Рішення

від 25.11.2024 по справі 910/628/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.11.2024Справа № 910/628/20 (910/11531/19)

За позовом Заступника прокурора Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Шегинівської сільської ради Львівського району Львівської області (ідентифікаційний код: 41746966)

до Приватного акціонерного товариства «Компанія «Райз»

(ідентифікаційний код: 13980201)

про стягнення коштів

у межах справи № 910/628/20

за заявою Акціонерного товариства "Альфа-Банк", як правонаступника АТ "Укрсоцбанк"

(ідентифікаційний код 23494714)

до Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз"

(ідентифікаційний код 13980201)

про банкрутство

Суддя Омельченко Л.В.

За участю секретаря судового засідання Олійника Б.М.

Особи, які беруть участь у справі:

від позивача - Лиховид О.С. (прокурор);

від відповідача - не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 910/628/20 за заявою Акціонерного товариства "Альфа-Банк", як правонаступника АТ "Укрсоцбанк", про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз".

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.06.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз" (01014, м. Київ, вул. Катерини Білокур,5/17, ідентифікаційний номер 13980201).

23.08.2019 до Господарського суду міста Києва від Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Волицької сільської ради Мостицького району Львівської області надійшла позовна заява до Приватного акціонерного підприємства "Компанія "Райз" (відповідач) про стягнення пайового внеску за договором оренди № 1/18 між Волицькою сільською радою Мостицького району Львівської області та Приватним акціонерним підприємством "Компанія "Райз" у сумі 7 207 449,70 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/628/20 (910/11531/19) передано для розгляду судді Яковенко А.В. для розгляду в межах справи про банкрутство № 910/628/20.Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2022 задоволено самовідвід судді Яковенко А.В.; матеріали справи № 910/628/20 за заявою Акціонерного товариства "Альфа-Банк", як правонаступника АТ "Укрсоцбанк" про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз" передано уповноваженому працівнику Господарського суду міста Києва для вирішення питання про повторний автоматичний розподіл справи.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями справу № 910/628/20 передано на розгляд судді Омельченку Л.В.

Ухвалою судді Яковенко А.В. від 13.01.2023 матеріали справи № 910/11531/19 за позовом заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Волицької сільської ради Мостицького району Львівської області до Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз" про стягнення грошових коштів постановлено передати для розгляду в межах справи № 910/628/20 за заявою Акціонерного товариства "Альфа-Банк", як правонаступника АТ "Укрсоцбанк", про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз".

Ухвалою суду від 16.05.2023 прийнято до розгляду у межах справи № 910/628/20 позовну заяву заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Волицької сільської ради Мостицького району Львівської області до Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз" про стягнення грошових коштів; підготовче засідання у справі призначено на 19.06.23 о 13:15 год.; викликано в судове засідання учасників справи.

19.06.2023 в судове засідання з`явився представник Київської міської прокуратури Кузьміна К.Г., яка заявила клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/628/20 (910/74/19) за позовом Волицької сільської ради Мостицького району Львівської області до Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз" про визнання договору про пайову участь укладеним. Зазначила, що оскільки предметом позову у справі № 910/628/20 (910/11531/19) є стягнення грошових коштів, а саме пайового внеску за договором оренди № 1/18 між Волицькою сільською радою Мостицького району Львівської області та Приватним акціонерним підприємством "Компанія "Райз" у сумі 7 207 449,70 грн, то для об`єктивного та всебічного розгляду спору по суті є необхідним вирішення справи № 910/628/20 (910/74/19). Інші учасники справи в судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлялись.

Ухвалою суду від 19.06.2023 зупинено провадження у справі № 910/628/20 (910/11531/19) до набрання законної сили судовим рішення у справі № 910/628/20 (910/74/19).

Ухвалою суду від 09.10.2023 позовну заяву Шегинівської сільської ради Мостицького району Львівської області (ідентифікаційний код: 41746966) до Приватного акціонерного товариства «Компанія «Райз» (ідентифікаційний код: 13980201) про визнання договору укладеним - залишено без розгляду (справа № 910/628/20 (910/74/19).

Ухвалою суду від 15.11.2023 поновлено провадження у справі № 910/628/20 (910/11531/19) за позовом заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Волицької сільської ради Мостицького району Львівської області до Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз" про стягнення грошових коштів; призначено розгляд справи на 18.12.23 о 15:00; здійснено виклик у судове засідання учасників справи.

У судове засідання 18.12.2023 з`явилась представник позивача Кузьміна К.Б., яка просила суд відкласти розгляд справи. Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Ухвалою суду від 18.12.2023 відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 19.02.24 об 11:30 год.; здійснено виклик у судове засідання учасників справи.

30.01.2024 від Львівської обласної прокуратури надійшло клопотання про залучення правонаступника.

16.02.2024 від Шегинівської сільської ради надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

19.02.2024 судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді у справі на лікарняному у період з 19.02.2024 по 21.02.2024 (включно).

Ухвалою суду від 22.02.2024 призначено розгляд справи у судовому засіданні на 01.04.24 о 13:45 год.; здійснено виклик у судове засідання учасників справи.

15.03.2024 від Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

Ухвалою суду від 08.04.2024 заяву заступника керівника Львівської обласної прокуратури про залучення правонаступника задоволено; залучено до участі у справі правонаступника Волицької сільської ради Мостицького району Львівської області (ідентифікаційний код 41746966) - Шегинівську сільську раду Львівського району Львівської області (ідентифікаційний код 04371928); відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 10.06.24 об 11:15 год.

Ухвалою суду від 10.06.2024 було відмовлено Львівській обласній прокуратурі у задоволенні клопотання про зупинення розгляду справи; відкладено розгляд справи на 26.08.2024 о 13:30; викликано у судове засідання учасників справи.

16.08.2024 до суду від заступника керівника Львівської обласної прокуратури надійшла заява про зміну підстав позову.

27.07.2024 до суду від Шегинівської сільської ради Львівського району Львівської області надійшла заява

26.08.2024 до суду від Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

26.08.2024 до суду від Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області надійшла заява про підтримання позовних вимог.

26.08.2024 судове засідання не відбулося через оголошення повітряної тривоги у м. Києві та ракетними обстрілами м. Києва.

Ухвалою суду від 28.08.2024 було призначено розгляд справи у судовому засіданні на 21.10.2024 о 12:00 год. ; викликано у судове засідання учасників справи.

27.09.2024 до суду від Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

27.09.2024 до суду від Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області надійшла заява підтримання позовних вимог.

У хвалою суду від 21.10.2024 було прийнято заяву заступника прокурора Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Шегинівської сільської ради Львівського району Львівської області про зміну підстав позову та здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням прийнятої судом заяви; закрито підготовче провадження у справі; призначено розгляд справи по суті на 21.10.2024 о 12:00; здійснено виклик у судове засідання учасників справи.

У судове засідання 25.11.2024 з`явився позивач в особі прокурора Лиховид О.С., який позовні вимоги до ПрАТ «РАЙЗ» підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити. Відповідач у судове засідання не прибув, своїм правом надати відзив на позовну заяву не скористався.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2019 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2019 у справі № 910/74/19 та прийнято нове рішення, яким позов Волицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступник Шегинівська сільська рада Львівського району Львівської області) до ПрАТ «Компанія «Райз» про визнання договору укладеним задоволено повністю, визнано укладеним договір № 1/18 про пайову участь замовника у розвитку та створенні інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури сіл Волиця та Тщенець між Волицькою сільською радою Мостиського району Львівської області та ПрАТ «Компанія «Райз». У подальшому, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.09.2019 касаційну скаргу ПрАТ «Компанія «Райз» задоволено, постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2019 у справі № 910/74/19 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Однак, ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2023, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024, у справі № 910/628/20 (910/74/19) позовну заяву Шегинівської сільської ради Мостиського району Львівської області до ПрАТ «Компанія «Райз» про визнання договору укладеним - залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України

Разом з тим, постановою Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21 вказано, що зі змісту ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вбачається, що у наведених у цьому Законі випадках перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту є обов`язком, а не правом забудовника, який виникає на підставі положень закону, а положення договору лише визначають суму, що належить до перерахування. Тому укладення в таких випадках договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковує відповідний платіж, було обов`язковим на підставі закону. Аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 911/594/18, від 22.08.2018 у справі № 339/388/16-ц, від 22.09.2021 у справі № 904/2258/20. За змістом зазначених норм, відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов`язання повинне бути виконане до прийнятті новозбудованого об`єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру. Разом з тим 01.01.2020 набули чинності норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-IX (далі - Закону № 3038-VI виключено. Закон № 132-IX), якими статтю 40 Згідно з пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132- IX договори про сплату пайової участі, укладені до 01.01.2020, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання. З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що законодавцем під час внесення змін до Закону № 3038-VI (шляхом виключення статті 40 вказаного Закону на підставі Закону № 132-IX) було визначено підстави та порядок пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту щодо об`єктів, будівництво яких було розпочато до внесення законодавчих змін, а саме: - договори пайової участі, укладені до 01.01.2020 на підставі вимог статті 40 Закону № 3038-VI, залишались дійсними та підлягали до їх повного виконання і після виключення вказаної статті (абзац перший пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX); - якщо станом на 01.01.2020 такі об`єкти не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені та оскільки з 01.01.2020 встановлений статтею 40 Закону № 3038-VI обов`язок щодо перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів пайової участі, як і обов`язок щодо укладення відповідного договору, перестав існувати, тому законодавцем було визначено нормативне регулювання таких правовідносин прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-IX. Зокрема абзацом 2 пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX визначено розмір та порядок пайової участі замовників будівництва. Наведене свідчить про те, що норми абзацу першого та другого пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX не перебувають у взаємозв`язку та не є взаємодоповнюючими. Зі змісту наведених норм вбачається, що передбачений прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-IX порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для: (1) об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені; (2) об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році. Тож у вказаних двох випадках, ураховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу другого пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX, замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію. Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що обов`язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва виникає: - для об`єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020; - для об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.

Судом встановлено, що в даній справі відповідач не звертався до позивача із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва протягом 10 робочих днів після 01.01.2020. Вищеописані висновки Верховного Суду відповідають загальним принципам рівності та справедливості, є націленими на те, щоб замовник будівництва, який розпочав його до 01.01.2020 та добросовісно виконав встановлений законом (статтею 40 Закону № 3038-VI) обов`язок щодо пайової участі, був у однакових ринкових умовах із забудовником, який аналогічно розпочав будівництво у попередні роки до 01.01.2020, але до цієї дати такого обов`язку не виконав, можливо навіть свідомо затягуючи процес здачі об`єкта будівництва в експлуатацію до 01.01.2020 з метою уникнення сплати пайової участі. Касаційний суд зауважує, що у випадку, якщо замовниками вищевказаних об`єктів будівництва не буде дотримано передбаченого прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-IX обов`язку щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об`єктів в експлуатацію, то, ураховуючи викладені у постанові від 14.12.2021 зі справи № 643/21744/19 висновки Великої Палати Верховного Суду, належним та ефективним способом захисту буде звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 зазначено аналогічну правову позицію з окреслених питань. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц та від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.

Суд виходить з того, що замовник будівництва, без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов`язаний повернути ці кошти на підставі частини першої статті 1212 ЦК України. При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 ЦК України). Відносини щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів є кондикційними, в яких вина не має значення, важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Зобов`язання з повернення безпідставно набутого або збереженого майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна. Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдносин i їх юридичному змісту. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Аналогічні правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

У цій справі судом встановлено, що відповідач (замовник) здійснив будівництво будівлі, підприємства з виробництва комбікормів продуктивністю 13 т/год по вулиці Елеваторній, 1 у с. Волиця Мостиського району Львівської області, що підтверджується, зокрема наявною у матеріалах справи Декларацією про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованою Департаментом ДАБІ у Львівській області за № ЛВ 143152010312 від 20.07.2015. При цьому, та обставина, що рішенням Департаменту ДАБІ Львівської області № 7 від 02.12.2015 реєстрація вказаної Декларації була скасована, не спростовує факту здійснення відповідачем вищезгаданого будівництва. Крім цього, згідно з інформацією, яка міститься на вебпорталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, станом на 15.08.2024 за ПрАТ «Компанія «Райз» не зареєстровано жодних дозвільних документів.

Отже, замовник будівництва - відповідач, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки (Шегинівська сільська рада Львівського району Львівської області) зберіг у себе кошти, які мав заплатити у вигляді пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту, зобов`язаний повернути ці кошти органу місцевого самоврядування на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України, відповідно до якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Пунктом 2 ст. 121 Конституції України передбачено, що на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частиною 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно ст. 2, ч. 2 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 71 Бюджетного кодексу України кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту спрямовуються до бюджету розвитку місцевого бюджету.

Частиною 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Бюджетом розвитку, згідно з п. 19 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визнаються доходи і видатки місцевого бюджету, які утворюються і використовуються для реалізації програм соціально-економічного розвитку та зміцнення матеріально-фінансової бази.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства «Компанія «Райз» на користь Шегинівської сільської ради Львівського району Львівської області 7 207 449,70 грн.

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у сумі 1 378,00 грн покладаються на Відповідача.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи, позиція суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення формулювання рішень.

Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обгрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Керуючись ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Заступника прокурора Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Шегинівської сільської ради Львівського району Львівської області (ідентифікаційний код: 41746966) - задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Компанія «Райз» (ідентифікаційний код: 13980201, адреса: 01014, вул. Катерини Білокур, 5/17, м. Київ) на користь Шегинівської сільської ради Львівського району Львівської області (ідентифікаційний код: 04371928, адреса: 81323, Львівська область, Яворівський район, с. Шегині , вул. Дружби, 184) пайовий внесок в сумі 7 207 449,70 грн.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Компанія «Райз» (ідентифікаційний код: 13980201, адреса: 01014, вул. Катерини Білокур,5/17, м. Київ) на користь Львівської обласної прокуратури (ідентифікаційний код: 02910031, адреса: 79005, м. Львів , проспект Т. Шевченка, 17/19 ) 108 111, 75 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом двадцяти днів з дня його проголошення до або через відповідні суди. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст складено 12.12.2024.

Суддя Л.В. Омельченко