Рішення

від 10.12.2024 по справі 333/9653/24

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №333/9653/24

Провадження №2/333/4870/24

РІШЕННЯ

Іменем України

10 грудня 2024 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді ТучковаС.С., за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу №333/9653/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить суд розірвати шлюб з ОСОБА_2 , зареєстрований 21.04.2012 року Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, актовий запис №146, посилаючись на те, що спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, різні погляди на сімейні відносини, фактичні шлюбні відносини припинені. Позивач вважає, що подальше збереження шлюбу не можливо та суперечить її інтересам. Від шлюби сторони мають трьох неповнолітніх дітей, які після розірвання шлюбу проживатимуть з позивачем.

Позивачка і її представник у судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені своєчасно і належним чином. Представник позивача надала суду заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності і без участі позивача, позовні вимоги підтримала повністю.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав в повному обсязі, проти розірвання шлюбу не заперечував.

Суд, вивчивши матеріали справи і дослідивши письмові докази, дійшов наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про шлюб, виданого 21.04.2012 року Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, 21.04.2012 року сторони уклали шлюб, про що складено відповідний актовий запис за №146 (а.с.6).

Згідно зі свідоцтвом про народження, виданим 01.11.2012 року, сторони є батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12). На підставі свідоцтва про народження, виданого 21.05.2015 року, сторони є батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.13). Відповідно до свідоцтва про народження, виданого 11.10.2016 року, сторони є батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.14).

Судом встановлено те, що сім`я розпалась остаточно, спільне господарство не ведеться, бажання до примирення у сторін відсутнє. Відновити шлюб неможливо, так як, між сторонами відсутня любов, взаємна довіра і повага.

Відповідно до ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Статтею 21 Сімейного кодексу України визначено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Згідно з ч.ч.3, 4 ст.56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.

Частиною 1 статті 110 Сімейного кодексу України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Згідно зі ст.111 Сімейного кодексу України суд приймає міри до збереження шлюбу, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

У даному випадку сторони вважають неможливим з моральної точки зору продовжувати шлюбні відносини, тому суд не може зобов`язати їх прийняти заходи до примирення.

Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Аналізуючи зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам.

На підставі ч.1 ст.113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Таким чином, позов в частині розірвання шлюбу є обґрунтованим і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивачки, понесені нею і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.51 Конституції України, ст.ст.21, 56, 110, 111, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст.10-13, 77-81, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрованогоза адресою: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 21.04.2012 року Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, про що зроблено актовий запис №146.

ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_6 ».

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 10 грудня 2024 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя С.С. Тучков