Рішення

від 06.12.2024 по справі 470/979/24

БЕРЕЗНЕГУВАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2-о/470/34/24

Справа № 470/979/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2024 року с-ще Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Орлової С.Ф.,

за участю заявника ОСОБА_1 , начальника служби у справах дітей Березнегуватської селищної ради Швачко С.В., секретаря судового засідання Юрченко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Міністерство оборони України, служба у справах дітей Березнегуватської селищної ради, ОСОБА_2 про встановлення факту самостійного виховання, перебування на повному утриманні та спільного проживання з батьком неповнолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

24 жовтня 2024 року заявник звернувся до суду з відповідною заявою, у якій зазначив, що з 25 серпня 2004 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 . Мають чотирьох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Шлюб їх розірвано на підставі рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 05 березня 2019 року. З квітня 2019 року діти почали проживати з ним, оскільки мати їх залишила і виїхала проживати до м.Запоріжжя, однак адреса її проживання йому не відома. Судовим наказом Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 09 вересня 2019 року було стягнуто з ОСОБА_2 на його користь аліменти на утримання дітей в розмірі половини заробітку платника аліментів, починаючи з 06 вересня 2019 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Однак ОСОБА_2 кошти не сплачує, у зв`язку з чим має заборгованість по аліментах на утримання дітей. У зв`язку з даними обставинами і необхідністю постійної опіки та матеріального забезпечення дітей, він подав заяву до ІНФОРМАЦІЯ_5 з метою отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Але отримав відмову у відстрочці з роз`ясненням, що для її отримання йому необхідно надати рішення суду про самостійне виховання дітей. Посилаючись на викладене, просив суд встановити факт самостійного виховання, перебування на повному утриманні та спільного проживання з ним його неповнолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заявник в судове засідання з`явився, вимоги викладенні у заяві підтримав у повному обсязі, суду показав, що у шлюбі з ОСОБА_2 у них народилося четверо дітей. Шлюб між ними було розірвано, оскільки ОСОБА_2 створила нову сім`ю. Їх старша донька вже повнолітня, та проживає окремо. Після розірвання шлюбу їх неповнолітні доньки ОСОБА_8 і ОСОБА_9 спочатку проживали разом з матір`ю у м.Снігурівка. Однак оскільки остання належним чином не виконувала батьківські обов`язки, а діти з нею не були доглянуті, не відвідували школу, перебували на обліку у службі у справах дітей, він забрав їх проживати до себе. З 2019 року їх повнолітній син ОСОБА_10 та неповнолітні доньки ОСОБА_8 і ОСОБА_9 проживають разом з ним та його співмешканкою. Він має постійне місце роботи, дбає про дітей, забезпечує необхідним, виховує та піклується про них. Колишня дружина дітьми не цікавиться, аліменти не сплачує, та будь якої допомоги дітям не надає. Її місце реєстрації зареєстроване за місцем його проживання, однак фактично вона проживає з новою родиною у Запорізькій області. Спору щодо місця проживання дітей, участі у їх вихованні одного з батьків, між ними немає, ОСОБА_2 усунулась від виховання дітей. З позовом про позбавлення її батьківських прав не звертався, бо в цьому не було потреби, оскільки діти перебувають біля нього, крім цього через необізнаність вважав що позбавити батьківських прав можливо лише хронічних алкоголіків. Він перебуває на обліку у військкоматі, де йому роз`яснили про необхідність надання рішення суду про встановлення факту перебування дітей на його утриманні, оскільки інших родичів, яким можливо було б передати дітей на утримання або виховання, в разі його мобілізації, немає.

Заінтересована особа по справі, служба у справах дітей Березнегуватської селищної ради, в особі її представника начальника Швачко С.В. в судове засідання з`явилась. Вимоги викладенні у заяві визнала у повному обсязі, проти їх задоволення не заперечувала. Суду пояснила, що їй відомо про ситуацію, яка склалася в родині заявника. Оскільки під час проживання дітей разом з матір`ю, останні перебували на обліку служби, мати неналежним чином виконувала батьківські обов`язки, створила загрозу для безпеки дітей, через що їх в подальшому забрав батько. Заявником створенні всі умови для проживання і навчання дітей, дівчатка відвідують школу, забезпеченні всім необхідним, він дбає про них, цікавиться їх життям, навчає, лікує. Будинок в якому проживає родина облаштований необхідним. З матір`ю представники служби у справах дітей неодноразово зв`язувались, викликали на комісії, однак вона створила нову сім`ю, та байдужа до дітей від попереднього шлюбу, коштів або іншої допомоги не надає, рідко спілкується з ними по телефону, навідувалась до них один раз на три роки. У заявника дійсно немає рідних або близьких, яким би можна було передати дітей, заклади яким раніше служба передавала дітей, що потребують опіки, наразі розформовуються, то ж у разі мобілізації заявника, його діти "залишаться на вулиці".

Заінтересована особа по справі Міністерство оборони України, в судове засідання не з`явилась, що суду направила заперечення у яких зазначила, що в разі встановлення під час розгляду справи спору про право, заяву ОСОБА_1 просило залишити без розгляду. При цьому, посилалось на висновок Великої палати Верховного суду від 11.09.2024 року по справі № 201/5972/22 вважаючи, що вимоги заявника слід розглядати за правилами позовного провадження ( а.с.40-47).

Заінтересована особа по справі ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена у встановленому порядку, заяви про відкладення розгляду справи, або про поважність причин не прибуття в судове засідання від неї не надходило.

Вислухавши пояснення заявника та представника заінтересованої особи по справі, вивчивши матеріали справи та наявні у ній докази суд доходить наступного.

Судом встановлено, що заявник та ОСОБА_2 перебували у шлюбі з 25 серпня 2004 року, який було розірвано рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 05 березня 2019 року ( а.с.20-21).

Заявник та ОСОБА_2 мають чотирьох спільних дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_9 ( а.с.15).

Рішенням Березнегуватського районного суду від 26 липня 2019 року заявника з 01 квітня 2019 року звільнено від сплати аліментів, що стягувались з нього за судовим наказом №470/35/19 виданим 22 січня 2019 року Березнегуватським районним судом Миколаївської області на користь ОСОБА_2 на утримання дітей ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_2 . Вказане рішення суду мотивоване тим, що з квітня 2019 року малолітні діти перестали проживати з матір`ю, повністю знаходяться на утриманні батька та проживають разом з ним за адресою АДРЕСА_1 ( а.с.22-23).

Судовим наказом Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 09 вересня 2019 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь заявника на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі половини її заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 06 вересня 2019 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття (а.с.24). Однак з копії розрахунку заборгованості зі сплати аліментів складеного заступником начальника першого Баштанського відділу Державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Ніжніченко М.В. не сплачує аліменти на утримання дітей, у зв`язку з чим має заборгованість розмір якої станом на 01 липня 2024 року становить 269213,02 грн. (а.с.26-28).

З акта обстеження житлово побутових умов проживання сім`ї заявника складеного 20 червня 2024 року начальником служби у справах дітей Березнегуватської селищної ради Швачко С.В. та головним спеціалістом ССД Чабаненко Н.І. убачається, що заявник проживає за місцем реєстрації, у належному йому на праві власності житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 , разом з ним зареєстровані та проживають його повнолітній син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_7 , який є студентом Березнегуватського професійного ліцею, неповнолітні доньки ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , а також співмешканка ОСОБА_14 з дитиною. Під час обстеження встановлено, що будинок заявника підключено до електро та газопостачання, наявний город, підсобне господарство та транспортні засоби. Родина забезпечена продуктами харчування, дохід родини складається з заробітної плати заявника. Санітарно гігієнічні умови задовільні, є необхідні меблі та побутова техніка. Для виховання, розвитку та проживання дітей створенні умови, ОСОБА_1 утримує чотирьох дітей, яких забезпечив одягом, взуттям, шкільним приладдям, засобами гігієни ( а.с.29). З витягів з реєстру територіальної громади убачається, що діти ОСОБА_7 та ОСОБА_6 зареєстровані за місцем проживання заявника (а.с.14,16).

Рішенням виконавчого комітету Березнегуватської селищної ради № 413 від 25 липня 2024 року місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_11 та малолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , визначено за місцем проживання батька ОСОБА_1 , оскільки відповідає найкращим інтересам дітей. Однією з підстав прийняття зазначеного рішення є заява батька дітей ОСОБА_1 ( а.с.30).

Крім цього, актом обстеження складеним депутатом Березнегуватської селищної ради 19 листопада 2024 року підтверджено, що ОСОБА_1 починаючи з березня 2019 року самостійно доглядає за своїми дітьми ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , які проживають разом з ним за адресою АДРЕСА_1 , їх мати ОСОБА_2 , не проживає за вказаною адресою з березня 2019 року ( а.с.64).

Відповідно до довідки виданої Березнегуватською гімназією № 2 09 липня 2024 року № 2-13/53, син заявника ОСОБА_5 протягом дев`яти років навчався у вказаному навчальному закладі, є випускником гімназії, доньки заявника ОСОБА_11 і ОСОБА_13 вибували із закладу до Снігурівської ЗОШ І-ІІІ ступенів з 14.12.2018 року, однак повернулися та були зараховані до гімназії № 2 21.03.2019 року. ОСОБА_6 навчається в 9 класі, а ОСОБА_2 , навчається у 5 класі навчального закладу, при цьому діти весь час проживають разом з батьком ( а.с.17).

За характеристикою виданою Березнегуватською гімназією № 2 ОСОБА_6 , вона за місцем навчання зарекомендувала себе як працелюбна і відповідальна учениця, систематично виконує домашні завдання, та відвідує уроки у дистанційному форматі. Батько учениці цікавиться її навчанням і поведінкою, відвідує класні і загально шкільні збори, постійно підтримує зв`язок з класним керівником. Мама дівчинки за час навчання у школі жодного разу не була ( а.с.18).

За характеристикою виданою Березнегуватською гімназією № 2 ОСОБА_7 , учениця 5 класу, за місцем навчання, характеризується виключно позитивно, як старанна і дисциплінована учениця, регулярно виконує домашні завдання, бере активну участь у житті гімназії, весела, товариська, її вихованням займається тато, який приділяє належну увагу навчанню і вихованню доньки. Постійно підтримує зв`язки з школою і класним керівником, систематично відвідує батьківські збори ( а.с.19).

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_6 , суду показала, що після розірвання шлюбу між батьками, вона деякий час разом з сестрами проживала з мамою ОСОБА_2 . А саме вони виїхали до м.Снігурівка, де проживали у знайомих, а потім винаймали житло. Однак матері фактично вдома не було, поверталася вона пізно ввечері, зі співмешканцем почала випивати. Школу вони не відвідували, оскільки їм потрібно було доглядати за бабою ( матір`ю ОСОБА_2 ), яка через вади здоров`я та психіки не могла себе обслуговувати. Через пропуски в школі, їх постійно перевіряла служба у справах дітей, які повідомили про ці обставини батьку. З 2019 року вони повернулися і проживають разом з батьком, він турбується про них, купує одяг, взуття та інше необхідне, допомагає з уроками та у вирішенні її життєвих питань. У мами з`явилась нова родина, спочатку вона підтримувала спілкування, однак зараз не телефонує, не цікавиться ними, приїздила один раз на три роки, не вітає на свята і дні народження, ніколи не передавала кошти, речі або подарунки. Наразі вона взагалі не спілкується з мамою, оскільки та образила її у соціальній мережі. Остання ніколи не бажала забрати їх до себе, з цього приводу між батьками суперечок ніколи не було.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_7 суд показала, що коли проживала з мамою у Снігурівці, їй було там погано, оскільки мама не піклувалася про них, та вони вимушені були доглядати за бабою (матір`ю ОСОБА_2 ). Вже тривалий час вони проживають разом з батьком, який піклується про них, купує одяг, необхідні речі, добре ставиться і виховує, вона постійно відвідує школу. Мама не приїздить, телефонує дуже рідко, під час таких дзвінків, з ними більше спілкується їх старша сестра ОСОБА_15 . Мама не цікавиться їх життям, навчанням або здоров`ям, не приїздить, зі святами не вітає, ніколи не купувала їм речі, або іграшки, кошти також не давала.

07 жовтня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_12 заявника повідомлено, про ухвалення рішення про відмову у наданні відстрочки від призову під час мобілізації, через ненадання повного пакету документів, а саме рішення суду (а.с.10). В судовому засіданні заявник пояснив, що вказана відмова була обґрунтована ненаданням рішення суду про встановлення факту самостійного виховання та утримання ним дітей.

Відповідно до частини другоюстатті 124 Конституції Україниюрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Статтею 19 ЦПК Українивизначені справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів. У частині першій цієї статті встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. У частині сьомій вказаної статті регламентовано, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений устатті 315 ЦПК України, не є вичерпним. Зокрема, частиною другою цієї статті визначено, що в судовому порядку можуть бути встановлені такожінші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За пунктом 5 частини другоїстатті 293 ЦПК Українисуд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частини першоїстатті 293 ЦПК Україниокреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно із частиною першоюстатті 319 ЦПК Україниу рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право. За таких умов у частині шостійстатті 294 ЦПК Українивизначено, що суд залишає заяву про встановлення факту без розгляду, якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, і роз`яснює заінтересованими особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 січня 2024 року в справі № 560/17953/21 виснувала, щофакти, які мають юридичне значення, встановлюються у позасудовому та судовому порядку. Рішення суб`єктів владних повноважень стосовно встановлення фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належить встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правиламиЦПКУкраїни.

Заперечуючи проти вимог заявника заінтересована особа по справі Міністерство оборони України, посилалось на правову позицію висловлену Великою Палатою Верховного суду у постанові від 11.09.2024 року по справі №201/5972/24 за якою, не підлягають розгляду в порядку окремого провадження правовідносини щодо встановлення юридичного факту самостійного виховання дітей, а мають розглядатися вимоги про позбавлення батьківських прав в порядку позовного провадження. Однак у справі № 201/5972/24 Велика Палата Верховного суду дійшла висновку, що між сторонами існує спір про право щодо участі одного з батьків у вихованні й утриманні дитини, а тому факт самостійного виховання дитини батьком не може бути встановлений за правилами окремого провадження, у зв`язку із чим заяву заявника залишила без розгляду.

Натомість увказаній справісудом невстановлено обставин,які бсвідчили пронаявність споруміж батькамищодо виховання,визначення місцяпроживання дітей,або зприводу невиконання батьківськихобов`язків,з оглядуна зазначенеправова позиціяВеликої ПалатиВерховного судувід 11.09.2024року висловленау справі№201/5972/24не підлягаєзастосуванню дорозглядуваної справи,оскільки заявникзвернувся досуду іззаявою провстановлення фактусамостійного вихованнядитини виключноз метою реалізаціїправа навідстрочку відпризову (мобілізації)на військовуслужбу,оскільки длязабезпечення повноцінногодогляду тазбереження праві інтересівйого неповнолітніхдітей,за вимогамичинного законодавства,необхідне рішеннясуду,яке підтверджуєфакт самостійноговиховання таутримання дітейбатьком.Вказане питанняпостало підчас діїправового режимувоєнного станубезвідносно споруз матір`юдітей щодоналежного виконаннябатьківських обов`язків.

Як зазначено вище наведений устатті 315 ЦПК Україниперелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, не є вичерпним. Тому факт самостійного виховання та/або утримання дитини може бути встановлений судом якщо законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення.

Устатті 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку»визначено перелік осіб, які мають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Крім того, відповідно достатті 26Закону України«Про військовий обов`язок і військову службу»встановлено перелік умов, за яких військовослужбовці мають право на звільнення з військової служби.

Отже, встановлення фактусамостійного виховання та утримання дитини має юридичне значення, серед іншого, як підстава для отриманнявідстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а також для звільнення з військової служби.

Зокрема, пунктом 4 частини першоїстатті 23Закону України«Про мобілізаціюта мобілізаційнупідготовку» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що не підлягали призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.

Статтею 26 Закону України«Про військовийобов`язокі військовуслужбу» передбачено звільнення військовослужбовців з військової служби через сімейні обставини, серед іншого, у разі самостійного виховання військовослужбовцем дитини (дітей) віком до 18 років.

У подальшомуЗаконом Українивід11квітня 2024року №3633-IX«Провнесення зміндо деякихзаконодавчих актівУкраїни щодоокремих питаньпроходження військовоїслужби,мобілізації тавійськового обліку» доЗакону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»внесено зміни та пункт 4 частини першоїстатті 23 цього Законувикладено у такій редакції: не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а такожколи особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням судуабо запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставічастини першоїстатті 135СК України.

Диспозиція пункту 4частини першоїстатті 23Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»та абзацу сьомого пункту 2, абзацу шостого пункту 3 частини дванадцятоїстатті 26 Закону України«Про військовий обов`язок і військову службу»зі змінами містить імперативний припис стосовно того, що підстава длявідстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та/або звільнення з військової служби особи, яка самостійно виховує та утримує дитину, має бути встановлена виключно за рішенням суду.

Крім того,постановою КабінетуМіністрів Українивід 16травня 2024року №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період з подальшими змінами.

У додатку 5 до вказаного Порядку наведено вичерпний перелік документів, які підтверджують наявність підстав для відстрочки, зокрема за пунктом 4частини першоїстатті 23Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», серед яких рішення суду про встановлення факту самостійного виховання дитини. Тобто законодавець визначив, що військовозобов`язаному для підтвердження факту перебування на його утриманні дитини, та самостійного її виховання необхідно надати рішення суду не про позбавлення другого з батьків батьківських прав, не про визначення місця проживання з одним з батьків, а саме рішення суду яким буде встановлено факт самостійного виховання дитини, який відповідно до положень ЦПК України, підлягає встановленню під час розгляду справ в порядку окремого провадження.

Отож, удосконалюючи законодавство в умовах режиму воєнного стану, законодавець передбачив установлення факту самостійного виховання та утримання дитини як підставу для отримання відстрочки від мобілізації та/або звільнення з військової служби та чітко визначив порядок його встановлення виключно в судовому порядку, що унеможливлює встановлення такого юридичного факту в позасудовому порядку будь-яким іншим органом влади.

Необхідність встановлення факту самостійного виховання дитини передбачено Постановою КМУ №560 і саме в зв`язку з тим, що заявник не має іншої можливості отримати документ який посвідчує такий факт, він звернувся до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту і подав відповідні докази.

При дослідженні доказів у справі судом встановлено, що неповнолітні доньки ОСОБА_1 , - ОСОБА_13 і ОСОБА_2 з 2019 року проживають разом з заявником, який самостійно виховує, забезпечує стабільні і гармонійні умови життя дітей, піклується про стан здоров`я та їх загальний розвиток. Мати дітей, з якою ОСОБА_1 розлучений, не позбавлена батьківських прав, однак не бере участі у вихованні та утриманні дітей. Перебування доньок на утриманні батька відповідає їх інтересам, мета встановлення юридичного факту має для заявника юридичне значення та не пов`язана з подальшим вирішення спору про право.

Крім цього судом встановлено, що у вказаній справі конкретна життєва ситуація, за якої неповнолітні діти залишилися на утриманні заявника, не є результатом домовленості батьків та виникла у 2019 році, тобто до моменту повномасштабного вторгнення росії в Україну, що на думку суду виключає сумніви у пред`явленні заявником заяви з метою штучного створення умов, які б могли бути підставою для отримання відстрочки під час мобілізації.

На підставі вищевикладеного, аналізуючи забрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд вважає доведеним факт самостійного виховання та утримання заявником неповнолітніх доньок ОСОБА_13 і ОСОБА_2 та доходить висновку про задоволення заяви і встановлення відповідного факту.

Керуючись ст.ст.76-89,263-265,268,273,315-319 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи по справі Міністерство оборони України, служба у справах дітей Березнегуватської селищної ради, ОСОБА_2 про встановлення факту самостійного виховання, перебування на повному утриманні та спільного проживання з батьком неповнолітніх дітей - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , уродженець смт.Березнегувате Миколаївської області самостійно виховує та утримує дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 і ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1 - адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Заінтересовані особи по справі: Міністерство оборони України - адреса місцезнаходження: індекс 03168, Повітрофлотський проспект, 6 м.Київ, ЄДРПОУ 00034022.

Служба у справах дітей Березнегуватської селищної ради: адреса місцезнаходження: індекс 56203, Соборно - Миколаївська площа, 10 с-ще Березнегувате Миколаївська область, ЄДРПОУ 44408404.

ОСОБА_2 - адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя С. Ф. Орлова

Повний текст рішення суду складено 11 грудня 2024 року.