Рішення

від 04.12.2024 по справі 922/3097/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2024м. ХарківСправа № 922/3097/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м.Харків 3-я особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсіф", м.Харків про розірвання договору, повернення майна та стягнення коштів за участю представників:

позивача: Аліна Продоус (самопредставництво);

відповідача: не з`явився;

третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсіф", в якій просить суд:

- Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсіф" на користь Державного бюджету заборгованість з орендної плати в сумі 146 010,58 грн.;

- Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсіф" на користь Державного бюджету пеню в розмірі 18 264,84 грн.;

- Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсіф" на користь Державного бюджету штраф в розмірі 10 220,74 грн.;

- Розірвати Договір оренди №5286-Н від 26.09.2012, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Харківській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрсіф".;

- Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрсіф" повернути нежитлові приміщення першого поверху - кім. №1-30, площею 74,5 кв.м. та підвалу кім. №23,24 площею 74,8 кв.м. 6-типоверхової будівлі учбового корпусу (інв.№10300001001, Літ. "А-6", пам`ятка архітектури), загальною площею 149,3 кв.м., за адресою: м.Харків, вул. Сумська, 40 Харківському національному університету міського господарства імені О.М. Бекетова (ідентифікаційний код юридичної особи 02071151, адреса: вул. Маршала Бажанова, буд. 17, м.Харків, 61002) шляхом підписання акту приймання-передавання.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди № 5286-Н від 26.09.2012 щодо повної та вчасної сплати орендних платежів, що є підставою для його розірвання та повернення орендованого майна.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.09.2024 відкрито провадження у справі № 922/3097/24; справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 16.10.2024 о 10:00. Цією ж ухвалою залучено до участі в справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова.

Протокольною ухвалою від 16.10.2024 відкладено підготовче засідання на 13.11.2024 о 09 год. 45 хв.

13.11.2024 від третьої особи надійшли пояснення (вх.№28575), в яких повністю підтримує заявлені позивачем вимоги.

Протокольною ухвалою від 13.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.12.2024 о 10 год. 00 хв.

В судовому засіданні 04.12.2024 року представник позивача надав пояснення у справі, та вказав, що в повній мірі підтримує позов.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився.

Відповідач не скористався правом на надання заперечень в письмовій формі, шляхом подання відзиву на позов.

Також відповідач своїм правом на участь представника у судовому засіданні як під час підготовчого провадження, так і під час розгляду справи по суті не скористався, причину неявки суд не повідомив. Про місце, дату та час проведення судових засідань відповідач повідомлявся належним чином, відповідно до статей120,121 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач є юридичною особою, яка в силустатті 6 ГПК України, зобов`язана зареєструвати електрону пошту в системі ЄСІСТ, однак не зробив цього ані до відкриття провадження, ані під час розгляду справи.

З метою повідомлення відповідача про розглядсправи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписівГосподарського процесуального кодексу України, ухвали суду направлялись судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою ".

Відповідно до частини 7статті 120 Господарського процесуального кодексу Україниучасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно частини 6статті 242 Господарського процесуального кодексу Україниднем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4).

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника,у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1статті 9 Господарського процесуального кодексу Україниніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень"усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з частин 1, 2статті 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 922/3097/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до частини 1статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

На підставічастини 4статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує практику ЄСПЛ як джерело права, зокрема, у справіОсіпов проти України, де Суд нагадав, що стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Крім того, відповідно до частини 9статті 165 Господарського процесуального кодексу Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до частини 2статті 178 Господарського процесуального кодексу Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРСІФ» (орендар) був укладений Договір оренди від 26.09.2012 №5286-Н (надалі - Договір).

Згідно п.1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення першого поверху кім.№1-30, площею 74,5 кв.м. та підвалу кім.№23, 24 площею 74,8 кв.м. 6-типоверхової будівлі учбового корпусу (інв.№ 10300001001, літ. «А-6», пам`ятка архітектури), загальною площею 149,3 кв.м., за адресою: м.Харків, вул.Сумська, 40 (далі - Майно), що знаходиться на балансі Харківського національного університету будівництва та архітектури.

Згідно з пунктом 3.1. Договору орендна плата, визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженоїпостановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, зі змінами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №961 від 14.09.2011р.і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - липень 2012р. 23282,93 грн. Розмір орендної плати за перший місяць оренди вересень 2012 визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за серпень, вересень 2012.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (пункт 3.3. Договору).

У відповідності до пункту 3.5. Договору розмір орендної плати переглядається на вимоги однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, істотної зміни стану об`єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Пунктом 3.6. Договору передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісячно, до 12 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики у співвідношенні:

-Безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 50%;

-На рахунок, визначений Балансоутримувачем у розмірі 50%.

Відповідно до Додатку 2 до Договору орендна плата за перший базовий місяць оренди до Державного бюджету становить 11641,47 грн.

Згідно укладеної між сторонами Додаткової угоди №1 від 02.02.2017 до Договору п.3.1 Договору викладено в наступній редакції : «Орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 №786 (зі змінами), і становить без ПДВ за перший місяць перерахунку (з урахуванням індексу інфляції за липень 2016р.) - липень 2016р.-15813,54 грн.

Згідно з пунктом 5.3. Договору орендар зобов`язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Термін дії Договору до 26.09.2027 (пункт 10.1. Договору).

Позивач зобов`язання за договором виконав належним чином та передав відповідачу в оренду нежитлові приміщення, що підтверджується актом приймання-передавання орендованого майна від 26.09.2012, скріпленим печатками та підписами сторін.

Відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконав, орендні платежі у строк, порядок та розмірі, встановлені договором не здійснив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за період січень 2022 березень 2024 з оплати орендної плати за спірним договором в розмірі 146010,58 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості станом на 02.05.2024 по договору оренди № 5286-Н від 26.09.2012.

Позивач звертався на адресу відповідача з листом №17-03-01-01643 від 07.05.2024 "Про прострочення сплати орендної плати та необхідності усунення порушеь", в якому вимагав погасити заборгованість з орендної плати перед Державним бюджетом України, сплатити пеню та штраф,застрахувати майно та надати позивачу належним чином завірені копії договору страхування (договорів страхування) та платіжного доручення (платіжних доручень) про сплату страхового платежу (страхових платежів)

Дані вимоги залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Оскільки відповідач порушив строки сплати орендної плати, позивач відповідно до умов договору здійснив нарахування пені в розмірі 18 264,84 грн та штрафу в розмірі 10 220,74 грн.

У зв`язку із систематичною несплатою орендної плати (в результаті чого утворилась заборгованість, більш ніж за три місяці, яка на час подання позову була несплачена), відсутністю договору страхування майна позивач вважає, що в нього виникли підстави для розірвання договору та зобов`язання відповідача звільнити та повернути орендовані ним нежитлові приміщення.

Надаючи правову кваліфікацію фактичним обставинам та спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно дост.11 Цивільного кодексу Україниє, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1ст.509 Цивільного кодексу Українипередбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно дост.629 Цивільного кодексу Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписамист.525 Цивільного кодексу Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу Українита ч.1ст.193 Господарського кодексу Українипередбачено, що зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вказані правовідносини врегульовано відповідним договором між сторонами, нормамиглави 58 Цивільного кодексу УкраїнитаЗаконом України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ч.1ст.283 Господарського кодексу Україниза договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положенняЦивільного кодексу Україниз урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.6ст.283 Господарського кодексу України).

Стаття 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"та ч.1ст.284 Господарського кодексу України, визначає орендну плату та її індексацію істотною умовою договору оренди.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності; розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч.1ст.286 Господарського кодексу України).

Частинами 1, 5ст.762 Цивільного кодексу Українивстановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ч.1ст.530 Цивільного кодексу Україниякщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Обов`язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений ч.3ст.285 Господарського кодексу України.

Вказана норма закону кореспондується з п.5.3 договору оренди.

Позивач зобов`язання за договором виконав належним чином та в повному обсязі та передав відповідачу в оренду майно, що підтверджується актом приймання-передавання орендованого майна від 26.09.2012.

Відповідач в порушення умов договору зобов`язання в частині повного та своєчасного внесення орендних платежів не виконав, у зв`язку з чим у нього перед позивачем станом на 02.05.2024 з січня 2022 року по березень 2024 року утворилась заборгованість з орендної плати в розмірі 146010,58 грн.

Даний розрахунок здійснено позивачем з урахуванням вимогпостанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану", відповідно до якої на підставі п.1 за період з 24.02.2022 по 30.09.2022 відповідача звільнено від сплати орендної плати та відповідно до абзацу 4 підп.4 п.1 постанови, з 01.10.2022орендна плата нарахована у розмірі 50% розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації), що відображено в акті звіряння взаєморозрахунків орендної плати за договором.

Частиною 1ст.74 Господарського процесуального кодексу Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1ст.86 Господарського процесуального кодексу Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач вимоги позивача не спростував, належних та допустимих доказів, які свідчать про належне виконання своїх зобов`язань за договором щодо повного та своєчасного внесення орендних платежів не надав. В матеріалах справи такі докази також відсутні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 18264,84 грн за період з 04.11.2023 по 02.05.2024 та 7% штрафу в розмірі 10220,74 грн, суд керується наступним.

У сфері господарювання згідно ч.2 ст.217та ч.1 ст.230 Господарського кодексу Українизастосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 1ст.549 Цивільного кодексу Українипередбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч.2ст.549 Цивільного кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3ст.549 Цивільного кодексу України).

Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис ч.6ст.232 Господарського кодексу України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В силу приписівст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань"розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 3.7 договору оренди передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню до Державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному п.3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

За умовами п.3.8 договору оренди у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, відповідач також сплачує штраф у розмірі 7 % від суми заборгованості.

Перевіривши наданий позивачем до позовної заяви розрахунок пені та штрафу, суд встановив, що відповідний розрахунок позивачем здійснено арифметично правильно, за кожен період прострочення окремо, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 18264,84 грн та штрафу в розмірі 10220,74 грн є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується позовних вимог в частині розірвання договору оренди №5286-Н від 26.09.2012 та повернення майна Харківському національному університету міського господарства імені О.М. Бекетова шляхом підписання акту приймання-передавання,суд керується наступним.

За приписами ч.3, ч.4ст.291 Господарського кодексу Українидоговір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбаченихЦивільним кодексом Українидля розірвання договору найму, в порядку, встановленомустаттею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору наймуЦивільним кодексом України.

При цьому слід враховувати приписи ч.2ст.651 Цивільного кодексу України, які є загальними для розірвання договору та передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною другоюст.24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"передбачено, що договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд (ч.1ст.782 Цивільного кодексу України).

За приписами ч.1ст.783 Цивільного кодексу України, орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди, якщо орендар користується приміщенням всупереч договору.

Конституційний Суд України виходить з того, що співвідношення між нормами Кодексу і законів, які регулюють особливості найму (оренди) окремих видів майна, полягає в тому, що норми цих законів тією чи іншою мірою встановлюють правовий механізм реалізації відповідної норми Кодексу або передбачають додаткові умови її реалізації, або виключають застосування норм Кодексу, якщо це прямо передбачено ними чи випливає з їхнього змісту (абзац четвертий мотивувальної частини рішення від 10.12.2009 у справі N 1-46/2009).

Як указав Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі № 917/28/19 істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди комунального майна, як систематичне (два і більше разів) своєчасне (у строк встановлений договором) невнесення орендної плати або несплата її повністю, а також невиконання сторонами інших своїх зобов`язань, в тому числі несплата інших обов`язкових платежів, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у період січень 2022 року - березень 2024 року не вносив орендну плату за користування приміщеннями (протягом трьох місяців підряд), що дає суду правові підстави стверджувати, що відповідачем істотно порушені умови укладеного договору. Оскільки несплата орендної плати у порядку та розмірах, визначених договором, істотно порушує права позивача та наносить шкоду його майновим інтересам.

Крім того, в порушення умов договору та взятих на себе зобов`язань (п.5.8 договору), відповідач у встановлений договором строк, а саме протягом місяця після укладення цього договору не застрахував майно на користь балансоутримувача.

У п.8.2 договору сторони погодили, що позивач має право виступати з ініціативою щодо розірвання цього договору у разі погіршення стану орендованого майна, внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього договору.

Враховуючи положення наведених норм законодавства, а також висновки суду, щодо несистематичної сплати орендної плати (понад 3-х місяців), суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договору.

У разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний негайно повернути орендодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено договором (ч.1ст.785 Цивільного кодексу України).

Відповідно до 5.10, п.10.9 договору відповідач зобов`язався у разі розірвання договору протягом трьох робочих днів повернути балансоутримувачу по акту приймання-передавання, погодженим з позивачем орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу.

Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання (п.10.10 договору).

На теперішній час орендоване за договором майно відповідачем не застраховано, сума заборгованості, яка утворилась більш, ніж за три місяці, залишається несплаченою, об`єкт оренди не звільнено та не передано балансоутримувачу, що призводить до неможливості власника розпоряджатися своїм майном та спричиняє збитки державному бюджету.

За приписамист.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, у тому числі це стосується і нерухомого майна; право власності набувається у порядку, визначеному законом; ст.1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, ратифікованоїЗаконом України від 17.07.1997р. № 475/97-ВР, передбачено, що кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач у встановленому порядку доводи позивача не спростував, в матеріалах справи такі докази також відсутні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині розірвання договору та повернення відповідачем орендованих нежитлових приміщень обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

За таких обставин, позов є таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керуєтьсястаттею 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями13,73,74,76-79,86,123,129,231,236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСІФ» (61002, м.Харків, вул. Сумська, буд.40, код ЄДРПОУ 23001108) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61057, м. Харків, м-н Театральний, 1, код ЄДРПОУ 44223324) 146010 грн. 58 коп. орендної плати, 18264 грн. 84 коп. пені, 10220 грн. 74 коп. штрафу та витрати по сплаті судового збору 9084 грн. 00 коп.

Розірвати договір оренди №5286-Н від 26.09.2012, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (61057, м. Харків, м-н Театральний, 1, код ЄДРПОУ 444223324) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРСІФ» (61002, м.Харків, вул. Сумська, буд.40, код ЄДРПОУ 23001108).

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРСІФ» (61002, м.Харків, вул. Сумська, буд.40, код ЄДРПОУ 23001108) повернути нежитлові приміщення першого поверху - кім. №1-30, площею 74,5 кв.м. та підвалу кім. №23,24 площею 74,8 кв.м. 6-типоверхової будівлі учбового корпусу (інв.№10300001001, Літ. "А-6", пам`ятка архітектури), загальною площею 149,3 кв.м., за адресою: м.Харків, вул. Сумська, 40 Харківському національному університету міського господарства імені О.М. Бекетова (ідентифікаційний код юридичної особи 02071151, адреса: вул. Маршала Бажанова, буд. 17, м.Харків, 61002) шляхом підписання акту приймання-передавання.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно дост. 256 Господарського процесуального кодексу Українина рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "12" грудня 2024 р.

СуддяС.Ч. Жельне