Рішення
від 28.11.2024 по справі 462/5678/24
ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/5678/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2024 року Залізничний районний суд м. Львова

в складі: головуючої-судді - Гедз Б.М.

за участю присяжних: Осиповської Н.І., Крупка В.І.

з участю секретаря судових засідань - Ясниської В.Я.

заявника - ОСОБА_1

заінтересованої особи - ОСОБА_2

представника заінтересованої особи - ОСОБА_3

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Управління «Служба у справах дітей» Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про усиновлення дитини одним із подружжя, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить прийняти рішення про усиновлення ним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внести зміни до актового запису № 443 від 17.02.2010 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розділі свідоцтва про народження - «Батьки» у графі «Батько» змінити « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_1 », у графі прізвище змінити « ОСОБА_4 » на « ІНФОРМАЦІЯ_5 », в графі «По батькові» змінити « ОСОБА_4 » на « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та зобов`язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) видати нове свідоцтво про народження дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із врахуванням внесених змін.

В обгрунтування заявлених вимог заявник вказує, що з 05.04.2022 перебуває у шлюбі із ОСОБА_2 , з якою до укладення шлюбу проживали разом ще з 2020 року, ведуть спільно господарство та у сім`ї разом з дружиною виховують дитину дружини від попереднього шлюу - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . До дівчинки він ставиться як до рідної доньки, між ними склались відносини як батька та доньки, які побудовані на любові та повазі один до одного, повністю займається їїутриманням та вихованням і дитина називає його батьком, тому бажає її усиновити. Зазначає, що біологічний батько дитини ОСОБА_5 надав свою нотаріально засвідчену у м. Дублін, Ірландія, заяву, в якій повідомив, що перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, розуміючи значення своїх дій та усвідомлюючи правові наслідки своїх дій, без будь-якого тиску зі сторони відповідно до власного волевиявлення, надав згоду на усиновлення неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Матір ОСОБА_4 також надала письмову згоду на усиновлення доньки ОСОБА_1 із яким перебуває у зареєстрованому шлюбі. Заявник зазначає, що за станом здоров`я може бути усиновлювачем, до кримінальної відповідальності не притягувався, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває, проживають сім`єю без реєстрації в орендованому житлі у м. Львові, дитині забезпечено комфортні умови проживання, розвитку та відпочинку, є всі необхідні речі, одяг, шкільне приладдя. Просить заяву задоволити.

Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 16.07.2024 заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк на усунення недоліків заяви, роз`яснено які саме недоліки слід усунути, порядок та строк їх усунення.

05.08.2024 заявником, на виконання ухвали суду від 16.07.2024 про залишення заяви без руху, подано до суду письмову заяву про усунення недоліків заяви.

Ухвалою суду від 06.08.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

У судовому засіданні заявник подану ним заяву про усиновлення підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у такій, просив задвоолити. Додатково повідомив, що від попереднього шлюбу має двох доньок, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають окремо від нього, із матір`ю. На даний час із сім`єю, як внутрішньо переміщені, проживають та орендують житло у м. Львові, дитина відвідує школу у м. Львові. Біологічний батько дівчинки більше трьох років перебуває за кордоном, жодної участі у житті доньки не бере, самоусунувся від її виховання. Просив подану ним заяву про усиновлення задовольнити у повному обсязі.

Заінтересована особа - ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що перебуває із заявником у зареєстрованому шлюбі з 05.04.2022 року. Не заперечує проти усиновлення її чоловіком доньки ОСОБА_4 , оскільки це було їхнім спільним рішенням. У чоловіка є двоє дітей від попереднього шлюбу, однак разом виховують її доньку ОСОБА_4 , яка називає його своїм батьком. Біологічний батько ОСОБА_4 - ОСОБА_5 надав письмову заяву про свою згоду на усиновлення її теперішнім чоловіком їхньої доньки ОСОБА_4 , тому заявлені вимоги ОСОБА_1 підтримала у повному обсязі та просила задовольнити.

Заінтерсована особа - ОСОБА_4 у судовому засіданні повідомила, що із заявником в неї склались дружні відносини, любить його, тому не заперечує бути усиновленою ним і це її вільне рішення. Вона забезпечена усім необхідним, відвідує школу, всі її потреби завжди вирішуються батьками. Із своїм батьком ОСОБА_5 не спілкується, коли востаннє розмовляли пригадати не може, мабуть востаннє приблизно 3-4 місяці тому.

Представник заінтересованої особи - органу опіки та піклування Залізничної районної адміністрації ЛМР Костів О.В. у судовому засіданні пояснила, що питання доцільності усиновлення ОСОБА_1 неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було предметом розгляду відділу «Служба у справах дітей» Залізничного району, за результатами розгляду якого прийнято висновок про доцільність усиновлення дитини заявником та відповідність його інтересам, як дитини, так і усиновлювача. Вказаний висновок підтримала у повному обсязі та не заперечила проти задоволення заяви.

Заінтересована особа у справі - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового розгляду справи, явку свого уповноваженого представника у судове засіданні не забезпечив, поруч з цим, у матеріалах справи міститься письмова заява начальника відділу, в якій остання просить розгляд справи проводити за відсутності представника їхнього відділу, при винесенні рішення покладаються на розсуд суду.

Положенням ч. 1 статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки неявка представника вказаної заінтересованої особи у не перешкоджає судовому розгляду за відсутності такого, суд прийшов до висновку за можливе провести судове засідання за відсутності представника Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, вивчивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 СК України, держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

Відповідно до ч.1 ст. 207 Сімейного кодексу України усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу.

Статтею 224 СК України передбачено, що суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема: стан здоров`я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення; взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; особу дитини та стан її здоров`я; ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити. При дотриманні всіх умов, встановлених цим Кодексом, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини.

З моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов`язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням. Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов`язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов`язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків (ч. 3-5 ст. 232 СК України).

Відповідно до свідоцтва про народження, серія НОМЕР_1 , виданим 17.02.2010 Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Хмельницькому Хмельницького міськрайонного управління юстиції, ІНФОРМАЦІЯ_4 у ОСОБА_5 та ОСОБА_2 народилась донька: ОСОБА_4 .

Судом встановлено також, що згідно свідоцтва про шлюб, серія НОМЕР_2 , виданого 05.04.2022 Галицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 05 квітня 2022 року укладено шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що зроблено актовий запис № 231.

Звертаючись до суду із заявою про усиновлення неповнолітньої ОСОБА_4 , заявник серед іншого покликається на наявність письмової заяви біологічного батька ОСОБА_4 - ОСОБА_5 від 11.03.2024, нотаріально посвідченої у м. Дублін, Ірландія, у якій останній, без будь-якого тиску зі сторони, відповідно до власного волевиявлення надав згоду на усиновлення заявником неповнолітньої доньки ОСОБА_4 .

Згідно з положеннями ст. 217 СК України усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків. Згода батьків на усиновлення дитини має бути безумовною. Угода про надання усиновлювачем плати за згоду на усиновлення дитини батькам, опікунам чи іншим особам, з якими вона проживає, є нікчемною. Згода батьків на усиновлення може бути дана ними лише після досягнення дитиною двомісячного віку. Якщо мати чи батько дитини є неповнолітніми, крім їхньої згоди на усиновлення потрібна згода їхніх батьків. Письмова згода матері на усиновлення засвідчується нотаріусом. Мати, батько дитини мають право відкликати свою згоду на усиновлення до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», вирішуючи заяву по суті, суд зобов`язаний перевірити наявність передбачених законом підстав для усиновлення, зокрема: чи дали батьки дитини згоду на це (якщо вона необхідна); чи може заявник бути усиновлювачем; чи є дитина відповідно до законодавства суб`єктом усиновлення і чи виконано вимоги ч. 1 - 3 ст. 218 СК України щодо наявності згоди дитини; чи відповідають висновок органу опіки та піклування і дозвіл на усиновлення уповноваженого органу виконавчої влади необхідним вимогам.

Згідно з вимогами, передбаченими ч. 5 ст. 217 СК України письмова згода батьків на усиновлення їхньої дитини має бути посвідчена нотаріусом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи представлену суду заявником копію письмової заяви ОСОБА_5 від 11.03.2024 про надання згоди на усиновлення його доньки ОСОБА_4 , 07.02.2010, суд звертає увагу на те, що така складена українською мовою у м. Дублін Ірландія та міститься підпис ОСОБА_5 . На заяві міститься також, за припущенням суду, оскільки запис вчинено англійською мовою, запис про нотаріальне засвідчення підпису ОСОБА_5 , однак належним чином завіреного перекладу змісту запису, який наявний на заяві ОСОБА_5 від 11.03.2024 суду не долучено, будь-які штампи чи печатки на заяві відсутні.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 2, 3 Гаазької Конвенції від 05.10.1961, кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представлені на її території. Для цілей цієї Конвенції під легалізацією розуміється тільки формальна процедура, що застосовується дипломатичними або консульськими агентами країни, на території якої документ має бути представлений, для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплено документ. Єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення передбаченого ст. 4 апостилю компетентним органом держави, в якій документ був складений.

Відповідно до положень Конвенції, апостиль - це спеціальний штамп, який проставляється на офіційних документах, що надходять від держав-учасниць зазначеної Конвенції, проставляється на самому документі або на окремому аркуші, що скріпляється з документом, та повинен відповідати зразку, що додається до Конвенції. Він засвідчує справжність підпису особи під документом і автентичність відбитку печатки або штампа, якими скріплено відповідний документ. Підпис, відбиток печатки або штампа на апостилі не потребують ніякого засвідчення. Документ, на якому проставлено апостиль, не потребує жодного додаткового оформлення чи засвідчення і може бути використаний в будь-якій іншій державі-учасниці цієї Конвенції.

А у відповідності до вимог, передбачених ч. 8 ст. 95 ЦПК України, іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При цьому, як встановлено судом із оглянутої заяви ОСОБА_5 від 11.03.2024, на такій відсутні будь-які відомості про проставлення належним чином, у відповідності до вищезгаданого порядку, апостилю, який би підтверджував справжність підпису ОСОБА_5 .

За наведеного, суд позбавлений і можливості належним чином перевірити та встановити факт дійсного волевиявлення батька дитини, яку бажає всиновити заявник, щодо безсумнівної відсутності у нього заперечень на усиновлення його доньки.

Європейська конвенція про усиновлення дітей (переглянута) від 15.02.2011 №3017-VI передбачає необхідність отримання згоди на усиновлення не тільки від матері,

але й від батька дитини, незалежно від того чи народжена дитина у шлюбі чи поза шлюбом. Забезпечення рівності прав матері і батька відповідає сучасним правовим стандартам у сфері захисту прав людини. І лише, якщо батько чи мати позбавлені батьківських прав стосовно дитини або права давати згоду на усиновлення, закон може передбачати, що одержання їх згоди не є обов`язковим.

Відповідно до вимог частини 2 статті 219 Сімейного кодексу України усиновлення дитини може бути проведено без згоди повнолітніх батьків, якщо судом буде встановлено, що вони, не проживаючи з дитиною понад шість місяців без поважних причин, не проявляють щодо неї батьківської турботи та піклування, не виховують та не утримують її.

Однак, будь яких на підтвердження наявності наведених вище обставин, що мають істотне значення для постановлення рішення про усиновлення без згоди батька матеріали справи також не містять та судом не встановлено.

Відповідно до положень статті 224 СК України суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема: стан здоров`я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення; взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; особу дитини та стан її здоров`я; ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.

Як вбачається із висновку про стан здоров`я ОСОБА_1 , виданого ТОВ МЦ Приватна поліклініка «ПрофіМед», ОСОБА_1 здоровий, відповідно до витягу з Інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ОСОБА_1 станом на 12.03.2024 на території України до кримінальної відповідальності не притягувався, незнятої чи непогашеної судимості не має, в розшуку не перебуває.

Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 11.04.2024 зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 , однак фактичним місцем перебування є: АДРЕСА_2 .

Як встановлено із договору найму (оренди) житла від 26.06.2023, укладеним ОСОБА_1 , останній строком на 12 місяців із моменту прийняття в оренду житла, орендує житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Із змісту висновку відділу «Служба у справах дітей» Залізничного району про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. ОСОБА_1 вбачається, що відповідно до акта ЛКП «Сигнівка» м. Львова від 22.05.2024 за адресою: АДРЕСА_2 проживають: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без реєстрації, на підставі договору оренди від 26.06.2023.

Щодо самого висновку органу опіки та піклування, яким за результатами опитування подружжя, неповнолітньої ОСОБА_4 та обстеження житлових умов прийнято висновок за доцільне усиновлення неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд враховує позицію Верховного Суду, викладену зокрема у постановах від 07 лютого 2022 року у справі

№ 759/3554/20, від 26 липня 2021 року у справі № 638/15336/18, від 15 квітня 2021 року у справі № 243/13192/19-ц, про те, що висновок органу опіки та піклування має лише рекомендаційний характер, а тому не може бути безумовною підставою для задоволення або відмову у позові.

За положенням частини шостої статі 19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

У даному випадку, на думку суду, висновок органу опіки та піклування не містить переконливих доводів щодо усиновлення неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

гр. ОСОБА_1 , оскільки ґрунтується по суті на поясненнях заінтересованих у цьому осіб без всебічного дослідження обставин.

Крім того, в ході оцінки доказів, слід враховувати також і те, що за результатами звернення заявника до органу опіки і піклування з приводу надання висновку з питання усиновлення ним неповнолітньої ОСОБА_4 , відповідний висновок надано 31.05.2024.

У той же час, із заявою про усиновлення ОСОБА_1 звернувся до суду лише 10.07.2024.

Разом з тим, з аналізу абзацу 6 пункту 9 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 905 від 08 жовтня 2008 року, вбачається, що кандидати в усиновлювачі повинні звернутись до суду із заявою про усиновлення дитини протягом місяця після отримання висновку про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини, чого у даному випадку не було дотримано заявником, а тому наданий суду висновок органу опіки та піклування не може розцінюватись як належний та допустимий доказів на підтвердження, викладених заявником обставин.

Окрім цього, абзацом 8 пункту 75 Порядку визначено, що якщо протягом місяця після подання заяви про усиновлення дитини до служби у справах дітей кандидати в усиновлювачі без поважних причин не з`явилися для отримання висновку про доцільність усиновлення та його відповідність інтересам дитини або протягом місяця з дати отримання висновку не звернулися до суду із заявою про усиновлення дитини, вважається, що вони відмовилися від усиновлення.

Слід зважати і на те, що згідно зі ст. 8 Європейською конвенцією про усиновлення дітей, яку ратифіковано Україною 15 лютого 2011 року, і яка, відповідно до ст.9 Конституції України, є складовою частиною національного законодавства України, компетентний орган не приймає рішення про усиновлення, якщо не є переконаним, що усиновлення відповідатиме найвищим інтересам дитини. У кожному випадку компетентний орган приділяє особливу увагу важливості того, що усиновлення забезпечує дитину стабільними та гармонійними домашніми умовами.

А відповідно до ст.232 СК України з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов`язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням. З моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов`язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням.

Відтак, за переконанням суду, висновок щодо доцільності усиновлення ОСОБА_4 є передчасним, оскільки не враховано, виходячи з інтересів дитини, факт повного припинення, всіх особистих прав і обов`язків, між нею та її батьком, який не позбавлений батьківських прав щодо своєї доньки, відсутні будь-які достовірні відомості про те, що біологічний батько дитини

ОСОБА_4 не проявляє щодо неї батьківського піклування, не бере участі у її житті чи утриманні.

За змістом ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Окремо суд зазначає також, що відповідно до ст. 260 СК України, якщо мачуха, вітчим проживають однією сім`єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про усиновлення неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст. 5, 13, 258, 259, 263 - 265, 268, 293, 312 - 314 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Управління «Служба у справах дітей» Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про усиновлення дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Заінтересовані особи: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 .

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, 4.

Управління «Служба у справах дітей» Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, м. Львів, пл. Ринок, 1.

Суддя: (підпис) Б.М. Гедз

Присяжна: (підпис) Н.І. Осиповська

Присяжний: (підпис) В.І.Крупка

З оригіналом згідно. Оригінал рішення знаходиться у справі № 462/5678/24.

Суддя: Б.М.Гедз

СудЗалізничний районний суд м.Львова
Дата ухвалення рішення28.11.2024
Оприлюднено17.12.2024
Номер документу123718588
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи окремого провадження Справи про усиновлення, з них: усиновлення громадянами України, що проживають на території України

Судовий реєстр по справі —462/5678/24

Рішення від 28.11.2024

Цивільне

Залізничний районний суд м.Львова

Гедз Б. М.

Рішення від 28.11.2024

Цивільне

Залізничний районний суд м.Львова

Гедз Б. М.

Ухвала від 06.08.2024

Цивільне

Залізничний районний суд м.Львова

Гедз Б. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні