Ухвала

від 12.12.2024 по справі 927/993/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

12 грудня 2024 року м. Чернігів справа № 927/993/22

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши матеріали заяви Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання кредиторських вимог до боржника по справі за заявою КРЕДИТОРА: Товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» (код 34863309) 30068, с. Крупець Шепетівського (Славутського) району Хмельницької області, вул. Богдана Хмельницького, 43 (ІНФОРМАЦІЯ_2)БОРЖНИК: Фермерське господарство «САПФІР-М.М.» (код 35274787) 15122, с. Хоробичі Городнянського району Чернігівської області, вул. Гагаріна, 24 (ІНФОРМАЦІЯ_1)про відкриття провадження у справі про банкрутство

за відсутності представників учасників у справі про банкрутство, які в судове засідання не з`явилися

В судовому засіданні 12.12.2024, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було підписано вступну та резолютивну частини ухвали.

ВСТАНОВИВ:

10 листопада 2022 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» (надалі - кредитор) про відкриття провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» (надалі - боржник) на підставі ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, яка ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.11.2022 була прийнята до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.12.2022, зокрема відкрито провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства «САПФІР-М.М.»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Сиволобова М.М.

За змістом ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

Відповідне повідомлення було оприлюднено на офіційному веб - порталі судової влади України 21 грудня 2022 року за № 69768.

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 15.11.2023 припинено процедуру розпорядження майном Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» та повноваження розпорядника майна боржника Сиволобова М.М.; визнано банкрутом Фермерське господарство «САПФІР-М.М.»; відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців; ліквідатором банкрута призначити арбітражного керуючого Сиволобова М.М.

За змістом ч. 3 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства, з метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України.

Частиною 4 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.

Відповідне повідомлення було оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 15.11.2023 за № 71867.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.06.2024 постановлено, зокрема відсторонити арбітражного керуючого Сиволобова М.М. від виконання повноважень ліквідатора Фермерського господарства «САПФІР-М.М.»; ліквідатором Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» призначити арбітражного керуючого Забаріна А.Ф.

25 листопада 2024 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 18.11.2024 № 6264/5/25-01-13-04-03-2 Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 1 121 476,01 грн та 6 056,00 грн судового збору.

В обґрунтування заявлених грошових вимог заявник посилається на неналежне виконання боржником зобов`язань по сплаті податку на прибуток, податку на додану вартість, а також єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.12.2024 постановлено:

заяву від 18.11.2024 № 6264/5/25-01-13-04-03-2 Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання кредиторських вимог до боржника прийняти та приєднати до матеріалів справи;

призначити розгляд заяви кредитора в судовому засіданні на 12 грудня 2024 року;

викликати для участі в судовому засіданні ліквідатора Забаріна А.Ф. та повноважного представника Головного управління ДПС у Чернігівській області. Повідомити арбітражного керуючого Забаріна А.Ф. та Головне управління ДПС у Чернігівській області, що їх неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду заяви податкового органу про визнання кредиторських вимог до боржника.

Ухвала суду від 02.12.2024 направлена арбітражному керуючому Забаріну А.Ф. та Головному управлінню ДПС у Чернігівській області до їх електронних кабінетів в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» та згідно довідок про доставку електронного листа, роздрукованих з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», доставлена до електронних кабінетів 02.12.2024 12:41.

Статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 02.12.2024 є такою, що отримана адресатами 02.12.2024.

Процесуальним правом на участь в призначеному на 12.12.2024 судовому засіданні арбітражний керуючий Забарін А.Ф. та Головне управління ДПС у Чернігівській області не скористались.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.12.2024 постановлено відмовити в задоволенні клопотання арбітражного керуючого Забаріна А.Ф. про участь, зокрема, у судовому засіданні 12.12.2024 в режимі відеоконференції в справі № 927/993/22.

10.12.2024 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 09.12.2024 з повідомленням арбітражного керуючого Забаріна А.Ф. про розгляд вимог кредитора.

Зі змісту даної заява вбачається, що ліквідатором Забаріним А.Ф. визнаються грошові вимоги податкового органу лише в частині податку на додану вартість на суму 468 085,00 грн; решта грошових вимог арбітражним керуючим відхиляється з огляду на положення ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства.

Одночасно арбітражний керуючий Забарін А.Ф. просить розгляд заяви Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання кредиторських вимог здійснити за його відсутності.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням ДПС у Чернігівській області заявлено грошові вимоги в сумі 1 121 476,01 грн, а саме:

4 080,00 грн - зобов`язання по податку на прибуток (штрафні (фінансові) санкції), яке виникло на підставі податкового повідомлення-рішення від 25.12.2023 № 13950/Ж10/25-01-04-08 на суму 3 060,00 грн, прийнятого на підставі Акту від 28.11.2023 № 11888/Ж5/25-01-04-08 про результати камеральної перевірки щодо неподання/несвоєчасного подання податкової звітності; податкового повідомлення-рішення від 05.02.2024 № 2018/Ж10/25-01-04-08 на суму 1 020,00 грн, прийнятого на підставі Акту від 25.12.2023 № 13752/Ж5/25-01-04-08;

582 231,40 грн - зобов`язання по податку на додану вартість (523 905,21 грн - штрафні (фінансові) санкції, 58 326,19 грн - пеня), яке виникло на підставі податкового повідомлення-рішення від 08.12.2021 № 8826/25010700 на суму 468 085,00 грн, прийнятого на підставі Акту від 03.11.2021 № 7432/07/35274787 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ФГ «Сапфір-М.М.» (дане податкове повідомлення-рішення оскаржувалося боржником в судовому порядку, проте рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.09.2022 у справі № 620/1039/22 в задоволенні позовних вимог було відмовлено); податкового повідомлення-рішення від 11.01.2024 № 645/Ж10/25-01-04-08 на суму 55 820,21 грн, прийнятого на підставі Акту від 13.12.2023 № 12977/Ж5/25-01-04-08 про результати камеральної перевірки щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних ФГ «Сапфір-М.М.».

Крім того, зі змісту заяви та доданих до неї доказів вбачається, що 19.12.2023 податковим органом була нарахована пеня в сумі 58 326,19 грн.

535 164,61 грн - зобов`язання по єдиному податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75% (основний борг) з терміном сплати - грудень 2023 року, яке виникло на підставі податкових декларацій платника єдиного податку четвертої групи від 10.12.2023, від 11.12.2023, від 12.12.2023, від 19.12.2023.

У відповідності з ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство;

грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать, зокрема зобов`язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.

Грошові вимоги Головного управління ДПС у Чернігівській області в сумі 468 085,00 грн (заборгованість по податку на додану вартість (збільшення податкового зобов`язання на суму 374 468,00 грн та 93 617,00 грн штрафних (фінансових) санкцій)) ґрунтуються на нормах матеріального права та підтверджуються поданими доказами і розрахунками: податковим повідомленням-рішенням від 08.12.2021 № 8826/25010700 на суму 468 085,00 грн, прийнятим на підставі Акту від 03.11.2021 № 7432/07/35274787 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ФГ «Сапфір-М.М.»; рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.09.2022 у справі № 620/1039/22; розрахунком податкового боргу; витягами з інтегрованих карток платника податків.

Грошові вимоги Головного управління ДПС у Чернігівській області в сумі 535 164,61 грн - заборгованість по єдиному податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75% (основний борг), визначена згідно податкових декларацій платника єдиного податку четвертої групи судом відхиляються, виходячи з наступного:

стаття 1 КУзПБ визначає, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до статті 45 Кодексу конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (частина перша статті 45 КУзПБ). Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів (частина четверта статті 45 КУзПБ).

З моменту відкриття провадження у справі пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі; пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом (частина чотирнадцята статті 39 Кодексу).

Визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні) пов`язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог. При цьому набуття статусу кредитора законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку. Відповідний висновок наведений Верховним Судом у постановах від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13, від 21.09.2020 у справі № 916/2878/14, від 04.11.2020 у справі № 904/9024/16.

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).

Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство.

При цьому заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство.

Під час розгляду заявлених грошових вимог, суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

Наслідки визнання боржника банкрутом визначені положеннями статті 59 КУзПБ, відповідно до частини першої якої з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Суд враховує висновок, викладений в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 19.01.2021 у справі № 916/4181/14, відповідно до якого боржник у справі про банкрутство, щодо якого ухвалене рішення про визнання його банкрутом, має право на легітимне очікування бути звільненим від податкового обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

Легітимні очікування боржника безпосередньо випливають із частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Характеристика очікувань боржника як легітимних поєднує в собі їх законність, яка зумовлена реалізацією особою належного їй суб`єктивного права, та обґрунтованість, тобто зумовлену законом раціональність сподівань учасників суспільних відносин.

Звільнення від обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, передбачено законом (частина перша статті 59 КУзПБ), що в свою чергу зумовлює раціональне сподівання такого боржника на те, що після встановлення його неплатоспроможності у нього не виникають додаткові зобов`язання. Причому на такі сподівання боржника не впливають вчинені дії з подання звітності до податкового органу.

Пунктом 1.3. статті 1 Податкового Кодексу України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Як визначено в п. 87.10 ст. 87 Податкового кодексу України, з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов`язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно з Кодексом України з процедур банкрутства без застосування норм цього Кодексу.

Водночас, поточні вимоги кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства, за період після відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора.

З урахуванням наведеного, з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у нього не виникає обов`язку зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), які були нараховані за період після визнання боржника банкрутом, оскільки положеннями частини першої статті 59 КУзПБ, передбачено підставу для припинення обов`язку боржника, якого визнано банкрутом, щодо обчислення та сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Самостійне подання звітності до податкового органу не є винятком з цього правила (п.10.1 постанови Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 19.01.2021 у справі №916/4181/14).

За висновками Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, наведеними у постанові від 12.03.2019 у справі № 910/14827/16, подання боржником, щодо якого введено ліквідаційну процедуру, декларацій до контролюючого органу не є підставою виникнення у такого боржника зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав в період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

Цей висновок підтримано судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.01.2021 у справі № 916/4181/14.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 15.02.2023 у справі № 904/5722/14.

За змістом ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вже було вказано вище постановою Господарського суду Чернігівської області від 15.11.2023, зокрема, визнано банкрутом Фермерське господарство «САПФІР-М.М.»; відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

Зі змісту заяви Головного управління ДПС у Чернігівській області та доданих до неї доказів вбачається, що зобов`язання Фермерського господарства «САПФІР-М.М.», зокрема, по єдиному податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75% в розмірі 535 164,61 грн виникло після 15.11.2023, тобто після прийняття вищевказаної постанови, що, з огляду на відповідні висновки Верховного Суду, суперечить ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства.

При цьому, докази, які би свідчили про наявність підстав для віднесення відповідного податкового зобов`язання у визначеній сумі до витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, в матеріалах справи відсутні.

Грошові вимоги Головного управління ДПС у Чернігівській області в сумі 118 226,40 грн (4 080,00 грн - заборгованість по податку на прибуток (штрафні (фінансові) санкції), яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 25.12.2023 № 13950/Ж10/25-01-04-08 на суму 3 060,00 грн, прийнятого на підставі Акту від 28.11.2023 № 11888/Ж5/25-01-04-08 про результати камеральної перевірки щодо неподання/несвоєчасного подання податкової звітності; податкового повідомлення-рішення від 05.02.2024 № 2018/Ж10/25-01-04-08 на суму 1 020,00 грн, прийнятого на підставі Акту від 25.12.2023 № 13752/Ж5/25-01-04-08; 114 146,40 грн - заборгованість по податку на додану вартість (55 820,21 грн - штрафні (фінансові) санкції, нараховані згідно податкового повідомлення-рішення від 11.01.2024 № 645/Ж10/25-01-04-08 на підставі Акту від 13.12.2023 № 12977/Ж5/25-01-04-08 про результати камеральної перевірки щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних ФГ «Сапфір-М.М.»; 58 326,19 грн - нарахована 19.09.2023 пеня), судом відхиляються, виходячи з наступного:

статтею 41 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо. Дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство.

За правилами ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

Як було вказано вище, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.12.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а постановою господарського суду від 15.11.2023 останнє визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру; як наслідок - Головне управління ДПС у Чернігівській області у вказані періоди часу не мало правових підстав для здійснення відповідних нарахувань.

Таким чином, заява Головного управління ДПС у Чернігівській області підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 1, 2, 41, 59, 60 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 233, 234, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Чернігівській області (14000, м. Чернігів, вул. Реміснича, 11; код ВП 44094124) в розмірі 468 085,00 грн та 6 056,00 грн судового збору.

Відхилити грошові вимоги Головного управління ДПС у Чернігівській області в розмірі 653 391,01 грн.

Копії цієї ухвали надіслати Головному управлінню ДПС у Чернігівській області (14000, м. Чернігів, вул. Реміснича, 11) та ліквідатору Забаріну А.Ф. (01054, м. Київ, а/с 214).

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено та підписано 12.12.2024.

Дата набрання ухвалою законної сили - 12.12.2024.

Суддя А.С.Сидоренко