Справа № 202/10868/24
Провадження № 2/202/4781/2024
РІШЕННЯ
Іменем України
10 грудня 2024 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Дребот І.Я.,
за участю секретаря судового засідання Владимирова О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лиманської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Лиманської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
В обгрунтування позову зазначено, що позивач ОСОБА_1 є рідною мамою ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на все його майно, у тому числі на житловий будинок АДРЕСА_1 та на земельну ділянку загальною площею 23,2189 га. При житті, а саме 15.02.2022 року ОСОБА_2 був складений заповіт, згідно якого на випадок своєї смерті він заповів належні йому на праві приватної власності земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, з кадастровими номерами - 14230854000:09:000:0605 та 14230854000:09:000:0608. позивачці ОСОБА_1 .
З метою отримання спадщини ОСОБА_1 з відповідною заявою звернулася до державного нотаріуса Першої краматорської державної нотаріальної контори Краматорського районного нотаріального округу Донецької області - Фареник О.О., який відкрив спадкову справу, але у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом їй було відмовлено з підстав пропущення строку на подачу заяви про прийняття спадщини.
Позивач не звернулася у строки передбачені ст.ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини у тих причин, що починаючи з моменту вторгнення рф активні бойові дії велися по всій території Донецької області, а тому будь-які органи державної влади тривалий час не працювали, зокрема на усій території Лиманської МТГ. Згідно переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф - селище Зарічне Лиманської МТГ, де мешкає Позивачка з 24.04.2022 року по 01.10.2022 року тимчасово було окуповано рф, Лише нещодавно позивачка змогла виїхати до м. Краматорськ, де відразу звернулася до нотаріальної контори та дізнався про те, що нею пропущений строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Таким чином, існували об`єктивні, непереборні істотні труднощі, які перешкоджали позивачу вчасно звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі викладеного, просить визначити додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини терміном у 4 місяці.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11.09.2024 року дану справу прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, 26.11.2024 року через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про розглядь справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надав, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів..
Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цьогокодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1ст. 4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексув межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1ст. 13 ЦПК України).
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 є рідною мамою ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на все його майно, у тому числі на житловий будинок АДРЕСА_1 та на земельну ділянку загальною площею 23,2189 га. При житті, а саме 15.02.2022 року ОСОБА_2 був складений заповіт, згідно якого на випадок своєї смерті він заповів належні йому на праві приватної власності земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, з кадастровими номерами - 14230854000:09:000:0605 та 14230854000:09:000:0608. позивачці ОСОБА_1 .
З метою отримання спадщини ОСОБА_1 з відповідною заявою звернулася до державного нотаріуса Першої краматорської державної нотаріальної контори Краматорського районного нотаріального округу Донецької області - Фареник О.О., який відкрив спадкову справу, але у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом їй було відмовлено з підстав пропущення строку на подачу заяви про прийняття спадщини.
Позивач не звернулася у строки передбачені ст.ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини у тих причин, що починаючи з моменту вторгнення рф активні бойові дії велися по всій території Донецької області, а тому будь-які органи державної влади тривалий час не працювали, зокрема на усій території Лиманської МТГ. Згідно переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф - селище Зарічне Лиманської МТГ, де мешкає Позивачка з 24.04.2022 року по 01.10.2022 року тимчасово було окуповано рф, Лише нещодавно позивачка змогла виїхати до м. Краматорськ, де відразу звернулася до нотаріальної контори та дізнався про те, що нею пропущений строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Відповідно дост. 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зіст. 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно дост. 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зіст. 1220 ЦК Україниспадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третястатті 46 цього Кодексу).
Відповідно дост. 1221 ЦК Українимісцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.
Згідно зіст. 1223 ЦК Україниправо на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно дост. 1233 ЦК Українизаповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно зіст. 1233 ЦК Українизаповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 1236 ЦК Українизаповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.
Частиною 1ст. 1269 ЦК Українипередбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
У частині 1ст. 1270 ЦК Українивизначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За ч. 1ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Згідно з ч. 3ст. 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 24постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Узагальнення судової практики розгляду судами справ про надання спадкоємцеві додаткового строку для прийняття спадщини свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженням, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Правила частини третьої 1272ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 315/386/19, в якій акцентував увагу на тому, що за загальним правилом, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які пов`язані, зокрема, з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Отже, за встановленого передбачений законом строк на прийняття спадщини позивач пропустив з поважних причин, оскільки вони були пов`язані з об`єктивними непереборними та істотними труднощами (тяжка хвороба, введення воєнного стану на території України та інші обставини, що випливають з цього).
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у справі ВС/КЦС № 681/203/17-ц від 17 жовтня 2018 року вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеногостаттею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності. Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
відмовлено з підстав пропущення строку на подачу заяви про прийняття спадщини.
Позивач не звернулася у строки передбачені ст.ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини у тих причин, що починаючи з моменту вторгнення рф активні бойові дії велися по всій території Донецької області, а тому будь-які органи державної влади тривалий час не працювали, зокрема на усій території Лиманської МТГ. Згідно переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф - селище Зарічне Лиманської МТГ, де мешкає Позивачка з 24.04.2022 року по 01.10.2022 року тимчасово було окуповано рф, Лише нещодавно позивачка змогла виїхати до м. Краматорськ, де відразу звернулася до нотаріальної контори та дізнався про те, що нею пропущений строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Таким чином, передбачений законом строк на прийняття спадщини позивач пропустив з поважних причин, оскільки останні були пов`язані з об`єктивними непереборними та істотними труднощами (введення воєнного стану на території України, окупація, вимушене переселення).
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини є поважними і об`єктивними, що підтверджується матеріалами справи, а тому вважає доцільним для позивача визначити такий строк для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, терміном у чотири місяці з моменту набрання рішенням законної сили.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.4,12,13,76-81,89,141,263-265 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Лиманської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) додатковий строк у 4 місяці для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя І.Я. Дребот
Суд | Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2024 |
Оприлюднено | 13.12.2024 |
Номер документу | 123712789 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом. |
Цивільне
Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
Дребот І. Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні