Рішення

від 04.12.2024 по справі 601/2384/24

КРЕМЕНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №601/2384/24

Провадження № 2/601/711/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2024 року м. Кременець

Кременецький районний суд Тернопільської області у складі

головуючого Мочальської В.М.,

за участю секретаря Домінської І.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Булави О.М.,

представника Служби у справах дітей Зубкевич М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Почаївської міської ради про позбавлення батьківських прав,-

УСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін.

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Булава О.П., звернувся з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення її батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтував тим, що в нього із відповідачкою є спільна дочка ОСОБА_4 , яка проживає разом з ним. З часу народження дочки відповідачка не бере жодної участі у вихованні дитини, не проживає разом з нею, і не цікавиться її життям. Не піклується про фізичний та духовний розвиток дочки, її навчання, підготовку до самостійного життя. З часу народження спілкування з дочкою повністю припинила, не приймає участі в матеріальному утриманні дитини. Усі питання щодо виховання дитини він вирішує самостійно без участі чи підтримки відповідачки. Висновком Почаївської міської ради від 28.07.2022 визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним.

За таких підстав просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 ..

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

05.08.2024 ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, надано сторонам строк для подання заяв по суті справи.

02.09.2024 від позивача надійшло клопотання про виклик та допит свідків: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ..

02.10.2024 ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_8 позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та просили позов задовольнити повністю. Не заперечували проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Крім того, позивач пояснив що дочка ОСОБА_4 проживає з ним із народження. З відповідачкою вони проживали разом без реєстрації шлюбу. Коли в 2019 році народилася їхня дочка то відповідачка не займалася її вихованням, постійно вживала алкоголь. В 2019 році вони розійшлися, вона залишила дочку проживати з ним, і більше з того часу жодним чином не цікавилася і не брала будь-якої участі в житті дитини. Повідомив що відповідачка позбавлена батьківських прав відносно своїх чотирьох дітей від попереднього шлюбу.

Представник третьої особи ОСОБА_9 у судовому засіданні позов підтримала та пояснила, що відповідачка спілкування з дочкою повністю припинила та не вживає жодних заходів з метою зустрічі з дочкою, не цікавиться її станом здоров`я, успіхами, та розвитком. Усі питання щодо виховання дитини позивач вирішує самостійно без участі чи підтримки відповідачки. В телефонному режимі вона повідомила, що на даний час не може займатися вихованням дочки, оскільки їздить за кордон на заробітки, запевнила що коли дочка виросте вона її знайде.

У судове засідання відповідачка ОСОБА_2 , яка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, повторно не з`явилася. Правом подання відзиву відповідачка не скористалася. Заяви чи клопотання на день розгляду справи від відповідачки до суду не надходили.

Ураховуючи наявність усіх умов, визначених ст. 280 ЦПК України, суд прийшов до переконання про можливість здійснення заочного розгляду даної справи та ухвалення за наслідками її розгляду заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, представника третьої особи, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Згідно з ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

У сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_3 . Указане підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачка ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо утримання та виховання дитини, не допомагає матеріально, не цікавиться життям, здоров`ям та навчанням дитини, а також не піклується про її фізичний та духовний розвиток.

Так, відповідно до рішення виконавчого комітету Почаївської міської ради від 29.07.2022 № 157 затверджено висновок щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З висновку щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.07.2022 вбачається, що місце проживання дитини визначено разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно витягу № 09-181376 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб та витягів з реєстру територіальної громади вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 316575457 від 01.12.2022 вбачається, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

З висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Почаївської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Почаївської міської ради № 276 від 27.06.2024, вбачається, що орган опіки та піклування з метою захисту інтересів дитини вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Так, органом опіки та піклування встановлено, що відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов проживання, складеного начальником Служби у справах дітей Почаївської міської ради Пасіулою Т.В. та спеціалістом І категорії М. Зубкевич № 58 від 18.06.2024 було виявлено, що ОСОБА_1 виховує сам свою малолітню доньку ОСОБА_3 . Її матір ОСОБА_2 за вище вказаною адресою не зареєстрована та не проживає. У одноповерховому будинку, який складається із 4 кімнат, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в якому проживають батько із донькою - чисто, прибрано, килимове покриття присутнє, дотримуються усіх санітарних норм. У малолітньої дитини є окрема кімната з ліжком, столом, розвиваючими іграшками відповідного віку та усім сезонним одягом, взуттям. Зі слів заявника і сусідів, протягом останніх трьох років ОСОБА_2 до дитини не навідувалася та не приймає участі в вихованні.

Згідно довідки, виданої комунальним некомерційним підприємством «Кременецької центральної первинної медико-санітарної допомоги» Кременецької міської ради амбулаторія загальної практики сімейної медицини м. Почаєва №238/01-15 від 07.06.2024 року, малолітня ОСОБА_3 на диспансерному обліку не знаходиться, відхилень у здоров`ї немає. Діагноз-здорова. Профілактичні щеплення згідно віку. За медичною лікувальною та профілактичною допомогою з дитиною звертався лише батько. Більше трьох років дитина проживає разом з батьком. Мати дитини зловживає алкоголем та раніше позбавлена материнських прав на дітей з попереднього шлюбу. Згідно характеристики, виданої Будківським старостинським округом Почаївської міської ради №198 від 19.06.2024, ОСОБА_1 зареєстрований і проживає на території Будківського старостинського округу, поводить себе в громадських місцях спокійно, працьовитий, товариський, ввічливий, з односельцями підтримує хороші стосунки. Скарг на його поведінку не надходило, зауважень до ОСОБА_1 немає.

Згідно характеристики, виданої Будківським старостинським округом Почаївської міської ради №199 від 19.06.2024, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрована і проживає на території Будківського старостинського округу. На даний час перебуває за кордоном. 20.10.2017 позбавлена батьківських прав у зв`язку із невиконанням батьківських обов`язків відносно трьох дітей, один з яких неповнолітній. Також є ще малолітня дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка протягом останніх трьох років проживає з батьком ОСОБА_1 , мати вихованням дитини не цікавиться. При цьому на засіданні комісії з питань захисту прав дитини ОСОБА_2 не з`явилася та не повідомила про причини своєї відсутності, хоча належним чином була повідомлена. У телефонному режимі начальник Служби у справах дітей Почаївської міської ради Пасіула Т.В. поспілкувалась із матір`ю ОСОБА_10 . Остання повідомила, що вона заперечує проти позбавлення її батьківських прав, але пояснити причину, чому донька протягом останніх трьох років не проживає із нею не змогла. Також суд враховує, що відповідачка, будучи своєчасно та належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, у судові засідання не з`являлася, заперечень щодо доводів позивача не висловлювала, а також не надала докази на спростування обставин, викладених у позові. Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 повідомила суду, що вона є сусідкою позивача. Вихованням малолітньої ОСОБА_4 займається тільки позивач, відповідачка завжди п`яна, до дитини не приходить вже три роки. Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні дав показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_5 .. Крім того доповнив, що відповідачка не виховує і своїх дітей від першого шлюбу, залишила їх на свою матір.

Оцінка суду.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Такий обов`язок батьків передбачений і ч. 2 ст. 150 СК України.

Статтею 9 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Частиною 1 ст. 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09, рішення від 17.07.2015) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Отже, суд констатує безумовне право матері на виховання дитини, однак вважає, що у даному випадку неможливо надати перевагу саме цьому праву, оскільки воно суперечить інтересам дитини, які мають першочергове значення при вирішенні справи.

Суд вважає, що позивач належними, допустимими та достатніми доказами довів, що відповідачка не проявляє батьківської турботи та любові по відношенню до своєї дитини ОСОБА_3 , не піклується про її фізичний і духовний розвиток, не забезпечує дитину необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, а також не спілкується з дитиною взагалі і, зокрема, в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу.

З урахуванням викладених обставин суд доходить висновку, що ОСОБА_2 свідомо та умисно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При цьому, суд зазначає, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Указана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.09.2021 у справі № 459/3411/17.

Відтак суд доходить висновку, що рішення про позбавлення батьківських прав відповідачки відповідає якнайкращим інтересам дитини, не позбавляючи при цьому відповідачки можливості за її бажанням піклуватися про дитину. Більше того, за правилами ст. 169 СК України позбавлена батьківських прав мати вправі звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав за умови зміни своєї поведінки, якщо це буде відповідати інтересам дитини.

Крім цього, згідно з ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

При визначенні розміру аліментів суд виходить з такого.

Частиною 1 ст. 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви (ч. 1 ст. 191 СК України).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Так, мінімально необхідний рівень матеріального забезпечення дитини відповідного віку встановлений на законодавчому рівні.

Частина 2 ст. 182 СК України визначає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років з 01.01.2024 становить 2563 грн.

При цьому відповідачка не скористалася процесуальним правом подати відзив та бути присутньою у судовому засіданні і надавати пояснення, а також не надала заперечень щодо позовних вимог та докази на підтвердження цих заперечень.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає справедливими та фінансово можливими для відповідачки і достатніми для забезпечення належного рівня дитини сторін аліменти у розмірі 1/4 частини від всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 % мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).

Так, при зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією №70239114 від 30.07.2024. Відтак з урахуванням вказаних норм закону сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Також, приймаючи до уваги, що згідно з вимогами Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, то з відповідачки на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст. 4, 76-82, 89, 133 ч. 1, 141 ч. 1, 6, 8, 259, 263-265, 280, 282-284, 288, 289, 354, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно її малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 % мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 01 серпня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Кременецьким районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель с. Будки Кременецького району Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Представник позивача: адвокат Булава Олександр Петрович, місцезнаходження вул. Б. Харчука, 2а, м. Кременець.

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Третя особа: Служба у справах дітей Почаївської міської ради місцезнаходження, вул. Шевченка, 33, м. Почаїв Кременецького району Тернопільської області.

Повний текст рішення складено 12.12.2024.

Головуючий