Рішення

від 06.12.2024 по справі 601/2313/24

КРЕМЕНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №601/2313/24

Провадження № 2/601/696/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2024 року м. Кременець

Кременецький районний суд Тернопільської області у складі

головуючого Мочальської В.М.,

за участю секретаря Домінської І.В.,

представника позивача Зубкевич М.С.,

відповідачки ОСОБА_1 ,

представника відповідачки адвоката Медвідь І.М.,

представника третьої особи Сороки С.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременці цивільну справу за позовом органу опікиі піклуванняПочаївської міськоїради вінтересах малолітньоїдитини ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Центр надання соціальних послуг Почаївської міської ради, про відібрання дитини від матері без позбавлення батьківських прав,-

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви.

Орган опіки і піклування Почаївської міської ради у липні 2024 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , яким просить відібрати малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 без позбавлення батьківських прав.

Вимоги обґрунтовані тим, що відповідачка є матір`ю малолітнього ОСОБА_2 , однак спільне перебування дитини з відповідачкою є небезпечним для його життя та здоров`я.

Так, під час екстренного реагування-виїзду лікар загальної практики-сімейної медицини ОСОБА_3 08.07.2024 запідозрила у ОСОБА_1 психіатричний розлад. ОСОБА_1 цього не визнає. Малолітній ОСОБА_2 під час спілкування з лікарем відповідав на запитання продубльованими «висловами матері», проте наприкінці спілкування почав перечити матері, бити її, закривати їй рота та розповів, як матір вночі його постійно будить і декілька разів казала, що по ньому лізе змія, яку вона відганяє. У дитини під час огляду лікарем зафіксоване невротичне захворювання. Зі слів родичів та цивільного чоловіка відповідачки з`ясовано, що раніше ОСОБА_1 спостерігалася у психіатра. Доступу до даної інформації немає у зв`язку із чинним законодавством МОЗ. Відповідачка має параноїдальні твердження, бачить у всіх навколишніх загрозу для дитини, вказує, що всі труять дитину різними способами. Часто госпіталізує дитину у стаціонар та вводить лікарів в оману.

ОСОБА_1 чотири рази притягалася до адміністративної відповідальності заст. 183 КУпАПза завідомо неправдивий виклик спеціальних служб.

За результатами проведення оцінки рівня безпеки дітей складено акт уповноваженою комісією 04.07.2024. Спеціалісти дійшли висновку про тимчасове вилучення дитини від матері, оскільки спільне перебування є небезпечним для життя і здоров`я дитини. Відповідачці рекомендовано звернутися до психолога, пройти медичне обстеження.

Виконавчим комітетом Почаївської міської ради прийнято рішення №302 від 16.07.2024 «Про негайне відібрання дитини».

Малолітнього ОСОБА_2 тимчасово влаштовано до бабусі ОСОБА_4 .

Так як залишення дитини у відповідачки є небезпечним для її життя, здоров`я, то в порядку статті170 Сімейного кодексу Україниє підстави для відібрання дитини без позбавлення їх батьківських прав.

Не погоджуючись з позовом, представником відповідачки адвокатом Медвідь І.М. подано клопотання про поновлення строку на подання відзиву та відзив на позов у якому просить відмовити позивачу у позові, посилаючись на його недоведеність.

Рух справи.

02.08.2024 ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, надано сторонам строк для подання заяв по суті справи.

23.08.2024 від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

13.09.2024 від представника відповідачки адвоката Медвідь І.М. надійшов відзив на позов.

24.09.2024 від представника відповідачки адвоката Медвідь І.М. надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

25.09.2024 ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області відмовлено в клопотанні представника позивача про витребування доказів.

25.09.2024 ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області продовжено строк розгляду справи на 30 днів.

22.10.2024 надійшла заява представника позивача про виклик свідків.

29.10.2024 ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області у справі підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Аргументи учасників справи.

У судовому засіданні представник позивача Зубкевич М.С., посилаючись на доводи, наведені в позовній заяві, просила ухвалити судове рішення про задоволення позову. Як на підставу позову посилається на ст.170 СК України.

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Медвідь І.М. в судовому засіданні позов не визнали з підстав, наведених у відзиві на позов.

Представник третьої особи Сорока С.Д. в судовому засіданні позов позивача підтримала з підстав, зазначених ним у судовому засіданні.

Обставини справи.

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 є матір`ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

Згідно листа КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» ТОР від 03.07.2024 до лікарні звернулася ОСОБА_5 через погіршення стану здоров`я її сина ОСОБА_6 . Стверджувала, що сина могло бути отруєно щурячою отрутою, монетами, селітрою. Стан розцінювався як важкий, проте 29.06.2024 матір раптово відмовилася від лікування, перешкоджала роботі медичного персоналу. Через відмову продовжувати терапію, що могло принести пряму загрозу життю дитини, було повідомлено у правоохоронні органи і після спілкування ОСОБА_5 із працівниками поліції було надано нею згоду на продовження лікування. Через декілька годин матір хлопчика знову заборонила медперсоналу проводити будь-які дії і лікуючий лікар вчергове викликав поліцію і лише тоді ОСОБА_5 надала дозвіл. Після стабілізації стану здоров`я дитини матір написала відмову від лікування свого сина і залишила КНП «ТОДКЛ».

З акту проведення оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.07.2024, проведеного комісією у складі: начальника Служби у справах дітей Почаївської міської ради Тетяни Пасіули, фахівця соціальної роботи Центру надання соціальних послуг Почаївської міської ради Світлани Сороки, лікаря загальної практики-сімейної медицини ОСОБА_7 , старшого дільничного інспектора м. Почаєва Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області Юрія Решетила, вбачається, що рівень безпеки дитини є «небезпечно».

З висновку оцінки потреб сім`ї, здійсненого фахівцем соціальної роботи Центру надання соціальних послуг Почаївської міської ради Світланою Сорокою 05.07.2024 з участю начальника Служби у справах дітей Почаївської міської ради Тетяни Пасіули та старшого дільничного інспектора м. Почаєва Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області Юрія Решетила, вбачається, що сім`я ОСОБА_1 потребує підтримки спеціалістів. Рекомендовано ОСОБА_1 пройти огляд у лікаря та психолога.

Відповідно до акту обстеження умов проживання малолітньої дитини ОСОБА_6 від 04.07.2024 начальником Служби у справах дітей Почаївської міської ради Тетяною Пасіулою, спеціалістом служби у справах дітей Почаївської міської ради Мартою Зубкевич, фахівцем соціальної роботи Центру надання соціальних послуг Почаївської міської ради Світланою Сорокою, лікарем загальної практики-сімейної медицини ОСОБА_8 , старшим дільничним інспектором м. Почаєва Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області Юрієм Решетилом, на підставі клопотання з КНП «Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні» від 03.07.2024 з метою перевірки умов проживання проведено обстеження за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно встановлено, що будинок одноповерховий, у ньому наявні чотири кімнати, кухня, веранда, є газове опалення, водопостачання. В будинку прибрано, приготовлена їжа, наявні продукти харчування. Наявне для дитини відокремлене місце для сну, забезпечений одягом та взуттям відповідно до віку та сезону, наявні розвиваючі іграшки, телевізор. Дитина у своєму чотирирічному віці слухавки розмову з батьком сказав до мами «Ти брешеш, я люблю свого тата». При спілкуванні з ОСОБА_9 , яка на запитання не могла надати чітких відповідей, монотонно промовляла одну і ту ж нав`язливу ідею що її дитині загрожує небезпека, хтось постійно годує її дитину таблетками та щурячою отрутою, в руку та шию вводять уколи. У матері з дитиною відносини хороші. По зовнішньому вигляду хлопчик у чистому одязі. У дитини затримка мовлення, заікається, сказав присутнім що більше любить тата, а ніж маму, тому що вона з ним часто свариться, але має намір проживати з мамою і татом. Рекомендації: провести дитині медичне обстеження, влаштувати в дитячий садок.

З пояснення ОСОБА_1 від 04.07.2024 спеціалісту 1-ї категорії служби у справах дітей ОСОБА_10 вбачається, що ОСОБА_1 повідомляє про те, що її співмешканець ОСОБА_11 годує дитину таблетками і щурячою отрутою, після чого дитина сильно мучиться і підвищується температура. Також в неї є відео де вона витрясала з дитини копійку, яку тато запхнув синові в рот, а також зафіксувала де вона витрясала з кармана тата таблетки, а аналізи в лікарні показували отруйні речовини в крові. Після спілкування з татом дитина виявляє болісні симптоми в животі. Неодноразово сусід погрожував і простягав з кулаками руки, бив її в обличчя, при дитині кидав каміння їй в голову і перелякав. Коли дитина грається на подвір`ї він ховається за плотом і за кущами, звіди кидається на дитину, закриваючи рот рукою пхає в рот щурячу отруту. Її мама зводить різні плітки, матеріально не допомагає, намагається виселити її з хати.

З листа КНП «КЦПМСД» КМР № 224 від 08.07.2024 вбачається, що під час екстренного реагування-виїзду лікар загальної практики-сімейної медицини ОСОБА_3 запідозрила у ОСОБА_1 психіатричний розлад. ОСОБА_1 цього не визнає. Малолітній ОСОБА_2 під час спілкування з лікарем відповідав на запитання продубльованими «висловами матері», проте наприкінці спілкування почав перечити матері, бити її, закривати їй рота та розповів, як матір вночі його постійно будить і декілька разів казала, що по ньому лізе змія, яку вона відганяє. У дитини під час огляду лікарем зафіксоване невротичне захворювання. Зі слів родичів та цивільного чоловіка відповідачки з`ясовано, що раніше ОСОБА_1 спостерігалася у психіатра. Доступу до даної інформації немає у зв`язку із чинним законодавством МОЗ. Відповідачка має параноїдальні твердження, бачить у всіх навколишніх загрозу для дитини, вказує, що всі труять дитину різними способами. Часто госпіталізує дитину у стаціонар та вводить лікарів в оману. Лікар ОСОБА_3 вважає, що таке спільне перебування дитини з матір`ю є небезпечним для його життя та здоров`я.

Рішенням виконавчого комітету Почаївської міської ради від 16.07.2024 року № 302 вирішено малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відібрати від матері ОСОБА_1 у зв`язку з виникненням безпосередньої загрози для життя і здоров`я малолітньої дитини. Тимчасово влаштувати малолітнього ОСОБА_2 до бабусі ОСОБА_4 . Службі у справах дітей Почаївської міської ради звернутись до суду з позовною заявою про відібрання малолітньої дитини без позбавлення батьківських прав від матері.

Згідно наказу служби у справах дітей Почаївської міської ради № 48-1 від 16.07.2024 тимчасово влаштовано дитину, яка залишилася без батьківського піклування малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на догляд та виховання до бабусі ОСОБА_4 .

Згідно повідомлення заступника начальника Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області №13334 від 23.07.2024 ОСОБА_1 чотири рази притягалася до адміністративної відповідальності заст. 183 КУпАПза завідомо неправдивий виклик спеціальних служб.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що він є цивільним чоловіком відповідачки та батьком малолітнього ОСОБА_6 . ОСОБА_1 спостерігалася у психіатра, бачить у всіх навколишніх загрозу для дитини, вказує, що всі труять дитину різними способами. Часто госпіталізує дитину у лікарню та вводить лікарів в оману.

Аналогічні пояснення в судовому засіданні надала свідок ОСОБА_4 . Крім того, зазначила, що в силу свого віку не може займатися вихованням онука.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (частина третястатті 51 Конституції України).

Частиною першоюстатті 8 Закону України «Про охорону дитинства»передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третястатті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина першастатті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

У частині сьомійстатті 7 СК Українипередбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установленихКонституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Будь-який спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

Положення вказаної Конвенції, узгоджуються з нормами законів України.

Згідно з частинами першою-четвертоюстатті 150 СК Українибатьки зобов`язанні виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини першоїстатті 155 СК Україниздійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 170 СК Українисуд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першоїстатті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. У виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров`я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків.

Відібрання дитини - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини, в зв`язку з чим у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати, однак з урахуванням права кожного з батьків та добросовісної поведінки батьків задля дотримання прав дитини та кожного з них.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

У параграфі 54 рішення ЄСПЛ «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема,стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободне надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Верховний Суд у постанові від 03 травня 2022 року у справі № 308/12188/18 вказав, що «основні підстави для відібрання дитини зазначені у частині першійстатті 164 СК України. Інші випадки, коли дитина може бути відібрана від батьків, про які йдеться у вищенаведеній частині першійстатті 170 СК України, охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків, а й з їх особистих негативних звичок. Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток».

Відповідно до пункту 8 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866(далі - Порядок, у редакції чинній на час винесення розпорядження про відібрання дитини), якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров`ю дитини, орган опіки та піклування, якому стало відомо про це, приймає рішення про негайне відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють.

Враховуючи підстави та обставини справи у сукупності, суд дійшов висновку, що відібрання дитини від ОСОБА_1 без позбавлення її батьківських прав, скероване на користь фізичного, духовного, емоційного розвитку дитини, убезпечить від негативних складових проживання з матір`ю, сприятиме позитивній долі дитини та не створить невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє відповідачку від спілкування з сином, а також права на звернення до суду з позовом про повернення дитини, якщо відпадуть причини, які стали підставою для відібрання дитини.

У справі достатньо доказів, які свідчить про необхідність застосування положеньст. 170 СКдо відповідачки,суд невбачає жодноїпідстави длявідмови узадоволенні позову,убезпечуючи життята здоров`ямалолітнього сина відповідачкита передачідитини органу опіки і піклування Почаївської міської ради.

При цьому суд враховує всі обставини справи, підстави звернення, вимоги національного та міжнародного законодавства, за якими у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, убезпечення дитини від ушкодження здоров`ю чи розвитку, необхідності піклування про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною освіти.

Норми права,що регулюють виниклий спір, підстави звернення та надані докази, виказана позиція сторін, у сукупності свідчить про обґрунтованість позовної заяви, яка підлягає задоволенню.

Крім цього, згідно з ч. 4ст. 170 СК Українипри задоволенні про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

При визначенні розміру аліментів суд виходить з такого.

Частиною 1ст. 183 СК Українивизначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви (ч. 1ст. 191 СК України).

Відповідно до вимог ч. 1ст. 182 СК Українипри визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Так, мінімально необхідний рівень матеріального забезпечення дитини відповідного віку встановлений на законодавчому рівні.

Частина 2ст. 182 СК Українивизначає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно зіст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік»прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років з 01.01.2024 становить 2563 грн.

Дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає справедливими та фінансово можливими для відповідачки і достатніми для забезпечення належного рівня дитини сторін аліменти у розмірі 1/4 частини від всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 % мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частина 1ст. 141 ЦПК Українивизначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6ст. 141 ЦПК України).

Керуючись ст.4,76-82,89,133ч. 1,141ч. 1,6,8,259,263-265,280,282-284,288,289,354,430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Відібрати дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 без позбавлення батьківських прав.

Дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 передати на опікування органу опіки і піклування Почаївської міської ради.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 % мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 29 липня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Учасники справи:

Позивач: орган опіки і піклування Почаївської міської ради, місцезнаходження: вул. Шевченка, 16, м. Почаїв Кременецького району Тернопільської області.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_1 .

Представник відповідачки: адвокат Медвідь Ірина Миколаївна, місцезнаходження: вул. Шевченка, 75-б, м. Кременець Тернопільської області.

Третя особа:Центр наданнясоціальних послугПочаївської міськоїради, місцезнаходження: вул. Возз`єднання, 16, м. Почаїв Кременецького району Тернопільської області.

Повний текст рішення складено 12.12.2024.

Головуючий