Рішення

від 12.12.2024 по справі 639/4991/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа №639/4991/23

Провадження №2/639/220/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Рубіжного С.О.,

секретаря судового засідання Чубенко О.С.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 639/4991/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства,

ВСТАНОВИВ:

30 серпня 2023 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_1 , в особі свого представника ОСОБА_4 з позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , третя особа: Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визначення батьківства.

Обгрунтовуючи позов, позивач зазначає, що він проживав з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 без укладання шлюбу. Під час спільного мешкання у них народилась дитина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Матір`ю під час внесення відомостей до свідоцтва про народження дитини було внесено своє прізвище, оскільки не було укладено шлюб.

На даний час позивач бажає визнати себе батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та заявив клопотання про призначення судової генетичної експертизи.

Ухвалою суду від 04 вересня 2023 року у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в частині вимог про зобов`язання орган державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису про народження дитини - відмовлено.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 04 вересня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 про визначення батьківства - залишено без руху.

Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.

На виконання ухвали суду від 04.09.2023 року представником позивача вказані недоліки позовної заяви були усунуті.

Ухвалою від 08 вересня 2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі. Призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 16 листопада 2023 року у справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичний центру МВС України. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

До суду з Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичний центру МВС України надійшло клопотання експерта № СЕ-19/121-23/28148-БД від 07.12.2023 про надання додаткових матеріалів для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи за матеріалами справи № 639/4991/23.

Ухвлою суду від 20 грудня 2023 року поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визначення батьківства.

Призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 28 грудня 2023 року задоволено клопотання судового експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичний центру МВС України Зюбрій С.О..

Зобов`язано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для проведення призначеної за ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 16.11.2023 судової молекулярно-генетичної експертизи, надати експерту Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичний центру МВС України свої та малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зразки біологічного матеріалу (кров або слину), відібрані фахівцями бюро СМЕ в установленому порядку; або з`явитися разом для відбору експериментальних зразків до відділу біологічних досліджень та обліку Харківського НДЕКЦ МВС за адресою: м. Харків, вул. Ковтуна, 32 на 11.01.2024 з 10 до 11 години (резервна дата 16.01.2024 з 10 до 11 години).

Роз`яснено сторонам, що відповідно до положень ст. 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Надано експерту, якому доручено проведення по справі судової молекулярно-генетичної експертизи, в разі надання сторонами зразків біологічного матеріалу для проведення молекулярно-генетичного дослідження, відібраних в установленому порядку, дозвіл на часткове або повне знищення об`єктів дослідження, та на обробку персональних даних гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для проведення судової експертизи.

Провадження у справі зупиниено на час проведення експертизи.

06.02.2024 року з Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичний центру МВС України надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи від 22.01.2024 №СЕ-19/121-23/28148-БД, разом з матеріалами зазначеної цивільної справи.

Ухвалою суду від 08.02.2024 року поновлено провадження у цивільній справі. Призначено підготовче судове засідання.

03 червня 2024 року на електронну адресу суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Хлопова А.В. про виклик та допит свідків.

Ухвалою суду від 04.06.2024 року клопотання представника позивача ОСОБА_4 про виклик свідків - задоволено

Викликано в судове засідання свідків:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , адреса: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , адреса: АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_9 , адреса: АДРЕСА_4 ;

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , адреса: АДРЕСА_5 .

Закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визначення батьківства.

Призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Кайдашов В.С. позовні вимоги підтримали, просила позов задовольнити, посилаючись на доводи, що викладені у позовній заяві. Представник позивача зазначив, що позивач вважає себе батьком дитини, забирав дитину з матір`ю з пологового будинку, разом проживали, після припинення стосунків з відповідачем, втратив можливість спілкуватися із сином. Відповідач обізнана про розгляд справи, про що свідчить ії заява про застосування строків позовної давності, яка була подана нею особисто до канцелярії, проте в судове засідання не з`являється, ухиляється від проведення судової експертизи.

Третя особа - Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в підготовче судове засідання не заявились, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі їх представника.

Належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи відповідач ОСОБА_3 , згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання не з`явилась, у порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомила, відзив не подавала.

19.09.2024 представником позивача було подано клопотання, відповідно до якого він просив вважати вірною вимогу в наступній редакції:

Внести зміни до актового запису №3636 про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного 19 липня 2018 року Новобаварським відділом запису актів цивільного стану у місті Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області (актуальна назва Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції), в графі прізвище дитини змінити з « ОСОБА_5 » на « ІНФОРМАЦІЯ_12 », в графі батько змінити відомості про батька в якому зазначені відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України на « ОСОБА_1 , громадянин України».

Під час розгляду справи, 30 вересня 2024 відповідач подала заяву, в якій просила відмовити в задоволенні позову, зазначивши, що батьківство позивача не відповідає дійсності оскільки вона та позивач часто бували в совмістних компаніях, однак позивач жодного відношення до ії сина немає. Позивач в своїй позивній заяві вказує на те, що він знав про народження моєї дитини, але ніяких дій для встановлення батьківства не предприняв, таким чином строк для пред`явлення претензій батьківства вийшов. Просила припинити провадження по справі у зв`язку з строком позивної давності на підставі ст. 129. Сімейного кодексу України та відмовити ОСОБА_1 в повному обсязі (а.с. 204)

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно зі статтею 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

02.12.2024 ухвалою суду, не виходячи до нарадчої кімнати, зі згоди позивача та його представника, постановлено справу розглядати у заочному порядку, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, заслухавши позивача та його представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Виходячи з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до частини 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_5 , що підтверджується актовим записом про народження № 3636 від 19.07.2018 року. Батьками ОСОБА_5 записані: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 43).

Відомості про батька записані за вказівкою матері відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, тобто за прізвищем та за вказівкою матері, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00042189709 від 07.11.2023 (а.с. 44-45).

Заявник зазначив, що хоча в актовому запису про народження дитини ОСОБА_5 відомості про батька було зроблено у відповідності до вимог ст. 135 СК України, він є батьком, на підтвердження вищезазначених обставин, останнім був наданий для дослідження в судовому засіданні диск зі світлинами з зображенням сторін разом із дитиною, починаючи з виписки з пологового будинку ( а.с. 141).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив що його син разом із відповідачкою проживали разом однією сім`єю, потім у них народився син, приїздив забирати його з пологового.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що дитину приймає за рідного онука, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 жили разом, онук ходив у садок, у вихідні вона забирала його до себе. Перший рік війни проживала в Борках разом з онуком та невісткою, в лютому 2023 року ОСОБА_5 зателефонувала та попросила зібрати речі дитини, після чого забрала його до міста, більше онука не привозили.

Свідок ОСОБА_10 дав пояснення, що він тривалий час спілкувався з ІНФОРМАЦІЯ_12 та ОСОБА_5 , коли в них народилась дитина був на заробітках, тому з пологового не забирав, коли повернувся похрестив дитину.

На адвокатський запит, КНП ХОР «Обласний клінічний перинатальний центр», листом від 12.08.2023 за № 337 повідомив:

1.В історії вагітності та пологів громадянки ОСОБА_3 під час надходження до установи, зі слів останньої, було зроблено запис щодо наявності батька майбутньої дитини - ОСОБА_1 , т. НОМЕР_1 .

2.Інформація щодо відвідування лікувального закладу ОСОБА_1 в історії вагітності та пологів та у медичному закладі відсутня.

3.Відповідно до справи історії вагітності та пологів ОСОБА_3 заява на участь ОСОБА_1 в партнерських пологах не подавалась, народжена дитина при виписці отримувалась матір`ю ОСОБА_3 .

4.При оформленні в медичний заклад ОСОБА_3 до історії вагітності та пологів надавалась довідка щодо проходження флюорографії батьком, видана іншим лікувальним закладом. Відомості щодо осіб, присутніх при виписці матері та дитини з закладу відсутні(а.с.9).

Згідно відео та фото файлів, наданих позивачем, вбачається, що останній забирав ОСОБА_3 та дитину з пологового будинку, при цьому були присутні я родичи позиавача та відповідача. Також з наданих файлів вбачається, що позивач проводив час з дитиною та відповідачем на відпочинку та зустрічах (а.с.9,141)

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 СК України (частина перша статті 121 СК України).

У статті 125 СК України передбачено, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

За змістом ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Положеннями статті 128 СК України визначено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 135 СК України визначено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Частиною третьою статті 12, частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статями 76, 77, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

За змістом ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення (стаття 89 ЦПК України).

Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.

Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Згідно із пунктами 9, 11 постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це, зокрема висновку експертизи, у тому числі судово-генетичної.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 16.11.2023 у справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. На вирішення експертів постановлено наступне питання: чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , біологічним батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ? Сторонам роз`яснені положення ст. 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі (а.с.50-51).

До суду з Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичний центру МВС України надійшло клопотання експерта № СЕ-19/121-23/28148-БД від 07.12.2023 про надання додаткових матеріалів для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи за матеріалами справи № 639/4991/23. Експертом заявлено клопотання про надання зразків біологічного матеріалу (кров або слину) гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відібрані фахівцями бюро СМЕ в установленому порядку, або направлення зазначених вище осіб разом для відбору експериментальних зразків до відділу біологічних досліджень та обліку Харківського НДЕКЦ МВС за адресою: м. Харків, вул. Ковтуна, 32 на 11.01.2027 з 10 до 11 години (резервна дата 16.01.2024 з 10 до 11 години). При собі мати паспорти (у вигляді паспортної книжечки або карти), ідентифікаційні коди; кошти на оплату експертних послуг становлять у розмірі орієнтовно 11000,00 грн. Також, в разі надання зразків біологічного матеріалу для проведення молекулярно-генетичного дослідження, відібраних фахівцями СМЕ в установленому порядку, експерт клопоче про надання письмового дозволу про часткове або повне знищення об`єктів дослідження та надання дозволів на обробку персональних даних гр. ОСОБА_17 , ОСОБА_3 , малолітнього ОСОБА_5 (а.с.57).

В зв`язку з чим, ухвалою суду від 28.12.2024 за клопотанням судового експерта зобов`язано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для проведення призначеної за ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 16.11.2023 судової молекулярно-генетичної експертизи, надати експерту Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичний центру МВС України свої та малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зразки біологічного матеріалу (кров або слину), відібрані фахівцями бюро СМЕ в установленому порядку; або з`явитися разом для відбору експериментальних зразків до відділу біологічних досліджень та обліку Харківського НДЕКЦ МВС за адресою: м. Харків, вул. Ковтуна, 32 на 11.01.2024 з 10 до 11 години (резервна дата 16.01.2024 з 10 до 11 години).). Роз`яснено сторонам положення ст. 109 ЦПК України про наслідки ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо (а.с.72-73).

Як вбачається з повідомлення судового експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 22.01.2024 № СЕ-19/121-23/28148-БД про неможливість проведення експертизи, 11.01.2024 та 16.01.2024 до відділу біологічних досліджень та обліку Харківського НДЕКЦ МВС для відбору зразків для проведення молекулярно-генетичної експертизи з`явився гр. ОСОБА_1 .

Відповідач ОСОБА_3 , малолітній ОСОБА_5 , не зявились. У зв`язку з чим експертна установа повідомила суд про неможливість проведення експертизи (а.с.78).

Наведене свідчить про ухилення відповідача від проведення експертизи, призначеної судом.

За змістом ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Експертиза ДНК або молекулярно-генетична експертиза призначається у цивільних справах з метою формування доказової бази. Об`єктом молекулярно-генетичного дослідження є ядерна ДНК (ДНК, розташована в ядрі клітини), отримана з крові, слини, буквального та іншого епітелію, волосся (за наявності волосяного фолікула), а також часток тканин і органів людини.

Для визначення батьківства обов`язковою є присутність ймовірного батька і дитини для проведення забору вихідного біологічного матеріалу. За відсутності біологічного матеріалу хоча б однієї зі сторін провести дослідження неможливо.

Тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999 %).

Європейський суд з прав людини зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).

У разі, коли ухилення сторони у справі зазначеної категорії від участі в експертизі або від подання необхідних матеріалів, документів тощо унеможливлює її проведення, суд може визнати факт, для з`ясування якого її було призначено, або відмовити в його визнанні (залежно від того, хто зі сторін ухиляється, а також яке значення має для них ця експертиза).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 квітня 2023 року у справі № 199/3284/19 зроблено висновок щодо застосування статті 128 СК України та вказано, що положеннями статті 128 СК України визначено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення (стаття 89 ЦПК України). Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Статтею 109 ЦПК України визначено наслідки ухилення від участі в експертизі. Так закон визначає, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

З урахуванням викладених обставин, а саме: умисне ухилення відповідача від участі у призначеній судом генетичній експертизі, яку без участі відповідача провести неможливо, доказової цінності висновку судової генетичної експертизи для сторін у справі про визнання батьківства; не надання суду доказів існування об`єктивних перешкод до участі відповідача у призначеній судом експертизі; відсутності у суду при розгляді цивільної справи повноважень на примусове залучення відповідача до участі в генетичній експертизі; неподання відповідачем відзиву на позов та відсутність аргументованих заперечень з боку відповідача щодо позовних вимог, суд вважає за можливе визнати факт, для з`ясування якого була призначена генетична експертиза.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлялась про дату та місце проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, не з`явився для забору біологічних зразків, ненадання яких унеможливлює проведення експертизи, не з`явилась у судове засідання, суд дійшов висновку, що факт батьківства позивача ОСОБА_1 щодо малолітнього ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними у справі доказами: актовим записом про народження ОСОБА_5 , витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_5 із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 СК України; показами свідків, відео та світлинами родини, інформацією, наданої з пологового будинку.

Отже, факт ухилення відповідача від проведення судової молекулярно-генетичної експертизи дає суду підстави встановити факт наявності кровного споріднення між позивачем і дитиною. При цьому судом вжито належних процесуальних заходів з метою проведення експертизи та забезпечення участі відповідача у ній.

До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження №6030св18); від 25 серпня 2020 року у справі № 478/690/18 (провадження № 61-18333св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 277/836/16-ц, (провадження № 61-48029св18); від 17 грудня 2021 року у справі № 683/1732/17 (провадження № 61-15821св21); від 26 квітня 2023 року у справі № 199/3284/19 (провадження № 61-12682св22).

Ця правова позиція щодо застосування положень статті 109 ЦПК України є незмінною.

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року за № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

За положеннями п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року за № 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до п.2.16.4. Розділу II Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Згідно зі ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Оцінюючи надані докази суд дійшов висновку про достатність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання батьком ОСОБА_5 ..

Крім того представником позивача було подано клопотання, відповідно до якого він просив вважати вірною вимогу в наступній редакції:

Внести зміни до актового запису №3636 про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного 19 липня 2018 року Новобаварським відділом запису актів цивільного стану у місті Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області (актуальна назва Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції), в графі прізвище дитини змінити з « ОСОБА_5 » на « ІНФОРМАЦІЯ_12 », в графі батько змінити відомості про батька в якому зазначені відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України на « ОСОБА_1 , громадянин України».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 145 СК України, прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище, утворене шляхом з`єднання їхніх прізвищ.

Частинами третьою, п`ятою статті 148 СК України передбачено, що у разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років.

У разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов`язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.

Інтереси дитини є пріоритетними і визначальними для вирішення спору щодо зміни прізвища дитини.

Як вбачається з матеріалів справи, батьки мають різні прізвища. Відповідач заперечує проти вимог позивача, дитині виповнилось шість років, проживає разом з матірю.

Таким чином, суд вважає можливим задовольнити вимоги позивача в частині внесення змін до актового запису частково, в графі батько змінити відомості про батька в якому зазначені відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України на « ОСОБА_1 , громадянин України».

Вимоги щодо внесення змін в графі прізвища дитини залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 145 Сімейного кодексу України, спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 76-83, 89, 102-110, 128, 133, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282, 354 ЦПК України, ст. 122, 125, 126, 128, 135, 145 Сімейного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства - задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Внести зміни до актового запису № 336 про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного 19 липня 2018 року Новобаварським відділом запису актів цивільного стану у місті Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області (актуальна назва Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції), зазначивши в графі відомості про батька « ОСОБА_1 , громадянство: Україна».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_6 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_7 .

Третя особа: Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ЄДРПОУ 33292186, місце знаходження: 61052, м. Харків, вул. Маліновського, буд. 10/14.

Повний текст рішення складено 12.12.2024.

Суддя С.О. Рубіжний