Рішення

від 02.12.2024 по справі 927/436/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

02 грудня 2024 року справа № 927/436/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Хіловської І.Д., розглянувши матеріали справи

за позовом: в.о. керівника Козелецької окружної прокуратури, код 0291011421">0291011421, вул. Євгена Лоскота, 1, смт. Козелець, Чернігівська область, 17000, в інтересах держави в особі: Чернігівської обласної державної адміністрації, код 00022674, вул. Шевченка, 7, м. Чернігів, 14000

до відповідача: Обслуговуючого кооперативу "Садове товариство "Деснянка", код 35337003, вул. Довженка, буд. 40-А, кв.148, смт. Десна, Чернігівський район, Чернігівська обл., 17024

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі Філії "Чернігівське лісове господарство" Державного підприємства "Ліси України", код 45125708, вул. О. Молодшого, буд. 18, м. Чернігів, 14013

третьої особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Комунальний заклад "Регіональний ландшафтний парк "Міжрічинський", код 43186004, вул. Ювілейна, 1, корп. А, смт. Десна, Чернігівський район, Чернігівска область, 17024

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Чернігівської районної державної адміністрації, код 04061688, вул. Шевченка,48, м. Чернігів, 14035

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

В С Т А Н О В И В:

09.05.2024 до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява в.о. керівника Козелецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації до відповідача Обслуговуючого кооперативу "Садове товариство "Деснянка" про:

- визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЄ № 776394, виданий обслуговуючому кооперативу "Садове товариство "Деснянка" на земельну ділянку кадастровий номер 7422083000:09:001:0113 площею 4,5031 га під землі загального користування для обслуговування садівницького господарства членів кооперативу, що розміщена на території Карпилівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020885400001 від 08.12.2008.

- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7422083000:09:001:0113 площею 4,5031 га під землі загального користування для обслуговування садівницького господарства членів кооперативу, що розміщена на території Деснянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області;

- усунення перешкоди власнику - державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 7422083000:09:001:0113 площею 4,5031 га, розташованої на території Деснянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області шляхом зобов`язання обслуговуючого кооперативу "Садове товариство "Деснянка" повернути земельну ділянку з кадастровим номером 7422083000:09:001:0113 площею 4,5031 га, державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до розпорядження голови Козелецької районної державної адміністрації від 23.06.2008 № 222 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 7422083000:09:001:0113 площею 4,5031 у власність обслуговуючому кооперативу «Садове товариство «Деснянка» для організації обслуговування садівницького товариства членів кооперативу. На підставі вказаного розпорядження 08.12.2008 відповідачу видано державний акт серії ЯЕ № 776394 на право власності на спірну земельну ділянку, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю. Спірна земельна ділянка перетинається з земельною ділянкою з кадастровим номером 7422055400:02:001:0026, яка перебуває у постійному користуванні Державного спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Ліси України» та в межах ландшафтного парку «Міжрічинський». Отже, на думку прокурора, розпорядження Козелецької районної державної адміністрації від 23.06.2008 № 222 видане з порушенням земельного, лісового законодавства та законодавства про охорону природно-заповідного фонду, оскільки земельна ділянка виділена у межах регіонального ландшафтного парку та лісового фонду, тому рішення про державну реєстрацію підлягає скасуванню, а земельна ділянка поверненню у державну власність.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.05.2024 (суддя Ноувен М.П.) відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.06.2024, залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі Філії «Чернігівське лісове господарство» та Комунальний заклад «Регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський», та як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача залучено Чернігівську районну державну адміністрацію, сторонам встановлено строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, письмових пояснень.

Ухвала суду від 14.05.2024 направлена прокурору, позивачу та третім особам до їх електронних кабінетів, відповідачу засобами поштового зв`язку.

Ухвала суду від 14.05.2024, направлена відповідачу, повернулась на адресу суду з відміткою відділення зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

У підготовче засідання 05.06.2024 прибув прокурор та позивач

У підготовчому засіданні 05.06.2024 суд протокольно ухвалив про відкладення підготовчого засідання на 03.07.2024, про що сторони повідомлені ухвалою суду від 06.06.2024. Вказана ухвала направлена прокурору, позивачу та третім особам до їх електронних кабінетів, відповідачу засобами поштового зв`язку.

Ухвала суду від 06.06.2024, направлена відповідачу, повернулась на адресу суду з відміткою відділення зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

08.07.2024 за результатами повторного автоматизованого розподілу справи відповідно до п.2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду справа передана на розгляд судді Демидовій М.О., про що сформований протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою від 11.07.2024 справу № 927/436/24 суддею Демидовою М.О. прийнято до свого провадження за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.07.2024.

Ухвала суду від 11.07.2024 направлена прокурору, позивачу та третім особам до їх електронних кабінетів, відповідачу засобами поштового зв`язку.

У підготовче засідання 30.07.2024 прибув позивач, прокурор, відповідач та треті особи у підготовче засідання не прибули, належним чином повідомлені про час, дату та місце судового розгляду справи.

У підготовчому засіданні 30.07.2024 суд протокольно закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 03.09.2024, про що прокурор, відповідач та треті особі повідомлені ухвалою суду від 31.07.2024. Вказана ухвала суду направлена прокурору, позивачу та третім особам до їх електронних кабінетів, відповідачу засобами поштового зв`язку.

Ухвала суду від 11.07.2024, направлена відповідачу, повернулась на адресу суду з відміткою відділення зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

Ухвала суду від 31.07.2024, направлена відповідачу, повернулась на адресу суду з відміткою відділення зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 26.08.2024 місцезнаходження відповідача Обслуговуючий кооператив «Садове товариство «Деснянка» (35337003): вул. Довженка, буд. 40-А, кв.148, смт. Десна, Чернігівський район, Чернігівська область, 17024.

У зв`язку з оголошенням масштабної повітряної тривоги на території України, у тому числі у м. Чернігові судове засідання 03.09.2024 не відбулося, про що складено акт № 104-24 щодо оголошення повітряної тривоги.

Ухвалою суду від 03.09.2024 учасників справи повідомлено про відкладення судового засідання на 08.10.2024, 13:15. Вказана ухвала суду направлена прокурору, позивачу та третім особам до їх електронних кабінетів, відповідачу засобами поштового зв`язку.

Ухвала суду від 03.09.2024, направлена відповідачу, за адресою зазначеною у Єдиному державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась на адресу суду з відміткою відділення зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

Ухвалою суду від 04.10.2024 учасників справи повідомлено проскасування судового засідання у зв`язку з перебуванням судді Демидової М.О. у відпустці. Вказана ухвала суду направлена прокурору, позивачу та третім особам до їх електронних кабінетів, відповідачу засобами поштового зв`язку.

Ухвала суду від 04.10.2024, направлена відповідачу, повернулась на адресу суду з відміткою відділення зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

Листом № 927/436/24/1368/24 від 28.10.2024 учасників справи повідомлено про те, що у зв`язку перебуванням судді Демидової М.О. у відпустці розгляд справи в призначений час не відбудеться.

Ухвалою суду від 18.11.2024 судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 02.12.2024, 14:10. Вказана ухвала суду направлена прокурору, позивачу та третім особам до їх електронних кабінетів, відповідачу засобами поштового зв`язку.

Ухвала суду від 18.11.2024, направлена відповідачу, повернулась на адресу суду з відміткою відділення зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

У судове засідання 02.12.2024 учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про час, дату та місце судового розгляду справи.

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, а також близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.

У постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №755/17944/18 зазначено, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку відсутній за вказаною адресою вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Враховуючи викладене вище та факт надсилання судом ухвал на офіційну адресу відповідача у справі, враховуючи повернення вказаної ухвали із відміткою поштового відділення: адресат відсутній за вказаною адресою, суд доходить висновку про належне повідомлення учасника судового процесу (відповідача) про розгляд справи №927/436/24.

Крім того, інформація стосовно слухання судом справ є публічною і розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на офіційному сайті Господарського суду Чернігівської області в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність у відповідача права та можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.

Відповідач своїм процесуальним правом надання відзиву на позов не скористався, про намір подати відзив на позовну заяву у більш тривалий строк відповідач суд не повідомляв.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень учасникам судового процесу створені усі належні умови для надання доказів.

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Відповідно до рішення Чернігівської обласної ради від 20.06.2002 на території Козелецького району створено регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський» площею 87672,9 га за рахунок земель, що включаються до його складу без вилучення у землевласників та землекористувачів (а.с. 137).

Державним управлінням екології та природних ресурсів в Чернігівській області затверджене Положення про регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський», за пунктами 1.2, 1.3, 1.4 якого землекористувачами території регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський» є постійні користувачі, зазначені у додатку до цього Положення, він є природоохоронною рекреаційною установою регіонального значення, входить до складу природно-заповідного фонду України.

Державний контроль за діяльністю регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський» здійснює Державне управління екології та природних ресурсів в Чернігівській області, Козелецька районна державна адміністрація та інші спеціально уповноважені органи державної виконавчої влади відповідно до чинного законодавства.

Рішеннями Чернігівської обласної ради від 14.08.2003 «Про уточнення північної межі регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський», від 28.12.2004 «Про виключення частини лісових угідь з господарської зони регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський», від 26.01.2007 «Про внесення змін до рішення обласної ради від 28.12.2024 «Про виключення частини лісових угідь з господарської зони регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський» змінено межі і площу РЛП «Міжрічинський» (а.с. 140-147).

Проект організації території, охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплексів і об`єктів регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський» як об`єкта природно-заповідного фонду розроблено Науковим центром заповідної справи у 2023 році.

Територія парку розташована у південно-західній частини Чернігівської області у Козелецькому та Чернігівському адміністративних районах. Згідно Проекту Регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський» утворено фактично за рахунок частини земель, які станом на час створення парку перебували у постійному користуванні Остерського військового лісгоспу.

Рішенням Чернігівської обласної ради від 27.11.2003 «Про затвердження проекту території регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський» затверджено проект території регіонального парку «Міжрічинський». У зв`язку із зміною меж регіонального ландшафтного парку, затвердженою рішенням Чернігівської обласної ради від 14.08.2023 і врахованою в проєкті організації території внесено зміни до рішення обласної ради від 20.06.2002, слова «на території Козелецького району» виключено, встановлено площу регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський» 102472,95 га (а.с. 77).

Ландшафтний парк створюється без вилучення земельних ділянок, які він займає, у їх землекористувачів, так Додатком № 3 до рішення обласної ради визначено перелік землекористувачів, землі яких включаються до складу регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський» без вилучення (а.с. 79).

Державним управлінням екології та природних ресурсів в Чернігівській області з метою охорони та збереження, відтворення та раціонального використання типових та унікальних природних комплексів Українського Полісся Регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський» передано під охорону Природоохоронній установі Регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський» загальною площею 78753,95 га, про що складено охоронне зобов`язання № 7-38/578 від 30.05.2007 (а.с. 152).

Державним управлінням екології та природних ресурсів в Чернігівській області з метою охорони та дотримання встановленого режиму території Державному підприємству «Остерський військовий лісгосп» передано територію Регіонального ландшафтного парк «Міжрічинський» площею 4848,00 га, у т.ч. квартал 269 виділ 4-9, про що складено охоронні зобов`язання 12.09.2019 №7/38-578, від 30.11.2021 №7/38-578 (а.с. 153, 154).

Згідно з охоронними зобов`язаннями землекористувач зобов`язаний дотримуватись встановленого режиму для території (об`єкта) природно-заповідного фонду відповідно до Положення та Проєкту організації території, охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплексів і об`єктів регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський», не здійснювати у межах території (об`єкта) природно-заповідного фонду забороненої господарської діяльності.

Державному підприємству «Остерський військовий лісгосп» як постійному користувачу видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 370015 від 26.08.2024 на території Деснянської селищної ради Козелецького району Чернігівської області площею 273,70 га для ведення лісового господарства (а.с. 49).

Квартал 269 вид. 4-9 Державного підприємства «Остерський військовий лісгосп» знаходиться у межах земельної ділянки лісогосподарського призначення з кадастровим номером 7422055400:02:001:0026 площею 11,414 га, на яка перебувала у постійному користуванні Остерського військового лісгоспу на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 370015, виданого 26.08.2004.

Державному підприємству «Остерський військовий лісгосп» як постійному користувачу видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 370013 від 26.08.2024 на території Деснянської селищної ради Козелецького району Чернігівської області площею 7759,09 га для ведення лісового господарства (а.с. 48).

Згідно плану меж земельної ділянки до вказаної території входить і земельна ділянка з кадастровим номером 7422055400:02:001:0024 площею 1033,66 га.

Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 27.09.2021 № 539 «Про припинення Державного підприємства «Остерський лісгосп» та затвердження складу комісії з припинення» припинено Державне підприємство «Остерський лісгосп» шляхом реорганізації шляхом приєднання до Державного підприємства «Чернігівське лісове господарство» (а.с. 44-45).

Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 № 855 «Про припинення Державного підприємства «Чернігівське лісове господарство» та затвердження складу комісії з припинення» припинено Державне підприємство «Чернігівське лісове господарство» шляхом реорганізації шляхом приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (а.с. 46-47).

Розпорядженням Козелецької районної державної адміністрації від 12.05.2008 № 177 надано дозвіл Обслуговуючому кооперативу «Садове товариство «Деснянка» на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земель загального користування площею 4,5027 га із земель державної власності (землі сільськогосподарського призначення) на території Карпилівської сільської ради.

Приватним підприємством «Сінав» розроблено проект землеустрою щодо відведення земель Карпилівської сільської ради Козелецького району у власність Обслуговуючому кооперативу «Садове товариство «Деснянка» під землі загального користування (для організації обслуговування садівницького господарства членів кооперативу» (2008 рік) (а.с. 16-31).

Згідно висновку Центрального відділу з охорони навколишнього природного середовища № 101 від 19.05.2008 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земель загального користування у власність для організації обслуговування садівницького товариства членів кооперативу за рахунок земель державної власності (запасу) в межах території Карпилівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області зазначено про те, що земельна ділянка загальною площею 4,5131 га, в т.ч. 4,2872 ріллі, 02159 га чагарники (на сільськогосподарських угіддях) межує з заходу з землями Остерського військового лісгоспу та Карпилівської сільської ради (ділянки передбачені для надання громадянам для ведення садівництва). Також зазначено про те, що розташування земельної ділянки у відношенні до навколишньої території не має відношення до об`єктів природо-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення) (а.с. 24).

Розпорядженням голови Козелецької районної державної адміністрації від 23.06.2008 № 222 затверджено проект землеустрою по передачі земельних ділянок у власність Обслуговуючому кооперативу «Садове товариство «Деснянка» під землі загального користування для організації обслуговування садівницького господарства членів кооперативу із земель державної власності на території Карпилівської сільської ради; надано безоплатно у власність Обслуговуючому кооперативу «Садове товариство «Деснянка» земельні ділянки площею 4,5031 га під землями загального користування для організації обслуговування садівницького господарства членів кооперативу за рахунок земель державної власності на території Карпилівської сільської ради (а.с. 27).

На підставі вказаного розпорядження 08.12.2008 обслуговуючому кооперативу «Садове товариство «Деснянка» видано державний акт серії ЯЕ №776394 на право власності на земельну ділянку площею 4,5031 га з цільовим призначенням під землі загального користування для обслуговування садівницького господарства членів кооперативу, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №620885400001. До акту додано план меж земельної ділянки з кадастровим номером 7422083000:09:001:0113 загальною площею 4,5031 га (а.с. 15).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна щодо земельної ділянки із кадастровим номером 7422083000:09:001:0113 відомості про речові права відсутні (а.с. 14).

Листом від 08.02.2024 № 5-28-0.191-1707/2-24 Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру повідомлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 7422055400:02:001:0026 та 7422055400:02:001:0024, категорія землі лісогосподарського призначення перебувають у постійному користуванні ДП «Ліси України». Відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 7422083000:09:001:0113 у Державному кадастрі відсутні (а.с. 63).

Згідно листа Державного підприємства «Ліси України» від 26.02.2024 № 292/2313.2-2024 повідомлено Козелецьку окружну прокуратуру про те, шо погодження на вилучення та зміну цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 7422083000:09:001:0013 підприємство не надавало. Інформація щодо погодження ДП «Остерський військовий лісгосп» земельної ділянки на вилучення та зміну цільового призначення спірної земельної ділянки відсутня. Правокористувачем земельних ділянок з кадастровими номерами 7422055400:02:001:0026 та 7422055400:02:001:0024, які були у постійному користуванні ДП «Остерський військовий лісгосп» до його реорганізації є Державне підприємство «Ліси України» (а.с. 38).

Базове лісовпорядкування ДП «Остерський військовий лісгосп» проведено в 2015 році та згідно з проектом організації та розвитку лісового господарства ДП «Остерський військовий лісгосп» 2018 року, земельна ділянка передана у власність обслуговуючому кооперативу «Садове товариство «Деснянка» на підставі розпорядження Козелецької районної державної адміністрації № 222 від 23.06.2008 є земельною ділянкою лісогосподарського призначення, покрита лісовою рослинністю та мала наступні таксаційні характеристики розташована у кварталі 269 виділ 7 Городищенського лісництва ДП «Остерський військовий лісгосп» вік рослин - 55 років, висота -19 метрів, діаметр - 22 см, група віку - 5, тип лісу - 1 та у кварталі 260 виділ 6 Городищенського лісництва ДП «Остерський військовий лісгосп» вік рослин 55 років, висота -21 метр, діаметр - 26 см, група віку - 5, тип лісу - 1.

За інформацією Виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» від 01.03.2024 № 02-247 та доданим фрагментом публічної кадастрової карти з нанесеними межами кварталу 269 Городищенського лісництва ДП «Остерський військовий лісгосп» та межами земельної ділянки 7422083000:09:001:0113 зазначено, що вказана земельна ділянка частково накладається на квартал 269 виділ 6-8 Городищенського лісництва ДП «Остерський військовий лісгосп» (на даний час кв.110 Карпилівського лісництва філії «Чернігівське лісове господарство» ДП «Ліси України») (а.с. 34).

Згідно постанови прокурора Козелецької окружної прокуратури Баринової Л. про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування від 25.01.2024 у кримінальному провадженні № 42023272130000005 надано дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування під час реалізації представницьких повноважень в частині використання копій документів, а саме висновку експерта від 19.01.2024 № СЕ-19/125-23/11556-ЗТ.

Згідно висновку судової земельно-технічної експертизи Чернігівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 19.01.2024 № СЕ-19/125-23/11556-ЗТ, відповідно до документації із землеустрою на земельні ділянки встановлено порушення меж та накладення земельних ділянок:

-земельна ділянка з кадастровим номером 7422083000:09:001:0113 перетинаються з земельною ділянкою з кадастровим номером 7422055400:02:001:0026 (у постійному користуванні ДСГП «Ліси України») та наявне накладання ділянок, площа якого становить 0,724759 га;

-земельна ділянка з кадастровим номером 7422083000:09:001:0113 перетинаються з земельною ділянкою з кадастровим номером 7422055400:02:001:0024 (у постійному користуванні ДСГП «Ліси України») та наявне накладання ділянок, площа якого становить 0,00000037 га (а.с. 166-173).

За доводами Козелецької окружної прокуратури розпорядження Козелецької районної державної адміністрації від 23.06.2008 № 222 видане з порушеннями земельного, лісового законодавства та законодавства про охорону природно-заповідного фонду, оскільки земельна ділянка фактично виділена у межах регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський» та лісового фонду зв`язку з чим розпорядження органу виконавчої влади є незаконним, рішення про державну реєстрацію підлягає скасуванню, а земельна ділянка поверненню у державну власність.

Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог з таких підстав.

Щодо підстав звернення прокурора до суду з цим позовом.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття інтерес держави.

Правовідносини, пов`язані з вибуттям із державної чи комунальної власності майна, становлять суспільний, публічний інтерес.

Випадки протиправного вибуття земель природно-заповідного фонду з державної власності порушують інтереси держави, як власника, щодо реалізації, передбаченого ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України права вільно володіти, користуватися та розпоряджатися таким майном через уповноважений орган виконавчої влади і є підставою для застосування органами прокуратури заходів цивільно-правого характеру.

У постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що в судовому процесі, держава бере участь у справі, як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями в спірних правовідносинах.

За змістом ч. 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, останню прокурором подано в особі Чернігівської обласної державної адміністрації у зв`язку із невиконанням ними своїх обов`язків щодо захисту інтересів держави у суді.

Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Згідно п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук).

Згідно з ч. 1 ст. 20-4 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища до компетенції обласних державних адміністрацій у сфері охорони навколишнього природного середовища належить забезпечення реалізації державної політики у сфері заповідної справи, формування, збереження та використання екологічної мережі, здійснення управління та регулювання у сфері охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду України на відповідній території.

Отже, Чернігівська обласна державна адміністрація є розпорядником земель державної власності природно-заповідного фонду.

Козелецька окружна прокуратура зверталась до Чернігівської обласної державної адміністрації з листом від 25.01.2024 № 50-77-457втх-24, у якому прокурор повідомив про виявлені порушення законодавства при передачі спірної земельної ділянки лісового фонду у приватну власність зі зміною її цільового призначення, а також просив повідомити про вжиті заходи щодо повернення земельної ділянки у власність держави (а.с. 55-56).

Тобто прокурором було повідомлено позивача про виявлені порушення та необхідність вжиття заходів представницького характеру для захисту законних інтересів держави.

Листом № 583-24 від 09.02.2024 Чернігівська обласна державна адміністрація повідомила Чернігівську обласну прокуратуру, що не є розпорядником земель сільськогосподарського призначення, не надавала згоду на вилучення з державної власності спірної земельної ділянки лісового фонду, не планує вживати заходів, вказаних у листі прокурора (а.с. 57).

Отже, підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивачав, яка є компетентним органом у спірних правовідносинах, і у разі виявлення порушень законодавства мають право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів, однак цього не зробили.

Зважаючи на викладене та виходячи із предмету і підстав позову, сформульованих прокурором, суд доходить висновку про те, що прокурор правильно визначив Чернігівську обласну державну адміністрацію позивачеми, оскільки вони є компетентними органами, втім не звернулись до суду з позовом з метою захисту порушених інтересів держави.

Козелецька окружна прокуратура направила Чернігівській обласній державній адміністрації Повідомлення в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру від 06.05.2024 № 50-77-2050вих-24, у яких прокурор повідомив про підготовку позовної заяви про усунення перешкод у користуванні спірною земельною ділянкою (а.с.174).

За таких обставин прокурором доведено бездіяльність Чернігівської обласної державної адміністрації, що є підставою для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави та про наявність підстав для звернення прокурора з цим позовом до суду.

Щодо порушення виключного права державної власності на спірну земельну ділянку.

У статті 14 Конституції України зазначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Відповідно до ч. 2 даної статті право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, одними із яких є землі сільськогосподарського призначення та землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення (ст. 19 Земельного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Відповідно до статті 43 Земельного кодексу України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва) (ст. 44 Земельного кодексу України).

Згідно ст. 45 Земельного кодексу України землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Відповідно до ч. 4 статті 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом; землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів врегульовано положеннями Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

Згідно з положеннями ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд» до природно-заповідного фонду України належать, зокрема, природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.

Заказники, пам`ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об`єктів, що оголошуються заказниками чи пам`ятками природи, мети і необхідного режиму охорони: заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні.

За ч. 2, 4 ст. 4 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» регіональні ландшафтні парки, зони - буферна, антропогенних ландшафтів, регульованого заповідного режиму біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, включені до складу, але не надані національним природним паркам, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва можуть перебувати як у власності Українського народу, так і в інших формах власності, передбачених законодавством України.

У разі зміни форм власності на землю, на якій знаходяться заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва, землевласники зобов`язані забезпечувати режим їх охорони і збереження з відповідною перереєстрацією охоронного зобов`язання.

У ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено, що межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно ст. 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» території та об`єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися: у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.

Встановлені частиною першою цієї статті основні види використання, а також заготівля деревини, лікарських та інших цінних рослин, їх плодів, сіна, випасання худоби, мисливство, рибальство та інші види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об`єктів.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про природно-заповідний фонд» регіональні ландшафтні парки є природоохоронними рекреаційними установами місцевого чи регіонального значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об`єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення.

Регіональні ландшафтні парки організовуються з вилученням або без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів.

Обмеження у використанні земель територій та об`єктів природно-заповідного фонду визначено статтею 46-1 Земельного кодексу України, за змістом якої землі територій та об`єктів природно-заповідного фонду використовуються з урахуванням обмежень у їх використанні, визначених відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та положеннями про ці території, об`єкти (ч. 1). Особливий режим охорони, відтворення і використання земель територій та об`єктів природно-заповідного фонду поширюється на всі розташовані в межах таких територій та об`єктів землі та земельні ділянки незалежно від форми власності та цільового призначення (ч. 2).

За змістом ч. 5 ст. 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд» заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва й інші території та об`єкти природно-заповідного фонду, які створюються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» зміна меж, категорії та скасування статусу територій та об`єктів природно-заповідного фонду проводиться відповідно до статей 51-53 цього Закону за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на підставі відповідного експертного висновку.

Як встановив суд, згідно із рішенням Чернігівської обласної ради від 20.06.2002 на території Козелецького району створено регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський» площею 87672,9 га за рахунок земель, що включаються до його складу без вилучення у землевласників та землекористувачів.

Державним управлінням екології та природних ресурсів в Чернігівській області з метою охорони та дотримання встановленого режиму території Державному підприємству «Остерський військовий лісгосп» передано територію Регіонального ландшафтного парк «Міжрічинський» площею 4848,00 га, у т.ч. квартал 269 виділ 4-9, про що складено охоронні зобов`язання 12.09.2019 №7/38-578, від 30.11.2021 №7/38-578.

Згідно з охоронними зобов`язаннями землекористувач зобов`язаний дотримуватись встановленого режиму для території (об`єкта) природно-заповідного фонду відповідно до Положення та Проєкту організації території, охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплексів і об`єктів регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський», не здійснювати у межах території (об`єкта) природно-заповідного фонду забороненої господарської діяльності.

Отже, оформлення відповідним органом в галузі охорони навколишнього природного середовища охоронного зобов`язання підтверджує статус відповідних територій як належних до природно-заповідного фонду.

Згідно п. «г» ч. 1 ст. 150 Земельного кодексу України до особливо цінних земель відносяться землі природно-заповідного фонду; землі історико-культурного призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані в власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати в запасі.

Статтею 55 Земельного кодексу України визначено, що до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Згідно із ст. 5 Лісового кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги.

За приписами ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Суб`єктом права на землі державної власності, за ст. 80 Земельного кодексу України, є держава, яка реалізує це право на землі державної власності через відповідні органи державної влади.

Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України).

Згідно ч. 2, 9 ст. 149 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент видачі розпорядження про надання спірної земельної ділянки у власність відповідача) вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень; Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси площею понад 1 гектар для несільськогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п`ятою восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 57 Лісового кодексу України (у редакції, чинній на момент видачі розпорядження про надання спірної земельної ділянки у власність відповідача) зміна цільового призначення земельних лісових ділянок здійснюється за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища.

Державному підприємству «Остерський військовий лісгосп» як постійному користувачу видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 370015 від 26.08.2024 на території Деснянської селищної ради Козелецького району Чернігівської області площею 273,70 га для ведення лісового господарства. Квартал 269 вид. 4-9 Державного підприємства «Остерський військовий лісгосп» знаходиться у межах земельної ділянки лісогосподарського призначення з кадастровим номером 7422055400:02:001:0026 площею 11,414 га, на яка перебуває у постійному користуванні Остерського військового лісгоспу (на даний час Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України») на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 370015, виданого 26.08.2004.

За інформацією Виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» від 01.03.2024 № 02-247 та доданим фрагментом публічної кадастрової карти з нанесеними межами кварталу 269 Городищенського лісництва ДП «Остерський військовий лісгосп» та межами земельної ділянки 7422083000:09:001:0113 зазначено, що вказана земельна ділянка частково накладається на квартал 269 виділ 6-8 Городищенського лісництва ДП «Остерський військовий лісгосп» (на даний час кв.110 Карпилівського лісництва філії «Чернігівське лісове господарство» ДП «Ліси України»).

Висновком судової земельно-технічної експертизи Чернігівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 19.01.2024 № СЕ-19/125-23/11556-ЗТ відповідно до документації із землеустрою на земельні ділянки встановлено порушення меж та накладення земельних ділянок: земельна ділянка з кадастровим номером 7422083000:09:001:0113 перетинаються з земельною ділянкою з кадастровим номером 7422055400:02:001:0026 (у постійному користуванні ДСГП «Ліси України») та наявне накладання ділянок, площа якого становить 0,724759 га; земельна ділянка з кадастровим номером 7422083000:09:001:0113 перетинаються з земельною ділянкою з кадастровим номером 7422055400:02:001:0024 (у постійному користуванні ДСГП «Ліси України») та наявне накладання ділянок, площа якого становить 0,00000037 га (а.с. 166-173).

З огляду на викладене земельна ділянка з кадастровим номером 7422083000:09:001:0113 не підлягає передачі з державної до приватної власності, відноситься до земель лісогосподарського призначення та знаходиться у межах об`єкта природно-заповідного фонду.

У постановах Верховного Суду від 13.08.2019 у справі № 910/11164/16, від 22.06.2022 у справі № 752/3093/19, від 06.07.2022 у справі № 575/462/21, від 22.06.2022 у справі № 752/3093/19 неодноразово висловлювались правові позиції про виключність статусу об`єктів та територій природно-заповідного фонду та незаконність зміни цільового їх призначення органами державної влади та місцевого самоврядування, а у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 910/2323/18 зазначено, що незалежно від завершення процедури встановлення меж об`єкта природно-заповідного фонду в натурі цільове призначення відповідних територій як земель природно-заповідного фонду є незмінним.

Розпорядженням голови Козелецької районної державної адміністрації від 23.06.2008 № 222 надано безоплатно у власність Обслуговуючому кооперативу «Садове товариство «Деснянка» земельні ділянки площею 4,5031 га під землями загального користування для організації обслуговування садівницького господарства членів кооперативу за рахунок земель державної власності на території Карпилівської сільської ради.

Оскільки спірна земельна ділянка фактично виділена у межах регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський» та лісового фонду, розпорядження Козелецької районної державної адміністрації від 23.06.2008 № 222 в частині передачі з державної власності у приватну зі зміною її цільового призначення без згоди землекористувача є протиправним.

На підставі вказаного розпорядження 08.12.2008 Обслуговуючому кооперативу «Садове товариство «Деснянка» видано державний акт серії ЯЕ №776394 на право власності на земельну ділянку площею 4,5031 га з цільовим призначенням під землі загального користування для обслуговування садівницького господарства членів кооперативу, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №620885400001.

За наявності підстав протиправного прийняття Козелецькою районною державною адміністрацією розпорядження від 23.06.2008 № 222 про надання безоплатно у власність Обслуговуючому кооперативу «Садове товариство «Деснянка» земельної ділянки площею 4,5031 га наявні підстави для визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого Обслуговуючому кооперативу «Садове товариство «Деснянка» серії ЯЕ №776394 на право власності на земельну ділянку площею 4,5031 га з цільовим призначенням під землі загального користування для обслуговування садівницького господарства членів кооперативу, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №620885400001.

Щодо усунення перешкод у користуванні спірною земельною ділянкою.

Обраний спосіб захисту має забезпечити ефективне поновлення порушених прав та охоронюваних законом інтересів, або попередити їх порушення на майбутнє.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що визначені ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, є відновлення становища, що існувало до порушення.

Обраний спосіб захисту має забезпечити ефективне поновлення порушених прав та охоронюваних законом інтересів, або попередити їх порушення на майбутнє.

У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (аналогічні за змістом висновки наведені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц).

Згідно ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Право власності держави або територіальної громади на обмежені в обороті об`єкти встановлене законом, тому не потребує доказування правового титулу.

У разі протиправної передачі цих об`єктів у приватну власність відповідне порушення, ураховуючи їх правовий титул, необхідно розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади.

У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, тобто позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.

Предмет негаторного позову становить вимога власника, який володіє майном, до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. Підставою негаторного позову є посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном та факти, які підтверджують дії відповідача у створенні позивачу перешкод щодо здійснення цих правомочностей.

Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки, яка має закріплений у законодавстві статус обмежено оборотоздатної.

У постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 910/13356/17 суд виклав висновок про те, що способом захисту в негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов`язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій).

Станом на дату звернення з позовом до суду та прийняття судового рішення у справі власником спірної земельної ділянки є відповідач - Обслуговуючий кооператив "Садове товариство "Деснянка".

Оскільки власником спірної земельної ділянки є відповідач, який і має право звернутися про усунення будь-яких порушень його прав на землю, то відсутні підстави для зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку з кадастровим номером 7422083000:09:001:0113 площею 4,5031 га, державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації.

За приписами ст. 79-1 цього Кодексу формування земельної ділянки і набуття нею статусу об`єкта цивільних прав пов`язується законодавством з визначенням її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до частини тринадцятої ст. 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується у разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Статтею 3 Закону України Про державний земельний кадастр закріплені основні принципи, на яких базується Державний земельний кадастр, зокрема, принципи об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі.

Статтею 24 Законом України «Про Державний земельний кадастр» встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Як встановив суд, в матеріалах справи відсутні докази державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7422083000:09:001:0113 площею 4,5031 га.

Витягу з Державного земельного кадастру, відомостей з Поземельної книги щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7422083000:09:001:0113 площею 4,5031 га суду не надано.

У листі № 5-28-0.191-1707/2-24 від 08.02.2024 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру повідомила про те, що відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 7422083000:09:001:0113 у Державному кадастрі відсутні.

Таким чином відсутні докази державної реєстрації такої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7422083000:09:001:0113 площею 4,5031 га під землі загального користування для обслуговування садівницького господарства членів кооперативу, що розміщена на території Деснянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області та усунення перешкоди власнику - державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 7422083000:09:001:0113 площею 4,5031 га, розташованої на території Деснянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області шляхом зобов`язання обслуговуючого кооперативу "Садове товариство "Деснянка" повернути земельну ділянку з кадастровим номером 7422083000:09:001:0113 площею 4,5031 га, державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації.

Щодо судових витрат.

Згідно частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов підлягає частковому задоволенню, за рахунок відповідача має бути відшкодований судовий збір 3028,00 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЄ № 776394, виданий обслуговуючому кооперативу "Садове товариство "Деснянка" на земельну ділянку кадастровий номер 7422083000:09:001:0113 площею 4,5031 га під землі загального користування для обслуговування садівницького господарства членів кооперативу, що розміщена на території Карпилівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020885400001 від 08.12.2008.

3. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Садове товариство "Деснянка" (код 35337003, вул. Довженка, буд. 40-А, кв.148, смт. Десна, Чернігівський район, Чернігівська область, 17024) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, код 02910114, банк отримувача Державна казначейська служба України в м. Київ, рахунок отримувача UA248201720343140001000006008) судовий збір у сумі 3028,00 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. У решті вимог відмовити.

У судовому засіданні 02.12.2024 підписано вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України, та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 12.12.2024.

Суддя М.О. Демидова