Рішення

від 19.11.2024 по справі 921/483/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 листопада 2024 року м. ТернопільСправа № 921/483/24

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю УКРІНСТАЛ ТЕРНОПІЛЬ, 79019, м. Львів, вул. Жовківська, 28

до відповідача: Приватного підприємства ІНВЕСТ-РОДИНА, 46010, м. Тернопіль, вул. Лозовецька, буд. 13

про стягнення заборгованості у сумі 654 747 грн 13 коп., з яких: 616 299 грн 50 коп. сума заборгованості за поставлений товар, 11 338 грн 35 коп. 3% річних, 27 109 грн 28 коп. інфляційні витрати.

За участі представників сторін та їх учасників:

Позивача: адвокат Чупрін Андрій Олегович, ордер на надання правничої допомоги серія ВІ №1234566 від 01.08.2024, (присутній до виходу суду до нарадчої кімнати);

Відповідача: не з`явився.

1. Рух справи.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю УКРІНСТАЛ ТЕРНОПІЛЬ звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача Приватного підприємства ІНВЕСТ-РОДИНА про стягнення заборгованості у сумі 654 747 грн 13 коп., з яких: 616 299 грн 50 коп. сума заборгованості за поставлений товар, 11 338 грн 35 коп. 3% річних, 27 109 грн 28 коп. інфляційні витрати за договором поставки.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 05.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03.09.2024.

У судовому засідання 03.09.2024, судом продовжено строк підготовчого засідання до 15.10.2024 та відкладено підготовче засідання на 15.10.2024 о 10год. 00хв. про що судом постановлено ухвалу, не виходячи до нарадчої кімнати та без постановлення окремого процесуального документу.

Ухвалою суду від 11.10.2024 перенесено та призначено підготовче засідання у справі № 921/483/24 на 05.11.2024 о 11год 20хв.

У судовому засіданні 05.11.2024 у порядку ст. ст. 177, 182, 185, 223 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 19.11.2024 о 11 год. 40 хв., без постановлення окремого процесуального документу із зазначенням про постановлення ухвали у протоколі судового засідання, відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 223 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив про задоволення позову.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Частиною 1 статті 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи наведене, суд визнав за можливе розглянути справу без участі відповідача, за наявними в ній матеріалами.

Суд, у судовому засіданні 10.09.2024, видалився до тривалої нарадчої кімнати та після повернення з нарадчої кімнати, ухвалив скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.

2. Аргументи сторін.

2.1. Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між ТОВ «УКРІНСТАЛ ТЕРНОПІЛЬ» та ПП «ІНВЕСТ-РОДИНА» було укладено договір поставки № 201101 від 02 листопада 2020 року, за умовами якого Постачальник зобов`язався поставити й передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити товари, що пропонуються Постачальником до продажу згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до умов Договору Оплата за Товар здійснюється Покупцем на умовах 100 (сто) % передоплати загальної вартості замовленого Товару. Поставка Товару при цьому здійснюється тільки після надходження всієї суми передоплати. У випадку поставки Постачальником Товару за відсутності оплати 100% вартості Товару, вважається, що обов`язок оплатити Товар наступив для Покупця у день такої поставки Товару.

Позивач зазначає, що на прохання покупця Постачальником було поставлено Покупцю Товар без здійснення попередньої оплати за відповідними рахунками на оплату. Факт поставки Товару підтверджується відповідними Видатковими накладними.

З метою досудового врегулювання спору, 27.05.2024 ТОВ «УКРНСТАЛ ТЕРНОПІЛЬ» на адресу ПП «ІНВЕСТ-РОДИНА» було направлено Претензію за вих. № 24/03 від 24 травня 2024 року з вимогою оплатити суму заборгованості, що підтверджується накладною № 4600403307272 від 27.05.2024 року, проте відповідачем дану претензію не отримано.

Таким чином, станом на дату звернення до суду із позовною заявою, оплата за відвантажений товар на розрахунковий рахунок Постачальника від Покупця не надходила, а тому загальна сума заборгованості складає 616 299,50 грн.

Також, у зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе грошових зобов`язань, позивач нарахував 3% річних в сумі 11 338грн 35коп. та інфляційних втрат 27 109грн 28коп.

2.2. Позиція відповідача.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, в будь-який інший спосіб заперечень не подав, хоча був належно повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

3. Обставини справи встановлені судом та докази, які їх підтверджують.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРІНСТАЛ ТЕРНОПІЛЬ» та Приватним підприємством «ІНВЕСТ-РОДИНА» було укладено договір поставки № 201101 від 02 листопада 2020 року.

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується поставити й передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити товари, що пропонуються Постачальником до продажу згідно з умовами цього Договору.

Постачальник під товарами у цьому Договорі слід розуміти, але не виключно: обладнання, залізні вироби, водопровідне і опалювальне устаткування, матеріали та інструмент для монтажу систем опалення, водопостачання, водовідведення, каналізації (п. 1.1.1. Договору).

Пунктом 1.2. Договору сторони передбачили, що найменування, кількість, одиниці виміру, асортимент, ціна Товару та інша інформація про Товар, яку Сторони вважатимуть за потрібне узгодити на кожну поставку, вказуються у рахунках фактурах, які оформлюються Постачальником на підставі замовлення Покупця. Кожен Рахунок - фактура є невід`ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п. 5.1. Договору оплата за Товар здійснюється Покупцем на умовах 100 (сто) % передоплати загальної вартості замовленого Товару. Поставка Товару при цьому здійснюється тільки після надходження всієї суми передоплати. У випадку поставки Постачальником Товару за відсутності оплати 100% вартості Товару, вважається, що обов`язок оплатити Товар наступив для Покупця у день такої поставки Товару.

Відповідачу було надано рахунки на оплату: № 1157 від 29.09.2023 на загальну суму 4 081,56 грн.; № 1159 від 02.10.2023 на загальну суму 576,24грн; № 1148 від 06.10.2023 на зальну суму 4 056,06грн; № 1185 від 06.10.2024 на загальну суму 3077,16грн.; № 1191 від 16.10.2023 на загальну суму 1809,06грн; № 1217 від 18.10.2023 на загальну суму 6204,90грн; № 1270 від 24.11.2023 на загальну суму 23 020,08грн; № 1271 від 24.11.2023 на загальну суму 169 157,52грн; № 1536 від 26.12.2023 на загальну суму 408 012,12грн.

Відповідно до п. 4.1. Договору товар поставляється Покупцеві на умовах ExWorks, склад Постачальника відповідно до правил Інкотермс 2010, що розташований за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 46, якщо інше не буде погоджено Сторонами у товаросупровідних документах. Підписана Сторонами видаткова накладна свідчить про виконання Постачальником умов поставки.

Поставка Товару Постачальником підтверджується Видатковими накладними № 624 від 03.10.2023 року на суму 76,32 грн., № 625 від 03.10.2023 року на суму 4 005,24 грн., № 643 від 10.10.2023 року на суму 576,24 грн., № 641 від 10.10.2023 року на суму 4 056,06 грн. (чотири тисячі п`ятдесят шість грн. 06 коп.), № 642 від 10.10.2023 року на суму 3 077,16 грн. (три тисячі сімдесят сім грн. 16 коп.), № 663 від 24.10.2023 року на суму 138,00 грн. (сто тридцять вісім грн. 00 коп.), № 664 від 24.10.2023 року на суму 1 671,06 грн. (одна тисяча шістсот сімдесят одна грн. 06 коп.), № 762 від 28.11.2023 року на суму 6 204,90 грн. (шість тисяч двісті чотири грн. 90 коп.), № 760 від 28.11.2023 року на суму 19 258,08 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті п`ятдесят вісім грн. 08 коп.), №767 від 04.12.2023 року на суму 3 762,00 грн. (три тисячі сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.), № 761 від 28.11.2023 року на суму 61 498,80 грн. (шістдесят одна тисяча чотириста дев`яносто вісім грн. 80 коп.), № 817 від 21.12.2023 року на суму 107 658,72 грн. (сто сім тисяч шістсот п`ятдесят вісім грн. 72 коп.), № 837 від 28.12.2023 року на суму 408 012,12 грн. (чотириста вісім тисяч дванадцять грн. 12 коп.).

Як встановлено судом, видаткові накладні згідно наведеного вище переліку, підписані відповідачем.

За поставлений товар, відповідач розрахувався частково в сумі 3695,20грн, що підтверджується оборотно сальдовою відомістю по рахунку 361 за 21.11.2020-31.07.2024 року ПП «ІНВЕСТ-РОДИНА».

Доказів оплати повної суми за поставлений товар матеріали справи не містять.

Сума заборгованості підтверджується первинними документами.

Позивачем на адресу Відповідача скеровувалась претензія №24/03 від 24.05.2024 про сплату заборгованості за договором поставки (поштове відправлення № 4600403307272), яка відповідачем не отримана.

Тому, оскільки відповідач заборгованість за отриманий товар за Договором поставки № 201102 від 02.11.2020, ні у визначений строк, ні поза межами такого строку не сплатив, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із неналежним виконанням договору поставки щодо оплати поставленого товару, регулювання яких здійснюється ГК України та ЦК України.

4. Норми права та судова практика, які застосував суд.

Згідно статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно пункту 1 статті 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб`єкт(зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно до пункту 1 статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документ тому розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і відповідає вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Згідно із частини 1 статтею 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 530 ЦК передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк(термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з нормами статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання(неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк,встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів,необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтями 1,2 Закону України від 22.11.1996р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлено, що Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі,що обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів невстановлений договором або законом.

За змістом частини 3 пункту 3.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань», розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помножений на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці) у якому(яких) мала місце інфляція.

Крім того, слід врахувати, що індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Отже, якщо термін прострочення виконання боржником грошового зобов`язання становить менше ніж місяць, то індекс інфляції при визначенні заборгованості не нараховується.

Вказана правова позиція викладена, зокрема, в постанові Вищого господарського суду України від 01.04.2015р. по справі №917/1667/14.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною 2 статті625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (пункти 3.1., 3.2.Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013р.).

5. Мотивована оцінка судом аргументів учасників справи та обставин справи.

5.1. Щодо основної суми заборгованості.

Як встановлено судом, 02.11.2020 між ТОВ «УКРІНСТАЛ ТЕРНОПІЛЬ» та ПП «ІНВЕСТ-РОДИНА» було укладено договір поставки № 201101 ,згідно п.1.1. якого, постачальник зобов`язався поставити й передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити товари, що пропонуються Постачальником до продажу згідно з умовами цього Договору.

На виконання умов Договору, позивачем відповідачу було надано рахунки на оплату: № 1157 від 29.09.2023 на загальну суму 4 081,56 грн.; № 1159 від 02.10.2023 на загальну суму 576,24грн; № 1148 від 06.10.2023 на зальну суму 4 056,06грн; № 1185 від 06.10.2024 на загальну суму 3077,16грн.; № 1191 від 16.10.2023 на загальну суму 1809,06грн; № 1217 від 18.10.2023 на загальну суму 6204,90грн; № 1270 від 24.11.2023 на загальну суму 23 020,08грн; № 1271 від 24.11.2023 на загальну суму 169 157,52грн; № 1536 від 26.12.2023 на загальну суму 408 012,12грн.

Як зазначено позивачем та не заперечено відповідачем, на прохання покупця постачальником було поставлено покупцю товар без здійснення попередньої оплати, що підтверджується видатковими накладними :

№ 624 від 03.10.2023 року на суму 76,32 грн., № 625 від 03.10.2023 року на суму 4 005,24 грн., № 643 від 10.10.2023 року на суму 576,24 грн., № 641 від 10.10.2023 року на суму 4 056,06 грн. (чотири тисячі п`ятдесят шість грн. 06 коп.), № 642 від 10.10.2023 року на суму 3 077,16 грн. (три тисячі сімдесят сім грн. 16 коп.), № 663 від 24.10.2023 року на суму 138,00 грн. (сто тридцять вісім грн. 00 коп.), № 664 від 24.10.2023 року на суму 1 671,06 грн. (одна тисяча шістсот сімдесят одна грн. 06 коп.), № 762 від 28.11.2023 року на суму 6 204,90 грн. (шість тисяч двісті чотири грн. 90 коп.), № 760 від 28.11.2023 року на суму 19 258,08 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті п`ятдесят вісім грн. 08 коп.), №767 від 04.12.2023 року на суму 3 762,00 грн. (три тисячі сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.), № 761 від 28.11.2023 року на суму 61 498,80 грн. (шістдесят одна тисяча чотириста дев`яносто вісім грн. 80 коп.), № 817 від 21.12.2023 року на суму 107 658,72 грн. (сто сім тисяч шістсот п`ятдесят вісім грн. 72 коп.), № 837 від 28.12.2023 року на суму 408 012,12 грн. (чотириста вісім тисяч дванадцять грн. 12 коп.), які підписані відповідачем без будь яких зауважень.

За поставлений товар, відповідач розрахувався частково в сумі 3695,20грн, що підтверджується оборотно сальдовою відомістю по рахунку 361 за 21.11.2020-31.07.2024 року ПП «ІНВЕСТ-РОДИНА».

Крім цього, факт укладення договору, передачі товару, часткової оплати сторонами не заперечується.

Так, як зазначено позивачем та не заперечено відповідачем станом на 01.08.2024 (дата звернення позивача із позовною заявою до суду) заборгованість відповідача перед позивачем складала 616 299грн 50коп.

Доказів погашення заборгованості відповідачем суду не надано, як і заперечень з приводу розміру заявлених позовних вимог, відтак вимога позивача є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

5.2. Щодо вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6.2. Договору за невиконання та/або неналежне виконання цього Договору винна Сторона несе відповідальність в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

Так, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 27 109грн 29коп. - інфляційних втрат за видатковими накладними:

№ 625 від 03.10.2024 на суму 386грн 36коп. за період з 04.10.2023 01.08.2024 в сумі 24грн 57коп.;

№ 643 від 10.10.2023 року на суму 576,24 грн., № 641 від 10.10.2023 року на суму 4 056,06 грн., № 642 від 10.10.2023 року на суму 3 077,16 грн.,за період 11.10.2023 01.08.2024 в сумі 490грн 25коп.;

№ 663 від 24.10.2023 року на суму 138,00 грн., № 664 від 24.10.2023 року на суму 1 671,06 грн., за період з 25.10.2023 01.08.2024 в сумі 99грн 77коп.;

№ 762 від 28.11.2023 року на суму 6 204,90 грн., № 760 від 28.11.2023 року на суму 19 258,08 грн., № 761 від 28.11.2023 року на суму 61 498,80 грн., за період з 29.11.203 01.08.2024 в сумі 4 339грн 39коп.

№ 767 від 04.12.2023 року на суму 3 762,00 грн., за період з 05.12.2023 01.08.2024 в сумі 187грн 72коп.;

№ 817 від 21.12.2023 року на суму 107 658,72 грн., за період з 22.12.2023 01.08.2024 в сумі 4586грн 26коп.;

№ 837 від 28.12.2023 року на суму 408 012,12 грн., за період з 29.12.2023 01.08.2024 в сумі 17 381грн 32коп.

Також, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 11 339грн 35коп. - 3% річних за видатковими накладними:

№ 625 від 03.10.2023 року на суму 386грн 36коп. за період з 04.10.2023 01.08.2024 в сумі 9грн 62коп.;

№ 643 від 10.10.2023 року на суму 576,24 грн., № 641 від 10.10.2023 року на суму 4 056,06 грн., № 642 від 10.10.2023 року на суму 3 077,16 грн., за період 11.10.2023 01.08.2024 в сумі 187грн 56коп.

№ 663 від 24.10.2023 року на суму 138,00 грн., № 664 від 24.10.2023 року на суму 1 671,06 грн., за період з 25.10.2023 01.08.2024, за період в сумі 41грн 93коп.;

№ 762 від 28.11.2023 року на суму 6 204,90 грн., № 760 від 28.11.2023 року на суму 19 258,08 грн., № 761 від 28.11.2023 року на суму 61 498,80 грн. , за період з 29.11.203 01.08.2024 в сумі 1 765грн 44коп.;

№ 767 від 04.12.2023 року на суму 3 762,00 грн., за період з 05.12.2023 01.08.2024 в сумі 74грн 52коп.;

№ 817 від 21.12.2023 року на суму 107 658,72 грн., за період з 22.12.2023 01.08.2024 в сумі 1982грн 10коп.;

№ 837 від 28.12.2023 року на суму 408 012,12 грн., за період з 29.12.2023 01.08.2024 в сумі 7 277грн 15коп.

Суд, перевіривши за допомогою програми: «ips.ligazakon.net/calculator» наведені позивачем розрахунки заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, зважаючи на доведений матеріалами справи факт невиконання відповідачем невиконання умов договору поставки № 201101 від 02.11.2020 в частині оплати вартості отриманого ним товару, суд вважає правомірним нарахування відповідачу 11309,01 грн - три проценти річних та 27 108,47грн інфляційних витрат, відтак позов в цій частині є обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення.

В частині 29грн 34 коп. - 3% річних та 0,80грн - інфляційних витрат, суд відмовляє у позові, як надмірно нарахованих.

6. Загальний висновок.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Стандарт доказування "вірогідності доказів", який на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. На суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Вказаної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові від 21 серпня 2020 року у справі №904/2357/20.

У відповідності до частин 1,2 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, стягнути з Приватного підприємства ІНВЕСТ-РОДИНА на користь Товариства з обмеженою відповідальністю УКРІНСТАЛ ТЕРНОПІЛЬ 616 299 (шістсот шістнадцять тисяч двісті дев`яносто дев`ять)грн 50 коп. сума боргу, 11309 (одинадцять тисяч триста дев`ять) грн 01 коп. 3% річних, 27 108 (двадцять сім тисяч сто вісім)грн 48 коп. інфляційних збитків.

В частині стягнення 29 грн 34 коп. 3% річних та 0грн 80коп. інфляційних, в задоволенні слід відмовити, як безпідставно заявленим.

7. Судові витрати.

Згідно із нормами ГПК України розподіл судових витрат здійснюється за правилами статті 129 ГПК України.

Відповідно до частин 1,2 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 9 статті 129 ГПК України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

При цьому, суд вважає за необхідне скористатись своїм правом визначеним частиною 9 статті 129 ГПК України та покласти судовий збір повністю на відповідача у справі так як вважає, що спір у справі виник внаслідок невиконання ним наказу договору поставки № 201102 від 02.11.2020 в частині оплати вартості отриманого товару.

При поданні позовної заяви, позивачем, згідно платіжної інструкції № 2429 від 01.08.2024 сплачено 7 856 грн 97 коп. судового збору.

А тому, відповідно до вимог частини 9 статті 129 ГПК України, судовий збір в розмірі 7856грн 97 коп. суд покладає на відповідача у справі та присуджує стягнути з Приватного підприємства ІНВЕСТ-РОДИНА на користь Товариства з обмеженою відповідальністю УКРІНСТАЛ ТЕРНОПІЛЬ 7 856грн 97 коп. судового збору.

Керуючись положеннями статей 2, 42, 86, 129, 233, 236, 238, 241, з 253 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства ІНВЕСТ-РОДИНА на користь Товариства з обмеженою відповідальністю УКРІНСТАЛ ТЕРНОПІЛЬ заборгованість у загальній сумі 654 716грн 99 коп., з яких: 616 299 (шістсот шістнадцять тисяч двісті дев`яносто дев`ять)грн 50 коп. сума боргу, 11309 (одинадцять тисяч триста дев`ять) грн 01 коп. 3% річних, 27 108 (двадцять сім тисяч сто вісім)грн 48 коп. інфляційних збитків.

3. В частині стягнення 29грн 34 коп. 3% річних та 0грн 80коп. інфляційних, в задоволенні відмовити.

4. Судові витрати у справі покласти на відповідача.

5. Стягнути з Приватного підприємства ІНВЕСТ-РОДИНА на користь Товариства з обмеженою відповідальністю УКРІНСТАЛ ТЕРНОПІЛЬ 7 856 (сім тисяч вісімсот п`ятдесят шість) грн 97 коп. судового збору.

6. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю УКРІНСТАЛ ТЕРНОПІЛЬ, вул.Жовківська,28, м. Львів,79019, (код ЄДРПОУ 43787130) ;

Відповідач: Приватного підприємства ІНВЕСТ-РОДИНА, вул. Лозовецька, буд. 13, 46010 (код ЄДРПОУ 34600046).

Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку статті 241 ГПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, визначеному статтями з 253 по 259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 12.12.2024.

Повний текст рішення надіслати учасникам справи в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або в паперовій формі рекомендованою кореспонденцією із повідомленням про вручення поштового відправлення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя В.Л. Гевко