Рішення

від 04.12.2024 по справі 914/2677/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2024 Справа № 914/2677/23

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Рима Т. Я. за участю секретаря судових засідань Титли О. І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Львівського комунального підприємства "Транспортна фірма "Львівспецкомунтранс" (надалі ЛКП "ТФ "Львівспецкомунтранс" або Позивач),до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "МС-Компані" (надалі ТОВ "МС-Компані" або Відповідач),про:стягнення 749'070,51 грн.У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача:Андрусик Ю. В.,відповідача:не з`явився.I.ПРОЦЕДУРИ.

1.Позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Відповідача про стягнення 1 804098 59 гривень. В подальшому Позивач зменшив позовні вимоги до 749'070,51 гривень.

2.Ухвалою від 11.09.2023 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

3.Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.

4.Ухвалою від 25.10.2023 суд витребував у ТОВ "МС-Компані" акти № 40 від 30.05.2020, № 38 від 19.05.2020, № 10 від 29.02.2020 та встановив строк для подання цих доказів.

5.Зважаючи на неподання витребуваних доказів, неповідомлення про причини неподання, суд ухвалою від 15.11.2023 застосував до ТОВ «МС-Компані» заходи процесуального впливу у вигляді тимчасового вилучення державним виконавцем доказів для дослідження судом. Виконання цієї ухвали доручив Пустомитівському відділу Державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області ЗМУМЮ.

6.Проте у зв`язку з тим, що Відповідач зареєстрований у місті Львові по вулиці Смаль-Стоцького, 1, фактичне виконання ухвали суду від 15.11.2023 здійснювалось Франківським відділом державної виконавчої служби у місті Львові ЗМУМЮ.

7.До суду 17.10.2024 від Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові ЗМУМЮ надійшла постанова про повернення виконавчого документа стягувачу. У цій постанові зазначено, що в результаті вжитих виконавцем заходів неможливо з`ясувати місцезнаходження боржника юридичної особи.

8.У зв`язку з цим суд ухвалою від 04.11.2024 поновив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 20.11.2024.

9.Суд створив усі можливості учасникам справи для висловлення своїх доводів і заперечень, повідомлення усіх відомих їх обставин та подання усіх можливих доказів, вирішив усі подані клопотання, а також виконав решта завдань підготовчого провадження. Зазначене стало підставою для того, що суд ухвалою від 20.11.2024 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 04.12.2024.

10.В судовому засіданні 04.12.2024 суд ухвалив рішення у справі, проголосивши його вступну та резолютивну частини.

II.АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Позиція позивача.

11.На виконання умов договору № 43142150-ТП про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 20.11.2019 (надалі Договір перевезення від 20.11.2019) та договору № 30/08/У про надання послуг від 30.08.2019 (надалі Договір про захоронення від 30.08.2019) Відповідач здійснив перевезення та захоронення твердих побутових відходів Позивача.

12.Відповідач за наслідком проведення господарських операцій з перевезення на загальну суму 1'136'550,03 грн та із захоронення твердих побутових відходів на суму 1'465'063,20 грн у порушення вимог статті 201.10 Податкового кодексу України не склав та не зареєстрував відповідних податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі ЄРПН). Указане порушення не дозволяє Позивачу зменшити податкове зобов`язання та завдало йому збитків у розмірі 433'602,24 гривень.

13.Крім того, Відповідач в порушення умов пунктів 1.2 Договору перевезення від 20.11.2019 надав транспортні послуги транспортними засобами вантажопідйомністю менше 15 т. Тому у відповідності з пунктом 1.4 цього договору ціна за надані послуги мала становити на 20 % менше від граничної вартості. Проте позивач оплатив надані послуги без урахування такого зменшення ціни.

14.Відповідач у порушення умов пункту 1.1, 2.2.2, 2.2.6 Договору перевезення від 20.11.2019 не здійснив зважування вантажу. Такий обов`язок безпідставно виконав Позивач.

15.Предметом позову (з урахуванням зменшених позовних вимог) є стягнення:

15.1.433'602,24 грн з збитків, завданих нереєстрацією податкових накладних.

15.2.118 417,00 грн, з яких:

15.2.1.85'326,00 грн зайво оплачені грошові кошти.

15.2.2.33'090,83 грн збитки, завдані зважуванням вантажу.

15.3.32 843,03 грн 3 % річних.

15.4.164 208,24 грн інфляційних утрат.

16.Позивач зазначив у позові, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат складається з 27 061,48 грн витрат на оплату судового збору.

Заперечення відповідача.

17.Відповідач належним чином виконував свої зобов`язання перед Позивачем за договорами. Укладені сторонами договори не передбачають обов`язок Відповідача виконувати податкове законодавство. Договори також не передбачають санкцій за порушення податкового законодавства.

18.Ані суд, ані Позивач не можуть оцінювати діяльність Відповідача з дотримання податкового законодавства, якщо інше не передбачено господарським договором.

19.Позивач не надав доказів, що йому завдано збитки протиправною діяльністю Відповідача.

20.Аудиторський акт не є підставою для безспірного і безумовного визначення наявності порушення в діях Відповідача.

III.МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.

Загальні положення про відшкодування збитків.

21.За приписами статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків.

22.Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

23.Статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

24.Згідно з пунктом 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною...

25.Тобто збитки це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

26.Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України є порушення зобов`язання.

27.Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

28.Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18.

Збитки, завдані нереєстрацією податкових накладних.

29.Між сторонами у справі виникли цивільні правовідносини з перевезення вантажу на підставі Договору перевезення від 20.11.2019 (том 1, а. с. 11). За умовами цього договору замовник (ЛКП "ТФ "Львівспецкомунтранс") зобов`язується надавати для перевезення вантажі тверді побутові відходи (надалі ТПВ), а перевізник (ТОВ "МС-Компані") приймати їх об`ємом (масою) згідно із заявками замовника, зважувати вантаж за власний кошт, доставляти за вказаним маршрутом до пункту призначення у встановлений у заявці термін і час та передавати отримувачеві (розвантажити в пункті призначення).

30.Крім того, між сторонами існували цивільні правовідносини на підставі Договору про захоронення від 30.08.2019.

31.Сторони склали акт звірки взаємних розрахунків від 30.11.2021 (том 1, а. с. 12), з якого вбачається надання Відповідачем Позивачу послуг з перевезення вантажу впродовж 29.11.2019-10.11.2021. У цьому акті сторони відобразили інформацію про господарські операції на загальну суму 1'136'550,03 грн, здійснені в межах Договору перевезення від 20.11.2019, що оформлені актами:

31.1.№ 3 від 02.12.2019 на суму 54'720,00 грн.

31.2.№ 4 від 12.12.2019 на суму 91'200,00 грн.

31.3.№ 1 від 17.01.2020 на суму 150'660,00 грн.

31.4.№ 2 від 27.01.2020 на суму 100'440,00 грн.

31.5.№ 8 від 21.02.2020 на суму 78'155,00 грн.

31.6.№ 16 від 12.03.2020 на суму 155'190,00 грн.

31.7.№ 22 від 31.03.2020 на суму 163'860,01 грн.

31.8.№ 29 від 10.04.2020 на суму 147'120,01 грн.

31.9.№ 38 від 19.05.2020 на суму 109'240,01 грн.

31.10.№ 10 від 29.02.2020 на суму 85'965,00 грн.

32.У цьому ж акті звірки взаємних розрахунків від 30.11.2021 міститься інформація і про господарські операції на суму 1'465'063,20 грн, здійснені в межах Договору про захоронення від 30.08.2019, що оформлені актами:

32.1.№ 7 від 31.12.2019 на суму 213'955,20 грн.

32.2.№ 7 від 31.01.2020 на суму 208'792,80 грн.

32.3.№ 4 від 31.01.2020 на суму 28'396,80 грн.

32.4.№ 13 від 29.02.2020 на суму 182'620,80 грн.

32.5.№ 20 від 31.03.2020 на суму 344'196,00 грн.

32.6.№ 35 від 30.04.2020 на суму 257'493,60 грн.

32.7.№ 40 від 30.05.2020 на суму 229'608,00 грн.

33.Як докази, які підтверджують господарські операції, що відображені в цьому акті звірки в матеріалах справи наявні такі акти:

33.1.№ 4 від 12.12.2019 за Договором перевезення від 20.11.2019 на суму 91'200,00 грн (том 2, а. с. 2, зворотна сторона)

33.2.№ 3 від 02.12.2019 за Договором перевезення від 20.11.2019 на суму 54'720,00 грн (том 2, а. с. 3, зворотна сторона).

33.3.№ 7 від 31.12.2019 за Договором про захоронення від 30.08.2019 на суму 213'955,20 грн (том 2, а. с. 91).

34.Акти, які вказані у пунктах 31.3-31.8 рішення, як і Договір про захоронення від 30.08.2019 в матеріалах справи відсутні, оскільки були вилучені правоохоронними органами в межах кримінальних проваджень № 42020140000000121 від 29.09.2020 та № 12019140000000 від 25.11.2019 та на виконання вимог ухвали суду не надані.

35.В матеріалах справи відсутні і акти, що зазначені в пунктах 31.9, 31.10, 32.7 цього рішення. Застосовані судом заходи процесуального впливу у вигляді тимчасового вилучення державним виконавцем вказаних доказів у Відповідача для дослідження судом виявились безрезультатними.

36.Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Частиною 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

37.Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

38.Відповідно до постанови Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20 стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто необхідним є надати саме ту кількість доказів, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

39.З огляду на відсутність в матеріалах справи усіх документів первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують здійснення сторонами господарських операцій, що є предметом цього спору, суд керується принципом змагальності та тими доказами, які надали сторони.

40.Підписавши акт звірки взаєморозрахунків (без зауважень) Відповідач погодився з даними, внесеними до нього, та підтвердив факт здійснення господарських операцій відповідно до актів, що відображені в ньому.

41.Більше того, у відзиві на позов Відповідач стверджує про належне виконання зобов`язань за договорами, що укладені з Позивачем.

42.Зважаючи на це, суд вважає доведеною обставину надання Позивачем Відповідачу послуг за Договором перевезення від 20.11.2019 на суму 1'136'550,03 грн та за Договором про захоронення від 30.08.2019 на суму 1'465'063,20 гривень. Відповідач не спростував цих обставин.

43.Позивач надав примірники податкових накладних (том 1, а. с. 13-123), а також реєстри виданих та отриманих податкових накладних (том 1, а. с. 124-192) за періоди, що відповідають господарським операціям, зазначеним в пунктах 31.1-31.10. З цих документів убачається, що в ЄРПН відсутні відомості про реєстрацію податкових накладних, поданих за результатами аналізованих господарських операцій.

44.Правовідносини між сторонами включають як обов`язки, передбачені цивільним законодавством, так і податковим. Зокрема, постачальник зобов`язаний вчинити активні дії для реєстрації податкових накладних, що підтверджують кожен факт поставки товару. Реєстрація податкових накладних є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Після реєстрації податкових накладних, покупець має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду на суму податкового кредиту.

45.Згідно з пунктом 2.2.5 Договору перевезення від 20.11.2019 перевізник зобов`язаний … оформити податкову накладну.

46.Зважаючи на це, крім поставки товару та його оплати, Відповідач мав обов`язок вчинити дії для реєстрації відповідних податкових накладних. Позивач, у свою чергу, мав право зменшити своє податкове зобов`язання на суму податкового кредиту. Реалізація права Позивача залежить від виконання Відповідачем свого обов`язку.

47.У матеріалах справи відсутні докази реєстрації Відповідачем спірних податкових накладних.

48.Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

49.Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

50.Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 зазначила, що з 01.01.2015 ПК не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ. Оскільки саме від продавця, який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

51.Оскільки Відповідач не виконав вимог податкового законодавства, Позивач позбавлений права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 433'602,24 гривень. Отже, суд установив протиправну поведінку Відповідача та розмір збитків Позивача.

52.Очевидним є прямий причинно-наслідковий зв`язок між діями Відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку реєстрації податкових накладних та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками Позивача.

53.У частині 1 статті 614 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

54.Отже, наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем. Водночас Відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили і фактом реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення).

55.Відповідач не довів відсутності своєї вини.

56.Зважаючи на вказане, обґрунтованими є позовні вимоги у частині стягнення 433'602,24 грн збитків, завданих нереєстрацією податкових накладних.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних утрат.

57.Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

58.Перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних утрат, суд погоджується з ним.

59.Враховуючи наведене, позовні вимоги про стягнення з Відповідача інфляційних втрат та 3 % річних підлягають задоволенню у визначеній Позивачем сумі: інфляційні втрати в розмірі 164 208,24 грн та 3 % річних у розмірі 32 843,03 гривень.

Щодо решти вимог.

60.Відповідно до пункту 1.2 Договору перевезення від 20.11.2019 ТОВ "МС-Компані" зобов`язався надавати транспортні послуги ЛКП "ТФ "Львівспецкомунтранс" технічно справними, належно укомплектованими, комерційно придатними транспортними засобами вантажопідйомністю не менше 15 т…

61.Згідно з пунктом 1.4 Договору перевезення від 20.11.2019 договірні ціна транспортних послуг за цим договором розраховується на підставі граничної вартості перевезення побутових відходів, затвердженої рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 01.07.2016 № 624 і становить 15 (п`ятнадцять) грн з ПДВ за один кілометр пробігу при умові, що одним транспортним засобом перевозиться вантаж масою не менше 15 т. Якщо маса вантажу складатиме менше 15 т (похибка зважування +- 2 %), тоді ціна перевезення становитиме на 20 % менше від граничної вартості.

62.Актом ревізії № 131306-24/15 від 02.11.2022 від 02.11.2022 окремих питань фінансово-господарської діяльності Львівського комунального підприємства "Транспортна фірма "Львівспецкомунтранс" (надалі Акт ревізії від 02.11.2022) (том 1, а. с. 194-198; том 2, а. с. 95-105) встановлено, що внаслідок того, що ТОВ "МС-Компані" виконало перевезення транспортними засобами вантажопідйомністю менше 15 т, договірна ціна мала би зменшитися на 20 %. Проте ЛКП "ТФ "Львівспецкомунтранс" оплатило надані послуги в повному обсязі без урахування зменшення ціни на 20%. Зокрема, як зазначено в Акті ревізії від 02.11.2022, Позивач зайво оплатив 85'326,00 гривень.

63.Вказана сума зайво оплачених коштів визначена і у Реєстрі товарно-транспортних накладних на перевезення ТПВ вагою менше 15 т за межі Львівської області (з урахуванням похибки зважування 2 %) за період з 01.07.2020 по 30.06.2022 (том 2, а. с. 97-105).

64.Згідно з частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

65.У постанові від 02.12.2021 у справі № 921/371/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК України. Виключенням є випадки, коли майно безпідставно набуте у зв`язку з зобов`язанням (правочином), але не відповідно до його умов.

66.Оскільки Позивач оплатив послуги в більшому розмірі, ніж це передбачено умовами Договору перевезення від 20.11.2019, переплачена сума грошових коштів (безпідставно сплачені) у розмірі 85'326,00 грн підлягає стягненню з Відповідача.

67.Пунктом 1.1 Договору перевезення від 20.11.2019 замовник зобов`язується надавати для перевезення вантажі тверді побутові відходи (насипом), а перевізник примати їх об`ємом (масою), згідно з заявками Замовника, зважувати вантаж за власний кошт.

68.Відповідно до пункту 2.2.2 Договору перевезення від 20.11.2019 перевізник зобов`язаний зважити вантаж, доставити його у місце призначення та передати отримувачеві (розвантажити).

69.Згідно з пунктом 2.2.6 Договору перевезення від 20.11.2019 ТОВ "МС-Компані" зобов`язалося за власний кошт проходити у визначених ЛКП "ТФ "Львівспецкомунтранс" місцях зважування для підтвердження маси (тоннажу) вантажу. Аналогічний обов`язок перевізника передбачено і в пункті 1.1 Договору перевезення від 20.11.2019.

70.Проте в порушення зазначених умов Договору перевезення від 20.11.2019 оплатив такі послуги Позивач (замовник) на суму 33'090,83 грн, у зв`язку з чим зазнав збитків на цю суму. Вказана обставина підтверджується Актом ревізії від 02.11.2022, наявними у справі платіжними дорученнями (том 2, а. с. 143-195), інформацією про виконання договорів про надання ЛКП ТФ "Львівспецкомунтранс" послуг зі зважування ТПВ за період з 01.01.2019 по 30.06.2022 (том 2, а. с. 112), розрахунком понесених додаткових витрат внаслідок оплати ЛКП ТФ "Львівспецкомунтранс" за послуги зважування ТПВ замість перевізників (том 2, а. с. 112), а також актом звірки. Відповідач не спростував цих обставин.

71.Отже, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення 33'090,83 грн збитків, завданих порушенням Відповідачем пунктів 1.1, 2.2.2 та 2.2.6 Договору перевезення від 20.11.2019.

72.Підсумовуючи наведене, позовні вимоги про стягнення з Відповідача 118 417,00 грн підлягають до задоволення.

IV.СУДОВІ ВИТРАТИ.

Розподіл витрат на оплату судового збору.

73.За подання позовної заяви до суду Позивач сплати судовий збір у розмірі 27 061,48 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 1860 від 30.08.2023 (том 1, а. с. 8).

74.Однак після зменшення позовних вимог судовий збір, який підлягав сплаті за такі вимоги (749'070,51 грн) становить 11'236,06 грн та на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на Відповідача.

75.У зв`язку зі зменшенням позовних вимог, Відповідач просив повернути надмірно сплачений судовий збір.

76.Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

77.З урахуванням наведеного заява позивача про повернення сплаченого судового збору у зв`язку із зменшенням позовних вимог підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 114, 238, Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МС-Компані" (адреса: 79026, Львівська область, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького С., будинок 1; ідентифікаційний код 43142150) на користь Львівського комунального підприємства "Транспортна фірма "Львівспецкомунтранс" (адреса: 79019, Львівська область, місто Львів, вулиця Жовківська, будинок 18; ідентифікаційний код 03348465) 433'602 (чотириста тридцять три тисячі шістсот дві) грн 24 коп збитків, 118 417 (сто вісімнадцять тисяч чотириста сімнадцять) грн 00 коп, 32 843 (тридцять дві тисячі вісімсот сорок три) грн 03 коп 3 % річних, 164 208 (сто шістдесят чотири тисячі двісті вісім) грн 24 коп інфляційних утрат та 11'236 (одинадцять тисяч двісті тридцять шість) грн 06 коп відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Повернути Львівському комунальному підприємству "Транспортна фірма "Львівспецкомунтранс" (адреса: 79019, Львівська область, місто Львів, вулиця Жовківська, будинок 18; ідентифікаційний код 03348465) з Державного бюджету України 15'825,42 грн, сплачених платіжною інструкцією № 1860 від 30.08.2023 на суму 27 061,48 гривень.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в порядку та строки, які визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційну скаргу подають безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено та підписано 11.12.2024.

Суддя Рим Т.Я.