Рішення

від 04.12.2024 по справі 922/2786/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2024м. ХарківСправа № 922/2786/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н. А.

за участю секретаря судового засідання Кісь В. В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМСНАБ" (61050, м. Харків, майдан Фейєрбаха, будинок 10, корпус Б, код ЄДРПОУ 38495049)

до Харківської торгово-промислової палати (61037, м. Харків, проспект Героїв Харкова, 122Б, код ЄДРПОУ 02944768)

про визнання недійсним рішення про відмову у видачі сертифікату про форс-мажорні обставини та зобов`язання видати сертифікат про форс-мажорні обставини

за участю представників учасників справи:

позивача - Татаренка С. О.,

відповідача - Мащенко Н. В., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАРМСНАБ" (позивач по справі) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської торгово-промислової палати (відповідач по справі) про визнання протиправним правочину, в якому просить суд визнати недійсним рішення Харківської промислово-торговельної палати від 05.06.2024 № 279/63.01-6 про відмову у наданні ТОВ «ФАРМСНАБ» сертифікату про форс-мажорні обставини та зобов`язати Харківську торгово-промислову палату видати ТОВ «ФАРМСНАБ» сертифікат про форс-мажорні обставини датою, визначеною у відповідності до вимог ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні».

В обґрунтування поданого позову позивач посилався на те, що: ТОВ «ФАРМСНАБ» 10.05.2024 року звернулося із заявою до Харківської Торгово-промислової палати про надання Сертифікату про форс-мажорні обставини, які унеможливили виконання обов`язків (зобов`язань) для суб`єктів господарювання/ фізичних осіб за законодавчими та іншими нормативними актами України; Харківська ТПП листом від 05.06.2024 № 279/63.01-6 відмовила у задоволені цієї заяви; також вказує, що існувало роз`яснення Президента Торгово-промислової палати України Геннадія Чижикова (лист від 28.02.2024 № 2024/02.0-7.1), надані ним в межах своїх повноважень, визначених ст. ст. 3, 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, пунктами 2.2.15 та 6.23 Статуту ТПП України. Відповідно до цих роз`яснень, військова агресія Російської Федерації проти України та введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року є форс мажорними обставинами; відповідно до правової позиції податкових та судових органів країни цей лист не є довідкою або сертифікатом, який засвідчує форс-мажорні обставини за зовнішньоекономічними контрактами; не заперечуючи та не опротестовуючи цю правову позицію правозахисних органів позивач вважає, що цей лист керівника недержавної неприбуткової самоврядної організації, створеною і діючої в рамках, визначених законодавчо-нормативними актами органів державної влади, ввів в оману суб`єктів підприємницької діяльності, тобто дезорієнтував їх, оскільки орієнтував їх поведінку таким чином, що вони порушуючи вимоги пункту 14-2 Постанови НБУ від 24.02.2022 № 18 та статті 12 Закону України «Про валюту і валютні операції» були впевнені, що їх поведінка відповідає вимогам законодавства на момент порушення граничних строків розрахунків за експортними договорами; за таких умов цей лист на думку позивача є підставою для задоволення вимог щодо засвідчення у відповідності до частини 3 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання вимог пункту 14-2 Постанови НБУ від 24.02.2022 № 18 та статті 12 Закону України «Про валюту і валютні операції»; з огляду на вказане позивач просить суд визнати недійсним рішення Харківської торгово-промислової палати від 05.06.2024 № 279/63.01-6 про відмову у наданні ТОВ «ФАРМСНАБ» Сертифікату про форс-мажорні обставини та зобов`язати Харківську торгово-промислову палату видати ТОВ «ФАРМСНАБ» Сертифікат про форс-мажорні обставини датою, визначеною у відповідності до вимог ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 4 844.80 гривень.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.08.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМСНАБ" залишено без руху; встановлено позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня вручення ухвали, позивачу у встановлений строк необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: доказів оплати судового збору у встановленому порядку та розмірі; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.

15.08.2024 (вх. № 20603/24) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМСНАБ" про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2786/24; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 18.09.2024; встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, у зазначений строк відповідач має надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам статті 165 ГПК України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач має надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду та докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов; позивачу, згідно ст. 166 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання; відповідачу, згідно ст. 167 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду заперечень на відповідь на відзив з дня його отримання; повідомлено учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/; роз`яснено учасникам справи, що відповідні заяви по суті справи повинні відповідати вимогам статей 161-165 ГПК України та мають бути подані у строк, визначений ГПК України та ухвалі суду, письмові докази подаються до суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (ст. 91 ГПК України), звернуто увагу сторін на те, що усі заяви, клопотання, пояснення, докази тощо, які подаються до суду, мають бути одночасно направлені іншим учасникам справи; доведено до відома сторін, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 135 ГПК України суд має право стягувати в дохід Державного бюджету України з винної особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за невиконання процесуальних обов`язків, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; роз`яснено учасникам справи положення статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи (заяви) по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

04.09.2024 (вх. № 22067/24) на адресу Господарського суду Харківської області надійшов відзив Харківської торгово-промислової палати на позову заяву, в якому останній проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування поданого відзиву відповідач посилається на те, що: Харківська ТПП не є суб`єктом владних повноважень, тому не може приймати та не приймає рішення, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання: лист-відповідь Харківської ТПП від 05.06.2024 №279/63.01-6 не є рішенням, тому вимога Позивача «про визнання недійсним рішення Харківської промислово-торговельної палати від 05.06.2024 №279/63.01-6» є безпідставною та необґрунтованою; лист-відповідь Харківської ТПП від 05.06.2024 №279/63.01-6 не є відмовою у наданні ТОВ «Фармснаб» Сертифікату про форс-мажорні обставини, оскільки даним листом ТОВ «Фармснаб» наданий термін для належного оформлення заяви та надання додаткових пояснень, документів, доказів тощо; доведення наявності форс-мажорних обставин покладається на особу, яка порушила зобов`язання, тобто на позивача; позиція позивача, що він був впевнений, що його поведінка відповідає вимогам законодавства на момент порушення граничних строків розрахунків за валютною операцією, є лише власною недбалістю та незнанням законодавства України, які призвели його до негативних наслідків, і згідно зі ст. 68 Конституції України та враховуючи принципи змагальності і диспозитивності, є виключно особистою відповідальністю позивача; будь-яких правочинів з позивачем Харківська ТПП не укладала, отже лист Харківської ТПП не може бути правочином в розумінні наведеного вище законодавства України, оскільки він не створює будь-яких зобов`язань ані для позивача, ані для відповідача, аналогічно й засвідчення форс-мажорних обставин в розумінні ЦКУ не є зобов`язанням, а тим більше правочином; заявляючи вимогу про зобов`язання відповідача розглянути заяву про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) позивач вимагає від суду фактично підмінити Торгово-промислово палату України, що є неприпустимим, оскільки саме до повноважень зазначеного органу в силу положень ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати України" віднесено засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

11.09.2024 (вх. № 22937/24) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМСНАБ" на відзив відповідача, в якій позивач наполягає на задоволенні позову з підстав, наведених у позовній заяві.

16.09.2024 (вх. № 23364/24) на адресу Господарського суду Харківської області надійшли заперечення Харківської торгово-промислової палати на відповідь на відзив позивача, в яких відповідач проти позову заперечує з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.

Протокольною ухвалою від 18.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.09.2024.

30.09.2024 в час призначеного по даній справі судового засідання по території України та, зокрема, в Харківській області, було оголошено сигнал повітряної тривоги у зв`язку з військовою агресією РФ, в зв`язку із чим призначене на 30.09.2024 судове засідання по даній справі не проводилось, ухвалою господарського суду від 03.10.2024 призначено розгляд справи на 09.10.2024.

В судовому засіданні 09.10.2024 суд за участю представників позивача та відповідача відкрив розгляд справи по суті та оголосив перерву в розгляді справи по суті до 21.10.2024 для надання можливості позивачу надати пояснення з окремого питання.

Призначене на 21.10.2024 не відбулось в зв`язку з відпусткою судді - ухвалою господарського суду від 04.11.2024 призначено розгляд справи на 20.11.2024.

19.11.2024 (вх. № 29096/24) на адресу Господарського суду Харківської області надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи через перебування останнього на лікарняному.

Протокольною ухвалою суду від 20.11.2024 оголошено перерву в судовому розгляді справи до 04.12.2024.

25.11.2024 (вх. № 29590/24) на адресу Господарського суду Харківської області надійшли додаткові пояснення позивача з окремого питання.

В судовому засіданні 04.12.2024 суд за участю представників позивача та відповідача продовжив розгляд справи. Представник позивача позов підтримав з підстав, наведених в письмових заявах по суті справи. Представник відповідача проти позову заперечував з мотивів, наведених у письмових заявах по суті справи. Суд закінчив розгляд справи по суті та в нарадчій кімнаті постановив судове рішення за результатом вирішення спору сторін.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши присутніх в судовому засіданні представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги прокурора, об`єктивно оцінивши надані суду документальні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

10.05.2024 року від позивача з електронної пошти balmobil79@gmail.com на електронну пошту Харківської ТПП (law2.htpp@gmail.com) надійшла заява від 10.05.2024 року без вихідного номеру про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили виконання обов`язків (зобов`язань) для суб`єктів господарювання/фізичних осіб за законодавчими та іншими нормативними актами України.

24.05.2024 року на вищевказану електронну пошту Харківської ТПП надійшов електронний лист від ТОВ «Фармснаб» наступного змісту: «Доброго дня, надсилаємо на вашу адресу сертифікат отриманий нами від Китайської ТПП, яким вони засвідчили настання форс-мажорних обставин за договором від 11.10.2022 року. Раніше висланий 10.05.2024 нами на вашу адресу сертифікат вважати помилковим». До вказаного електронного листа був прикріплений сертифікат Китайської палати міжнародної торгівлі (Certificate China Council for the Promotion of International Trade China Chamber of International Commerce) без його перекладу на українську мову.

28.05.2024 року ТОВ «Фармснаб» сплатило послуги за розгляд документів на предмет засвідчення форс-мажорних обставин, тому вищевказана заява була зареєстрована Харківською ТПП 28.05.2024 року за № 381.

Розглянувши заяву позивача та надані до неї документи, Харківська ТПП дійшла до наступного висновку.

По-перше, відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції», підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Згідно з п.8.4 розділу 8 «Форс-мажор» Контракту від 11.10.2022 № FSB/BKYP-01, належним доказом існування вищезгаданих обставин (п.8.1 Контракту: обставин неможливості повного або часткового виконання однієї із сторін обов`язків згідно Контракту), та терміну їх дії будуть являтись належно оформлені в письмовій формі довідки, які будуть видаватися Торгово-Промисловою Палатою країни тієї із сторін, де виникли такі обставини.

Таким чином для підтвердження настання форс-мажорних обставин за Контрактом заявнику необхідно надати від уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), зокрема, від фірми Beijing Kun You Pharmatech. Co., Ltd (резидента Китайської Народної Республіки), сертифікат про підтвердження наявності форс-мажорних обставин, які пов`язані з поширенням коронавірусу на території Китаю.

По-друге, до заяви були надані два сертифікати Китайської ради сприяння міжнародній торгівлі Китайської палати міжнародної торгівлі (Certificate China Council for the Promotion of International Trade China Chamber of International Commerce). Зокрема, попередньо, 19.09.2023 року ТОВ «Фармснаб» звертався до Харківської ТПП із аналогічною заявою від 19.09.2023 року та пакетом документів для отримання сертифікату про форс-мажорні обставини, які були направлені на електронну пошту Харківської ТПП: law.htpp@gmail.com. До Заяви від 19.09.2023 року був доданий сертифікат Китайської ради сприяння міжнародній торгівлі Китайської палати міжнародної торгівлі (Certificate China Council for the Promotion of International Trade China Chamber of International Commerce) без перекладу.

03.10.2023 року Харківською ТПП на електронну пошту Позивача: balmobil79@gmail. com, був направлений рахунок на оплату послуг за розгляд документів за заявою від 19.09.2023 року на предмет засвідчення форс-мажорних обставин, який не був оплачений заявником.

Проте, в подальшому, ТОВ «Фармснаб» були оплачені та Харківською ТПП надані юридичні послуги щодо аналізу наданого до заяви від 19.09.2023 року сертифікату Китайської ради сприяння міжнародній торгівлі Китайської палати міжнародної торгівлі (Certificate China Council for the Promotion of International Trade China Chamber of International Commerce).

За результатами аналізу сертифікату, заявнику було роз`яснено, що даний сертифікат взагалі не є документом, що засвідчує форс-мажорні обставини, а є документом, що підтверджує, що печатка належить Beijing Kun Pharmatech. CO, Ltd.

За таких обставин, здійснюючи аналіз двох сертифікатів, наданих заявником, було виявлено, що ці сертифікати видані за одним номером QR-коду, а саме: QR-код №231100В0/062359, та за однією датою: 08 вересня 2023 року, але відрізнялись за змістом, структурою та реквізитами. При перевірці справжності відомостей, викладених у даних сертифікатах за QR-кодом №231100В0/062359, у відкритому доступі на офіційній онлайн сторінці Центру справжності міжнародних комерційних сертифікатів Китайської ради сприяння міжнародній торгівлі Китайської палати міжнародної торгівлі відображується вся інформація, яка вказана у сертифікаті, наданому заявником до заяви від 19.09.2023 року. Проте у відомостях, що містяться на офіційній онлайн сторінці Центру справжності міжнародних комерційних сертифікатів Китайської ради сприяння міжнародній торгівлі Китайської палати міжнародної торгівлі, відсутня така інформація. Отже ТОВ «Фармснаб» неодноразово (19.09.2023, 10.05.2024, 24.05.2024 року) надавав різні сертифікати за одним номером QR-коду та однією датою, тобто у Харківської ТПП були підстави вважати інформацію, зазначену у двох сертифікатах, недостовірною і такою, що може піддаватись сумніву.

По-третє, переклад, зміст, структура та реквізити наданого заявником сертифікату, не відповідають перекладу, змісту, структурі та реквізитам сертифікату, виданому Китайською палатою міжнародної торгівлі (Certificate China Council for the Promotion of International Trade China Chamber of International Commerce) та зміст якого викладений безпосередньо на офіційній онлайн сторінці Центру справжності міжнародних комерційних сертифікатів Китайської ради сприяння міжнародній торгівлі Китайської палати міжнародної торгівлі.

По-четверте, сертифікат Китайської палати міжнародної торгівлі (Certificate China Council for the Promotion of International Trade China Chamber of International Commerce) від 08.09.2023 року за QR-код №231100В0/062359, є неналежним доказом, оскільки взагалі не є документом, що засвідчує форс-мажорні обставини в Китайській Народній Республіці, а тільки «засвідчує, що печатка на доданому Сертифікаті належить Beijing Kun You Pharmatech Co., Ltd.».

По-п`яте, заявник звернувся до Харківської ТПП із заявою про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили виконання обов`язків (зобов`язань) для суб`єктів господарювання/фізичних осіб за законодавчими та іншими нормативними актами України (додаток №4 до Регламенту). Так, в п. 4 Заяви Позивач посилається на Закон України «Про валюту і валютні операції» та Постанову Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №18. Тобто, заявник стверджує, що не виконує норми валютного законодавства, а саме: дотримання граничних строків розрахунків за експортною валютною операцією. Проте, в п. 7 Заяви «Найменування, обсяг та термін настання невиконаних обов`язків (зобов`язань) за законодавством/нормативним актом, у зв`язку з настанням форс-мажорної обставини/ (обставин непереборної сили)», ТОВ «Фармснаб» зазначає про невиконаних обов`язку, а саме: «неотримання Товару, зазначеному в контракті від 11.10.2022 № FSB/BKYP-01 та додатках до нього, у строк до 17.04.2023 року». Таким чином, заявник вказує інші зобов`язання, які не були ним виконані внаслідок дії форс-мажорних обставин, а саме: зобов`язання за зовнішньоекономічним контрактом, а не за нормативно-правовими актами.

По-шосте, у п. 8 заяви заявник зазначив, які саме форс-мажорні обставини унеможливили виконання ним зобов`язання за Контрактом від 11.10.2022 № FSB/BKYP-01. Серед цього переліку відсутні форс-мажорні обставини, пов`язані з поширенням коронавірусу на території Китаю.

Що стосується форс-мажорних обставин, зазначених ТОВ «Фармснаб» у заяві, то заявник не надав жодного належного доказу на підтвердження їх існування та наявності причинно-наслідкового зв`язку між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов`язань. При цьому посилання заявника у заяві на таку форс-мажорну обставину, як введення з 24.02.2022 року на всій території України, будь-яким чином не могло вплинути на дотримання ТОВ «Фармснаб» граничних строків валютного нагляду за операціями з імпорту товару, оскільки: невиконання валютного законодавства заявником пов`язано саме з невиконанням зобов`язань за Контрактом від 11.10.2022 № FSB/BKYP-01, зокрема, непоставкою товару китайською фірмою «Beijing Kun Pharmatech. CO, Ltd» внаслідок «поширення коронавірусу в Китаї». Відтак першим підтверджувати існування форс-мажорних обставин повинен контрагент заявника, оскільки форс-мажор (коронавірус) стався на території Китаю, а потім заявник на підставі сертифікату китайського контрагента; Контракт від 11.10.2022 № FSB/BKYP-01 укладався заявником у період дії форс-мажорних обставин, тому на момент укладання Контракту заявник повинен був передбачати можливі наслідки дії воєнного стану. Тобто, засвідчення форс-мажорних обставин за заявою позивача на підставі дії воєнного стану є неможливим, оскільки відсутній один з елементів форс-мажорної обставини - непередбачуваність (п.6.9 Регламенту).

З огляду на розбіжності у наданих заявником сертифікатах, наявності сумнівів щодо достовірності наданих до заяви доказів, Харківською ТПП було надано позивачу лист-відповідь від 05.06.2024 №279/63.01-6, згідно з якою Харківська ТПП відклала розгляд заяви ТОВ «Фармснаб» від 10.05.2024 року на двадцять один робочий день для можливості належного оформлення заяви та надання додаткових пояснень, документів, доказів.

Надаючи правову кваліфікацію фактичним обставинам та спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

В силу ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) встановлюється Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), який було затверджено рішенням Президії ТПП України від 18 грудня 2014 року № 44(5), зі змінами.

Підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 141 закону, а також, визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили їх виконання.

Згідно з Регламентом, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/ обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Відповідно до п.6.3 Регламенту, заява за встановленою ТПП України формою про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) подається за підписом керівника підприємства, організації та з відбитком печатки підприємства.

Згідно з п.6.5 Регламенту тягар доказування настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) покладений на заявника. Заявник несе відповідальність за повне та належне оформлення встановленої форми заяви для відповідної категорії заявників, достовірність викладених фактів, наданих документів, доказів, даних, вірність завірених ним копій згідно з чинним законодавством України. Неналежне та неповне оформлення встановленої форми заяви для відповідної категорії Заявників та\або ненадання документів, передбачених у цій заяві, є підставою для відкладення розгляду заяви для можливості надання додаткових пояснень, документів, доказів тощо, з повідомленням про це заявника письмово.

Пунктом 6.6 Регламенту встановлено, що уповноважена особа приймає до розгляду заяви з доданим до неї повним відповідним комплектом документів, що пройшли вхідну реєстрацію з присвоєнням реєстраційного номера ТПП.

Згідно з п.п. 6.8, 6.9, 6.10 Регламенту, уповноважена особа ТПП України/ регіональної ТПП має право: вимагати від заявника подання оригіналів документів для огляду, додаткових даних, документів, пояснень, доказів настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) і т.ін.; відкласти розгляд заяви, максимально на двадцять один робочий день для можливості надання заявником додаткових пояснень, документів, доказів тощо, повідомивши заявника про це письмово за встановленою формою; прийняти рішення щодо оформлення відмови, у разі ненадання заявником після встановленого терміну додаткових пояснень, документів, доказів тощо, повідомивши заявника про це письмово за встановленою формою; повернути заявнику документи без розгляду на підставі відповідного звернення протягом семи робочих днів з дня надходження заяви про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Надані заявником документи для засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) мають свідчити про: надзвичайність таких обставин (носять винятковий характер і знаходяться за межами впливу сторін); непередбачуваність обставин (їх настання або наслідки неможливо було передбачити, зокрема на момент укладення відповідного договору, перед терміном настанням зобов`язання або до настання відповідного обов`язку); невідворотність (непереборність) обставин (неминучість події/подій та/або її/їх наслідків); причинно-наслідковий зв`язок між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов`язань (за договором, контрактом, угодою, законом, нормативним актом, актом органів місцевого самоврядування тощо).

За результатами розгляду заяви і наданих документів та дійшовши висновку уповноваженою особою щодо можливості засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), торгово-промислова палата, за наявністю підстав, видає сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Як свідчать матеріла справи, лист-відповідь Харківської ТПП від 05.06.2024 №279/63.01-6, яка є предметом спору по даній справі, не є відмовою у наданні ТОВ «Фармснаб» сертифікату про форс-мажорні обставини», оскільки із даного листа вбачається, що даним листом ТОВ «Фармснаб» надано термін для належного оформлення заяви та надання додаткових пояснень, документів, доказів тощо.

В силу з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Харківська ТПП є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об`єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об`єднання. Таким чином, Харківська ТПП не є суб`єктом владних повноважень, тому не може приймати та не приймає рішення, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання.

Відтак, суд зауважує, що лист-відповідь Харківської ТПП від 05.06.2024 №279/63.01-6 не є рішенням, тому вимога позивача про визнання недійсним рішення Харківської промислово-торговельної палати від 05.06.2024 №279/63.01-6 є помилковою та безпідставною.

Крім того, доведення наявності форс-мажорних обставин покладається на особу, яка порушила зобов`язання, тобто на позивача. Саме він має подавати відповідні докази в разі виникнення спору. Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі за № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі за № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі за №913/785/17 щодо застосування статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»».

Водночас заявник (позивач по справі), звертаючись до Харківської ТПП, не довів належними та допустимими доказами свою правову позицію щодо наявності та дії форс-мажорних обставин та не надав достатні необхідні належні докази, що стало підставою для Харківської ТПП надати заявнику лист-відповідь від 05.06.2024 №279/63.01-6, якою йому не було відмовлено у засвідченні форс-мажорних обставин, а надано термін для належного оформлення заяви та надання додаткових пояснень, документів, доказів тощо.

Щодо вимоги про визнання недійсним рішення про відмову у видачі сертифікату про форс-мажорні обставини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання свого обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є кредитор і боржник (ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України.

Частиною першою ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, один суб`єкт господарського зобов`язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб`єкта, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Стаття 627 ЦК України визначає свободу договору, що полягає у свободі сторони обирати контрагента та визначати умови договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із правочинів, договорів.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч.1 ст. 203 ЦК України).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.1, ч.3 ст. 215 ЦК України).

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 236 ЦК України, недійсний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (частина перша статті 216 ЦК України).

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення. Вирішуючи спори про визнання правочинів (цивільних договорів) недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (цивільних договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

За змістом ст. 216 ЦК України наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину. Разом з тим частиною третьою цієї статті передбачено, що загальні наслідки недійсності правочину застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Як свідчать матеріали справи, позивач сплатив 28.05.2024 року за послуги Харківської ТПП за розгляд документів на предмет засвідчення форс-мажорних обставин, в свою чергу Харківська ТПП розглянула заяву і документи позивача та направила лист від 05.06.2024 №279/63.01-6 на адресу заявника щодо виправлення зауважень та надання додаткових доказів. Таким чином будь-яких правочинів позивачем з відповідачем не укладалось, при цьому лист Харківської ТПП не може бути правочином в розумінні наведеного вище законодавства України, оскільки він не створює будь-яких зобов`язань ані для позивача, ані для відповідача. Крім того, засвідчення форс-мажорних обставин в розумінні ЦКУ також не є зобов`язанням.

За наведених обставин вимога позивача про визнання недійсним рішення про відмову у видачі сертифікату про форс-мажорні обставини є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про зобов`язання видати сертифікат про форс-мажорні обставини.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об`єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об`єднання.

Як зазначено в частині 2 ст. 4 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», втручання державних органів та їх посадових осіб у діяльність торгово-промислових палат, так само як і втручання торгово-промислових палат у діяльність державних органів та їх посадових осіб не допускається.

Згідно з ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Порядок видачі сертифікатів про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) визначено Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 40 (5).

Відповідно до п.3.3 Регламенту, сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - документ встановленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Пунктом 6.14 Регламенту передбачено, що у разі, якщо за результатом розгляду заяви і наданих документів вбачається, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) недостатньо обґрунтовані або відсутні підстави/умови для засвідчення (передбачені п. 6.5., 6.9. Регламенту) і т.п., ТПП України/регіональна ТПП надсилає заявникові відповідь про відкладення розгляду заяви для можливості надання додаткових пояснень, документів, доказів тощо або про відмову в засвідченні форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Верховний Суд у постанові від 26.03.2018 у справі за №910/7036/17 погоджується із висновками господарських судів, що законом України «Про торгово-промислові палати України» до компетенції відповідача віднесено вирішення питання чи є вказані у поданій позивачем заяві № 01-34/2/1844 від 04.11.2016 обставини форс-мажорними (обставини непереборної сили) і в цьому випадку суд не вправі замість Торгово-промислової палати України надавати оцінку чи є викладені позивачем в заяві № 01-34/2/1844 від 04.11.2016 обставини форс-мажорними (обставинами непереборної сили). Заявляючи вимогу про зобов`язання відповідача розглянути заяву про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) позивач вимагає від суду фактично підмінити Торгово-промислово палату України, що є неприпустимим, оскільки саме до повноважень зазначеного органу в силу положень ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати України" віднесено засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб. Наслідком прийняття судового рішення про захист порушеного права має відбутися відновлення такого права у обраний позивачем спосіб, а також необхідність встановити зміст самого порушеного права, яке підлягає захисту. Відмовляючи у задоволенні позову, господарські суди правильно виходили з того що, зважаючи на зміст позовних вимог у даній справі, навіть у разі прийняття судом рішення про захист прав позивача в обраний ним спосіб, фактично його права не будуть відновлені, оскільки рішення суду про зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) не тягне за собою виникнення у Торгово-промислової палати України обов`язку видати позивачу сертифікат про засвідчення форс-мажорних обставин, оскільки вирішення цього питання так і залишиться на розсуд відповідача.

Таким чином суд приходить до висновку про те, що вимогою про зобов`язання ТПП видати сертифікат про засвідчення форс-мажорних обставин позивач фактично просить підмінити зазначений орган, що є неприпустимим, оскільки вирішення цього питання не відноситься до компетенції господарського суду.

Відповідно до ч.1 ст. 12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Частиною 1 ст. 13 ЦК України передбачено те, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Згідно із ч. 2 ст. 13 ЦК України, при здійсненні своїх цивільних прав особа зобов`язана утримуватись від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдавши шкоди довкіллю або культурній спадщині. Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу. Частиною 2 ст. 19 ЦК України передбачено, що способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, яким воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням. При цьому норми ЦК України не містить такого способу захисту порушеного права, як визнання недійсним рішення про відмову у видачі сертифікату про форс-мажорні обставини, як і не містить способу захисту порушеного права шляхом зобов`язання видати сертифікат про форс-мажорні обставини

Таким чином суд зауважує, що захист прав позивача в обраний ним спосіб, фактично його права не відновить, оскільки засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) є виключною компетенцією відповідача в силу приписів Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні».

Відносно листа президента Торгово-промислової палати України від 28.02.2024 № 2024/02.0-7.1. суд зазначає наступне.

Вказаним листом Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою запровадження воєнного стану, та підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору.

Водночас порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено в Законі України «Про торгово-промислові палати в Україні» та деталізовано в розділі 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії ТПП України від 15.07.2014 за №40(3) (з наступними змінами). Відповідно до ч.1 ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) здійснюється сертифікатом про такі обставини.

Отже, у Законі та Регламенті зазначено, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються виключно сертифікатом, а не листом на сайті Торгово-промислової палати України.

Лист ТПП України від 28.02.2022 року не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

При цьому відповідно до ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини.

Тобто, єдиним документом, який засвідчує форс-мажорні обставини на території України є виключно Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Беручи до уваги, що лист-відповідь Харківської ТПП від 05.06.2024 №279/63.01-6, яка є предметом спору по даній справі, не є відмовою у наданні ТОВ «Фармснаб» сертифікату про форс-мажорні обставини», а також не є правочином чи зобов`язанням в розумінні вимог Цивільного кодексу України, оскільки лист не створює будь-яких зобов`язань ані для позивача, ані для відповідача, а вимогою про зобов`язання ТПП видати сертифікат про засвідчення форс-мажорних обставин позивач фактично просить підмінити зазначений орган, що є неприпустимим, оскільки вирішення цього питання не відноситься до повноважень господарського суду, а також враховуючи, що захист прав позивача в обраний ним спосіб, фактично його права не відновить, оскільки засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) є виключною компетенцією відповідача в силу приписів Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», суд дійшов до висновку про необґрунтованість та безпідставність вимог позивача, в зв`язку із чим в задоволенні позову відмовляє повністю.

Також суд при прийнятті рішення виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до приписів статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд зазначає, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд керується при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Із зазначеного вище вбачається, що відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача спростовано повністю.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги наведені положення законодавства, встановлені судом обставини, зміст доводів учасників процесу та наявних доказів, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Судом враховується також, що Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Щодо витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судового збору господарський суд керується ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача через те, що спір по справі виник саме з його вини.

На підставі викладеного та керуючись статтями 124, 129 Конституції України, 1, 2, 11, 13, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити повністю.

2. Витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 12.12.2024.

Суддя Н.А. Новікова