Рішення

від 22.11.2007 по справі 14517-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

14517-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215

РІШЕННЯ

Іменем України

22.11.2007Справа №2-25/14517-2007

За позовом ТОВ «Мегаштоф», м. Євпаторія, вул.. 2-ї Гвардійської армії, 18-В,

До відповідача ВАТ «Атланта», м. Євпаторія, вул.. 2-ї Гвардійської армії, 18-В.  

Про стягнення 190510,15 грн.   

Суддя   Копилова О.Ю.

Представники:

Від позивача –  Смаглій А.В., предст., дов. від 12.11.07р.   

Від відповідача – не з'явився   

Обставини справи:

ТОВ «Мегаштоф» звернулось у господарський суд АРК із позовом до ВАТ «Атланта», у якому просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 176600,00 грн., пеню у розмірі 13910,15 грн., а також витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.   

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано належним чином зобов'язання за договорами позики, що є порушенням положень ст.ст. 526, 610 Цивільного кодексу України. Також у зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань за договорами, позивачем на підставі ст.. 611 ЦК України та п. 3.2. договорів нараховано суму пені.

Представник позивача у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, направив на адресу суду відзив на позовну заяву, у якому вказує на те, що позовні вимоги у сумі 190510,15 грн. визнає у повному обсязі.    

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ «Мегаштоф» та ВАТ «Атланта» укладено договори безпроцентної позики за № 6 від 26.02.2007р., за № 7 від 05.03.2007р. та б/н від 20.04.2007р.

Відповідно до умов вказаних договорів  Позикодавець (позивач) надає Позичальникові (відповідач) у власність грошові кошти, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцю таку ж суму грошових коштів у зазначений договором строк.  

Згідно п. 2.1. договорів, строк повернення коштів за договором № 6 від 26.02.2007р. – 24.03.2007р., за договором № 7 від 05.03.2007р. – 05.04.2007р., за договором б/н від 20.04.2007р. – 30.05.2007р.

Згідно платіжних доручень за № 27 від 26.02.2007р., за № 38 від 06.03.2007р., за № 7 від 20.04.2007р. відповідачу перераховано грошові кошти на загальну суму 176600,00 грн.  

Однак відповідачем зобов'язання щодо своєчасного повернення грошових коштів не виконані, у зв'язку із чим за ним виникла заборгованість у сумі 176600,00 грн., факт наявності заборгованості не заперечується відповідачем, про що йдеться у відзиві на позов, а також свідчить акт звірки розрахунків від 20.11.2007р. підписаний та скріплений печатками обох підприємств.

Згідно до ст.. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

Відповідно до ст.. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  Цивільного  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв  ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.   

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 176600,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У зв'язку із порушенням відповідачем зобов'язань щодо своєчасного повернення позики, позивачем на підставі п. 3.2 договорів, нараховано пеню яка складає 13910,15 грн.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Ст.. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.  

Виконання цивільних обов'язків згідно ст.. 14 Цивільного кодексу України здійснюється у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконано належним чином умови та взяті на себе зобов'язання за договорами, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення суми пені у розмірі 13910,15 грн. також підлягають задоволенню.

Згідно ст. 44, 49 ГПК України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.  

 З огляду на викладене, керуючись, ст.. 193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 14, 525, 526, 549 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44-49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

                                                           ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.  

2.          Стягнути з  ВАТ «Атланта» (м. Євпаторія, вул.. 2-ї Гвардійської армії, 18-В; п/р 2600032218001 в Євпаторійському відділенні Укрсоцбанку, МФО 324076, ЗКПО 00378922) на користь ТОВ «Мегаштоф» (м. Євпаторія, вул.. 2-ї Гвардійської армії, 18-В; п/р 26005054905275 в КРУ КБ Приватбанк», МФО 384436, ЗКПО 34541803) суму заборгованості у розмірі 176600,00 грн., пеню у розмірі 13910,15 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 1905,11 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.          

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення оформлене та підписане 28.11.2007р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Копилова О.Ю.