Рішення

від 05.12.2024 по справі 922/3408/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2024м. ХарківСправа № 922/3408/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Задорожний К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Скай Банк" (01054, м. Київ, вул. Гончара Олеся, 76/2); до Приватного підприємства "Юнона" (61105, м. Харків, вул. Морозова, 18), про стягнення коштів у розмірі 475 277, 07 грнза участю представників:

не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Акціонерне товариство "Скай Банк", м. Київ, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватного підприємства "Юнона", м. Харків, про стягнення заборгованості за договором про надання гарантії № G21-06-0103 від 29.06.2021 у розмірі 475 277, 07 грн. Також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.09.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу № 922/3408/24 до розгляду в порядку загального позовного провадження тапризначено підготовче засідання.

Ухвалою від 20.11.2024 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 05 грудня 2024 року о 11:30 год.

Відповідач правом на участь у розгляді даного спору не скористався, відзив на позов не надав, заборгованість не спростував.

Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Ч. 5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього Кодексу.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі, яка була надіслана на юридичну адресу відповідача, повернулася на адресу суду з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 25.04.2018 у справі № 800/547/17).

При цьому, виходячи зі змісту ст. 120, 242 ГПК України, п. 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 30.03.2023 у справі № 910/2654/22).

Таким чином, судом були вчинені достатні дії для належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у цій справі. Відтак, відповідач був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи.

Положеннями ч. 2 ст. 14 ГПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 3 ст.13 ГПК України).

Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи положення ст. 13,74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 05.12.2024, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

29.06.2021 між Акціонерним товариством "Скай Банк" (банк, гарант) та Приватним підприємством Юнона (принципал, відповідач) був укладений договір про надання гарантії № 021-06-0103, відповідно до якого Акціонерному товариству Укрпошта (бенефіціар) надано гарантію виконання зобов`язань № 21-06-0103 від 29.06.2021 у сумі 238 518, 00 грн зі строком дії з 29.06.2021 по 31.03.2022, в забезпечення виконання умов договору поставки № 020721-03/200Пс від 02.07.2021, укладеного між принципалом та бенефіціаром.

П. 4.1.5. договору гарантії передбачено, що у разі здійснення гарантом платежу по гарантії принципал зобов`язується повернути гаранту суму, сплачену бенефіціару, а також сплатити проценти за користування принципалом коштами, у тому числі суму збитків від інфляційних процесів, неотриманих доходів, процесуальних витрат, інші платежі, передбачені цим договором, протягом трьох банківських днів з дня отримання принципалом від гаранта письмового повідомлення про сплату гарантом по гарантії, або надати гаранту безспірне право на договірне списання сум, передбачених у цьому договорі та сплачених гарантом бенефіціару, зі свого рахунку(ків), відкритих (або будуть відкриті) у АТ Скай Банк, в момент підписання цих договорів.

Згідно з п. 4. 4. 5. договору гарантії, банк (гарант) має право на відшкодування всіх витрат, понесених в результаті виконання своїх зобов`язань за гарантією, процентних доходів за користування принципалом коштами, у разі сплати гарантом за гарантією, у тому числі збитків від інфляційних процесів, неотриманих доходів, процесуальних витрат, тощо.

Відповідно до п.5.3. договору гарантії, у разі здійснення гарантом платежу по гарантії за вимогою бенефіціара принципал сплачує протягом трьох банківських днів з дня сплати гарантом комісію в сумі 0, 1 %, але не менше 15 грн, за письмовою вимогою гаранта.

При здійсненні гарантом платежу по гарантії на користь бенефіціара, ця сума вважається позичковою для принципала та гарант нараховує на неї 30 % річних до моменту погашення цієї суми принципалом або реалізації гарантом свого заставного права, яка підлягає сплаті принципалом на рахунок, відкритий в АТ Скай Банк, протягом трьох банківських днів з дня отримання принципалом від гаранта письмового повідомлення про сплату по гарантії (п. 5.4. договору гарантії).

У зв`язку з неналежним виконанням принципалом своїх зобов`язань за укладеним із бенефіціаром договором, рішенням від 26.10.2022 по справі № 910/3450/22 позовні вимоги АТ Укрпошта до АТ Скай Банк, третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет позову на стороні позивача ПП Юнона, задоволено та стягнуто з банку на користь бенефіціара 243 327, 57 грн, з яких: сума банківської гарантії у розмірі 238 518, 00 грн, сума пені у розмірі 4 182, 23 грн, сума 3 % річних у розмірі 627, 34 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 649, 91 грн.

10.03.2023 банком в добровільному порядку рішення суду було виконано та на користь бенефіціара були сплачені стягнуті за рішенням кошти, що підтверджується копіями платіжних інструкцій.

У зв`язку зі здійсненням платежів на підставі рішення суду, 17.10.2023 банком на адресу принципала була направлена зворотна вимога (регрес) № 19-04/649 № 11-04/1561 від 16.10.2023 про необхідність відшкодування усіх сплачених гарантом платежів, включаючи судові витрати. Натомість вимога повернулась 17.11.2023 неврученою за закінченням терміну зберігання та вимоги банку станом на дату подачі позову не виконані.

Станом на 03.09.2024 загальна сума заборгованості становить 475 277, 07 грн, яка складається з:

- основний борг (стягнута судом з гаранта сума гарантії) - 238 518, 00 грн;

- заборгованість за процентами - 106 319,14 грн;

- комісія 0,1% - 238,52 грн;

- пеня - 121 741, 93 грн;

- стягнута судом з гаранта сума пені - 4 182, 23 грн;

- стягнуті судом з гаранта 3% річних - 627, 34 грн;

- стягнута судом з гаранта сума судового збору - 3 649, 91 грн.

Обставини щодо стягнення з відповідача зазначеної суми заборгованості і стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

На підставіст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів. Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечатьст. 174 ГПК України.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина першастатті 16 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно дост. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно зст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1ст. 193 ГК Українивстановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положенняЦивільного кодексу Україниз урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зокрема,статями 525 - 526 ЦК Українипередбачається, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності зст. 173 ГК Українитаст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 7ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленимиЦивільним кодексомз урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 ЦК України).

Ст. 560 ЦК Українивизначає, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Ч. 1ст. 200 ГК Українивизначено, що гарантія єспецифічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони (ч. 2ст. 200 ГК України).

Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов`язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов`язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень (ч. 3ст. 200 ГК України).

Порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженимпостановою Правління Національного банку України № 639 від 15.12.2004.

Так, у п. 9 ч. 3 розд. I Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, визначено, що гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант приймає на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром (оформлене в письмовій формі або у формі повідомлення) сплатити кошти за принципала в разі невиконання останнім своїх зобов`язань у повному обсязі або їх частину в разі пред`явлення бенефіціаром вимоги та дотримання всіх вимог, передбачених умовами гарантії. Вказаним Положенням передбачено, що безвідклична гарантія - гарантія, умови якої не можуть бути змінені і вона не може бути припинена банком-гарантом згідно із заявою принципала без згоди та погодження з бенефіціаром; безумовна гарантія - гарантія, за якою банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов`язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.

За змістом положень ст.561,566 ЦК Українигарантія діє протягом строку, на який вона видана. Обов`язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію. У разі порушення гарантом свого обов`язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії.

Ч. 1ст. 563 ЦК Українипередбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Згідно з ч. 2, 3ст. 563 ЦК Українивимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією.

Згідно з ч. 1 ст. 569 ЦК України, гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Ч. 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В даному випадку, як вже зазначалося, п. 4.1.5 договорів гарантії передбачено, що у разі здійснення гарантом платежу по гарантії принципал зобов`язується повернути гаранту суму, сплачену бенефіціару, а також сплатити проценти за користування принципалом коштами, у тому числі суму збитків від інфляційних процесів, неотриманих доходів, процесуальних витрат, інші платежі, передбачені цим договором, протягом трьох банківських днів з дня отримання принципалом від гаранта письмового повідомлення про сплату гарантом по гарантії, або надати гаранту безспірне право на договірне списання сум, передбачених у цьому договорі та сплачених гарантом бенефіціару, зі свого рахунку(ків), відкритих (або будуть відкриті) у АТ «Скай Банк», код банку 351254, в момент підписання цих договорів.

Відповідно до п. 5.3 договорів гарантії, у разі здійснення гарантом платежу по гарантії за вимогою бенефіціара принципал сплачує протягом трьох банківських днів з дня сплати гарантом комісію в сумі 0,1 %, але не менше 15 грн, за письмовою вимогою гаранта.

Відповідно до п. 5.4 договорів гарантії, при здійсненні гарантом платежу по гарантії на користь бенефіціара, ця сума вважається позичковою для принципала та гарант нараховує на неї 30% річних до моменту погашення цієї суми принципалом або реалізації гарантом свого заставного права, яка підлягає сплаті принципалом на рахунок, відкритий в АТ «Скай Банк», код ЄДРПОУ 09620081, код банку 351254 протягом трьох банківських днів з дня отримання принципалом від гаранта письмового повідомлення про сплату по гарантії.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача невиконаного зобов`язання з повернення позивачу грошових коштів за здійсненими позивачем, як гарантом, платежами по банківській гарантії у розмірі 238 518, 00 грн, пені у розмірі 4 182, 23 грн, 3 % річних у розмірі 627, 34 грн, а також судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 3 649, 91 грн.

Бездіяльність відповідача щодо не погашення перед гарантом існуючої заборгованості є неправомірною та такою, що суперечать умовам договору про надання гарантії № G21-06-0103 від 29.06.2021.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач не надав суду доказів сплати грошових коштів за вказаними банківськими гарантіями, суд приходить до висновку про задоволення позову в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача суми банківської гарантії у розмірі 238 518, 00 грн, пені у розмірі 4 182, 23 грн, 3 % річних у розмірі 627, 34 грн, а також судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 3 649, 91 грн, стягнутих на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 26.10.2022 по справі № 910/3450/22.

Крім того, у зв`язку з неповерненням грошових коштів за вказаними банківськими гарантіями, позивач на підставі п. 5.4. договору та вищевказаних положень чинного законодавства має право на нарахування 30 % річних до моменту погашення цієї суми принципалом, а також на підставі п. 5.3. договору комісію в відповідному розмірі.

Як свідчить здійснений позивачем розрахунок, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо сплати грошових коштів за банківськими гарантіями, позивач нарахував відповідачу проценти за користування грошовими коштами за період з 10.03.2023 по 02.09.2024 у розмірі 106 319, 14 грн та комісію в сумі 0,1 % у розмірі 238, 52 грн.

Перевіривши здійснений розрахунок суд приходить до висновку про його правомірність та арифметичну вірність.

Відповідачем даний розрахунок спростовано не було, контррозрахунку даних нарахувань суду також надано не було.

За таких обставин, позов в даній частині вимог також підлягає задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 106 319, 14 грн суми процентів та комісія в сумі 0,1 % у розмірі 238, 52 грн.

Щодо заявленої до стягнення суми пені у розмірі 121 741, 93 грн, суд зазначає про таке.

Відповідно до ст. 230, 231 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

В ч. 2 ст. 343 ГК України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Як свідчать матеріали справи, у п. 7.1. договору про надання гарантії № G21-06-0103 від 29.06.2021, сторони узгодили, що за несвоєчасну або за неповну сплату комісійних винагород та інших платежів, передбачених п. 5.1, 5.2, 5.3, 5.4 цього договору, принципал сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період порушення, за кожен день порушення.

Натомість, судом встановлено, що заявляючи до стягнення суму пені у розмірі 121 741, 93 грн, позивачем здійснено розрахунок у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на суму банківської гарантії, у розмірі 238 518, 00 грн, що не передбачено умовами договору № G21-06-0103 від 29.06.2021.

Враховуючи те, що умовами договору № G21-06-0103 від 29.06.2021 сторони не передбачили нарахування пені на суму банківської гарантії, наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані, дають підстави для висновку суду про неправомірність нарахування позивачем пені в розмірі 121 741, 93 грн, у зв`язку з чим, вимога позивача про стягнення з відповідача пені - не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За умовами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 2, 46, 53, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 165, 236-238, 240, 241, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Юнона" (61105, м. Харків, вул. Морозова, 18; код ЄДРПОУ 30754241) на користь Акціонерного товариства "Скай банк" (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 76/2; код ЄДРПОУ 09620081) заборгованість у розмірі 353 535, 14 грн (з яких: основний борг (стягнута судом з гаранта сума гарантії) - 238 518, 00 грн; заборгованість за процентами - 106 319,14 грн; комісія 0,1 % - 238, 52 грн; стягнута судом з гаранта сума пені - 4 182, 23 грн; стягнуті судом з гаранта 3% річних - 627, 34 грн; стягнута судом з гаранта сума судового збору - 3 649, 91 грн) та судовий збір у розмірі 5 303, 03 грн

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач - Акціонерне товариство "Скай банк" (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 76/2; код ЄДРПОУ 09620081);

Відповідач - Приватне підприємство "Юнона" (61105, м. Харків, вул. Морозова, 18; код ЄДРПОУ 30754241).

Повне рішення складено 12.12.2024

СуддяР.М. Аюпова

справа № 922/3408/24