Ухвала

від 11.12.2024 по справі 911/606/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"11" грудня 2024 р.м. Київ Справа № 911/606/24

Суддя Грабець С.Ю., розглянувши заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровик» про відстрочення виконання рішення в справі

за позовом приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровик»

про стягнення заборгованості,

за участю представника:

позивача: Прилєпова О.А. адвоката (посвідчення №5221 від 31.10.2018 року);

відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИЛА:

рішенням Господарського суду Київської області від 30.07.2024 року позов приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровик» (далі відповідач) задоволений частково, стягнуто з відповідача на користь позивача: 2 673 770,25 грн. боргу; 12 623,03 грн. трьох процентів річних; 8 152,04 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, та 32 334,54 грн. витрат на сплату судового збору.

07 листопада 2024 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду від 30.07.2024 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2024 року, для розгляду цієї заяви визначена суддя Грабець С.Ю.

Ухвалою суду від 11.11.2024 року розгляд заяви призначений на 13 листопада 2024 року.

12 листопада 2024 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якій вона просила надати можливість взяти участь в судовому засіданні у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яка була залишена судом без розгляду, про що постановлена ухвала суду від 13.11.2024 року.

13 листопада 2024 року представники позивача та відповідача в засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ухвали суду від 13.11.2024 року, судове засідання відкладене на 11 грудня 2024 року.

09 грудня 2024 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якій вона просила надати можливість взяти участь в судовому засіданні у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Згідно з ч. 1 ст. 169 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 Господарського процесуального кодексу України, заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Частиною 1 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Згідно з ч. 3 ст. 169 Господарського процесуального кодексу України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Частиною 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з ч. 4 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви представником відповідача подане не було, тому заява представника відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції була залишена судом без розгляду.

10 грудня 2024 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від представника позивача надійшли заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення суду.

11 грудня 2024 року представник відповідача в засідання не з`явилась, представник позивача проти задоволення заяви заперечував.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Явка в судове засідання сторін це право, а не обов`язок сторони, і, відповідно до положень ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, справа, за умови належного повідомлення сторін про дату, час і місце судового засідання, може розглядатися без їх участі, якщо їх нез`явлення не перешкоджає розгляду справи по суті.

В обґрунтування заяви про про відстрочення виконання рішення суду від 30.07.2024 року представник відповідача послалась на скрутне фінансово-економічне становище відповідача, зумовлене невиконанням іншими контрагентами зобов`язань зі сплати грошових коштів відповідачу, в зв`язку з чим, представник відповідача просила суд відстрочити виконання рішення суду від 30.07.2024 року на дванадцять місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Згідно з ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Тобто, підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

Отже, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

При цьому, суд наголошує на тому, що відстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

Ця правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 07.12.2022 року в справі №910/11949/21.

Згідно з ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Так, твердження представника відповідача про скрутне фінансове становище відповідача не є безумовною підставою для відстрочення виконання рішення суду.

Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Вирішуючи питання про відстрочення виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, а також інші обставини справи.

Так, надання відстрочки виконання рішення у цій справі на максимальний строк, встановлений ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, з моменту набрання рішенням суду законної сили, а саме один рік, порушує баланс інтересів сторін.

Крім цього, представник відповідача не подала суду доказів, які підтверджували б здійснення відповідачем заходів щодо стягнення грошових коштів з інших осіб, які мають заборгованість перед відповідачем.

Згідно з ч. 7 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, ч. 1, 2 ст. 118, ч. ч. 1, 4 ст. 119, ч. ч. 1, 2, 3 ст. 169, ч. ч. 1, 2 ст. 197, ч. 1 ст. 202, ч. 4 ст. 236, ч. 1 ст. 239, ч. ч. 1, 3, 4, 5, 7 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. відмовити у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровик» про відстрочення виконання рішення в справі;

2. направити ухвалу учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала підписана 12.12.2024 року.

Суддя С. Грабець