Ухвала

від 12.12.2024 по справі 917/2190/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

12.12.2024 Справа № 917/2190/24

Суддя Тимощенко О.М. , розглянувши матеріали

за позовною заявою Ліквідаційної комісії Державного агентства резерву України, вул. Євгена Чикаленка, 28, м. Київ, 01024

до відповідача Приватного підприємства "Ланнівський цукровий завод", вул. Миру, 5 селище Ланна, Полтавський район, Полтавська область, 39541

про зобов`язання повернути матеріальні цінності, а саме: 1 458,50 тонн цукру та стягнення штрафних санкцій у загальному розмірі 19 333 015,49 грн, -

ВСТАНОВИВ:

09.12.2024 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Ліквідаційної комісії Державного агентства резерву України до відповідача Приватного підприємства "Ланнівський цукровий завод" про зобов`язання відповідача повернути позивачеві матеріальні цінності, а саме: 1 458,50 тонн цукру та про стягнення з штрафних санкцій у загальному розмірі 19 333 015,49 грн, з яких: 241 965,15 грн - 7% штрафу, 19 091 050,34 грн - пеня (за умовами договору № 119а-8/96 про випуск матеріальних цінностей з державного резерву в порядку запозичення з перервою у часі та договору №юр-2р/39ц-2004 про реструктуризацію заборгованості від 16.09.2004 року) (Вх. № 2289/24).

Дослідивши дану позовну заяву із додатками, суд дійшов до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.

1) За приписами п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Відповідно до ч. 2 ст.164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частини 2, 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 91 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на акт звірки заборгованості від 15.12.1999 року, що підтверджує факт отримання відповідачем в порядку тимчасового позичання матеріальних цінностей державного резерву та наявність у відповідача зобов`язань із повернення вказаних матеріальних цінностей (1 458,50 тонн цукру), при цьому до позовної заяви вказаного доказу не додано.

Водночас, суд звертає увагу позивача на тому, що згідно приписів ст. ст. 14, 74, 164 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений права збирати докази з власної ініціативи, тоді як позивач зобов`язаний вказати, якими саме доказами підтверджуються викладені ним у позові обставини, та відповідно надати такі докази або повідомити суд про неможливість їх надання.

Позивачем не повідомлено суду причин, з яких вказаний доказ не може бути поданий позивачем у строк вказаний в ст. 80 ГПК України та не надано суду доказів, які підтверджують, що позивач здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаних доказів.

Також, позивачем у позовній заяві не зазначено обставин, якими він обґрунтовує свою вимогу та правові підстави в частині стягнення 7% штрафу у розмірі 241 965,15 грн.

2) Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами та доповненнями).

Згідно зі статтею 1 Закону України Про судовий збір судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову, з яким Ліквідаційна комісія Державне агентство резерву України звернулось до Господарського суду Полтавської області, є: 1) зобов`язання відповідача повернути позивачеві матеріальні цінності, а саме: 1 458,50 тонн цукру; 2) стягнення з відповідача штрафних санкцій у загальному розмірі 19 333 015,49 грн.

В тексті позовної заяви Ліквідаційна комісія Державне агентство резерву України, зазначаючи про те, що позовна вимога про зобов`язання повернути до державного резерву матеріальні цінності носить немайновий характер, оскільки у даному випадку мають місце правовідносини сторін, які виникли з договору тимчасового позичання матеріальних цінностей державного резерву та договору про реструктуризацію заборгованості, здійснила розрахунок сплати судового збору за подання позовної заяви із зазначеною вимогою у розмірі 3 028,00 грн, з врахуванням позицій, викладених у постанові Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.20213 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" та постанові Верховного суду від 02.12.2020 року у справі №905/105/20.

Суд не бере до уваги посилання позивача на висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 02.12.2020 у справі №905/105/20 (предметом позову були вимоги про зобов`язання повернути земельну ділянку), оскільки ці справи є різними, правовідносини у цих справах не є подібними.

Водночас відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19, відповідно до якої майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 163 ГПК позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17, провадження №12-76гс18).

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Аналогічна позиція міститься в ухвалі Верховного Суду від 08 липня 2024 року у cправі № 915/711/22.

Таким чином позовна вимога про зобов`язання відповідача повернути позивачеві матеріальні цінності, а саме: 1 458,50 тонн цукру має вартісну оцінку, носить майновий характер і розмір ставок судового збору за її подання визначається за вимогами статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем додано до позовної заяви доказ сплати судового збору в розмірі 293 023,23 грн (платіжна інструкція №509 від 28.11.2024 року), тоді як у прохальній частині позову ставиться 2 (дві) вимоги майнового характеру.

Як зазначено в позовній заяві та вбачається з матеріалів справи, вартість 1 458,50 тонн цукру становить 3 456 645,00 грн.

Отже, позивачу при зверненні з даним позовом до суду було необхідно сплатити судовий збір в загальному розмірі 341 844,91 грн.

У зв`язку з наведеним позивачу, з урахуванням вже сплаченої суми судового збору у розмірі 293 023,23 грн, необхідно доплатити судовий збір у розмірі 48 821,68 грн.

Відповідно до п.1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про залишення позовної заяви Ліквідаційної комісії Державного агентства резерву України без руху.

Для усунення зазначених судом недоліків у позовній заяві позивачу необхідно:

- надати належним чином завірений акт звірки заборгованості від 15.12.1999 року;

- зазначити обставин, якими він обґрунтовує вимогу та правові підстави в частині стягнення 7% штрафу у розмірі 241 965,15 грн;

- сплатити судовий збір в сумі 48 821,68 грн та надати суду докази його сплати;

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 162,164,174,234 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. Надати позивачу строк 3 дні з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків позовної заяви.

3. Зобов`язати позивача надіслати копії наданих на виконання даної ухвали документів на адресу відповідача, докази чого надати суду.

4. Попередити позивача про те, що у разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду; інакше вважається неподаною та повертається особі, що звернулася з позовною заявою.

Ухвала підписана 12.12.2024 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (ст.ст.235,255 ГПК України).

Суддя О. М. Тимощенко