"12" грудня 2024 р.
Справа №761/24995/24
Провадження №2/642/1396/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2024 рокуЛенінський районний суд м. Харкова у складі :
Головуючого судді Бородіної О.В.,
за участю секретаря Брус М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «АНТОНОВ» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-
встановив:
у липні 2024 року позивач Акціонерне товариство «АНТОНОВ» звернулися до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів виплачених позивачем за навчання відповідача та розмір стипендії, а також 3 % річних і інфляційні втрати за невиконання законної вимоги позивача, а саме у якому просили стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АНТОНОВ» грошові кошти в розмірі 98 494,85 грн., що включає: основну заборгованість в розмірі - 94 090,00 грн.; 3% річних в розмірі - 2 621,63 грн.; інфляційні втрати - 1 783,22 грн.
В обгрунтування позовних вимог зазначали наступне. Так, 01.09.2022 між державним підприємством «АНТОНОВ» (яке відповідно до наказу АТ «Українська оборонна промисловість» № 235 від 05.04.2024 року було реорганізовано (перетворено) на Акціонерне товариство «АНТОНОВ») (далі - Замовник або Позивач), Національним аерокосмічним університетом ім. М.Є. Жуковського «Харківській авіаційний інститут» (далі - Виконавець), та ОСОБА_1 (далі - Одержувач або Відповідач) було укладено Договір про надання освітніх послуг № 12.3089.2022 (далі - Договір).
Договір №12.3089.2022 від 01.09.2022 укладено у межах Договору № 12.2588.2019 від 21.08.2019 про співпрацю з реалізації дуальної форми здобуття освіти, за якими відбувалися фінансування витрат Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «Харківській авіаційний інститут» з надання освітніх послуг в межах затверджених навчальних планів на користь Відповідача на замовлення ДП «АНТОНОВ».
Відповідно до умов Договору №12.3089.2022 від 01.09.2022, Виконавець бере на себе зобов`язання за рахунок коштів Замовника надати освітню послугу - здобуття вищої освіти Одержувачем, за фахом 134 Авіаційна та ракетно-космічна техніка (форма навчання - денна), а Замовник зобов`язується сплатити вартість його навчання у розмірах та в порядку, встановленим Договором.
Розмір плати за навчання встановлюється на весь строк надання освітньої послуги (термін навчання з 2021 - 2023) (відповідно до п. 8.4 Договору) й становить 44 100,00 гри. (сорок чотири тисячі сто гривень). Замовник повністю вносить плату за визначений період навчання, не пізніше початку календарного місяця, у якому повинна здійснюватися чергова плата за освітню послугу (п. 5.4 Договору).
Одночасно з Додатковою угодою №1 до Договору №12.3089.2022 від 01.09.2022 року (далі по тексту - Додаткова угода №1), укладеною між Позивачем та Відповідачем, яка є невід`ємною частиною Договору, сторони домовилися про те, що:
Відповідач бере на себе зобов`язання повернути Позивачу грошові кошти, сплачені за навчання згідно Договору №12.3089.2022 від 01.09.2022 у наступних випадках:
-відрахування Відповідача з навчального закладу за порушення навчальної дисципліни;
-переведення без погодження із Замовником до іншого навчального закладу;
-звільнення Відповідача з ДП «АНТОНОВ» у період навчання у навчальному закладі, а також у період трьох років з дня отримання диплому про закінчення навчання.
Позивач умови Договору виконав в повному обсязі без будь-яких зауважень, у тому числі оплатив у повному обсязі вартість навчання Відповідача в розмірі - 44 100,00 грн. та стипендії в розмірі - 49 990,00 грн., а всього - 94 090,00 грн., що підтверджується листом Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «Харківській авіаційний інститут» від 11.12.2023 за № 38-104/1099 та платіжними дорученнями на оплату. Крім того, факт виконання Замовником зобов`язань за Договором підтверджується Актами здачі приймання виконаних робіт, підписаними без зауважень Позивачем та Виконавцем.
Призначення та нарахування стипендії яка виплачувалася Студенту, підтверджується наказами ХАІ про призначення стипендії за кошти Замовника.
Після закінчення навчання у НАУ ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут" Відповідач отримав диплом магістра (серія М23, №031804 від 31.05.2023), що підтверджується Наказом ХАІ № 762-уч від 31.05.2023.
У трудових відносинах з підприємством Відповідач перебував з 17.02.2022 по 04.07.2023, що підтверджується Наказом ДП «АНТОНОВ»№ 3039кп від 16.02.2022 про прийняття на роботу та Наказом ДП «АНТОНОВ» № 4373ку від 04.07.2023 про звільнення Відповідача за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.
Таким чином, Відповідач не відпрацював три роки на підприємстві з дня отримання диплому, при цьому не повернув грошові кошти, сплачені ДП "АНТОНОВ" за його навчання, чим порушив зобов`язання, передбачені пунктом 1 Додаткової угоди №1 до Договору.
Державне підприємство «АНТОНОВ» на адресу Відповідача направило письмову Вимогу № 126/5875-24 від 22.04.2024 року в порядку статті 530 Цивільного кодексу України та запропонувало у семиденний термін з дати отримання Вимоги повернути грошові кошти, сплачені за його навчання.
Проте, протягом вищезазначеного строку, Відповідач не повернув Державному підприємству «АНТОНОВ» кошти, сплачені ним за навчання.
Днем пред`явлення письмової Вимоги є 09.05.2024, про що свідчить інформація з офіційного сайту АТ «Укрпошта» про відстеження пересилання поштового відправлення та про неможливість вручення його адресату (трекінг поштового відправлення № 05 038 5059 2685, взятого з офіційного сайту АТ «Укрпошта»).
Оскільки Позивачем були вжиті заходи по досудовому врегулювання спору і вимоги Позивача станом на сьогоднішній день не задоволені Позивач звернувся до суду із даним позовом.
Крім того, за невиконання відповідачем грошового зобов`язання позивач нарахував 3% річних за період з 05.07.2023 року по 07.06. 2024 року у розмірі 2621,63 грн., а також інфляційні витрати за період з 05.07.2023 року по 07.06. 2024 року у розмірі 1783,22 грн.
Тому на підставі вищевказаного позивач просить суд стягнути вказану суму з відповідача на його користь.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10.07.2024 року цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АНТОНОВ» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, передано за підсудністю до Ленінського районного суду м. Харкова.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 15.08.2024 відкрито провадження у справі за вказаним позовом, та ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 08.11.2024 року було задоволено клопотання представника відповідача та продовжено строк для подачі відзиву до 20.11.2024 року.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 21.11.2024 року у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін - відмовлено.
У відзиві представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала частково, та просила відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення с ОСОБА_1 вартості навчання за 2021-2022 рік у розмірі 22050,00 грн. ; відмовити АТ «АНТОНОВ» у задоволенні позовних вимог в частині стягнення с ОСОБА_1 оплати стипендії у розмірі 49 990,00 грн. Також просила відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення с ОСОБА_1 3% річних від простроченої суми боргу у розмірі 2 621,63 грн. та в частині стягнення с ОСОБА_1 інфляційних втрат у розмірі 1 783,22 грн.
В обгрунтування посилалась на те, що Наказом від 13.08.2021 року № 1023-уч Відповідач з 01.09.2021 року був зарахований студентом 1 курсу денної форми здобуття освіти за спеціальностями за кошти фізичних та /або юридичних осіб для здобуття ОС «магістр».
01.09.2022 року було укладено Договір про надання освітніх послуг № 12.3089.2022 від 01 вересня 2022 року та Додаток №1 до Договору № 12.3089.2022 від 01 вересня 2022 року.
Відповідно до умов Договору № 12.3089.2022 від 01.09.2022, Виконавець(Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» в особі ректора Нечипорука Миколи Васильовича) бере на себе зобов`язання за рахунок коштів Замовника- (ДП «Антонов» в особі заступника генерального директора ( з операційної та адміністративної діяльності) ОСОБА_2 ), надати освітню послугу- здобуття вищої освіти Одержувачем Відповідачем по справі, за фахом 134- Авіаційна та ракетно - космічна техніка (форма навчання-денна), а Замовник зобов`язується сплатити вартість його навчання у розмірах та порядку, встановленим Договором.
Розмір плати за навчання встановлюється на весь строк надання освітньої послуги (термін навчання 2021-2023) й становить 44 100,00 грн. Замовник повністю вносить плату за навчання за визначений період навчання, не пізніше початку календарного місяця, у якому повинна здійснюватись чергова плата за освітню послугу (п.5.4 Договору).
Згідно п.5.5. Договору передбачено внесення плати за навчання щосеместрово (кожного півроку) Пунктом 5.2. Договору передбачена річна вартість навчання Відповідача.
Так вбачається , що загальна вартість освітньої послуги у розмірі 44 100, 00 грн складається із вартості навчання за 2021-2022 рік у розмірі 22 050 грн., а також за 2022-2023 рік у розмірі 22 050 грн. Пунктом 1 Додатку № 1 до Договору № 12.3089.2022 визначено: «Студент бере на себе зобов`язання повернути ДП «АНТОНОВ» грошові кошти, сплачені за навчання згідно з Договором № 12.3089.2022 від 01 вересня 2022 року у наступних умовах: -відрахування Студента з навчального закладу за порушення навчальної дисципліни; -переведення без погодження із Замовником до іншого навчального закладу; -дострокового припинення дії Договору № 12.3089.2022 від 01 вересня 2022 року з ініціативи студента; -звільнення Студента з ДП «АНТОНОВ» у період навчання у навчальному закладі, а також у періоді трьох років з дня отримання диплому про закінчення навчання.»
Представник відповідача вказує, що Договір № 12.3089.2022 та додаток №1 до нього укладені 01 вересня 2022 року, тому вважає, що цим договором може бути погоджена оплата освітньої послуги за 2021-2022 рік по Відповідачу, адже цей навчальний рік починався з 1 вересня 2021 року та закінчився у червні 2022 року.
Представник відповідача також посилається на те, що п.8.4. Договору не можливо застосувати до відносин між сторонами які виникли до укладення цього договору, адже у п.7.1. Договору визначено строк дії договору з дати його підписання, тобто з 01.09.2022 року, а також незрозуміло про які самі відносини між сторонами ідеться, які були до укладення договору.
Вказує, що позивачем не надано жодних доказів відносин між трьома сторонами договору до його укладення. Вважає що сторони які погодили застосування умов договору до відносин які були у сторін до його укладення повинні визначити у договорі яких відносин це стосується.
Оскільки договір від 01.09.2022 року є трьохстороним, то і відносини на які від може розповсюджуватись до його укладання повинні бути також між трьома сторонами.
При цьому договором повинно бути визначені ці відносини, на які він розповсюджується.
Представник відповідача в тому числі посилається на те, що платіжні інструкції на підтвердження оплати вартості навчання датовані ще до укладення Договору № 12.3089.2022 від 01.09.2022 , до підписання Договору з Відповідачем (який був укладений у 2022 році).
Оскільки відповідно до п.1 Додатку № 1 до Договору № 12.3089.2022 від 01 вересня 2022 року Студент бере на себе зобов`язання повернути ДП «АНТОНОВ» грошові кошти, сплачені за навчання згідно з Договором № 12.3089.2022 від 01 вересня 2022 року …», сторона відповідача вважає, що платіжні доручення на які посилається позивач не містять інформації, що ці оплати пов`язані з виконанням договору № 12.3089.2022 від 01.09.2022.
Також вважає, що немає доказів того, що сплачені за цими платіжними дорученнями кошти були оплачені у якості оплати за навчання Відповідача по справі.
Щодо посилань позивача в позовній заяві, що виконання Замовником зобов`язань за Договором підтверджується Актами здачі приймання виконаних робіт згідно з Договором № 12.2588.2019 від 21.08.2019 року про спільну підготовку здобувачів освіти для підприємства ДП « АНТОНОВ», вказує що Акти № 1 від 20.01.2021 року, Акт № 2 від 21.07.2021, Акт № 1 від 04.08.2022 року, Акт № 2 від 12.09.2022 року, Акт № 1 від 30.01.2023 року, Акт № 2 від 02.11.2023 року, на які є посилання у позові, до дозовної заяви не долучені. При цьому у матеріалах справи відсутня платіжна інструкція якою підтверджуються сплачені кошти відповідно до Акту № 2 від 02.11.2023 року за 2 семестр 2022/2023 року на загальну суму 3 169 000,00 грн.
Сторона відповідача вважає, що додані до позовної заяви Акти здачі приймання виконаних робіт згідно з Договором № 12.2588.2019 від 21.08.2019 року про спільну підготовку здобувачів освіти для підприємства ДП « АНТОНОВ» не містять доказів оплати навчання саме за Відповідача по справі згідно з договором від 01.09.2022 року.
Таким чином, вважають, що згідно Договору № 12.3089.2022 від 01.09.2022 року Позивачем і Відповідачем може бути узгоджено оплата за навчання тільки за період 2022-2023 рік.
Однак навіть за цей період Позивач не надав належних доказів оплати. А тому, вважають, що заборгованість Відповідача в частині повернення коштів за оплату освітньої послуги передбаченої Договором № 12.3089.2022 року повинна складати 22 050 грн.(тобто, лише за період 2022-2023 рік), а не 44 100 грн., за умови якщо Позивач надасть належні докази оплати за цей період саме за навчання на підставі договору від 01.09.2022 року.
Стосовно стипендії у розмірі 49 990,00 грн. представник відповідача зазначає, що ані Договір № 12.3089.2022 від 01.09.2022 року, ані Додаток № 1 до даного Договору не містять умов щодо стипендіального забезпечення відповідача або ж умов повернення грошових коштів, витрачених на її стипендіальне забезпечення.
Зважаючи на зазначене вважає, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача стипендії в розмірі - 49990,00 грн не ґрунтується на умовах договору, а тому є безпідставною.
Тобто будь-які договірні відносини між відповідачем та позивачем в частині оплати Відповідачу стипендії були відсутні. Більш того відсутні будь які докази оплати стипендії Відповідачу за рахунок Позивача.
Щодо вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, які позивач здійснив за період від наступного дня з дня звільнення Відповідача тобто, від 05.07.2023 року і по 07.06.2024 року, сторона відповідача вважає такий розрахунок не вірним.
Вказує, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Звертає увагу, що ані Додаток № 1 до Договору № 12.3089.2022 від 01 вересня 2022 року, ані сам договір №12.3089.2022 від 01.09.2022 року не містить умов щодо визначення початку перебігу строку виконанням Відповідачем обов`язку з повернення грошових коштів за навчання.
Днем пред`явлення письмової Вимоги Відповідачу є 09.05.2024 року. Враховуючи встановлений законодавством семиденний строк від дня пред`явлення вимоги для виконання зобов`язання, початком перебігу строку виконання Відповідачем обов`язку з повернення грошових коштів за навчання є дата 17.05.2024 року, а закінченням такого строку є дата подачі позовної заяви до суду 05.07.2024 року.
Стосовно інфляційних втрат , відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, у пункті 38.2 якої Об`єднана палата визначила методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується. У зв`язку з вищевикладеним час прострочення у травні 2024 року становить 15 днів, а у липні 2024 року становить 5 днів, тобто інфляційна складова боргу повинна нараховуватись лише за червень 2024 року, та вираховуватись наступним чином: Період розрахунку 17.05.2024-05.07.2024, індекс інфляції за червень 2024 року-102,200%. Сума боргу-22 050,00 грн., сума боргу з урахуванням інфляції 22 535,10 грн. Інфляційні нарахування 485,10 грн. Стосовно розрахунку 3% річних, вважає, що він має вираховуватись наступним чином: Період розрахунку 17.05.2024-05.07.2024, розрахунок: 22050,00 грн. Х 3% : 365 днів Х 50 днів = 90,37 грн., тобто, розмір 3% річних складає 90,37 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості повинна виходити із наступного 22 050,00 грн (основна заборгованість) + 485,10 (інфляційні втрати) + 90, 37 (3% річних) = 22 625, 47 грн.
У відповіді на відзив представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, та вказував, що Відповідач не спростував обґрунтовану правову позицію та аргументовані вимоги Позивача, що викладені у позові, з огляду на наступне. Щодо правових підстав стягнення з Відповідача коштів за навчання за період з 01.09.2021 за Договором № 12.3089.2022 від 01.09.2022 між ДП «АНТОНОВ» та ОСОБА_1 про надання освітніх послуг. Відповідно до умов Договору Виконавець бере на себе зобов`язання за рахунок коштів Замовника надати освітню послугу здобуття вищої освіти Одержувачем (ступінь - магістр), за фахом 134 Авіаційна та ракетно-космічна техніка (форма навчання - денна), а Замовник зобов`язується сплатити вартість його навчання у розмірах та в порядку, встановленим Договором.
Розмір плати за навчання встановлюється на весь строк надання освітньої послуги (термін навчання з 2021 2023) й становить 44 100,00 грн. (сорок чотири тисячі сто гривень). Замовник повністю вносить плату за визначений період навчання, не пізніше початку календарного місяця, у якому повинна здійснюватися чергова плата за освітню послугу (п. 5.4 Договору).
Здійснення освітньої послуги проводиться виключно на умовах попередньої оплати вартості навчання за визначений період навчання, або за весь термін навчання.
Одночасно з Додатковою угодою №1 до Договору № 12.3089.2022 від 01.09.2022 року (далі по тексту - Додаткова угода №1) укладеною між Замовником та студентом, яка є невід`ємною частиною Договору, сторони домовилися про те, що: 1. Студент бере на себе зобов`язання повернути ДП «АНТОНОВ» грошові кошти, сплачені за навчання згідно Договору № 12.3089.2022 від 01.09.2022 у наступних випадках: - відрахування Студента з навчального закладу за порушення навчальної дисципліни; - переведення без погодження із Замовником до іншого навчального закладу; - звільнення Студента з ДП «АНТОНОВ» у період навчання у навчальному закладі, а також у період трьох років з дня отримання диплому про закінчення навчання.
Крім того Сторонами за Договором п. 8.4 було погоджено, що умови Договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання, а саме з 01.09.2021р. Проте на думку Відповідача, даний пункт Договору неможливо застосовувати до відносин між сторонами які виникли до укладення Договору, оскільки у Договорі не зазначено про які саме відносини між Сторонами до укладання Договору йде мова. При цьому посилається на Постанову Верховного Суду від 23 грудня 2021 року по справі № 910/1515/21 яка начебто на підтверджує його думку.
Проте з такою позицією Відповідача позивач не погоджується, адже вказана постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду стосується інших правовідносин.
Будь якого підтвердження, що Відповідач навчався за оспорюваний період за власні кошти або за кошти іншої фізичної/юридичної особи, стороною відповідача не наведено.
Позивач наголошує на те, що Договір про надання освітніх послуг викладений та підписаний Сторонами саме у тій редакції яка стала підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Договір Сторонами не оскаржувався, будь яких змін до Договору Сторонами не вносились.
Позивач зазначає, що дії Відповідача, який підписав Договір № 12.3089.2022 від 01.09.2022 та Додаткову угоду № 1, знав про умови навчання (Відповідач сам зазначає, що вже рік навчався у ХАІ до укладення Договору), знав про призначення йому стипендії та отримував (розпоряджалася нею на власний розсуд) на протязі всього навчання у виші та не вчинив будь яких дій спрямованих на відмову від отримання призначеної стипендії, та взагалі ніяким чином не заперечував проти її отримання. Таким чином, визначити грошові кошти які були виплачені Відповідачу як помилково нараховані, ніяк не можна.
Відповідач своїми діями (поведінкою сторони (конклюдентні дії), знаючи про наказ про призначення стипендії за рахунок Позивача, отримуючи стипендію (цей факт не оспорюється Відповідачем та підтверджується наказами про призначення стипендії), а згодом починає заперечувати проти виконання зі свого боку цих зобов`язань (повернути грошові кошти у сумі виплаченої стипендії), що суперечить його попередній поведінці (отримання стипендії) і є недобросовісним.
Щодо тверджень Відповідача про недоведеність з боку Позивача оплати за навчання Відповідача Позивач (АТ «АНТОНОВ») умови Договору виконав, у тому числі оплатив у повному обсязі вартість навчання Відповідача у розмірі 44 100,00 грн. та стипендії в розмірі 49 990,00 грн., а всього 94 090,00 грн. Відповідач заперечує, щодо свого зобов`язання повернути Позивачу сплачені грошові кошти з тих підстав, що докази оплати які були надані до позовної заяви не пов`язані з виконанням Договору № 12.3089.2022 від 01.09.2022.
Такі доводи позивач вважає безпідставними, адже в матеріалах позовної заяви чітко та недвозначно зазначено, що «Договір №12.3089.2022 від 01.09.2022 укладено у межах Договору № 12.2588.2019 від 21.08.2019 про співпрацю з реалізації дуальної форми здобуття освіти, за якими відбувалися фінансування витрат Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «Харківській авіаційний інститут» з надання освітніх послуг в межах затверджених навчальних планів на користь Відповідача на замовлення ДП «АНТОНОВ».
Як додатки до позовної заяви, були додані Договір № 12.2588.2019 від 21.08.2019 який фактично регулює фінансові відношенні між ДП «АНТОНОВ» та ХАІ та Договір №12.3089.2022 від 01.09.2022, та між якими чітко прослідковується причиннопослідовний зв`язок між погодженими Сторонами умовами та обов`язками які вони породжують.
Проте Відповідач чомусь вибірково цитує умови того чи іншого договору у спосіб який фактично унеможливлює урозуміння мети, підстав та наслідків які стосуються укладання вищезазначених договорів. Так Відповідач стверджує, що у наданих в додатках копії платежів та актів виконаних робіт не мають ніякого відношення до оплати за навчання Відповідача, проте представник відповідача не бере до уваги той факт проти якого і не заперечує, що надання освітніх послуг відбувалося в межах затверджених між ДП «АНТОНОВ» та ХАІ навчальних планів та на замовлення ДП «АНТОНОВ» в яких чітко зазначалися прізвища та кількість студентів які проходять навчання за кошти підприємства.
Відповідачем не взято до уваги і той факт, що у додатках було надано як доказ копію Листа ХАІ № 38-104/1099 від 11.12.2023 де позицією № 12 наданого переліку студентів які проходи навчання за кошти підприємства зазначено прізвище Відповідача та номер договору саме за яким останній проходив навчання у рядах студентів ХАІ.
Відповідач також не звернув уваги на накази про призначення стипендії студентам, де одним з студентів виступає саме Відповідач.
Твердження Відповідача, що виплата стипендії суперечить умовам Договору № 12.3089.2022 від 01.09.2022 з огляду на те, що умовами Договору не передбачено виплату стипендії Відповідачу, також вважає безпідставними.
Відповідно до частини першої статті 54 Закону України від 17 січня 2002 року № 2984-III «Про вищу освіту» особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, мають право на призначення стипендій. Абзац другий частини другої цієї ж статті передбачав, що студенти вищих навчальних закладів мають право на отримання стипендій, призначених юридичними та фізичними особами, які направили їх на навчання, а також інших стипендій відповідно до законодавства.
Факт отримання стипендії Відповідачем, яка виплачувалася за рахунок Позивача підтверджується Листом ХАІ від 11.12.2023 за № 38-104/1099 та Наказами ХАІ про призначення стипендії відповідачу Відповідно Листа ХАІ №38-104/1099 від 11.12.2023 щодо затрачених коштів, який був наданий за запитом ДП «АНТОНОВ», витрати на навчання Відповідача складаються з коштів перерахованих підприємством на оплату навчання та оплату стипендії яка була виплачена під час навчання, факт отримання якої з боку Відповідача не заперечується.
Щодо розміру та нарахування 3% річних, інфляційних витрат. Позивач наполягає на тому, що датою виникнення зобов`язання про повернення грошових коштів є 05.07.2023 (наступний день після звільнення Відповідача з підприємства з огляду на те, що на дату звільнення, строк роботи Відповідача на підприємстві становив менше трьох років після отримання диплому про закінчення навчання.
Позивач вважає наведені у позовній заяві обставини та доводи достатніми та обґрунтованими для розгляду справи та винесення рішення.
У запереченняхна відповідьна відзивпредставник відповідачапосилалась нате,що п.8.4 Договору № 12.3089.2022 від 01.09.2022 року неможливо застосувати до відносин між сторонами які виникли до укладення цього договору, посилаючись на ті ж підстави, що викладені у відзиві.
Представник відповідача у запереченнях також вказувала, що договірні відносини між позивачем та відповідачем почались із 01.09.2022 року, а відповідно умови Договору № 12.3089.2022 року від 01.09.2022 року розповсюджуються лише на 2022-2023 навчальний рік, тобто з моменту укладення договору.
Щодо доводів Позивачапро те,що відповідачвибірково цитуєумови тогочи іншогодоговору успосіб якийфактично унеможливлюєрозуміння мети,підстав танаслідків якістосуються укладаннявищезазначених договорів,зазначає,що у Відзивіна позовнузаяву булопроцитовано деякі умовиДоговору №12.3089.2022,однак,це тіумови якісам жеПозивач іпрописував у своєму Договорі.
Стосовно оплати стипендії Відповідачу, то вказує, що умовами Договору№ 12.3089.2022року не передбачаласьповернення стипендії,так заумовами Договору Відповідач має повернути саме грошові кошти, сплачені за навчання. Тобто, сторонами не було обумовлено повернення стипендії, сплаченої Відповідачу.
Вважає, що Лист ХАІ №38-104/1099 від 11.12.2023 року на який посилається Позивач, який містить таблицю щодо затрачених коштів, не підтверджує що така стипендія перерахована саме за рахунок Позивача.
Отже,враховуючи вищевикладене вважають,що будь-якідоговірні відносиниміж Відповідачемта Позивачемв частиніоплати Відповідачустипендії буливідсутні.А тому вважають вимогу Позивача в частині стягнення з Відповідача стипендії у розмірі 49 990,00 грн безпідставною та не обґрунтованою, а також не підтвердженою належними та допустимими доказами по справі.
Щодо розміру та нарахування 3% річних та інфляційних викладена позиція аналогічна тій що і у відзиві.
Вважають розрахунок 3% річних та інфляційних втрат Позивача не вірним та безпідставним, та просили суд взяти до уваги той розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, який було наведено у Відзиві на позовну заяву.
Представником відповідача також було подано додаткові письмові пояснення по справі, у яких вона наполягала на неможливості застосування пункту 8.4 Договору до відносин між сторонами які виникли до укладення цього договору. Оскільки ані у договорі , ані у позові не зазначено ,про які самі відносини які були наявні між сторонами до укладення договору іде мова, не надано жодних доказів відносин між трьома сторонами договору до його укладення. Вважає що сторони які погодили застосування умов договору до відносин які були у сторін до його укладення повинні визначити у договорі яких саме відносин це стосується.
Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, які є належними, допустимими і достовірними, приходить до наступного висновку .
Відповідно до ч.1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів , поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності дост. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтями77,78 ЦПК Українивизначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч.4ст.77 ЦПК Українисуд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Судом встановлено, що відповідно до договору про співпрацю №12.2588.2019 з реалізації дуальної форми здобуття освіти від 21.08.2019 НАУ ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» та ДП «АНТОНОВ» домовилися про співпрацю в реалізації основних і додаткових освітніх послуг на користь здобувачів вищої освіти з нормативним і скороченим терміном навчання за замовленням/погодженням з підприємством, цільової підготовки фахівців різних освітніх ступенів за спеціальностями вищої освіти згідно з існуючими в університеті ліцензіями, нормативної бази і документів з організації освітнього процесу за дуальною формою здобуття освіти.
Відповідно до кошторису витрат ДП «АНТОНОВ» до договору №12.2588.2019 від 21.08.2019 про співпрацю з реалізації дуальної форми здобуття освіти на 2021/2022 навчальний рік для підприємства ДП «АНТОНОВ» погоджені витрати складають 6 897 900,00 грн..
Відповідно до рахунку-фактури № 189 від 12.08.2021 за підготовку здобувачів освіти для підприємства ДП «АНТОНОВ» першого семестру 2021/2022 навчального року, договір №12.2588.2019 від 21.08.2019, ДП «АНТОНОВ» на користь НАУ ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» мали сплатити 2922454,82 грн.
НАУ ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» як виконавцем та ДП «АНТОНОВ» як замовником підписано акти здачі приймання виконаних робіт згідно з договором №12.2588.2019 від 21.08.2019 про співпрацю з реалізації дуальної форми здобуття освіти для підприємства ДП «АНТОНОВ» за 1й семестр 2021/2022 навчального року: акт №1 від 04.08.2022 на суму 2922454,82 грн.
Відповідно до кошторису витрат ДП «АНТОНОВ» до договору №12.2588.2019 від 21.08.2019 про співпрацю з реалізації дуальної форми здобуття освіти на 2-й семестр 2021/2022 навчального року для підприємства ДП «АНТОНОВ» погоджені витрати складають 4508105,87 грн..
Відповідно до рахунку-фактури № 61 від 29.08.2022 за підготовку здобувачів освіти для підприємства ДП «АНТОНОВ» другого семестру 2021/2022 навчального року, договір №12.2588.2019 від 21.08.2019, ДП «АНТОНОВ» на користь НАУ ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» мали сплатити 4508105,87 грн.
НАУ ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» як виконавцем та ДП «АНТОНОВ» як замовником підписано акти здачі приймання виконаних робіт згідно з договором №12.2588.2019 від 21.08.2019 про співпрацю з реалізації дуальної форми здобуття освіти для підприємства ДП «АНТОНОВ» за 2й семестр 2021/2022 навчального року: акт №2 від 12.09.2022 на суму 4508105,87 грн.
Відповідно до кошторису витрат ДП «АНТОНОВ» до договору №12.2588.2019 від 21.08.2019 про співпрацю з реалізації дуальної форми здобуття освіти на 1-й семестр 2022/2023 навчального року для підприємства ДП «АНТОНОВ» погоджені витрати складають 3079 500,00 грн.
Відповідно до рахунку-фактури № 73 від 26.12.2022 за підготовку здобувачів освіти для підприємства ДП «АНТОНОВ» першого семестру 2022/2023 навчального року, договір №12.2588.2019 від 21.08.2019, ДП «АНТОНОВ» на користь НАУ ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» мали сплатити 3079 500,00 грн.
НАУ ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» як виконавцем та ДП «АНТОНОВ» як замовником підписано акти здачі приймання виконаних робіт згідно з договором №12.2588.2019 від 21.08.2019 про спільну підготовку здобувачів освіти для підприємства ДП «АНТОНОВ» за 1й семестр 2022/2023 навчального року: акт №1 від 30.01.2023 на суму 3079 500,00 грн.
Відповідно до кошторису витрат ДП «АНТОНОВ» до договору №12.2588.2019 від 21.08.2019 про співпрацю з реалізації дуальної форми здобуття освіти на 2-й семестр 2022/2023 навчального року для підприємства ДП «АНТОНОВ» погоджені витрати складають 3169000,00 грн..
Відповідно до рахунку-фактури № 15 від 21.03.2023 за підготовку здобувачів освіти для підприємства ДП «АНТОНОВ» другого семестру 2022/2023 навчального року, договір №12.2588.2019 від 21.08.2019, ДП «АНТОНОВ» на користь НАУ ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» мали сплатити 3169000,00 грн..
НАУ ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» як виконавцем та ДП «АНТОНОВ» як замовником підписано акт здачі приймання виконаних робіт згідно з договором №12.2588.2019 від 21.08.2019 про спільну підготовку здобувачів освіти для підприємства ДП «АНТОНОВ» за 2й семестр 2022/2023 навчального року: акт №2 від 02.11.2023 на суму 3169000,00 грн..
На підтвердження оплати освітніх послуг позивачем до позовної заяви додані реєстр (банківська виписка) сформований станом на 21.07.2023 року, відповідні платіжні доручення про перерахування на рахунок НАУ ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» грошових коштів за підготовку здобувачів освіти за договором №12.2588.2019 від 21.08.2019.
01.09.2022 між Національним аерокосмічним університетом ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» (виконавець), Державним підприємством «Антонов» (замовник) та ОСОБА_1 (одержувач) укладений договір про надання освітніх послуг №12.3089.2022.
Договір №12.3089.2022 від 01.09.2022 укладено у межах Договору № 12.2588.2019 від 21.08.2019 про співпрацю з реалізації дуальної форми здобуття освіти, за якими відбувалися фінансування витрат Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «Харківській авіаційний інститут» з надання освітніх послуг в межах затверджених навчальних планів на користь Відповідача на замовлення ДП «АНТОНОВ».
Відповідно до умов Договору №12.3089.2022 від 01.09.2022, Виконавець бере на себе зобов`язання за рахунок коштів Замовника надати освітню послугу - здобуття вищої освіти Одержувачем, за фахом 134 Авіаційна та ракетно-космічна техніка (форма навчання - денна), а Замовник зобов`язується сплатити вартість його навчання у розмірах та в порядку, встановленим Договором.
Розмір плати за навчання встановлюється на весь строк надання освітньої послуги (термін навчання з 2021 - 2023) й становить 44 100,00 гри. (сорок чотири тисячі сто гривень). Замовник повністю вносить плату за визначений період навчання, не пізніше початку календарного місяця, у якому повинна здійснюватися чергова плата за освітню послугу (п. 5.4 Договору). Строки внесення плати: щосеместрово (кожного півроку) (п. 5.5. Договору).
Одночасно з Додатковою угодою №1 до Договору №12.3089.2022 від 01.09.2022 року укладеною між Позивачем та Відповідачем, яка є невід`ємною частиною Договору, сторони домовилися про те, що:
ОСОБА_1 бере на себе зобов`язання повернути Позивачу грошові кошти, сплачені за навчання згідно Договору №12.3089.2022 від 01.09.2022 у наступних випадках:
-відрахування Відповідача з навчального закладу за порушення навчальної дисципліни;
-переведення без погодження із Замовником до іншого навчального закладу;
-звільнення Відповідача з ДП «АНТОНОВ» у період навчання у навчальному закладі, а також у період трьох років з дня отримання диплому про закінчення навчання.
Відповідно до наказу Національного аерокосмічного університета ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» №1023-уч від 13.08.2021 «Про зарахування на навчання» з додатком до нього ОСОБА_1 зарахований з 01.09.2021 студентом 1 курсу денної форми навчання за спеціальностями для здобуття освітнього ступеня «Магістр» зі скороченим терміном навчання (3 роки) за рахунок коштів фізичних та/або юридичних осіб.
За період навчання ОСОБА_1 згідно договору про сумісну підготовку спеціалістів для підприємства ДП « АНТОНОВ» було призначено стипендії за рахунок коштів ДП «АНТОНОВ», що підтверджується відповідними наказами.
Так, Наказом № 1462-уч від 16.09.2021 з 01.09.2021 по 31.01.22 ОСОБА_1 було призначено стипендію у розмірі 1660 грн; Наказом № 225-уч від 10.02.2022 з 01.02.2022 по 30.06.2022 призначено стипендію у розмірі 2550 грн.; Наказом № 1183-уч від 13.09.2022 з 01.07.2022 по 31.01.2023 призначено стипендію у розмірі 2550 грн.; Наказом № 177-уч від 10.02.2023 з 01.02.2023 по 30.04.2023 призначено стипендію у розмірі 2550 грн.; Наказом № 703-уч від 10.05.2023 з 01.05.2023 по 31.05.2023 призначено стипендію у розмірі 2550 грн.
31.05.2023 року ОСОБА_1 отримав диплом магістра (серія М23, № НОМЕР_1 від 31.05.2023) за кваліфікацією « механічна інженерія, авіаційна та ракетно-космічна техніка», що підтверджується Наказом ХАІ № 762-уч від 31.05.2023 та додатком до нього.
У трудових відносинах з ДП «АНТОНОВ» ОСОБА_1 перебував з 17.02.2022 по 04.07.2023, про що свідчать Наказ ДП «АНТОНОВ»№ 3039кп від 16.02.2022 про прийняття на роботу та Наказ ДП «АНТОНОВ» № 4373ку від 04.07.2023 про звільнення Відповідача за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.
На запит заступника генерального директора ДП «АНТОНОВ» від 25.08.2023 року було надано інформацією Національним аерокосмічним університетом ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» щодо затрачених коштів на навчання вказаних випускників, що навчалися за тристоронніми договорами за рахунок підприємства, зокрема щодо ОСОБА_1 підприємством було перерахованор за навчання у період з 01.09.2021 року по 31.05.2023 року 44100 грн., та перераховано та сплачено стипендії у розмірі 49990 грн., а всього 94090 грн. (лист № 38-104/1099 віл 11.12.2023).
07.12.2022 ДП «АНТОНОВ» направило на адресу відповідача лист №100/11022-22, в якому зазначило про обов`язок працевлаштуватись на підприємство або повернути грошові кошти на користь ДП «Антонов».
22.04.2024 позивач направив на адресу відповідача вимогу №126/5875-24 в якій вимагав на протязі семи днів з моменту її отримання сплатити суму заборгованості у розмірі 94090 грн. а також нараховані 3% та інфляційні втрати.
Днем пред`явлення письмової Вимоги є 09.05.2024, про що свідчить інформація з офіційного сайту АТ «Укрпошта» про відстеження пересилання поштового відправлення та про неможливість вручення його адресату.
Згідно з ч. 3ст.53Закону України«Про освіту» здобувачі освіти зобов`язані зокрема дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за його наявності) .
Відповідно до ч.6ст.79 Закону України«Про освіту»розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором. Договір укладається між закладом освіти і здобувачем освіти (його законними представниками) та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату.
Згідно з ч. 1ст.509ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
У відповідності до частини 1статті 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частини 1,2ст.530ЦК Українивстановлює, що якщо у зобов`язанні встановлений строк(термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Отже, позивач виконав покладені на нього зобов`язання та оплатив навчання відповідача.
Разом з тим, відповідач на ДП «АНТОНОВ» три роки після отримання диплому не відпрацював та звільнився за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП.
Згідно із частиною першоюстатті 626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивизначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Статтею 610 ЦК Українивизначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За змістомстатті 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Договірне зобов`язання - це відносне правовідношення між юридично рівними і майново самостійними особами, що виникає на підставі укладеного договору, який виражає їх загальну волю на досягнення цивільно-правових результатів майнового чи немайнового характеру, настання яких відбувається у разі здійснення боржником певних активних дій, що відповідають праву вимоги кредитора і не зачіпають прав і законних інтересів третіх осіб, що не є учасниками зазначеного правовідношення. Оскільки метою договірних зобов`язань є досягнення їх сторонами певних правових результатів, особливого значення набуває їх виконання. Виконання зобов`язання - це вчинення кредитором і боржником дій, що становлять його предмет. При виконанні різноманітних договірних зобов`язань суб`єкти мусять керуватися загальними засадами, що йменуються принципами виконання зобов`язання. І в сучасних умовах до них відносять принципи належного та реального виконання зобов`язання, які, до речі, традиційно вважались такими.
Суд зазначає, якщо між сторонами укладеної угоди про підготовку фахівця з вищою освітою передбачений обов`язок цього фахівця після закінчення відповідного навчання відпрацювати три роки, а також його обов`язок компенсувати (відшкодувати) замовнику його навчання вартість витрат цього замовника на це навчання у разі неприбуття цього випускника за направленням або його відмови без поважних причин приступити до роботи за призначенням (наприклад, відпрацювати три роки з дня отримання диплома про закінчення навчання), то зазначене зобов`язання з відшкодування витрат на навчання є цивільно-правовим договірним зобов`язанням.
Є розумним та справедливим відповідне договірне зобов`язання щодо відпрацювання фахівцем після закінчення відповідного навчання трьох років за направленням замовника такого навчання, який оплатив навчання фахівця.
Щодо обов`язку особи відшкодувати вартість навчання у разі відмови відпрацювати визначену договором ро навчання кількість років Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) висловлювався в ряді справ.
У справі Chitos проти Греції (рішення від 04 червня 2015 року, заява №51637/12) ЄСПЛ зазначав, що заявник не може правомірно стверджувати, що не знав принципу і обсягу зобов`язання, яке він взяв на себе, обравши кар`єру офіцера і військового лікаря. Однією з головних переваг вступу до армії було безкоштовне навчання. Дійсно, збройні сили беруть на себе вартість усього навчання такої особи, сплачують їй платню і надають соціальне забезпечення як кадровому офіцеру. Натомість від офіцера після отримання диплома вимагається взяти на себе зобов`язання служити у відповідному званні певну кількість років.
ЄСПЛ вважає, що накладене на кадрових офіцерів зобов`язання після завершення навчання нести службу протягом певного строку є невід`ємним від покладеного на них завдання. Обчислення строку дії контрактів офіцерів, які отримали освіту коштом армії, і умови розірвання таких контрактів належать до розсуду держави.
Вимога держави повернути кошти, витрачені на навчання офіцерів і військових медиків, а також на їх забезпечення відповідно до потреб, виправдовують заборону розривати контракт протягом певного строку і встановлення відшкодування витрат, яких зазнала держава протягом років навчання. Зобов`язання військових лікарів, які бажають піти у відставку до завершення контракту, сплатити державі певну суму на відшкодування витрат, понесених на їх навчання, цілком виправдовується перевагами, яких не мають цивільні студенти у сфері медицини, зокрема забезпеченим працевлаштуванням, отриманням платні тощо. Сам принцип відкупу років, які залишається відслужити, не становить порушення принципу пропорційності.
У справі Lazaridis проти Греції (рішення від 12 січня 2016 року, заява № 61838/14) заявник (лікар, підполковник армії) подав клопотання про його дострокове відрахування з армії. Генеральний штаб армії зобов`язав заявника виплатити державі відшкодування у сумі 121 321,72 Євро як компенсацію за дострокове звільнення. Заявник оскаржив таке рішення до суду. Суд відхилив його скаргу, у зв`язку із тим, що заявник, отримавши відповідну освіту, зобов`язався відслужити в армії дев`ятнадцять років і вісімнадцять днів, але він прослужив лише чотирнадцять років, два місяці та шість днів. Заявник оскаржив це рішення національного суду.
Обов`язок особи відшкодувати кошти, витрачені на її навчання (пов`язані із цим витрати, їх окремі види тощо) за невиконання вимоги про відпрацювання за направленням не є втручанням у право власності особи, гарантоване статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції, та не становить порушення принципу пропорційності. Відповідно до практики ЄСПЛ такі суми відшкодування на корить держави можуть визначатись з урахуванням вартості навчання, виплат на утримання особи, яка навчається (наприклад, вартість проживання, їжі та обладнання, наданих особі під час навчання), субсидованої державою стипендії особі, яка навчається.
Такий правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 23 січня 2018 року (справа №607/9099/15-ц), від 19 вересня 2018 року (справа №607/3690/17), від 31 жовтня 2018 року (справа №607/3681/17-ц), від 15 травня 2019 року (справа №598/760/17), від 30 січня 2019 року (справа №607/3682/17), від 26 червня 2019 року (справа №607/7122/17-ц).
У Постанові від 26 січня 2021 року при розгляді справи № 607/3693/17 (провадження № 14-151цс20) Велика Палата Верховного Суду зазначила, якщо між сторонами укладеної угоди про підготовку фахівця з вищою освітою передбачений обов`язок цього фахівця після закінчення відповідного навчання відпрацювати три роки, наприклад, в закладі охорони здоров я, куди цей фахівець (випускник) буде направлений за розподілом, а також його обоє 'язок компенсувати (відшкодувати) замовнику його навчання вартість витрат цього замовника на це навчання у разі неприбуття цього випускника за направленням або його відмови без поважних причин приступити до роботи за призначенням (наприклад, відпрацювати три роки в закладі охорони здоров`я, куди випускник направлений за розподілом), то зазначене зобов`язання з відшкодування витрат на навчання є цивільно-правовим договірним зобов 'язанням.
Таким чином, між сторонами даного спору виникли цивільно-правові відносини, які порушив Відповідач в частині зобов`язання відпрацювати після закінчення вищого навчального закладу три роки, тобто він порушив добровільно взяті на себе цивільно-правові зобов`язання, отже Відповідач повинен повернути сплачені за навчання грошові кошти Позивачу, а тому він зобов`язаний повернути АТ «АНТОНОВ» суму грошових коштів, виплачену Позивачем Виконавцю за навчання та розмір стипендії.
Посилання сторони відповідача на те, що договором не передбачено повноважень позивача вимагати від випускників відшкодування витрат на стипендію, не заслуговують на увагу, адже умовами договору передбачено обов`язок повернути сплачені за навчання грошові кошти. Факт отримання стипендії за весь період навчання відповідачем не спростовується.
Та як було встановлено судом, стипендія виплачувалась за рахунок коштів ДП «АНТОНОВ».
Відповідно до ч. 2 ст.625ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У визначений ДП «АНТОНОВ» семиденний строк, ОСОБА_1 не відшкодував вартості навчання.
Відповідно до ст. 530 ЦК якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Суд вважає, що грошове зобов`язання ОСОБА_1 виникло на підставі листа-вимоги з дати його отримання і може вважатися простроченим після спливу семи днів з дати його отримання.
Державне підприємство «АНТОНОВ» на адресу Відповідача направило письмову Вимогу № 126/5875-24 від 22.04.2024 року та запропонувало у семиденний термін з дати отримання Вимоги повернути грошові кошти, сплачені за його навчання.
Проте дана вимога відповідачем отримана не була.
Як зазначено позивачем, днем пред`явлення письмової Вимоги є 09.05.2024, про що свідчить інформація з офіційного сайту АТ «Укрпошта» про відстеження пересилання поштового відправлення та про неможливість вручення його адресату.
Тому, розрахунок інфляційних втрат та 3% річних має здійснюватися з 17.05.2024 року, а закінченням такого строку є дата подачі позовної заяви до суду 05.07.2024 року.
Отже, 3% річних за період з 17.05.2024-05.07.2024 від суми заборгованості 94090 грн. за розрахунком : 94 090,00 грн. х 3% х 50 днів : 365 днів :100 = 385,61 грн., тобто складає 385,61 грн., та саме ця сума підлягає стягненю з відповідача.
Стосовно інфляційних втрат , із врахуванням того, що за неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується, при розрахунку інфляційна складова боргу повинна нараховуватись лише за червень 2024 року.
Індекс інфляції за червень 2024 року становить 102,200%.
94090,00 x (102,200 :100) - 94090,00 = 94090,00 x 1.02200000 - 94090,00 =2069,98 грн.
Інфляційні нарахування складають 2069,98 грн.
У позовній заяві позивач просив стягнути на його користь інфляційні втрати у розмірі 1783,22 грн.
Відповідно до ч.1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні втрати в межах заявлених вимог, тобто у розмірі 1783,22 грн.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт першийстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Питання щодо судових витрат судом вирішується відповідно до положеньст.141 ЦПК України. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного вище, керуючись ст..ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 193, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -
ухвалив :
Позовну вимоги - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «АНТОНОВ» (код ЄДРПОУ 14307529, адреса м. Київ, вул. Дегтярівська, 31-А) грошові кошти у розмірі 96258 (дев`яносто шість тисяч двісті п`ятдесят вісім) грн. 83 коп., що включає: суму витрат пов`язаних з його навчанням в розмірі 94090 (дев`яносто чотири тисячі дев`яносто) грн., 385,61 грн. - 3% річних, 1783,22 грн. інфляційні втрати.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «АНТОНОВ» (код ЄДРПОУ 14307529, адреса м. Київ, вул. Дегтярівська, 31-А) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2958,36 грн.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарженняякщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 12.12.2024 року.
Суддя О.В. Бородіна
Суд | Ленінський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2024 |
Оприлюднено | 13.12.2024 |
Номер документу | 123714992 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них споживчого кредиту |
Цивільне
Ленінський районний суд м.Харкова
Бородіна О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні