Вирок

від 12.12.2024 по справі 489/9604/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 489/9604/24

Провадження № 1-кп/489/1011/24

Ленінський районний суд міста Миколаєва

Вирок

іменем України

12 грудня 2024 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження №22024150000000281 від 01.11.2024 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва Миколаївської області, громадянина України, працюючого на посаді оператора-заправника станції ПАТ «УКРНАФТА», з вищою освітою, неодруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , маючого інвалідність третьої групи, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,

встановив:

Відповідно до обвинувального акту - 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. Законом про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2119-ІХ продовжено строк дії воєнного часу в Україні з 05 год. 30 хв. 26.03.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022, затвердженим Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, оголошено проведення загальної мобілізації.

Строк проведення загальної мобілізації продовжувався Указами Президента України від 17 травня 2022 року № 342/2022, від 12 серпня 2022 року № 574/2022, від 7 листопада 2022 року № 758/2022, від 6 лютого 2023 року № 59/2023, від 01 травня 2023 року № 255/2023, від 26 липня 2023 року № 452/2023, від 06 листопада 2023 року № 735/2023, від 05 лютого 2024 року № 50/2024, від 06.05.2024 року №272/2024. Указом Президента України від 23 липня 2024 року № 470/2024 строк проведення загальної мобілізації продовжено з 12 серпня 2024 року на 90 діб.

На виконання вимог Законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про оборону України», «Про військовий обов`язок і військову службу», вищевказаних Указів Президента України про проведення загальної мобілізації, Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 921, Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, інших нормативних документів, наказів та директив Генерального штабу, мобілізаційних розпоряджень працівниками Миколаївського обласного, міських та районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки стали систематично проводитись заходи із встановлення мобілізаційного ресурсу держави та подальшого доукомплектування ЗСУ та інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, виклику громадян для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, призову під час мобілізації, в т.ч. серед внутрішньо переміщених осіб, які не виконують правила військового обліку, і після початку повномасштабного вторгнення зс рф змінили місце проживання та, прибувши на територію Миколаївської області, не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, не стали на військовий облік та ухиляються від нього, та інші заходи з мобілізації людських ресурсів з метою доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань, з метою забезпечення оборони України в особливий період, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями, а також забезпечення виконання військового обов`язку громадянами України.

Громадянин України ОСОБА_3 , знаючи, що діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки по здійсненню мобілізаційних заходів викликала широкий резонанс в суспільстві, у тому числі і серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації або не виявляють бажання бути призваними на військову службу, а у соціальних мережах виник посилений попит на поширення інформації про діяльність ТЦК та СП, умисно, перешкоджав законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань під час здійснення ними призову на військову службу в особливий період.

При цьому, перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань полягає у вчиненні діяння (дій або бездіяльності), яке виражається у втручанні в цю діяльність, створенні перешкод, перепон, спрямованих на недопущення, припинення чи заборону проведення окремих дій чи маневрів ЗСУ та іншими військовими формуваннями, прийняття тактичних чи стратегічних рішень керівництвом чи особовим складом зазначених підрозділів задля ускладнення або унеможливлення здійснення законної діяльності ЗСУ та іншими військовими формуваннями або істотному зниженні її ефективності.

Умислом ОСОБА_3 , який також усвідомлював об`єктивно існуючу небезпеку свого діяння, прямо охоплювались дії, спрямовані на заподіяння шкоди діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки як військових формувань ЗСУ, за таких обставин.

У невстановлений час ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем реєстрації та проживання по АДРЕСА_1 , був наділений невстановленою особою, зареєстрованою під ім`ям « ОСОБА_6 » ОСОБА_7 , правами адміністратора загальнодоступного каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ІНФОРМАЦІЯ_3 ), в кросплатформному месенеджері «Telegram», який нараховував 384 користувачів (підписників), спрямованому для збору, консолідації і трансляції повідомлень з відомостями про місця і час проведення відповідних заходів указаними військовими формуваннями громадянам України, які мають намір ухилитися від виконання своїх обов`язків із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України під час мобілізації в особливий період. В описі каналу зазначена мета його створення, а також функціональне призначення, а саме: « Николаев Без ТЦК , тут вы можете получить информацию о блок постах тцк, где выписывают повестки».

Таким чином, зі змісту функціонального призначення адміністрованого ОСОБА_3 інформаційного каналу встановлено, що він чітко усвідомлював, що здійснюючи його адміністрування, у якому розміщується інформація про вручення повісток військовослужбовцями центрів комплектування та соціальної підтримки з метою уникнення громадянами України призову на військову службу, він перешкоджає законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період.

У подальшому, для забезпечення постійного та безперебійного функціонування каналу, наповнення його цільовою аудиторією, відбору інформації щодо проведення військовослужбовцями ТЦК та СП мобілізаційних заходів, ОСОБА_3 в месенджері для швидкого обміну повідомленнями «Telegram», з використанням власного аканту « ОСОБА_8 » ОСОБА_9 , який зареєстрований за номером оператора мобільного зв`язку « НОМЕР_1 », у невстановлений час, будучи адміністратором загальнодоступного каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » слідкував за повідомленнями користувачів у каналі, видаляв ті повідомлення, що не стосуються тематики групи (щодо видачі/не видачі повісток), та блокував користувачів, які систематично порушували ці правила.

ОСОБА_3 шляхом адміністрування організував забезпечення постійного функціонування групи, проведення систематичного аналізу інформації, яка розміщується користувачами у групі, наповнення контентом - інформаційними повідомленнями відповідної тематики. Крім того, останній, як адміністратор групи, маючи можливість впливати на наповнення контенту групи, зокрема і заборонити оприлюднювати інформацію, що перешкоджає законній діяльності ЗСУ в особі співробітників ТЦК та СП, а також видаляти з чату осіб, які систематично повідомляють таку інформацію, не лише свідомо допускав таке оприлюднення, але і сам особисто писав текстові повідомлення у чаті з інформацією щодо часу, дати та місця виконання працівниками ТЦК та СП своїх службових обов`язків.

Діяльність ОСОБА_3 щодо адміністрування вказаного каналу, проведення систематичного аналізу інформації, яка розміщується користувачами у каналі, наповнення контентом - інформаційними повідомленнями відповідної тематики, забезпечувала його постійне функціонування, що надало змогу залучити до його діяльності якомога більшу кількість учасників, до відома яких доводилась інформація щодо місць роздачі повісток військовослужбовцями ТЦК та СП з метою ухилення особами призовного віку від отримання таких повісток, чим створювались перешкоди для виконання їх службових обов`язків.

Так, у період щонайменше з 03.08.2024 до 18.10.2024 ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем реєстрації та проживання по АДРЕСА_1 , з метою реалізації свого злочинного наміру, направленого на перешкоджання законній діяльності ЗС України та ІНФОРМАЦІЯ_5 , усвідомлюючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді зриву мобілізації, використовуючи власний акаунт під ім`ям « ОСОБА_8 » ОСОБА_9 , який зареєстрований за номером оператора мобільного зв`язку « НОМЕР_1 », у загальнодоступному телеграм-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а саме в підгрупі (чаті) з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 », будучи наділеним правами адміністратора, з метою приховування своєї злочинної діяльності, від імені такого каналу розмістив та поширив щонайменше 6 текстових та графічних (фото) повідомлень з інформацією про час та місце перебування військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , які виконували покладені на них функції щодо проведення мобілізаційних заходів, що давало можливість особам призовного віку уникати зустрічей з ними в означених місцях, і, як наслідок, створювало передумови для ухиляння від виконання ними військового обов`язку, а саме:

- 15.10.2024 о 12:30 год. розмістив текстове повідомлення про місце проведення мобілізаційних заходів військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_8 такого змісту: «По пгу в сторону терновки поехал рено 1999»;

- 15.10.2024 о 17:13 год. розмістив фотозображення військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_11 з дописом такого змісту: «Это группа из человек 6 ТЦК и полиции человека 3 на Рено Дастер, вашей полиции. Место: пересечение переулок Тамасчишина и улицы Октябрьской Революции выписывают»;

- 15.10.2024 о 17:14 год. розмістив фотозображення військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_11 з дописом такого змісту: «Перекресток улицы Сокольской, улицы Заречной, улицы Сокольской»;

- 16.10.2024 о 09:36 год. розмістив текстове повідомлення про місце проведення мобілізаційних заходів військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_8 такого змісту: «Николаев, где зеленые? ЧСЗ, выезд и въезд на мост, перегородили дорогу машинами, полиция и ТРЦК в большом количестве, шмонают каждого. Пусть водители планируют маршрут, по возможности едьте другой дорогой»;

- 16.10.2024 о 14:50 год. розмістив фотозображення, на якому зображені військовослужбовці ІНФОРМАЦІЯ_8 разом із працівниками поліції з дописом наступного змісту: «ЧСЗ. Под мостом»;

- 17.10.2024 о 08:25 год. розмістив фотозображення з місця проведення мобілізаційних заходів військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_8 з дописом такогоого змісту: «Зоря гроза? Очень много выписывают всех тормозят».

У такий спосіб ОСОБА_3 розробив механізм перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших воєнізованих формувань і, незважаючи на те, що вказана інформація поширювалась іншими учасниками групи, які не перебували у злочинній змові з ОСОБА_3 , вся діяльність групи охоплювалась його злочинним умислом. Тобто, ОСОБА_3 чітко знав та усвідомлював, що в адміністрованому ним загальнодоступному телеграм-каналі систематично розміщується інформація, яка чинить перешкоди зазначеній законній діяльності ЗСУ.

Крім того, ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем реєстрації та проживання по АДРЕСА_1 , реалізуючи свій злочинний намір, направлений на перешкоджання законній діяльності ЗСУ та ІНФОРМАЦІЯ_5 , усвідомлюючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді зриву мобілізації, у загальнодоступному чаті телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_13 », який має назву « ІНФОРМАЦІЯ_13 », використовуючи власний акаунт під ім`ям « ОСОБА_8 » ОСОБА_9 , зареєстрований за номером оператора мобільного зв`язку « НОМЕР_1 », ІНФОРМАЦІЯ_14 о 12:45 год. розмістив повідомлення про місце проведення мобілізаційних заходів військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_8 з дописом такого змісту:

«

Николаев, где #ТЦК Соляные Парк Победы облава около 50 людоедов

Николаев, где #ТЦК

доехал до Терновки, отзвонился вся Терновка перекрыта, не меньше 50 ти человек, всех шмонают, кошмарят».

Організувавши, таким чином, розміщення у загальнодоступному телеграм-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та загальнодоступному чаті телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_13 », який має назву « ІНФОРМАЦІЯ_13 », повідомлень про місця фактичного проведення мобілізаційних заходів військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_16 , ОСОБА_3 тим самим втрутився та створив перешкоди їх законній діяльності, визначеній статтями 1, 14, 33, 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки це надало можливість громадянам України, які бажають ухилитися від виконання військового обов`язку, уникнути військового обліку та призову і створило перепони для встановлення мобілізаційного ресурсу держави, укомплектування ЗСУ та інших військових формувань відповідно до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що, у свою чергу, підриває обороноздатність держави через незадовільну укомплектованість особовим складом підрозділів Збройних Сил України та інших складових Сил оборони.

Таким чином, судом в межах судового розгляду, визначених ст. 337 КПК України, встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 114-1 КК України.

29.11.2024 між прокурором та обвинуваченим за участю його захисника укладена угода про визнання винуватості відповідно до ст. 472 КПК України.

Згідно з даною угодою сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 114-1 КК України та щодо істотних для даного кримінального провадження обставин, при цьому, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести обвинувачений, у виді п`яти років позбавлення волі та відповідно до ст. 75 КК України зі звільненням його від відбування покарання з випробуванням та з покладанням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Вказані вид та міра покарання визначені сторонами угоди з урахуванням особи обвинуваченого, який беззастережно визнав свою вину, щиро розкаявся, наявності обставини, що пом`якшують покарання, а також ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Прокурор, обвинувачений та його захисник в судовому засіданні підтримали угоду про визнання винуватості та вважають, що є всі підстави для її затвердження судом та визначення погодженого сторонами угоди покарання. При цьому, обвинувачений повністю та беззастережно визнав свою винуватість в інкримінованому кримінальному правопорушенні, зазначив про своє щире каяття, засудив свої дії та запевнив суд у неприпустимості вчинення нових кримінальних правопорушень у майбутньому.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Відповідно до ч. 5 ст. 469 КПК України, укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином. При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, та беззаперечно погоджується на це. Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди від 29.11.2024 між прокурором та обвинуваченим за участю його захисника про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами виду та міри покарання зі звільненням від відбування покарання з випробуванням.

Визначаючи тривалість строку випробовування, суд враховує тяжкість кримінального правопорушення та обставини його скоєння (під час воєнного стану, що загрожувало основам національної безпеки України), а також особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не працює, не має утриманців та інших міцних соціальних зв`язків, суспільно корисною діяльністю не займається, повністю визнав свою вину, зазначив про своє щире розкаяння у вчиненому, не має негативної характеристики, є особою з інвалідністю третьої групи, тому зазначені обставини вказують на доцільність встановлення дворічного іспитового строку для його виправлення.

Цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Витрати на залучення експертів відсутні.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 20.11.2024 у справі № 490/8979/24, підлягають скасуванню.

Оскільки суд дійшов висновку про можливість затвердження укладеної між сторонами угоди та звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, тому відсутні підстави для застосування відносно нього запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Керуючись статтями 373, 374, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду від 29.11.2024 між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 про визнання винуватості.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі статей 75, 76 КК України засудженого ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання з випробовуванням, якщо він протягом дворічного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Іспитовий строк ОСОБА_3 обчислювати з дня ухвалення вироку, тобто з 12.12.2024.

Речові докази:

- мобільний термінал марки «SamsungA52», IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , із сім-картками НОМЕР_5 та НОМЕР_1 ; мобільний термінал марки «Iphone 14 ProMax», IMEI1: НОМЕР_6 , IMEI2: НОМЕР_7 , із сім-карткою НОМЕР_8 - повернути ОСОБА_3 .

Після набрання вироком законної сили заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 20.11.2024 у справі № 490/8979/24 - скасувати.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не застосовувати.

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Миколаєва з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1