Рішення

від 29.11.2024 по справі 205/11557/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

29.11.2024 Єдиний унікальний номер 205/11557/24

Номер провадження: 2/205/4085/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2024 року м.Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

за участю: представника позивача Приставка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Другого Правобережного Відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Закрите акціонерне товариство «Український мобільний зв`язок», про зняття арешту з майна,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 (далі Позивач) звернулася до суду з позовом до Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Закрите акціонерне товариство «Український мобільний зв`язок», про зняття арешту з майна.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 01.08.2024 року їй, ОСОБА_1 , стало відомо від Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Світлани Беденко, куди вона звернулася для відкриття спадкової справи, про те, що постановою Ленінського ВДВС ДМУЮ від 20.07.2007 року було накладено арешт на все майно, що належало її батькові, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сторона позивача вказує, що 22.08.2024 року було подано адвокатський запит до Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), на який було отримано відповідь, що «згідно постанови про відкриття виконавчого провадження доданої Вами до адвокатського запиту вбачається, що на виконанні в Ленінському відділі виконавчої служби міста Дніпра перебувало виконавче провадження з примусового виконання судового наказу № 2н-377, виданого 05.03.2007 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_2 на користь ЗАТ «УМЗ» заборгованості у розмірі 1 048 грн. 11 коп.». Отже, виконавче провадження було відкрито 20.07.2007 року постановою про відкриття виконавчого провадження (з накладенням арешту на майно боржника), та, у зв`язку з тим, що станом на 27.08.2024 року будь яких виконавчих проваджень у відношенні ОСОБА_2 не перебуває, вищевказане виконавче провадження було завершено.

Таким чином, смерть боржника ОСОБА_2 , та закриття виконавчого провадження з повним знищенням усіх документів та інформації по даному виконавчому провадженню Ленінським ВДВС ДМУЮ від 20.07.2007 року, унеможливлює іншого способу зняття арешту з майна окрім звернення до суду із цивільним позовом до відповідача у зв`язку із знищенням матеріалів виконавчого провадження.

У зв`язку з вищевикладеним позивач змушена звернутися до суду та просити суд зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , накладений постановою державного виконавця Ленінського ВДВС ДМУЮ Зонова В.М.проарешт майнаборжника таоголошення заборонина йоговідчуження від20.07.2007року.

Представник Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк подав відзив на позовну заяву, в якому просив виключити їх із числа відповідачів та залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а також, у задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Будь-яких інших заяв по суті справи до суду не надходило.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача у відкритому судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності. У такій заяві названа сторона не визнає позов, та просить у його задоволені відмовити у повному обсязі.

Представник третьоїособи,що незаявляє самостійнихвимог напредмет спору:Закритого акціонерноготовариства «Українськиймобільний зв`язок», у судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань від такого учасника справи до суду не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.

З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів, та аргументів сторін, суд ухвалює рішення виходячи із наступного.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Матеріалами справи підтверджено, що 05.03.2007 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ЗАТ «УМЗ» заборгованості у розмірі 1 048 грн. 11 коп.

Матеріалами справи також підтверджено, що на примусовому виконанні у Ленінському ВДВС ДМУЮ перебувало виконавче провадження з примусового виконання судового наказу № 2н-377 від 05.03.2007 року, виданого Ленінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_2 на користь ЗАТ «УМЗ» заборгованості у розмірі 1 048 грн. 11 коп.

Судом встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що в межах зазначеного виконавчого провадження державним виконавцем Зоновим В.М. було винесено постанову про накладення арешту на все майно, що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкав за адресою: АДРЕСА_2 (на все рухоме та нерухоме майно), а також, заборону здійснювати відчуження будь якого майна, що належить йому.

Таким чином, судом встановлено, що особою в інтересах якої накладено арешт на майно є третя особа у справі: ЗАТ «Український мобільний зв`язок», правонаступником прав та обов`язків якого є ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ВФ УКРАЇНА". Інформація з означеного приводу є публічною, перебуває у відкритому доступі та не викликає труднощів у її пошуку.

Судом також встановлено, що перевіркою Автоматизованої системи виконавчого провадження, спец розділу та архівних виконавчих проваджень встановлено, що на примусовому виконанні у відділу перебували виконавчі провадження: 1) № 25537832 з примусового виконання постанови від 28.12.2010 року АЕ № 1124574, виданий ВДАІ по обслуговуванню м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави штраф у розмірі 51 грн. 00 коп.; 25.07.2011 року закінчено ВП № 25537832 на підставі п.8 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» діючого на той час (фактичне повне виконання рішення), в рамках ВП № 25537832 арешт на майно боржника не накладався. 2) № 26176979 з примусового виконання постанови від 08.02.2010 року АЕ № 1000341, виданий ВДАІ по обслуговуванню м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави штраф у розмірі 260 грн. 00 коп.; 20.09.2011 року закінчено ВП № 26176979 на підставі п.8 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» діючого на той час (фактичне повне виконання рішення), в рамках ВП № 26176979 арешт на майно боржника не накладався. Будь яких інших виконавчих проваджень відносно ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 виявлено не було.

Судом встановлено, що виконавчі провадження, які було завершено по 2020 рік включно, були знищені на підставі Правил введення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, згідно яких строк зберігання переданих до архіву виконавчих проваджень становить 3 роки від дати завершення виконавчого провадження, які після закінчення зберігання підлягають знищенню.

Оскільки позивач наполягає, що саме органом державної виконавчої служби порушуються її права, як особи яка має законний інтерес до вказаного майна, а у свою чергу відповідач заперечує такі обставини, то суд доходить висновку, що між сторонами виник спір який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Згідно із ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатись своєю власністю.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

У відповідності до ст. ст.3,4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно з ч. 1ст. 20 ЦК Україниправо на захист особа здійснює на свій розсуд. При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Суд зазначає, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/ захисту в обраний спосіб.

Відповідно до ч.ч. 1-2ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

За правилами ч. 4 ст.59Закону України«Про виконавчепровадження» підставами для знання арешту з майна є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

Частиною 5статті 59Закону України«Про виконавчепровадження» передбачено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ в Постанові N 5 від 3.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», і з системного аналізу норм закону, що регулюють захист права власності чи іншого речового права від порушень, зокрема питання щодо звільнення майна з-під арешту, накладеного державним виконавцем в межах виконавчого провадження, існує два способи здійснення такого права: 1) на рішення та дії державного виконавця стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченомурозділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства (наприклад адміністративного судочинства); 2) особою, яка володіє на підставі закону чи договору майном чи речовим правом на майно, і яка не є стороною виконавчого провадження, подається позов про зняття арешту з майна. Причому відповідачами в справі за позовом про зняття арешту (звільнення майна з-під арешту) є боржник і особа, в інтересах якої накладено арешт на майно; а як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби; на позовні вимоги про зняття арешту з майна поширюється трирічний строк позовної давності, перебіг якого починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про арешт майна.

Тобто, у разі звернення до суду з даним позовом про звільнення майна з-під арешту у якості захисту речового права від виниклого порушення (за статтями 387, 391, 396 ЦК України) позивач такий позов повинен пред`явити до особи (осіб), від прав та обов`язків яких залежить обсяг, зміна чи припинення його прав, тобто, для даного випадку, відповідачами мають бути стягувач, в інтересах якого накладено арешт і який у зв`язку з накладенням арешту набув певні права щодо арештованого майна (право задоволення вимоги за рахунок такого майна в порядку і в черзі, встановленій законом).

Тобто позов, для того, щоб бути задоволеним, має бути пред`явлений до належного відповідача (відповідачів). У даному випадку позов мав бути пред`явленим до стягувача у виконавчому провадженні, а Другий Правобережний ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), має бути залучений до участі в справі у якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору.

На необхідності заміни органу ДВС на належного відповідача наголошувалось і у відзиві на позовну заяву.

Так само, суд під час підготовчого провадження так і розгляду справи по суті роз`яснював представнику позивача їх право на заміну відповідача у справі, та акцентував увагу, що особою, в інтересах якої накладено арешт на майно є третя особа у справі: ЗАТ «Український мобільний зв`язок», правонаступником прав та обов`язків якого є ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ВФ УКРАЇНА". Інформація з означеного приводу є публічною, перебуває у відкритому доступі та не викликає труднощів у її пошуку.

Суд вказує, що право обрання та визначення відповідачів належить саме позивачу, і суд за власною ініціативою не може залучати до розгляду в порядку позовного провадження у цивільній справі будь-яку особу в якості відповідача, адже суд першої інстанції має право лише за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за

правиламиспрощеного позовногопровадження -до початкупершого судовогозасідання залучитидо участіу нійспіввідповідача.Якщо позовподано недо тієїособи,яка повиннавідповідати запозовом,суд дозакінчення підготовчогопровадження,а уразі розглядусправи заправилами спрощеногопозовного провадження-до початкупершого судовогозасідання заклопотанням позивачазамінює первісноговідповідача належнимвідповідачем,не закриваючипровадження усправі (ч.1,2 ст.51ЦПК України). В даному випадку позивач означеним правом не скористалась, будь-яких клопотань про зміну суб`єктного складу в межах розгляду даної цивільної справи до суду не подавала.

Таким чином позивач не дотрималася вимог процесуального закону, що регулює питання подання позову про виключення майна з-під арешту, оскільки даний позов про звільнення майна з-під арешту вона пред`явила до органу ДВС, а не до стягувача за виконавчим провадженням в інтересах якого і було накладено такі арешти. Тобто в даному випадку позовні вимоги були заявлені до неналежного відповідача.

У пункті 8 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від12червня 2009року №2«Про застосуваннянорм цивільногопроцесуального законодавствапри розглядісправ усуді першоїінстанції» роз`яснено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК України, статтею 51 ЦПК України. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

За таких обставин, заявлені позивачем позовні вимоги задоволенню не підлягають, в задоволені позову суд вимушений відмовити в повному обсязі оскільки останній пред`явлений до неналежного відповідача.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до частини першоїстатті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача. На підставі викладеного, суд вважає, сплачений судовий збір покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 317, 319, 321, 328 ЦК України, ч. 1 ст. 141, ст.ст. 263, 264, ч.ч. 1-7 ст. 265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 (зареєстрованаза адресою: АДРЕСА_3 ) до Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) (місце знаходження: 49128,м.Дніпро,вул.Юрія Кондратюка,буд.108), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Закрите акціонерне товариство «Український мобільний зв`язок» (місце знаходження: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд.15), про зняття арешту з майна,- відмовити у повному обсязі.

2. Судові витрати по справі покласти на позивача ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Суддя: Д.В. Мовчан