Ухвала

від 12.12.2024 по справі 910/13154/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

12.12.2024Справа № 910/13154/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мар Шіппінг»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хюррем»

про стягнення 667 442,81 грн.,

Суддя Ломака В.С.

Без виклику (повідомлення) учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мар Шіппінг» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хюррем» (далі - відповідач) про стягнення 667 442,81 грн., з яких: 439 500,00 грн. - основний борг за договором експедирування та перевалки обробки експортного вантажу від 23.02.2024 № 230224/1 (далі - Договір), 14 432,87 грн. - інфляційні втрати, 4 695,61? грн. - 3 % річних, 40 695,31 грн. - пеня, 168 119,11 грн. - штраф.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов Договору в частині повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг із транспортно-експедиторського обслуговування та організації зберігання вантажів Товариства з обмеженою відповідальністю «Хюррем», у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій та компенсаційних виплат.

Ухвалою від 28.10.2024 господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/13154/24; вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

04.12.2024 року через систему «Електронний суд» надійшла заява позивача від 03.12.2024, у якій останній просив суд прийняти відмову від вищевказаного позову.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мар Шіппінг» від 03.12.2024 про відмову від позову, суд зазначає таке.

Положеннями частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частина 2 вищевказаної норми процесуального права передбачає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з частинами 1-3 статті 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (частина 5 статті 191 Господарського процесуального кодексу України).

Аналіз приписів статті 191 Господарського процесуального кодексу України дає підстави дійти висновку, що підставами відмови господарським судом у задоволенні заяви про відмову від позову є:

- представник відповідної сторони обмежений у повноваженнях на вчинення процесуальної дії (відмови від позову);

- відмова позивача від позову у справі, в якій особу представляє її законний представник, суперечить інтересам особи, яку він представляє.

Як зазначив Верховний Суд у постанові № 925/2151/14 від 17.04.2019, положення статті 191 Господарського процесуального кодексу України не встановлюють підставу для відмови у задоволенні заяви про відмову від позову у вигляді того, що така відмова порушує права як товариства, так і інших осіб, окрім випадків коли особу позивача представляє її законний представник і його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє. Також приписами статті 191 Господарського процесуального кодексу України не визначено підставу для відмови у задоволенні заяви про відмову від позову у зв`язку з її недостатньою обґрунтованістю.

Розглянувши подану позивачем заяву про відмову від позову, суд встановив, що її підписано Іщенко Інгою Петрівною, яка є представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мар Шіппінг» за ордером від 23.10.2024 серії АІ № 1732604. Згідно з інформацією, що міститься у вказаному ордері договором про надання правничої допомоги повноваження адвоката не обмежуються.

Враховуючи, що відмова від позову є формою реалізації передбаченого статтею 14 Господарського процесуального кодексу України принципу диспозитивності господарського судочинства та не суперечить інтересам позивача, суд дійшов висновку про прийняття відмови позивача від позову в цій справі.

У зв`язку з тим, що позивач з власної ініціативи письмовою заявою відмовився від позову і відмова прийнята господарським судом, провадження у справі підлягає закриттю на підставі частини 3 статті 91 та пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Частиною 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Положеннями частини 3 статті 7 Закону «Про судовий збір» визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічні положення також викладені у частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, враховуючи прийняття судом відмови від позову та закриття провадження у справі, суд дійшов висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мар Шіппінг» з Державного бюджету України судового збору у сумі 4 004,66 грн., сплаченого на підставі платіжної інструкції від 23.10.2024 № 1880.

Керуючись статтями 191, 231, 234, 235, 252 Господарського процесуального кодексу України, статтею 7 Закону України «Про судовий збір», суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мар Шіппінг» від позову.

2. Закрити провадження у справі № 910/13154/24 на підставі пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія» Мар Шіппінг» (65012, Одеська область, місто Одеса, вулиця Канатна, будинок 78, квартира 19; код ЄДРПОУ 33970453) з Державного бюджету України 4 004 (чотири тисячі чотири) грн. 66 коп. судового збору, сплаченого на підставі платіжної інструкції від 23.10.2024 № 1880.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (12.12.2024 року) та може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги, з урахуванням положень п. 17.5 ч. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.С. Ломака