Рішення

від 12.12.2024 по справі 910/1762/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.12.2024Справа № 910/1762/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮМК Групп" (місто Київ)

до Trojna Trading s.r.o. (місто Прага, Чеська Республіка)

про стягнення 16 095,84 євро,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники учасників судового процесу: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮМК Групп" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до компанії Trojna Trading s.r.o. про стягнення 16 095,84 євро попередньої оплати за непоставлений відповідачем товар за контрактом від 01.07.2023.

Судом встановлено, що відповідач - компанія Trojna Trading s.r.o., є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством Чеської Республіки.

Відповідно до ст. 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Статтею 367 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що компанію Trojna Trading s.r.o., слід повідомляти про розгляд цієї справи в порядку, передбаченому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, Гаага, 1965 (далі - Конвенція), учасником якої є Республіка Чехія, та яка є чинною в Україні згідно із Законом України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах".

Відповідно до ст. 1 Конвенції, ця Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.

Статтями 2-3 Конвенції, визначено, що кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов`язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3-6. Кожна Держава організовує Центральний Орган згідно із своїм правом. Орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей.

В силу приписів ст. 6 Конвенції, Центральний Орган запитуваної Держави або будь-який орган, який вона може призначити для цього, складає підтвердження відповідно до формуляра, доданого до цієї Конвенції. У підтвердженні підтверджується факт вручення документу і зазначається спосіб, місце та дату вручення, а також особа, якій документ було вручено. Якщо документ не був вручений, в підтвердженні зазначаються причини, які перешкодили врученню. Запитуючий орган може вимагати, щоб підтвердження, яке було складене не Центральним Органом або судовим органом, було скріплено підписом представника одного з цих органів. Підтвердження направляється безпосередньо запитуючому органу.

Уповноваженим органом Республіки Чехія є Міністерство юстиції Чеської Республіки (Ministry of Justice of the Czech Republic), до якого слід направляти прохання про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Конвенції, якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої цієї статті, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної Держави.

У зв`язку з цим ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/1762/24, визнано її малозначною, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання); ухвалено направити судове доручення про надання правової допомоги у справі № 910/1762/24 до Міністерства юстиції Чеської Республіки, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.

Відповідач про розгляд даної справи повідомлений належним чином, у порядку, передбаченому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, про що до Господарського суду міста Києва від Центрального Органу Республіки Чехія надійшло відповідне підтвердження.

Проте відповідач у встановлений судом процесуальний строк чи в інший розумний строк відзиву на позовну заяву чи будь-яких заперечень проти позову не подав.

При цьому з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України передбачено, що в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2023 між компанією Trojna Trading s.r.o., як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮМК Групп", як покупцем, було укладено контракт на купівлю товарів (далі - Контракт), за умовами п. 1 якого предметом цього Контракту є зобов`язання Продавця передати товар Покупцю, з Чеської Республіки на територію України, і надати Покупцеві можливість прийняти на себе права власності і ексклюзивні права на поширення цих товарів. Покупець зобов`язується прийняти поставлені товари і сплатити Продавцю обумовлену ціну покупки.

Відповідно до п. 2.1 Контракту умови поставки цього Контракту регулюються положеннями "Інкотермс 2010", що заявляється Продавцем в кожному рахунку-фактурі. Сторони погоджуються з умовами поставки FCA з Чеської Республіки.

Згідно з п. 2.2 Контракту поставка вважається виконаною, а товари доставленими Покупцеві, коли ці товари передаються на складі, Чеська Республіка до першого перевізника, уповноваженого Покупцем для транспортування Покупцеві.

Пунктом 3.1 Контракту сторони погодили, що Покупець повинен замовляти товари від Продавця у вигляді замовлень по електронній пошті і оплачувати рахунки-фактури (далі іменується як "замовлення") не менше, як за 25 календарних днів до планованого дня забору, а Продавець зобов`язаний оформити підтвердження замовлення впродовж 2-х робочих днів після отримання його електронної форми, або інший письмовій формі, узгодженої Сторонами. Будь-яка можлива додаткова зміна замовлення вважається новим замовленням, яке замінює попереднє замовлення, і це нове замовлення має бути виконано в найближчі 25 календарних днів після його отримання.

Згідно з п. 3.4. Контракту його валютою є євро, якщо це не обумовлено інакше.

Пунктом 4.1. Контракту визначено, що ціна одиниці закупівлі товарів і безповоротної тари узгоджується Сторонами в Додатку №1 до цього Контракту та діє протягом одного року з дати підписання цього Контракту.

Ціна покупки для товарів наведена в Додатку №1 цього Контракту, а постачальник збереже цю ціну за цим договором так довго, як курс обміну буде знаходитись в межах коливання +/- 5% згідно даним національного банку Чехії. Європіддони повинні бути сплачені разом із поставкою. Вартість цієї невідповідної тари наведено в Додатку №1 до цього Контракту.

Згідно з п. 6.1 Контракту ціна покупки замовлених товарів обумовлена попередньою оплатою. Продавець повинен видати рахунок-фактуру для Покупця.

Покупець зобов`язаний сплатити 100% від загальної суми, перш ніж Продавець почне виробляти товари для Покупця (п. 6.2 Контракту).

За умовами пунктів 10.3, 12.2 Контракту (в редакції додаткової угоди № 1 від 01.07.2023) суперечки, що випливають із цього Контракту, та у зв`язку з ним, підлягають вирішенню в Господарському суді міста Києва у відповідності до діючого законодавства України. Сторони Контракту чітко погодились, що Контракт має врегульовуватись та тлумачитись за допомогою положень українського права.

Судом встановлено, що відповідно до умов п. 3.1. Контракту Покупець замовив у Продавця товар, а Продавець виставив попередній рахунок-фактуру № Z2023001 від 14.08.2023 на загальну суму 16 095,84 Євро.

Означений попередній рахунок-фактура № Z2023001 від 14.08.2023 на суму 16 095,84 Євро оплачений позивачем 29.08.2023 платіжною інструкцією в іноземній валюті від 29.08.2023.

Зі змісту попереднього рахунку-фактури № Z2023001 від 14.08.2023 вбачається, що замовлений та оплачений Покупцем товар буде готовий у повному обсязі до поставки Покупцю максимум через 21 день з дати оплати.

Згідно з п. 2.6. Контракту (в редакції додаткової угоди № 1 від 01.07.2023) сторони погодили, що незалежно від умов, зазначених в інших пунктах Контракту, додатків до нього, в будь яких інвойсах тощо, строки поставки товару не повинні перевищувати 80 календарних днів, що обраховуються з дати здійснення попередньої оплати за Контрактом. У випадку порушення Продавцем строків передачі товару Покупцеві, Продавець повинен повернути Покупцю грошові кошти за товар, який не був своєчасно переданий. В даному випадку повідомлення Покупцем Продавця про необхідність повернення попередньої оплати за цим контрактом не обов`язкове.

Таким чином, позивач виконав свої зобов`язання щодо оплати замовленого у відповідача товару в повному обсязі 29.08.2023, проте відповідач у встановлені Контрактом строки (80 календарних днів з дати здійснення попередньої оплати), чи в інший строк своїх зобов`язань з поставки оплаченого позивачем товару не виконав.

05.12.2023 позивачем надіслано на електронні адреси відповідача, в тому числі на електронну адресу, що зазначена в попередньому рахунку-фактурі № Z2023001 від 14.08.2023 - fabryova@kubickova.infо, претензію вих. № 271123/ТТ-П від 27.11.2023 з вимогою про повернення сплачених позивачем коштів у розмірі 16 095,84 Євро за платіжними реквізитами Покупця, зазначеними в Контракті, протягом 30 днів.

Означену претензію Відповідач отримав 05.12.2023, проте залишив її без відповіді та задоволення.

У зв`язку з цим позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом про стягнення з відповідача 16 095,84 Євро передоплати за Контрактом в судовому порядку.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного Кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Статтею 688 Цивільного кодексу України на покупця покладено обов`язок повідомити продавця про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Згідно з ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 ЦК України).

Можливість обрання варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

За ч. 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач 05.12.2023 звернувся до відповідача з претензією вих. № 271123/ТТ-П від 27.11.2023 про повернення сплачених позивачем коштів у розмірі 16 095,84 Євро, яка відповідачем залишено без відповіді та задоволення.

Частиною 3 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з ч. 2 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, доводів і тверджень позивача у встановленому законом порядку не спростував.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Твердження позивача відповідачем належними доказами не спростовані.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та не спростованими належним чином у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Trojna Trading s.r.o. (Рибна, 716/24, 110 00, місто Прага, Чеська Республіка, реєстраційний (ідентифікаційний) номер: 09455876) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮМК Групп" (03151, місто Київ, вул. Ушинського, будинок 40, офіс 302; ідентифікаційний код 44216212) 16 095 (шістнадцять тисяч дев`яносто п`ять) євро 84 євроцентів попередньої оплати та 9 779 (дев`ять тисяч сімсот сімдесят дев`ять) грн 07 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко