Рішення

від 27.11.2024 по справі 921/485/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 листопада 2024 року м. ТернопільСправа № 921/485/24

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В. за участі секретаря судового засідання Касюдик О.О.

розглянув справу

за позовом Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"

про зобов`язання виконати умови договору

за участі представників сторін:

позивача: Митник У.М.- довіреність;

відповідача: Літвінов Є.В. - адвокат.

Суть справи:

Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя звернувся в Господарський суд Тернопільської області з позовом до ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про зобов`язання виконати умови договору про постачання електричної енергії та припинити протиправні дії.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування заявлених вимог, підтриманих у судовому засіданні повноважним представником, позивач посилається на порушення його контрагентом договірних умов в частині постачання електричної енергії.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву №б/н (вх. №7011) від 09.09.2021. Так, зазначає, що у зв`язку з суттєвим коливанням ціни електричної енергії на ринку Товариство проінформувало позивача про зміну фактичної вартості електричної енергії та запропонувало розглянути проект додаткової угоди про внесення змін до Договору в частині зміни ціни, починаючи з 01.06.2024. У відповідь, Університет відмовився від зміни ціни, безпідставно вимагаючи від ТОВ "ГК "Нафтогаз України" документи, що не передбачені договірними умовами та вказуючи на необхідність зміни ціни всупереч законодавству з 10.06.2024, а не з 01.06.2024.

В подальшому, через суб`єктивне безпідставне тлумачення умов Договору Університетом, відповідач був змушений повідомити Споживача про те, що його відмова зміни ціни електричної енергії є порушенням умов діючої угоди, а відтак остання є розірваною ТОВ "ГК "Нафтогаз України" в односторонньому порядку з 31.07.2024.

Розгляд спору здійснювався в режимі відеоконференції із технічною фіксацією судового процесу в порядку ст.ст. 197, 222 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

Між Тернопільським національним технічним університетом імені Івана Пулюя (Споживач) та ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (Постачальник) 22.12.2023 було укладено договір про закупівлю (постачання) електричної енергії №225 (далі -Договір), згідно із п.2.2 якого Постачальник продає Споживачу електричну енергію (код за ДК 021:2015-09310000-5-Електрична енергія) для забезпечення потреб об`єктів Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Обсяг постачання електричної енергії за цим Договором складає 780 000 кВт/год (клас напруги - 2, встановлені лічильники). Обсяги помісячного постачання електричної енергії наведені у додатку №1 до спірного правочину.

За умовами, що викладені у розділі 3 угоди Постачальник зобов`язується поставити Споживачу електричну енергію в строк з 01.01.2024 по 31.12.2024. Місце постачання електричної енергії: 46001, Україна, м. Тернопіль, вул. Руська, 56, вул. Федьковича, 2, вул. Федьковича, 9, вул. Білогірська, 50, вул. Микулинецька, 46, вул. Тестильна, 28, вул. Гоголя, 6, вул. Гоголя, 8, вул. Старий Поділ, 2.

У розділі 5 укладеного правочину сторони погодили ціну, порядок обліку та оплату електричної енергії. Так, загальна ціна цього договору становить 4 188 600 грн, у т.ч. ПДВ 698 100 грн, в тому числі за кодами програмної класифікації: КПК 2201160 (загальний фонд) - 835 000 грн; КПК 2201160 (спеціальний фонд) - 3 353 600 грн. Ціна за 1 кВт/год електричної енергії складає - 3,9899 грн, у тому числі ринкова ціна електроенергії з додаванням тарифу на послуги постачальника - 0,01 грн та регульований тариф на послуги з передачі оператора системи передачі - 0,4851 грн. ПДВ - 0,895 грн. Всього до сплати за 1 кВт/год 5,37 грн, у т.ч. ПДВ - 20%. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Оплата електричної енергії за цим договором здійснюється Споживачем за фактично спожиту електричну енергію у строк, визначений у рахунку та акті приймання передачі поставленого товару, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання Споживачем рахунку/акту приймання - передачі, підписаного Сторонами, але не пізніше 20 календарного дня з моменту отримання Споживачем рахунку/акта приймання - передачі.

Відповідно до п.9.7 угоди за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань, передбачених Договором, сторонами можуть застосовуватися такі оперативно - господарські санкцій: відмова від встановлення на майбутнє будь - яких відносин зі стороною, яка порушує зобов`язання; одностороння відмова від цього договору у повному обсязі або частково (розірвання договору).

Згідно з підпунктом 9.7.3 спірного правочину одностороння відмова від Договору у повному обсязі або частково (розірвання договору) може застосовуватися Постачальником до Споживача за неоплату вартості послуг з постачання електроенергії, що виставлена Постачальником у рахунку на поставлену електроенергію.

Договір набуває чинності з дати підписання сторонами та діє до 31.12.2024 включно.

Невід`ємною частиною спірного Договору є: Додаток №1 Обсяги помісячного споживання електричної енергії; Додаток №2 Заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу; Додаток №А до Заяви-приєднання; Додаток №3 Комерційна пропозиція.

У Додатку №1 до Договору сторони обумовили обсяги помісячного споживання електричної енергії по кожному об`єкту на 2024 рік.

Крім того, у Додатку А до Заяви - приєднання наведено перелік об`єктів Споживача.

В свою чергу, Заява-приєднання містить інформацію щодо найменування Споживача, відомості про вид, адресу об`єкта, ЕІС-код точки комерційного обліку, інформацію про те, що оператором системи, з яким Споживач уклав договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, є ВАТ "Тернопільобленерго" та початок постачання - з 01.01.2024. З моменту її акцептування Споживач та Постачальник набувають всіх прав та обов`язків за Договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання).

В обраній Споживачем комерційній пропозиції (Додаток №3 до Договору) контрагенти узгодили, що ціна (тариф) на електричну енергію, що постачається Споживачу розраховується Постачальником та на день укладення договору становить 4,475 грн за 1кВт/год (без ПДВ) і включає: ціну закупівлі електричної енергії Постачальником на ринку та тариф на послуги Постачальника, а також тариф послуг оператора системи передачі, який становить 0,4851 грн за 1кВт/год (без ПДВ).

У Додатку №2 обумовлена оплата за фактичну відпущену протягом розрахункового періоду електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку і наданих Постачальником рахунків за спожиту електричну енергію. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Рахунок за спожиту електричну енергію надається Постачальником та отримується Споживачем не пізніше сьомого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Надані Постачальником рахунки (акти) підлягають оплаті Споживачем протягом 5 робочих днів з дати отримання. Якщо рахунок за електричну енергію не був отриманий Споживачем сьомого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду, то він вважається таким, що вручений Споживачу на сьомий робочий день і Споживач з рахунком ознайомлений.

У подальшому, між TOB "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" та Університетом було укладено ряд додаткових угод, зокрема:

- у Додатковій угоді №1 від 12.01.2024 сторони дійшли згоди внести зміни до п.5.1 Договору та викласти його в наступній редакції: "Загальна вартість цього договору становить 4 188 600 грн, у т.ч. ПДВ - 698 100 грн, в тому числі за кодами програмної класифікації: КПК 2201160 (загальний фонд) - 875 102 грн, КПК 2201160 (спеціальний фонд) - 3 313 498 грн";

- у Додатковій угоді №2 від 17.01.2024 сторони дійшли згоди внести зміни до підпунктів 5.1.1.-5.1.3. Договору та викласти їх в наступній редакції: "Ціна за 1 кВт/год електричної енергії складає - 4,51847 грн, у тому числі ринкова ціна електроенергії з додаванням тарифу на послуги постачальника - 0,01 грн та регульований тариф на послуги з передачі оператора системи передачі - 0,52857 грн. ПДВ - 0,903694 грн. Всього до сплати за 1 кВт/год 5,422165 грн, у т.ч. ПДВ - 20%.". Також сторонами внесено зміни у Додатки №1 та №3, зменшивши договірні (замовлені) обсяги помісячного споживання електричної енергії. Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін і застосовується до відносин між сторонами з 01.04.2024;

- у Додатковій угоді №3 від 27.02.2024 сторони дійшли згоди внести зміни до п.5.1 Договору та викласти його в наступній редакції: "Загальна вартість цього договору становить 4 188 600 грн, у т.ч. ПДВ - 698 100 грн, в тому числі за кодами програмної класифікації: КПК 2201160 (загальний фонд) - 875 102 грн, КПК 2201160 (спеціальний фонд) - 3 293 064 грн, КПК 2201040 (загальний фонд) - 20 434 грн";

- у Додатковій угоді №4 від 16.05.2024 сторони дійшли згоди внести зміни до п.5.1 Договору та викласти його в наступній редакції: "Загальна вартість цього договору становить 3 604 632,94 грн, у т.ч. ПДВ - 600 772,16 грн, в тому числі за кодами програмної класифікації: КПК 2201160 (загальний фонд) - 875 102 грн, КПК 2201160 (спеціальний фонд) - 2 709 096,94 грн, КПК 2201040 (загальний фонд) - 20 434 грн.". Також сторони виклали п.2.3. договору в наступній редакції: "Обсяг постачання електричної енергії за цим договором: 664,796 кВт*год (клас напруги - 2, встановлені лічильники)". Крім того сторонами внесено зміни у Додаток №1, зменшивши договірні (замовлені) обсяги помісячного споживання електричної енергії.

За даними актів прийому-передачі та виставленими рахунками Постачальник поставив своєму контрагенту електричну енергію в наступному об`ємі:

- Акт №70-01 від 16.02.2024, рахунок на оплату №70-01 від 08.02.2024, обсяг - 86 955 кВт/год, на суму 471 484,27 грн з ПДВ;

- Акт №70-02 від 29.02.2024, рахунок на оплату №70-02 від 11.03.2024, обсяг - 69 058 кВт/год, на суму 374 443,80 грн з ПДВ;

- Акт №70-03 від 17.04.2024, рахунок на оплату №70-03 від 09.04.2024, обсяг - 54 257 кВт/год, на суму 294 190,34 грн з ПДВ;

- Акт №70-04 від 20.05.2024, рахунок на оплату №70-04 від 10.05.2024, обсяг - 59 526 кВт/год, на суму 322 759,74 грн з ПДВ;

- Акт №70-05 від 17.06.2024, рахунок на оплату №70-05 від 10.06.2024, обсяг - 42 770 кВт/год, на суму 231 905,95 грн з ПДВ.

Відповідно до наявних в матеріалах справи платіжних документів Університетом сплачено на рахунок відповідача кошти на загальну суму 1 689 669,10 грн.

Разом з тим, листом від 24.05.2024 вих. № 119/3.12-27577-2024 ТОВ "ГК "Нафтогаз України" проінформувало Університет про можливу зміну ціни за електроенергію у разі зміни її середньозваженої ціни на ринку "на добу наперед".

Надалі, листом від 10.06.2024 вих. № 119/3.1.2-30102-2024 Товариство повідомило Споживача про те, що вже в І декаді червня 2024 р. середньозважена ціна електричної енергії на ринку "на добу наперед" складає 4,85972 грн без ПДВ, що на 17,4% більше за середньозважену ціну грудня 2023 р. При цьому, розрахунковим періодом за спожиту електричну енергію, згідно з Договором про постачання електричної енергії, є календарний місяць з першого по останнє число. Інформація щодо середньозважених цін закупівлі одиниці Товару РДН на ринку "на добу наперед" торгової зони "Об`єднана енергетична система України" за календарний місяць оприлюднюється на сайті АТ "Оператор ринку", за посиланням https://www.oree.com.ua/, в останній день календарного місяця. Відповідно, відсоток коливання ціни (що є однією з умов, які дозволяють вносити зміни в істотні умови Договору) буде визначено по завершенню розрахункового періоду, на основі чого Споживачам буде надано проект додаткової угоди та документальне підтвердження зміни ціни (в частині підвищення вартості електричної енергії) за розрахунковий період червень 2024.

Окрім цього, навчальний заклад проінформовано, що у випадку відмови від запропонованих змін до істотних умов Договору, Споживач має право розірвати договір без жодних штрафних санкцій, попередивши про це Постачальника у строк визначений чинним законодавством.

В подальшому, листом від 04.07.2024 вих. №119/3.1.2-34052-2024 ТОВ "ГК "Нафтогаз України" повідомлено Університет, що згідно з пп. 13.5.2 Договору істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами, крім окремих випадків, зокрема, у разі коливання ціни товару на ринку, що відбулося з моменту укладення Договору про закупівлю або останнього внесення змін до Договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. Отже, у зв`язку з суттєвим коливанням ціни електричної енергії на ринку, порівняно з моментом укладення Договору, у розрахунковому періоді червень 2024 року, фактична вартість електричної енергії зросла на 31.729995660505235 %. Відтак, Постачальник запропонував своєму контрагенту установити ціну за одиницю товару на рівні 6,941244 грн з ПДВ за 1 кВт*год, і розглянути проект додаткової угоди про внесення змін до Договору в частині зміни ціни, починаючи з 01.06.2024. Зміна ціни на ринку "на добу наперед" підтверджується інформацією з сайту Оператора ринку https://www.oree.com.ua/. Крім того, зазначеним листом надано Споживачу проект відповідної Додаткової угоди до Договору для підписання у двох примірниках.

У відповідь на дану пропозицію, листом від 08.07.2024 № 2/28-902 Університет, для дотримання умов Договору в частині збільшення ціни за одиницю товару, просив відповідача надати документи, які підтверджують факт коливання ціни на ринку, виданого уповноваженими органами . Також позивач у цьому листі вказав на можливу зміну ціни з 10.06.2024, а не з 01.06.2024.

Натомість, листом від 11.07.2024 вих. № 119/3.1.2-35128-2024 ТОВ "ГК "Нафтогаз України" повідомило Споживача на обов`язковість застосування положень Комерційної пропозиції та належне документальне підтвердження коливання ціни на ринку, надане ТОВ "ГК "Нафтогаз України". Крім цього , Постачальник вказав, що відповідно до п. 5.3. Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць, а тому, визначення відсотку коливання ціни на ринку можливо виключно шляхом порівняння наявних цін у розрізі кожного окремого повного календарного місяця, а не вибіркових дат, що не надають достовірної інформації про рівень середньозважених цін на ринку електричної енергії.

Іншим листом, що датований 12.07.2024 за №119/3.1.2-35238-2024, відповідач повідомив Споживача про припинення постачання електричної енергії з 31.07.2024 у зв`язку з припиненням дії Договору. Як наслідок, із 01.08.2024 ТОВ "ГК "Нафтогаз України" припинило постачання електроенергії навчальному закладу.

Університет вважає такі дії відповідача незаконними, що й слугувало підставою для звернення закладу освіти до суду із відповідним позовом.

Дослідивши подані докази та з`ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку про те, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних міркувань.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися відповідно до умов договору.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України обумовлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За приписами ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору.

При цьому варто зазначити, що зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

В свою чергу, статтею 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцяти денний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Водночас, зважаючи на правову природу спірних договірних зобов`язань, на останні поширюються також Правила роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені 14.03.2018 Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312, з послідуючими змінами та доповненнями ( далі - ПРРЕЕ).

Так, згідно з п. 3.2.2. ПРРЕЕ, зміна або розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу у зв`язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при його укладенні, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України, цими Правилами та умовами договору.

Відповідно до п. 3.2.4. ПРРЕЕ, у разі зміни умов договору про постачання електричної енергії споживачу, у тому числі комерційної пропозиції, електропостачальник не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування повідомляє про це споживача з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір.

У разі надання у встановленому порядку електропостачальником споживачу повідомлення про зміни умов договору про постачання електричної енергії (у тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, ціни (тарифу) на послуги постачальника універсальних послуг та/або "останньої надії") та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня надання споживачу повідомлення), про що зазначається у повідомленні:

1) достроково розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою споживача - у разі надання електропостачальнику письмової заяви споживача про незгоду/неприйняття змін протягом 5 робочих днів з дня отримання такого повідомлення, але не пізніше ніж за 10 календарних днів до зазначеної в повідомленні дати зміни умов договору;

2) зміненим на запропонованих електропостачальником умовах - якщо споживач не надав електропостачальнику письмову заяву про незгоду/неприйняття змін у встановлений цим пунктом термін.

Як вже зазначалося, між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії з терміном дії до 31.12.2024.

Пунктом 13.5 цього правочину було обумовлено, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у цьому ж пункті.

Окрім цього, у пункті 13.3 Договору його контрагенти домовилися, що дія цієї угоди припиняється у наступних випадках:

- анулювання Постачальнику ліцензії на постачання;

- банкрутства або припинення господарської діяльності Постачальника;

- у разі зміни власника об`єкта Споживача;

- у разі зміни електропостачальника.

Як наслідок суд констатує, що ні законодавство, що регламентує спірні правовідносини , ні умови укладеного Договору та додатків до нього не наділяли відповідача правом розривати його в односторонньому порядку через небажання Споживача вносити зміни до нього на умовах Постачальника.

При цьому безпідставними суд вважає посилання ТОВ ГК "Нафтогаз України" на те, що названий Договір розірвано на підставі пункту 9.7, оскільки споживач нібито не прийняв своєчасно запропонованих Постачальником змін до Договору, що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії) та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або щодо умов постачання електричної енергії.).

З цього приводу суд зазначає, що пунктом 13.5 угоди визначено, що збільшення ціни за одиницю товару можливе лише за надання Постачальником документів, які підтверджують зростання ціни на ринку за даними ДП "Оператор ринку", що містяться на сайті: https://www.oree.com.ua. Документи мають містити інформацію про середньозважену ціну за одиницю товару* на дату, з якої Постачальник ініціює збільшення ціни, а для першого перегляду - також додатково інформацію про середньозважену ціну за одиницю товару* на дату підписання договору (зазначені документи видає торгово-промислова палата або інший уповноважений орган, до компетенції якого входить моніторинг цін на ринку). Постачальник має окремо документально підтверджувати кожну зміну умов договору щодо зміни ціни за одиницю товару. Споживач має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої Постачальником, щодо наявності підстав для зміни істотних умов договору до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. Сторона, яка хоче змінити умови договору в частині зміни ціни за одиницю товару, письмово повідомляє рекомендованим листом з повідомленням про вручення під розписку представнику сторони, або кур`єром або поштою копії відповідного листа з наступним наданням паперових документів. Інша сторона зобов`язана дати письмову відповідь на такий лист протягом 5 днів з дня отримання листа. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору в частині зміни ціни за одиницю товару, ненадання відповіді на лист про зміну умов договору в частині зміни ціни за одиницю товару протягом 5 днів з дня отримання цього листа, будь - якого іншого ухилення Постачальника або Споживача від обґрунтованої зміни умов договору щодо зміни ціни за одиницю товару, Постачальник або Споживач мають право вирішити це питання в судовому порядку. Умови додаткової угоди про зміну умов договору щодо зміни ціни за одиницю товару застосовуються до правовідносин, що виникають з дати звернення сторонами, яка ініціює зміну ціни за одиницю товару, та не можуть поширювати свою дію на правовідносини, що виникли до дати цього звернення.

При цьому суд констатує, що у спірних правовідносинах зазначеними вище домовленостями, внаслідок їх недотримання Постачальником, сторони фактично не скористалися. Адже документів, які контрагенти самі ж передбачили (належним чином оформленої довідки/інформації виданої торгово-промисловою палатою України, або іншим уповноваженим на це органом) відповідач Споживачу не надав. Суперечку щодо зміни умов Договору Постачальник вирішив також не на договірних умовах, а саме в судовому порядку, а одноосібно, на власний розсуд, шляхом припинення дії Договору.

Суд також вважає, що такі дії ТОВ "ГК "Нафтогаз України" стосовно одностороннього розірвання договору є такими, що суперечать вимогам п. 3.2.4. ПРРЕЕ, оскільки в даному випадку ТНТУ імені І.Пулюя, як Споживач з ініціативи якого може бути розірвано договір, на підставі вказаного пункту ПРРЕЕ, не заперечував необхідність підвищення ціни електроенергії з наведених Постачальником підстав, а просив відповідно до п. 13.5 Договору надати належним чином оформлені документи, які б підтверджували збільшення середньо ринкової ціни за одиницю товару.

До того ж, відповідно до статей 42, 44 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Таким чином, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій.

Відтак, укладаючи договір про постачання електричної енергії споживачу ТОВ "ГК "Нафтогаз України" мало усвідомлювати всі ризики, пов`язані з можливою зміною ціни електроенергії на ринку, та відповідно належним чином виконати умови Договору як в частині постачання електричної енергії Університету протягом всього строку його чинності так і досягнуті контрагентами домовленості щодо порядку та способу внесення змін до нього.

З наведеного в сукупності суд констатує, що дії Постачальника стосовно одностороннього розірвання договору про постачання електричної енергії №225 від 22.12.2023 суперечать вимогам ст. 188 ГК України, ст. 525 Цивільного кодексу України, п. 3.2.4., п. 1 пункту 5.2.2 глави 5.2 ПРРЕЕ, договірним умовам, та є протиправними.

Зазначене в свою чергу свідчить про те, що Товариство мало зобов`язання з поставки електричної енергії Університету протягом всього строку дії Договору, тобто до 31.12.2024, в порядку та на умовах, визначених даним правочином.

Всупереч цьому, постачання електроенергії Постачальником Споживачу 01.08.2024 було припинено, а 02.08.2024 року останній звернувся до суду з позовом про зобов`язання ТОВ "ГК "Нафтогаз України" виконати умови договору шляхом припинення зловживання правом на відключення Університету від енергопостачання.

З цього приводу суд зазначає, що в силу ст. 4 ГПК України юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Верховний Суд в процесі розгляду певних справ неодноразово наголошував, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18. Щодо належності обраного позивачем способу захисту Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 зробила висновок про те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним.

Зокрема, неефективними є такі способи захисту права чи законного інтересу, як визнання права вимоги виконання зобов`язання від відповідача або визнання наявності договірного обов`язку відповідача, оскільки такі способи не ведуть до виконання боржником свого зобов`язання, у тому числі в примусовому порядку, та отримання кредитором належного на виконання зобов`язання. У цьому випадку в позивача виникне потреба повторного звернення до суду.

В свою чергу, обраний позивачем спосіб захисту свого права шляхом зобов`язання відповідача виконати умови договору та припинити дії в частині відключення на об`єктах Університету електричної енергії обмежує права відповідача, передбачені Договором у частині припинення чи обмеження енергопостачання у разі порушення позивачем договірних умов. Адже вимога позову по суті покликана спонукати відповідача у майбутньому не вчиняти дій щодо припинення електропостачання, а не є вимогою про припинення правопорушення.

Натомість, рішенням суду має вирішуватися питання про захист прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських правовідносин, тобто ним мають усуватись перешкоди, які виникли здійсненню особою, яка звернулася з позовом, свого права.

Суд зазначає, що надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, необхідно також зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Тобто, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, до стану, яке існувало до порушення права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Звертаючись до господарського суду, позивач повинен вказати у позовній заяві предмет та підстави позову, тобто самостійно визначити, яке його право, на його суб`єктивну думку, є порушеним, та в який спосіб належить здійснити судовий захист порушеного права.

Натомість, вирішуючи спір, судам належить з`ясувати наявність порушеного права позивача та відповідність обраного ним способу захисту порушеного права способам, визначеним у законодавстві.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Суд наголошує, що обраний Університетом спосіб захисту не направлений та не в змозі захистити порушені права та інтереси позивача, оскільки він не забезпечує ні їх поновлення ні отримання відповідного відшкодування.

Враховуючи вище наведене, а також беручи до уваги зазначені вище положення законодавства в сукупності, правових підстав для задоволення позову суд не вбачає .

Інші долучені до матеріалів справи докази, доводи та заперечення учасників цього спору були ретельно досліджені судом, однак наведених вище висновків вони не спростовують. В свою чергу, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України". Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 20, 42, 46, 73, 74, 76, 79, 91, 123, 129, 183, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Через відсутність головуючого судді на роботі з 02 по 09 грудня 2024 року повне рішення складено 12.12.2024. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, строк для оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Руденко