Рішення

від 04.12.2024 по справі 922/3007/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2024м. ХарківСправа № 922/3007/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укравтологістика", м.Одеса до Приватного підприємства "Золота Нива 1", м.Харків про стягнення коштів за участю представників:

позивача: Юрій Спектор (самопредставництво);

відповідача: Андрій Шинкарчук (адвокат).

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укравтологістика" звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Золота Нива 1" про стягнення основного боргу у розмірі 229 320,00 грн.

Позовні вимоги обрунтовані тим, що в межах укладеного між сторонами Договору транспортного експедирування № ЗН-КУАЛ-0601 від 06.01.2023р. відповідачу були надані транспортно-експедиторські послуги з перевезення соняшника за прямим маршрутом: смт.Сарата, Одеська область м. Рені, Одеська область, та щодо повернення вантажу соняшника за зворотнім маршрутом: м. Рені, Одеська область смт. Сарата, Одеська область у розмірі 229 320,00 грн., які так останнім і не були оплачені.

До позовної заяви було додано клопотання про витребування доказів, в якому просило витребувати у Головного Управління ДПС у Харківській області (адреса: 61057, м.Харків, вул. Григорія Сковороди, 46) копію зареєстрованої податкової накладної, складеної платником податків - Приватним підприємством "Золота Нива 1" (код ЄДРПОУ 33897138) з наступними реквізитами:

Дата видачі: 09.01.2023;

Продавець:ПП "Золота Нива 1" (код ЄДРПОУ 3389713);

Покупець: ТОВ Імені газети "Ізвєстія" (код ЄДРПОУ 31834521);

Найменування товару: "насіння соняшнику" (код УКТЗЕД 120600).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.09.2024 відкрито провадження по справі №922/3007/24; вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; витребувано у Головного Управління ДПС у Харківській області (адреса: 61057, м.Харків, вул. Григорія Сковороди, 46) копію зареєстрованої податкової накладної, складеної платником податків - Приватним підприємством "Золота Нива 1" (код ЄДРПОУ 33897138) з наступними реквізитами:

Дата видачі: 09.01.2023;

Продавець:ПП "Золота Нива 1" (код ЄДРПОУ 3389713);

Покупець: ТОВ Імені газети "Ізвєстія" (код ЄДРПОУ 31834521);

Найменування товару: "насіння соняшнику" (код УКТЗЕД 120600).

12.09.2024 Головним Управлінням ДПС у Харківській області супровідним листом (вх.№23031) надано копію зареєстрованої податкової накладної, сладної Приватним підприємством "Золота Нива 1" від 09.01.2023 та копію квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і якісних показників в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.02.2023.

16.09.2024 відповідач через систему "Електронний суд" надав відзив на позовну заяву (вх.№23323), в якому не погоджується з викладеними у позовній заяві обставинами з огляду на відсутність належної заявки від відповідача на здійснення відповідного перевезення вантажу, що на думку відповідача свідчить про недосягнення згоди між сторонами щодо усіх істотних умов, які притаманні договору транспортного експедирування і як наслідок безпідставність стягнення будь-яких платежів за даним Договором. Наголошує на вчиненні позивачем дій з перевезення вантажу без будь-яких їх узгодженностей з відповідачем.

23.09.2024 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив (вх.№23895) за змістом якої вказує на те, що відповідачем фактично не запречуються обставини, які викладені у позовній заяві. Вважає, що сукупність відомостей товарно-транспортних накладних ТТН №0000000079, №0000000080, №0000000093, №0000000094, №0000000097 від 09.01.2023 року та податкової накладної №13 від 09.01.2023 року, складених одночасно, в один день, де прямо вказані одні й ті самі особи «вантажовласника» («продавця») ПП «Золота Нива 1» та «експортера» («покупця») ТОВ «Імені газети «Ізвєстія», належним чином доказують, що Відповідач ПП «Золота Нива 1» був ініціатором цього перевезення вантажу, оскільки мав намір його продати ТОВ «Імені газети «Ізвєстія».Сума витрат, понесених в інтересах Відповідача, з метою перевезення його вантажу в прямому та зворотному сполученні, складає 229 320,00 грн., що також підтверджується Актом надання послуг №54 від 16.01.2023р. між перевізником ТОВ «Транс-Віо» та Позивачем-експедитором, рахунком перевізника ТОВ «Транс-Віо» №54 від 16.01.2023р. за послуги перевезення на загальну суму 229 320,00 грн., платіжною інструкцією № 634490 від 14.03.2024р. про сплату Позивачем вказаної суми коштів. Також вказує, що обов`язок Відповідача як замовника перевезень відшкодувати експедитору Позивачу його фактичні витрати прямо передбачений абзацом другим ст.12 Закону України № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність». Вважає, що заперечення Відповідача зводяться до надмірного формалізму та не спростовують фактичних обставин цієї справи.

08.10.2024 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення (вх.№25332) в яких наголошує, що здіснені Позивачем дії з перевезення вантажу не узгоджувались з Відповідачем, що в силу приписів ст. 180 ГК України, ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» свідчить про відсутність згоди на виконання будь-яких дій на перевезення вантажів Відповідача. Зареєстрована податкова накладна №13 від 09.01.2023 р. по взаємовідносинам з ТОВ газети імені «Ізвестія» жодним чином не підверджує твердження Позивача про виконання ним замовлення на користь Відповідача, оскільки в січні 2023 Відповідачем виписувалось декілька накладних на користь ТОВ газети імені «Ізвестія», в тому числі і 09.01.2023 р. Твердження Позивача що саме по цій податковій накладній Позивач здійснював перевезення не відповідає дійсності та є лише припущенням, оскільки тоннаж вказаний в даній податковій накладній не відповідає тоннажу, який начебто перевозив Позивач.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.10.2024 здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 922/3007/24 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 13.11.2024 о 12:00.

28.10.2024 відповідачем через систему "Електронний суд" надано відзив на позовну заяву (вх.№ 27106)

05.11.2024 позивач через систему "Електронний суд" подав відповідь на відзив (вх.№ 27769), в яких наполягає на обґрунтованості своїх доводів та неспростовності їх відповідачем. Вказує, що відповідач намагається видати вже оплачене перевезення за спірне неоплачене перевезення.

Вищевказані документи були прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою від 13.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.12.2024 об 11:00.

У судовому засіданні 04.12.2024 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував у повному обсязі з підстав, викладених ним у заявах по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази та викладені доводи, судом встановлено наступне

06.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укравтологістика» (надалі-позивач, експедитор за договором) та Приватним підприємством «Золота Нива 1» (надалі-відповідач, замовник за договором) було укладено Договір транспортного експедирування № ЗН-КУАЛ-0601 за умовами якого Експедитор приймає на себе зобов`язання та надає транспортно-експедиторські послуги з організації перевезень вантажів за дорученнями (заявками) Замовника, а Замовник зобов`язується прийняти такі послуги та оплатити їх вартість в порядку та строки, визначені Договором. Послуги з організації перевезення вантажів здійснюються на підставі окремих доручень (заявок), в яких містяться дані про перевезення, організацію якого (яких) необхідно здійснити. В рамках кожної окремої заявки Замовника транспортно-експедиторські послуги з організації перевезень вантажів включають в себе виконання наступних дій Експедитором: пошук транспорту, перевізників для виконання перевезень; своєчасна подача транспортного засобу; укладення угод за рахунок та від імені Замовника з Перевізниками та іншими учасниками перевезення; здійснення розрахунків з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів. (п.1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.2. Договору Експедитор, протягом 24 годин з моменту отримання заявки акцептує (приймає) її шляхом підписання або відхиляє її.

Відповідно до п. 2.3. Договору будь-які зміни, що вносяться в заявку, повинні бути оформлені за формою і передані способом, що передбачені Договором. Прийнята в роботу (акцептована) заявка є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 4.2. Договору, оплата послуг здійснюється Боржником у безготівковій формі на підставі рахунку Заявника, протягом 7 календарних днів після одержання вантажу вантажоодержувачем.

Відповідно до п.4.7. Договору надання послуг оформлюється Актом приймання - передачі послуг (надалі Акт). Акт повинен бути підписаний Замовником та повернутий Експедитору протягом 3 (три) днів з дати його отримання Замовником способом, передбаченим Договором. У випадку відсутності у вказаний строк письмових зауважень Замовника, Акт вважається погодженим Замовником і в подальшому він не може посилатись на неналежне виконання послуг.

Відповідно до п. 8.2. Договору, даний Договір вважається укладеним у випадку вчинення стороною дій направлених на його виконання, зокрема передачі Замовником у спосіб передбачений Договором доручення на організацію певного перевезення (заявки). Порядок оформлення доручення на організацію перевезення закріплено в п. 2 Договору, відповідно до якого заявка повинна містити: вид та найменування вантажу, пункти відправлення та призначення вантажу, строк (термін) виконання.

Як зазначає Позивач, діючи за вказівкою Замовника ПП «Золота Нива 1», з метою організації перевезення його власного вантажу соняшнику за маршрутом: смт. Сарата, Одеська область м. Рені, Одеська область, Експедитор - ТОВ «Компанія «Укравтологістика» підшукав для виконання цього перевезення конкретного перевізника ТОВ «Транс-Віо», з яким уклав Договір перевезення вантажів №04/186 від 02.01.2023 та на підставі Заявки №1 від 06.01.2023р. замовив виконання послуг з перевезення вантажу (соняшник 130 тонн+/-10%) автомобільним транспортом за маршрутом: Одеська область, Саратський район, смт. Сарата, вул. Заводська, 9 - Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188, причал № 36. Вантожоожержувач - ТОВ «ФАРМ ШИППІНГ». Дата доставки 09.01.2023.

Для виконання вантажних перевезень були залучені наступні транспортні засоби

1)автомобіль MAN, р/н НОМЕР_1 , з причепом MEUSBURGER, р/н НОМЕР_2 ;

2) автомобіль MAN, р/н НОМЕР_3 , з причепом STAS, р/н НОМЕР_4 ;

3) автомобіль VOLVO, р/н НОМЕР_5 , з причепом BODEX, р/н НОМЕР_6 ;

4) автомобіль VOLVO, р/н НОМЕР_7 , з причепом DENNISON, р/н НОМЕР_8 ;

5) автомобіль RENAULT, р/н НОМЕР_9 , з причепом STAS, р/н НОМЕР_10 .

На підтвердження факту перевезення вантажу (соняшника) позивачем надані копії наступних товаро-транспортних накладних: ТТН № 0000000079 від 09.01.2023р.; ТТН № 0000000080 від 09.01.2023р; ТТН № 0000000093 від 09.01.2023р.; ТТН № 0000000094 від 09.01.2023р.; ТТН № 0000000097 від 09.01.2023р.

Позивач вказує, що вантаж соняшника, який належав вантажовласнику ПП «Золота Нива 1» , було доставлено до пункту призначення, проте вантажоодержувач відмовився приймати вказаний вантаж з тих підстав, що лабораторними дослідженнями вантажу соняшнику було встановлено його зараження жуком-борошноїдом, що підтверджується результатами лабораторного дослідження вантажу соняшника, власником якого є Відповідач, виконаного 10.01.2023 року, внаслідок чого вантаж було повернено на скад Відповідача.

У подальшому, на підставі укладеної між ТОВ «Компанія «Укравтологістика»,як Експедиором та «Транс-Віо»,як Виконавцем Заявки №2 від 12.01.2023 до Договору №04/186 від 02.01.2023 повернення вантажу соняшника (130 тонн+/-10%) здійснювалось у зворотньому напрямку за маршрутом м.Рені, Одеська область смт.Сарата, Одеська область. від 14.03.2024р

Судом встановлено, що транспортні послуги (транспортні послуги по доставці соняшника за маршрутом: смт.Сарата, Одеська область м.Рені, Одеська область та поверненню зараженого соняшника за маршрутом: м.Рені, Одеська область смт. Сарата, Одеська область) за Договором перевезення вантажів №04/186 від 02.01.2023 на підставі складеного між сторонами Акту надання послуг №54 від 16.01.2023р. та рахунку на оплату №49139 від 13.01.2023 на суму 229320,00 грн. Позивачем були сплачені 14.03.2024 згідно платіжної інструкції № 634490.

Позивач звертався до Відповідача з Претензію №1Т-0424 від 24.04.2024р, в якій вимагав у строк не пізніше 7 (семи) днів з моменту її отримання сплатити суму боргу за Договором транспортного експедирування № ЗН-КУАЛ-0601 від 06.01.2023р. у розмірі 229 320,00 грн., а також підписати та повернути на адресу Позивача разом із відповіддю на цю претензію підписаний Відповідачем примірник Акту надання послуг №49139 від 13.01.2023р. Проте, вказана Претензія була залишена Відповідачем без будь-якого реагування.

Позивач стверджує, що на момент подачі позову до господарського суду, відповідач надані позивачем послуги на суму 229320,00 грн.не оплатив, внаслідок чого у останнього перед позивачем виник борг в наведеній сумі, у звязку з чим позивач звернувся до суду з вимогою простягнення з відповідача229320,00 грн.основного боргу.

Надаючи правову кваліфікацію фактичним обставинам та спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Пунктом 1 частини 2статті 11 Цивільного кодексу Українипередбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідност. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1ст. 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування; клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.

Згідно абз. 1 ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до абзацу 1ст. 11 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»експедитор зобов`язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку.

Згідно абз. 2 ст. 12 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Відповідно дост. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно зіст. 920 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Статтею 629 Цивільного кодексу Українивстановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України,ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу Українипередбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно дост. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідач, заперечуючи проти позову,у відзиві на позовну заяву наголошував на тому, що відсутність заявки на перевезення вантажу свідчить про недосягнення згоди та неукладеність договору транспортного експедирування. Відсутність будь-яких документів, які б підтверджували доставку вантажу до вантажоодержувача - ТОВ «ФРАМ ШИППІНГ» та відмову в прийнятті останнім вказаного в ТТН вантажу, спростовує твердження Позивача про здійснення останнім будь-яких перевезень на користь Відповідача.

Суд констатує, що матеріали справи не містять заявки від Відповідача на здійснення перевезення вантажу за маршрутом - смт. Сарата, Одеська область-м.Рені, Одеська область, оформлення якої передбачено пунктами 1.1, 2.1 Договору.

Позивач відсутність доказів оформлення заявки на перевезення, а також листування між Сторонами щодо обговорення умов перевезення Позивач пов`язує із знищенням внаслідок ракетного обстрілу документів та електронних носіїв за адресою м. Одеса вул. Євгена Чикаленка (вул. Академіка Вільямса) 86, яка є юридичною адресою та фактичним місцезнаходженням Позивача ТОВ «Компанія «Укравтологістика».

Зазначені обставини підтверджені Актом про пожежу від 02.05.2024, в якому причина пожежі, яка була виявлена 01.05.2024 за адресою м. Одеса вул. Євгена Чикаленка ,86 встановлена як від влучання (потрапляння) вибухонебезпечного військового приладу внаслідок бойових дій, а також Витягом з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації від 26.06.2024.

Відповідно до частини першоїстатті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність"підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частини першоюстатті 1 вказаного Законупервинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Документами, які є підставою для оприбуткування товару та внесення запису в облікові бухгалтерські реєстри, є накладні та товарно-транспортні накладні. При цьому вказані первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити та містити дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Приписами ст.931 ЦК України встановлено, якщо розмір плати не встановлений договором, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Також, відповідно до ч.3 ст.909 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку про те, що у спірних правовідносинах доказами реального здійснення господарської операції є первинні документи, які підтверджують факт перевезення товару до місцезнаходження вантожоодерувача (покупця), тому належним і допустимим доказом перевезення товару є товарно-транспортні накладні у разі, якщо вони містять усі необхідні реквізити.

Як встановлено судом, перевезення вантажу (соняшнику 130 тонн+/-10%) підтверджується наступними товарно-транспортними накладними ТТН №0000000079 від 09.01.2023р.; ТТН №0000000080 від 09.01.2023р.; ТТН №0000000093 від 09.01.2023р.; ТТН №0000000094 від 09.01.2023р.; ТТН №0000000097 від 09.01.2023р. складеними за формою №1-ТН додатком 7 до «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 14.10.1997 зі змінами та доповненнями.

Вищезазначені товарно-транспортні накладні містять наступні відомості:

Перевізник/експедитор: ТОВ «Компанія «Укравтологістика» (ЄДРПОУ 39427556); Вантажовласник: ПП «Золота нива 1» (ЄДРПОУ 33897138);

Експортер: ТОВ Імені газети «Ізвєстія» (ЄДРПОУ 31834521);

Пункт навантаження: ТОВ «Саратський КХП» (адреса: Одеська область, Саратський район, смт. Сарата, вул. Заводська, 9);

Пункт розвантаження: ДП «Ренійський морський торговельний порт» (адреса: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188, причал № 36).

Зараженість жуком мукоїдом вантажу соняшнику, який перевозився транспортними засобами за р/н НОМЕР_1 , НОМЕР_3 , НОМЕР_5 , НОМЕР_7 , НОМЕР_9 підтверджується лабораторним дослідженням вантажу від 10.01.2023 року ANALYTICAL REPORT No. RN 0323-004-1; ANALYTICAL REPORT No. RN 0323-004-2; ANALYTICAL REPORT No. RN 0323-004-3; ANALYTICAL REPORT No. RN 0323-004-4; ANALYTICAL REPORT No. RN 0323-004-5, в яких зазначено номери та дати товарно-транспортних накладних та номерні знаки вантажних автомобілів і причепів на кожну партію товару.

Сума витрат, понесених Позивачем, з метою перевезення вантажу Відповідача в прямому та зворотному сполученні підтверджується складеним між перевізником ТОВ «Транс-Віо» та Позивачем-експедитором Актом надання послуг №54 від 16.01.2023р., рахунком ТОВ «Транс-Віо» №54 від 16.01.2023р. за послуги перевезення на загальну суму 229 320,00 грн. та платіжною інструкцією № 634490 від 14.03.2024р. про сплату Позивачем вказаної суми коштів.

Відповідно до ст.9 Закону № 1955-IV у плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування. Відповідно до абзацу другого ст.12 Закону № 1955-IV Клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Відповідач у відзиві на позовну заяву підтверджує той факт, що між ним, як продавцем та ТОВ імені газети «Ізвестія» як покупцем був укладений Договір поставки соняшника №05/01-С від 05.01.2023р. за яким соняшник поставлявся за одним й тим самим маршрутом - «пункт навантаження» ТОВ «Саратський КХП» смт.Сарата, Одеська обл. та «пункт розвантаження» ДП «Ренійський морський торговельний порт» м.Рені. За умовами Договору поставки №05/01-С від 05.01.2023 р. Відповідач продав ТОВ імені газети «Ізвестія» насіння соняшника у кількості 162680 тон, що зберігалось на складі у ТОВ «Саратський КПХ», Одеська обл., смт. Сарата, вул. Заводська, 9 у зв`язку із чим була складена та підписана видаткова накладна №13 від 09.01.2023 р.

Відповідач не заперечує, що у зв`язку з продажем ТОВ імені газети «Ізвестія» насіння соняшника у кількості 162680 тон на покупця - ТОВ імені газети «Ізвестія» Відповідачем було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄПРН) податкову накладну №13 від 09.01.2023 р.

Зі змісту листа №17 від 21.10.2024 ТОВ імені газети «Ізвестія» вбачається, що частина продукції у кількості 123,18 тонн була вивезена за допомогою транспортного експедитора ТОВ «Компанія «Укравтологістика» (Позивача).

Отже за сукупність відомостей товарно-транспортних накладних №0000000079, №0000000080, №0000000093, №0000000094, №0000000097 від 09.01.2023 року та податкової накладної №13 від 09.01.2023 року, складених одночасно, в один день, де прямо вказані одні й ті самі особи «вантажовласника» («продавця») ПП «Золота Нива 1» та «експортера» («покупця») ТОВ «Імені газети «Ізвєстія», суд приходить до обґрунтованого висновку, що ініціатором перевезення вантажу (соняшнику) за вищевказаними товарно-транспортних накладними є саме Відповідач, оскільки саме останній мав намір його продати ТОВ «Імені газети «Ізвєстія».

Разом із цим, суд зазначає, що відсутність в товарно-транспортних накладних відмітки про причини відмови вантажоодержувача від вантажу у цьому випадку є незначними недоліками, які не спростовують встановлені судом обставини та не змінюють суті, оскільки наявність недоліків вантажу (соняшнику), перевезення якого здійснювалося транспортними засобами за р/н НОМЕР_1 , НОМЕР_3 , НОМЕР_5 , НОМЕР_7 , НОМЕР_9 підтверджено лабораторним дослідженням вантажу від 10.01.2023 року ANALYTICAL REPORT No. RN 0323-004-1; ANALYTICAL REPORT No. RN 0323-004-2; ANALYTICAL REPORT No. RN 0323-004-3; ANALYTICAL REPORT No. RN 0323-004-4; ANALYTICAL REPORT No. RN 0323-004-5 та не спростовано Відповідачем.

При цьому, Суд також бере до уваги, що Відповідачем не заперечується факт повернення на склад спірного вантажу. Письмових зауважень до Акту надання послуг №49139 від 13.01.2023р. з боку Відповідача, як обумовлено п.4.7 Договору транспортного експедирування № ЗН-КУАЛ-0601 від 06.01.2023р також надано не було.

Верховний Суд в своїх правових позиціях (в т.ч. у постановах від 12.06.2018 у справі № 825/3419/14, від 28.02.2018 року у справі №806/1033/17, від 16.10.2020 року у справі № 820/2587/15, від 01.12.2020 року у справі № 808/5315/14, від 31.08.2021 року у справі № 160/15514/20, від 22.11.2021 у справі 0670/2176/11 та інших), окремі недоліки в оформленні первинних документів не спростовують наявності у підприємства відповідних господарських операцій.

Відповідно до останнього абзацу ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Щодо доводів Відповідача про те, що насіння соняшника за Договором поставки №05/01-С від 05.01.2023 р. було повністю вивезено зі складських приміщень Покупцем у тому числі із з залученням Позивача та з повним розрахунком із останнім, суд ставиться критично, оскільки з наданого Відповідачем Реєстру до акту наданих послуг №49081 від 13.01.2023р. вбачається, що транспортні засоби, які брали участь у цьому перевезенні не співпадають з переліком транспортних засобів, які зазначені у товарно-транспортних накладних №0000000079, №0000000080, №0000000093, №0000000094, №0000000097 від 09.01.2023 року.

Відповідно достатті 73 ГПК Українидоказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьоюстатті 74 ГПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно достатті 79 ГПК Українинаявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Враховуючи наведені обставини, а також наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, беручи до уваги фактичні дії сторін, а також зважаючи на те, що надані позивачем докази понесення витрат за Договором транспортного експедирування № ЗН-КУАЛ-0601 від 06.01.2023р в розмірі 229 320,00 грн., пов`язані з перевезенням вантажу соняшника на замовлення відповідача є більш вірогідними, ніж докази, надані відповідачем на спростування означених обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог про стягнення з останнього основного боргу у розмірі 229 320,00 грн.

За таких обставин, позов є таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керуєтьсястаттею 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями13,73,74,76-79,86,123,129,231,236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Золота Нива 1» (64333, Харківська обл., Ізюмський р-н, с. Забавне, вул. Харківська, буд. 1 «Б», код ЄДРПОУ 33897138) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укравтологістика» (65104, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ АКАДЕМІКА ВІЛЬЯМСА, будинок 86, код ЄДРПОУ 39427556) суму основного боргу 229320 грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору 3439 грн. 80 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно дост. 256 Господарського процесуального кодексу Українина рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "12" грудня 2024 р.

СуддяС.Ч. Жельне