість по кредиту, 43 778,07 грн - заборгованість по відсотках, а тому банк звернувся до суду з позовом до суду щодо солідарного стягнення вказаної суми заборгованості з боржника та поручителя.

Відповідачі-1,-2 відзив на позовну заяву не подали, доводів позивача не спростували.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Внаслідок укладення кредитного договору № 42448445-L4F від 28.11.2023 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

За умовами ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ст. 1069 Цивільного кодексу України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір плати за використання клієнтом коштів банку, яке не встановлене договором, не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України.

В силу положень статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 1049 Цивільного кодексу України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 Цивільного кодексу України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України).

Про правові наслідки порушення зобов`язання боржником йдеться також в ч. 1 ст. 611, ч. 2-4 ст. 612 Цивільного кодексу України, ч. 1,2 ст. 220 Господарського кодексу України, які передбачають відповідальність боржника.

Відповідно до листа Національного банку України від 31.10.2001 р. № 12-111/1355-6569 "Роз`яснення щодо відображення в бухгалтерському обліку кредитів "овердрафт" відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України" овердрафт - це короткостроковий кредит, що надається надійному клієнту понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунка. При цьому утворюється дебетове сальдо. Овердрафт оформлюється договором, в якому зазначається ліміт овердрафту, умови його використання, відсотки за ним, а також відповідальність за несвоєчасне повернення. Відсотки за овердрафтом нараховуються на дебетовий залишок за рахунком за заздалегідь визначеною процентною ставкою. Враховуючи особливості надання кредиту "овердрафт", який надається лише надійним клієнтам банку, у разі порушення строків сплати основного боргу або процентів за овердрафтом банк має віднести заборгованість за овердрафтом на відповідні рахунки короткострокових кредитів.

Проценти за овердрафтом нараховуються згідно з договором за овердрафтом та обліковою політикою банку, але не рідше одного разу на місяць. Порядок сплати процентів визначається договором і здійснюється з поточного рахунка клієнта. У разі прострочення сплати процентів за овердрафтом, відповідна сума нарахованих процентів переноситься на рахунок прострочених нарахованих доходів.

У разі прострочення строку погашення основної суми боргу за овердрафтом, залишок за овердрафтом переноситься на рахунок простроченої заборгованості за наданими кредитами.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов кредитного договору №42448445-L4F від 28.11.2023 позивач встановив відповідачу-1 кредитний ліміт у розмірі 570 000 гривень 00 копійок.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Судом встановлено, що у відповідача - 1 перед позивачем утворилась заборгованість по поверненню кредитних коштів за кредитним договором про надання овердрафтового кредиту від 28.11.2023 року в розмірі 451 260,93 грн, що підтверджується детальним розрахунком заборгованості станом на 03.09.2024 року, наданим позивачем.

В якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 42448445-L4F від 28.11.2023, між Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та громадянином України ОСОБА_1 (далі-поручитель) укладено договір поруки №3068620196-ДП- L4F, за умовами п. 1.1 якого поручитель безумовно, безвідклично та безоплатного зобов`язується перед кредитором відповісти солідарно з позичальником за виконання в повному обсязі зобов`язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Кредитного договору.

18.05.2024 позивач скерував на адреси відповідачів-1,-2 повідомлення-вимогу №31128K9M0S02N про порушення зобов`язань за кредитним Договором № 42448445-L4F від 28.11.2023, в якому банк повідомив про наявність заборгованості в розмірі 485 227,76 грн, з якої прострочений кредит - 451 260,93 грн, прострочені проценти - 33 866,93 грн. На підтвердження направлення вказаної вимоги, позивач долучив копію списку «претензії 17.05», опису вкладення до цінного листа. Однак, відповідь на вказану претензію позивач не отримав та наявну заборгованість відповідачі не погасили.

Відповідно до частини першої статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частинами першою та другою статті 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Таким чином, при солідарному обов`язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред`явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред`явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Отже, суд зазначає, що відповідачі, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов кредитного договору № 42448445-L4F від 28.11.2023, договору №3068620196-ДП- L4F від 28.11.2023 не виконали свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо солідарного стягнення 495 139,00 грн, з яких 451 260,93 грн - заборгованість по кредиту, 43 778,07 грн - заборгованість по відсотках, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволенням позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідачів в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76 - 80, 86, 129, 165, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧА ГРУПА АРТПЛАСТ" (01001, місто Київ, проспект Георгія Нарбута, 13, кВ. 103; код ЄДРПОУ 42448445) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість по кредиту - 451 260 грн. (чотириста п`ятдесят одна тисяча двісті шістдесят) 93 коп., заборгованість по відсотках - 43 778 грн. (сорок три тисячі сімсот сімдесят вісім) 07 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 5941 грн. (п`ять тисяч дев`ятсот сорок один) 68 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 11.12.2024.

Суддя М.Є.Літвінова