Рішення

від 14.11.2024 по справі 216/5177/23

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/5177/23

Провадження № 2/216/645/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2024 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Онопченка Ю.В.,

за участю: секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перша Криворізька державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, та визнання право власності, -

в с т а н о в и в:

04 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, та визнання право власності.

Позовна заявамотивована тим,що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батькопозивачки ОСОБА_3 ,якому зажиття належалана правівласності 1/3частка квартириза адресою: АДРЕСА_1 ,на підставісвідоцтва проправо власностіна житло,та договорупро виділеннячастки ізмайна,що єу спільнійсумісній власності.Власниками квартириза вищевказаноюадресою такожє позивачка,та їїмати ОСОБА_4 , яким відповідно належить по 1/3 частці.

Після смерті батька позивачка звернулася до Першої Криворізької нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, та під час витребування інформації з місця проживання померлого, нотаріусом було виявлено, що разом зі спадкодавцем проживали ОСОБА_2 , та ОСОБА_5 , у зв`язку з чим нотаріус видала свідоцтво про право на спадщину від 03.11.2022 лише на 1/6 частку квартири, а інша 1/6 частка залишилась не оформленою.

Позивачка вважає, що сама по собі реєстрація місця проживання у квартирі зі спадкодавцем на день смерті не є підставою вважати осіб такими, що прийняли спадщину. Відповідно до змісту свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.11.2022, спадщина складається з 1/3 частки квартири у спадковому майні, у коло спадкоємців включені: позивачка, ОСОБА_2 , та ОСОБА_5 ,та приподілі 1/3частки спадщиниу разірозподілу їїміж трьомаспадкоємцями,кожному належитьпо 1/9частці,тоді яксвідоцтво оформленона 1/6частку.Посилаючись навищевказані обставинипозивачка просиласуд визнатинедійсним свідоцтвопро правона спадщинуза законом,видане державнимнотаріусом ШабліянЄ.С.Першої Криворізькоїдержавної нотаріальноїконтори Дніпропетровськоїобласті,та визнатиза позивачкоюправо власностіна 1/3частини квартири АДРЕСА_2 .

Позивачка у судове засідання не з`явилася, її представник ОСОБА_6 надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, позов визнала.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору: державний нотаріус Першої криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Шабліян Є.М. надала суду заяву, зі змісту якої встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , після смерті якого залишилось майно, яке складається із 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_3 . Спадщину прийняла ОСОБА_1 , у встановлений законом шестимісячний строк, подавши заяву до Першої криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області. Крім позивачки, іншими спадкоємцями є мати спадкодавця ОСОБА_7 , яка у встановлений законом строк відмовилася від належної їй долі у спадщині на користь позивачки, дружина спадкодавця ОСОБА_2 та донька спадкодавця ОСОБА_5 , які спадщину прийняли, оскільки були зареєстровані разом зі спадкодавцем на момент його смерті, але спадщину не оформили, частка у спадщині яких залишилась відкритою.

Частки у спадщині були вираховані наступним чином: ОСОБА_1 1/4 частка + 1/4 частка від якої відмовилась мати спадкодавця ОСОБА_7 дорівнює 1/2 частка. Від 1/3 частки спадкового майна 1/2 частка дорівнює 1/6 частці. ОСОБА_2 1/4 частка. Від 1/3 частки спадкового майна 1/4 частка дорівнює 1/12 частка.

ОСОБА_5 1/4 частка. Від 1/3 частки спадкового майна 1/4 частка дорівнює 1/12 частка. ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом 03.11.2022 за реєстром № 2-787 на 1/2 частку, у тому числі з урахуванням 1/4 частки у спадщині від якої відмовилась мати спадкодавця ОСОБА_7 від 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що дорівнює 1/6 частці. Вважає, що свідоцтво про право на спадщину за законом позивачці було видано вірно з урахуванням усіх норм чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Судом встановлено, що 22 січня 2009 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 уклали договір про виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, посвідчений державним нотаріусом Першої криворізької державної нотаріальної контори Уколовою Н.М., зареєстрованого в реєстрі за № 1-127. Сторони за цим договором домовились про визначення часток у квартирі АДРЕСА_2 , якою володіють на правах спільної сумісної власності і вважають, що їх частки у праві спільної власності на цю квартиру визнаються рівними і становлять по 1/3 частці цілої квартири. Право спільної сумісної власності припинилося, було набуто право спільної часткової власності на вказану квартиру.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданого Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 1452.

03 листопада 2022 року державний нотаріус Першої криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Шабліян Є.М. видала свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за номером 2-787, за яким спадщина, на яку в указаній частці видано це свідоцтво складається з: 1/3 частки двокімнатної квартири житловою площею 30,5 кв.м, загальною площею 51,7 кв.м, розташованої на другому поверсі п`ятиповерхового житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке належало померлому на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 25 січня 2003 року, виданого Криворізькою квартирно-експлуатаційною частиною району, згідно з розпорядженням від 14 січня 2003 року № 67; Договору про виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, посвідченого Уколовою Н.М., державним нотаріусом Першої криворізької державної нотаріальної контори 22 січня 2009 року за реєстром № 1-127, зареєстрованих Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної Ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» за номером запису: 984 в книзі: 22/2ПВ-384, реєстраційний номер: 25201311. Свідоцтво про право на спадщину на 1/6 частку вищевказаної квартири видано ОСОБА_1 . Свідоцтво про право на спадщину на 1/6 частку вищевказаної квартири ще не видано. Право власності на 1/6 частку квартири підлягає державній реєстрації.

Також, матеріалами спадкової справи заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 встановлено, що після смерті останнього з заявою про відмову від прийняття спадщини звернулася мати померлого ОСОБА_7 .

Згідно довідки Відділу реєстрації місця проживання громадян Центрально-Міської районної у місті ради від 21.02.2022 № 872, на день смерті ОСОБА_3 , разом з померлим за адресою: АДРЕСА_4 , зареєстроване місце проживання наступних осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 .

Нормами статей 1216-1218ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 16 ЦК Українивизначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Згідно статті 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до частини третьоїстатті 1268 ЦК Україниспадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу(шести місяців з дня відкриття спадщини), він не заявив про відмову від неї.

Порядок визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним врегульовано ст. 1301ЦК України, згідно з якою свідоцтво визнається недійсним за рішенням суду з різних підстав, основною з яких є те, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування.

Свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо. Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 14 листопада 2018 року у справі№ 2-1316/2227/11(провадження № 61-12290св18), та від 23 вересня 2020 року у справі№ 742/740/17(провадження № 61-23св18).

Встановлено, що після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на 1/3 частку квартири, оскільки інша частина квартири по 1/3 частці належить ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Дружина спадкодавця ОСОБА_2 та донька спадкодавця ОСОБА_5 прийняли спадщину, оскільки були зареєстровані разом з спадкодавцем у вказаній квартирі на момент його смерті, але спадщину не оформили, частка у спадщині яких залишається відкритою, а тому відповідно до частини третьої статті1268ЦКУкраїни прийняли у встановленому законом порядку спадщину.

Отже, ОСОБА_2 , та ОСОБА_5 фактично прийняли спадщину, успадкували по 1/12 частці спірної квартири, тобто кожній з них в порядку спадкування належить спірна нерухомість.

03 листопада 2022 року за реєстром № 2-787 державним нотаріусом Першої криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області позивачці було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку, у тому числі з урахуванням 1/4 частки у спадщині від якої відмовилась мати спадкодавця ОСОБА_7 , від 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що дорівнює 1/6 частці.

Таким чином, судом встановлено, що свідоцтво про право на спадщину за законом видане позивачці не порушує права останньої, частки спадкового майна між спадкоємцями розраховані нотаріусом вірно, а тому відсутні законні підстави для визнання спірного свідоцтва не дійсним, та визнання за позивачкою права власності на 1/3 частку квартири спадкового майна.

Частиною 4 статті 206 ЦПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що визнання позову відповідачкою порушує її права, права ОСОБА_5 , та суперечить закону, а відтак не може бути прийнято судом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158гс18) зроблено висновок, що для застосування того чи іншого способу захисту потрібно встановити, які саме права (правомірні інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного права чи неправомірність або неефективність вибраного позивачем способу захисту прав, які суд за результатами вирішення спору вважатиме порушеними, невизнаними або оспорюваними, є підставою для ухвалення судом рішення про відмову в позові.

За сформованою позицією Верховного Суду у справі № 607/16163/19 (постанова від 27 січня 2021 року), обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них, як на підставу своїх вимог та заперечень. Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач, є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач, - для відхилення його заперечень проти позову. У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати та нести ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв`язку із їх недоведеністю. Особа має право на захист свого цивільного права лише у разі його порушення, невизнання або оспорювання із відповідним доведенням обставин, що стали причиною для звернення з позовом до суду. У той час, як суд зобов`язаний з`ясувати, в чому саме полягає порушення прав позивача.

Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного суду від 29 червня 2021 року у справі № 916/2040/20).

Не доведеність позовних вимог як самостійна підстава для відмови у задоволені позовних вимог є усталеною правовою позицією Верховного Суду, зокрема визначена у постанові від 29.06.2021 по справі № 916/2040/20, за змістом якої відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Таким чином, розглядаючи справу в межах доводів та поданих доказів сторонами, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог та порушення відповідачкою прав позивачки, які б підлягали судовому захисту, а тому наведене зумовлює відмову у позові.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 16, 368, 1216-1218, 1268, 1270, 1296, 1301 ЦК України, ст.ст. 10,11,12,13, 206, 264-265, 268 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перша Криворізька державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, та визнання право власності відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасникам справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

-позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 ;

- відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_6 ;

- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перша Криворізька державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ: 02891018, місцезнаходження: 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Петра Калнишевського, буд. 5.

Суддя Ю.В.Онопченко