Рішення

від 12.12.2024 по справі 916/4385/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" грудня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4385/24Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

справу №916/4385/24

за позовом: Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Іджеван (вул. Ніжинська, буд. 65, м. Одеса, 65023)

про стягнення 6 633, 75 грн

В С Т А Н О В И В:

Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Іджеван (далі - ТОВ Торговий дім Іджеван) заборгованості у розмірі 6 633, 75 грн, з яких: 5 466, 81 грн основний борг; 681, 67 грн 15 % штрафу; 345, 87 грн пені; 39, 68 грн 3 % річних; 99, 72 грн інфляційного збільшення, а також витрат зі сплати судового збору у розмірі 3 028 грн.

08.10.2024 Господарський суд Одеської області постановив ухвалу, якою позовну заяву Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

В ухвалі суду сторонам встановлено строки на подання до суду заяв по суті справи, а також роз`яснено про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч. 7 ст. 252 ГПК України.

Ухвалу суду від 08.10.2024, яку направлено відповідачу на адресу зазначену у позові та у витязі з Єдиного державного демографічного реєстру повернуто до суду органами поштового зв`язку, із зазначенням причин повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 указав, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку - суду (близька за змістом правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, відповідач вважається таким, що повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідач відзив на позов до суду не надав.

Клопотання про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч. 7 ст. 252 ГПК України, до суду від сторін також не надходило.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, враховуючи, вжиття господарським судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, забезпечення відповідачу реалізації права на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, враховуючи строки розгляду справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

15.10.2019 між Управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Робочий орган) та ТОВ Торговий дім Іджеван (Рекламорозповсюджувач) укладено договір №505/19 тимчасового користування місцем, шо перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламного засобу (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору за цим Договором на підставі відповідного наказу Робочого органу про встановлення пріоритету на місце для розміщення рекламного засобу, дозволу на розміщення зовнішньої реклами, наданого на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації"), Рекламорозповсюджувачеві надається право тимчасового платного користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, виключно для розміщення та експлуатації рекламного засобу (далі - право тимчасового користування).

Згідно з п. 1.2. договору Рекламорозповсюджувач зобов`язується прийняти в платне користування місце га користуватись наданим йому місцем добросовісно та розумно відповідно до загальних вимог законодавства України, правил щодо благоустрою населених пунктів, умов цього Договору та Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.02.2019 № 207, зареєстрованого в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві 25.02.2019 за № 34/2211 (далі - Порядок), своєчасно та у повному обсязі відповідно до Договору здійснювати оплату за тимчасове користування місцем, сумлінно виконувати усі свої обов`язки за цим Договором, самостійно нести відповідальність за технічний стан рекламного засобу (далі - РЗ), порушення вимог техніки безпеки під час розташування та експлуатації РЗ, утримання місця у належному санітарному стані відповідно до законодавства.

Надання права тимчасового користування місцем за цим Договором є правом користування чужим майном і не передбачає надання будь-якого майна у володіння чи розпорядження, не підлягає відчуженню, та може бути припинене за рішенням суду на вимогу власника чи уповноваженої ним особи (балансоутримувача) місця за наявності обставин, які мають істотне значення, в тому числі якщо право користування перешкоджає використанню майна за його цільовим призначенням.

Цей Договір є договором приєднання (п. 1.3. договору).

За змістом 3.2. договору робочий орган та/або КП «Київреклама» здійснюють облік місць для розміщення РЗ, на які поширюється пріоритет Рекламорозповсюджувача, та на які Рекламорозповсюджувачу видано дозволи на розміщення зовнішньої реклами, здійснюють контроль за строками дії пріоритету та дозволу шляхом формування адресних переліків та внесення до них змін.

Згідно з п. п. 5.2.1, 5.2.3. договору Рекламорозповсюджувач зобов`язаний добросовісно, в повному обсязі та своєчасно виконувати умови Договору, дотримуватись вимог Порядку, положень законодавства, що регулює відносини, які виникають у процесі розповсюдження реклами та благоустрою населених пунктів; не пізніше 20-го числа поточного місяця отримувати та сплачувати рахунки за тимчасове користування місцем, у тому числі у разі встановлення/продовження пріоритету.

У п. 6.1. договору сторони домовились, що ціною цього Договору є плата за тимчасове користування, розмір якої відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України визначається та розраховується на підставі рішень Київської міської ради або розпоряджень її виконавчого органу залежно від встановлених за Рекламорозповсюджувачем пріоритетів та наданих дозволів, вказаних у відповідних адресних переліках.

За змістом п. 6.3. договору підставою для нарахування плати за тимчасове користування місцями та внесення Рекламорозповсюджувачем плати є рішення Робочого органу про встановлення/продовження пріоритету, рішення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання/продовження дозволу, інші юридичні факти (вчинки Рекла.морозповсюджувача щодо фактичного користування місцем для розміщення РЗ) відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цей Договір.

Відповідно до п. 6.4. договору плата щомісячно перераховується Рекламорозповсюджувачем до бюджету міста Києва відповідно до умов Договору. У разі прострочення термінів сплати, визначених Договором, розмір несплаченої суми плати коригується з урахуванням штрафів, пені та індексу інфляції, відповідно до умов Договору та законодавства.

Згідно з п. 6.5. договору Рекламорозповсюджувач не звільняється від плати при відсутності РЗ на місці щодо якого виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) прийнято рішення про надання/продовження дозволу.

Пунктом 6.6. договору передбачено, що плата нараховується з дати прийняття рішення про встановлення пріоритету, надання дозволу. При продовженні строку дії пріоритету, продовженні строку дії дозволу плата нараховується з дати, з якої продовжено строк дії пріори тету або дозволу.

Відповідно до п. 6.8. договору плата за тимчасове користування місцем нараховується: до дати закінчення строку дії дозволу; до дати прийняття розпорядження виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) про анулювання дозволу - у разі звернення Рекламорозповсюджувача із заявою про анулювання дозволу; до дати прийняття розпорядження виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) про відмову у продовженні строку дії дозволу (у випадку коли таке розпорядження прийняте після закінчення строку дії дозволу) - у разі звернення Рекламорозповсюджувача із заявою про продовження дозволу. У разі нездійснення Рекламорозповсюджувачем демонтажу РЗ відповідно до п. 5.2.7 Договору після закінчення строку дії дозволу плата нараховується за весь час фактичного користування Рекламорозповсюджувачем місцем до моменту здійснення демонтажу та складання відповідного акту обстеження місця розташування РЗ Робочим органом або КП «Київреклама».

Згідно з п. 6.13. договору розрахунковим періодом надання місця у тимчасове користування та нарахування плати за тимчасове користування місцем є календарний місяць.

За змістом п. 6.14. договору плата за тимчасове користування місцем, штрафні санкції за прострочення здійснення платежів нараховується Робочим органом щомісячно та переказуються Рекламорозповсюджувачем не пізніше 20-го числа поточного місяця, виключно на казначейський рахунок № 31517938026001 МФО 899998 у Головному управлінні Державної казначейської служби України у м. Києві (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/50110005 Код ЄДРПОУ 37993783) дія зарахування до цільового фонду спеціального фонду бюджету міста Києва, в розмірах, зазначених у рахунках. Факт неотримання рахунку не звільняє Рекламорозповсюджувача від здійснення плати.

Відповідно до п. 6.16. договору у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: 1) у першу чергу - основна сума боргу; 2) у другу чергу - пеня та штрафи.

Згідно з п. 7.2. договору Робочий орган застосовує до Рекламорозповсюджувача штрафні санкції у вигляді пені за несвоєчасне або неповне внесення платежів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Відповідно до п. 7.3. договору Робочий орган має право додатково нарахувати боржнику за прострочення внесення платежів за тимчасове користування, що складає більше 1 (одного) місяця, штраф у розмірі 15 (п`ятнадцять) відсотків простроченої суми.

За змістом п. 8.1. договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками та діє щодо кожного місця розміщення РЗ протягом строку дії встановленого пріоритету та/або дозволу, а також протягом строку фактичного користування місцем. Припинення пріоритету або дозволу щодо окремого місця для розміщення РЗ у разі наявності у Рекламорозповсюджувача інших чинних пріоритетів та/або дозволів не тягне за собою припинення цього Договору в цілому.

Додатком №1 до вказаного договору є Адресний перелік № 1 від 15.10.2019.

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №791 від 14.05.2028 надано дозволи на розміщення зовнішньої реклами згідно з додатком до цього розпорядження, зокрема ТОВ «Торговий дім «ІДЖЕВАН» за № 64688-17, тип рекламного засобу: спеціальна рекламна конструкція на фасаді будинку (будівлі) площею 4, 5 кв.м., розташованої за адресою: Шевченківський район, просп. Перемоги, 18.

У період з 01.03.2024 по 31.08.2024 відповідач користувався місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення рекламних засобів, проте оплату за таке користування не здійснював.

Відповідач, зокрема, не оплатив виставлені позивачем у спірний період рахунки № 168712 від 14.03.2024 на суму 1845 грн (рахунок коригування № 168713 від 14.03.2024 на суму 922, 50 грн), сума до сплати з урахуванням часткової сплати 68,20 грн - 854,30 грн; № 172122 від 11.04.2024 на суму 1845 грн (рахунок коригування № 172123 від 11.04.2024 на суму 922, 50 грн), сума до сплати 922,50 грн; № 176487 від 13.05.2024 на суму 714, 19 грн (рахунок коригування № 176488 від 13.05.2024 на суму 357,09 грн), сума до сплати 357,10; № 176489 від 13.05.2024 на суму 1130,81 грн (рахунок коригування № 176490 від 13.05.2024 на суму 565,40 грн), сума до сплати 565,41 грн; № 180998 від 12.06.2024 на суму 1845 грн, (рахунок коригування № 18101 від 12.06.2024 на суму 922,50 грн), сума до сплати 922,50 грн; № 184565 від 09.07.2024 на суму 1845 грн (рахунок коригування № 184566 від 09.07.2024 на суму 922, 50 грн), № 187928 від 12.08.2024 на суму 1845 грн (рахунок коригування № 187929 від 12.08.2024 на суму 922,50 грн) сума до сплати 922,50 грн.

Через несплату коштів за договором виникла заборгованість в сумі 5466,81 грн.

Через неналежне виконання відповідачем умов договору, позивач нарахував відповідачу 15 % штрафу на суму 681, 67 грн; пеню на суму 345, 87 грн; 3 % річних на суму 39, 68 грн; інфляційного збільшення на суму 99, 72 грн та надалі звернувся з даним позовом до суду.

Висновки суду

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Правовідносини, пов`язані із розміщенням зовнішньої реклами у місті Києві, регулюються Законом України «Про рекламу», Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067 (далі - Правила №2067), Порядком розміщення зовнішньої реклами в місті Києві, затвердженими розпорядженням Київської міської ради від 05.02.2019 №207 (далі - Порядок №207) та іншими нормативними актами України.

За визначенням термінів, наведених у статті 1 Закону України «Про рекламу», зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламо носіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Згідно із ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Правил №2067, місце розташування рекламного засобу - площа зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або відведеної території на відкритій місцевості у межах населеного пункту, що надається розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування власником або уповноваженим ним органом (особою); спеціальні конструкції - тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об`ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами.

Зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил. Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". Справляння плати за видачу зазначених дозволів виконавчими органами сільських, селищних, міських рад забороняється (пункт 3 Правил №2067).

Відповідно до пункту 4 Правил №2067, на територіях, будинках і спорудах зовнішня реклама розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб) з урахуванням архітектурних, функціонально-планувальних, історико-культурних чинників, типології елементів місцевого середовища та з додержанням правил благоустрою територій населених пунктів.

Згідно з п. 23 та п. 24 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, дозвіл надається строком на п`ять років, якщо менший строк не зазначено у заяві. Виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов`язаних з розташуванням рекламного засобу.

За змістом пункту 32 Правил №2067, плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою).

Відповідно до пункту 2.11.1 цього Порядку №207, підставою для нарахування плати за право тимчасового користування місцями, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення РЗ (далі - плата) та внесення розповсюджувачем зовнішньої реклами відповідної плати є розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання (продовження) дозволу та укладений договір на право тимчасового користування місцем.

Згідно із пунктами 2.11.2, 2.11.3 Порядку №207, плата зараховується до бюджету міста Києва в порядку, встановленому Київською міською радою. Розмір плати та порядок її нарахування визначається виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією).

Судом встановлено, що на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами» від 14.05.2018 №791, ТОВ Торговий дім Іджеван надано дозвіл на розміщення рекламного засобу № 64688-17, місце розміщення: Шевченківський район, просп. Перемоги, 18, строк дії дозволу з 14.05.2018 до 13.05.2024.

Згідно вимог ч. 7 ст. 193 ГК України законодавцем в імперативному порядку закріплено, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 525 Цивільного Кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із приписами ч. 1 ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із п. 33 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування.

Так, відповідно до п. 6.14. договору плата за тимчасове користування місцем, штрафні санкції за прострочення здійснення платежів нараховується робочим органом щомісячно та переказуються Рекламорозповсюджувачем не пізніше 20-го числа поточного місяця на зазначений казначейський рахунок. Факт неотримання рахунку не звільняє Рекламорозповсюджувача від здійснення плати.

Згідно з п. 6.13. договору розрахунковим періодом надання місця у тимчасове користування та нарахування плати за тимчасове користування місцем є календарний місяць.

Водночас відповідно до п. 6.8. договору плата за тимчасове користування місцем нараховується: до дати закінчення строку дії дозволу; до прийняття розпорядження виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) про анулювання дозволу - у разі звернення Рекламорозповсюджувача із заявою про анулювання дозволу: до дати прийняття розпорядження виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) про відмову у продовженні строку дії дозволу (у випадку коли таке розпорядження прийняте після закінчення строку дії дозволу) - у разі звернення Рекламорозповсюджувача із заявою про продовження дозволу. У разі нездійснення Рекламорозповсюджувачем демонтажу РЗ відповідно до п. 5.2.7 договору після закінчення строку дії дозволу плата нараховується за весь час фактичного користування Рекламорозповсюджувачем місцем до моменту здійснення демонтажу та складання відповідного акту обстеження місця розташування органом або КП «Київреклама».

Отже, оскільки відповідачем на виконання п. 5.2.7 не надано суду відповідних доказів демонтажу РЗ, суд дійшов висновку, що після закінчення строку дії дозволу Рекламорозповсюджувач фактично продовжував користуватися наданим місцем.

Відтак, судом встановлено, що ТОВ Торговий дім Іджеван у період з 01.03.2024 по 31.08.2024 оплату за користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламного засобу не здійснило, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 5 466,81 грн.

До того ж, на підтвердження зворотнього відповідачем не надано суду будь-яких інших доказів.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання.

Частиною 2 ст. 549 ЦК України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 7.2. договору Робочий орган застосовує до Рекламорозповсюджувача штрафні санкції у вигляді пені за несвоєчасне або неповне внесення платежів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Відповідно до п. 7.3. договору Робочий орган має право додатково нарахувати боржнику за прострочення внесення платежів за тимчасове користування, що складає більше 1 (одного) місяця, штраф у розмірі 15 (п`ятнадцять) відсотків простроченої суми.

Перевіривши наявний в матеріалах справи розрахунок пені, який здійснений позивачем та згідно з яким розмір пені становить 345,87 грн, суд встановив відповідність цього розрахунку обставинам справи на предмет прострочення зобов`язань відповідача.

Перевіривши наявний в матеріалах справи розрахунок штрафу, який здійснений позивачем та згідно з яким розмір штрафу становить 681,67 грн, суд встановив також відповідність цього розрахунку обставинам справи на предмет прострочення зобов`язань відповідача.

При цьому, суд враховує, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, здійсненого позивачем, та згідно з яким розмір інфляційних втрат становить 99,72 грн, господарський суд встановив відповідність цього розрахунку обставинам справи.

Перевіривши розрахунок 3 % річних на суму 39, 68 грн, господарський суд стверджує, що такий розрахунок розрахований правильно.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, а отже і задоволення позову.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Іджеван» (65023, Одеська обл., м. Одеса, вул. Ніжинська, буд. 65, ідентифікаційний код 40034758) на користь Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; фактична адреса: 04070, м. Київ, Боричів узвіз, 8; ідентифікаційний код: 41348526; (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/50110005; код отримувача (ідентифікаційний код: 37993783); банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA988999980314111938000026001; код класифікації доходів бюджету: 50110005) заборгованість у розмірі 6 633, 75 грн, з яких: основний борг - 5 466,81 грн; штраф 15% - 681,67 грн; пеня - 345,87 грн; 3% річних - 39,68 грн; інфляційне збільшення - 99,72 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Іджеван» (65023, Одеська обл., м. Одеса, вул. Ніжинська, буд. 65, ідентифікаційний код 40034758) на користь Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 3 6; фактична адреса: 04070, м. Київ, Боричів узвіз, 8; ідентифікаційний код: 41348526; Отримувач коштів: Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); код отримувача (ідентифікаційний код): 41348526; банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві; Код банку отримувача (МФО): 820172; рахунок отримувача: UA 49820172034423000100009975) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 12 грудня 2024 р.

Суддя Т.Г. Деркач