Постанова

від 10.12.2024 по справі 336/1219/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 10.12.2024 Справа № 336/1219/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 336/1219/20

Провадження №22-ц/807/2190/24

Головуючий в 1-й інстанції Щаслива О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року місто Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.,суддів:Кочеткової І.В., Полякова О.З.,секретарБєлова А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Кузнецової Анни Сергіївни на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 вересня 2024 року, ухвалене у м. Запоріжжі (повний текст рішення складено 25 вересня 2024 року) у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лідер Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті внесків з управління багатоквартирним будинком,-

В С Т А Н О В И В:

В березні 2020 року об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лідер Плюс» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті внесків з управління багатоквартирним будинком. В позові зазначило, що ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень в будинку АДРЕСА_1 № 134 загальною площею 161,2 кв. м., № 135 загальною площею 31,2 кв. м., № 136 загальною площею 17,1 кв. м., № 138 загальною площею 674,7 кв. м., що загалом становить 897,9 кв. м., а також є учасником права спільної власності на багатоквартирний будинок, в якому створено об`єднання «Лідер Плюс». Згідно статуту об`єднання воно є балансоутримувачем будинку та здійснює його утримання і обслуговування. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань зі сплати внесків з утримання житлового будинку та прибудинкової території утворилась заборгованість, вимога про погашення якої залишена відповідачем без задоволення. У зв`язку з викладеним зважуючи на збільшення вимог позову позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість з внесків на утримання будинку за період з січня 2018 року по серпень 2022 року включно в сумі 140 436 грн. 66 коп., інфляційні втрати в сумі 18 385 грн. 46 коп., три відсотки річних в сумі 7992 грн. 31 коп., а усього 166 814 грн. 43 коп., а також судовий збір в сумі 2102 грн. і витрати на професійну правничу допомогу в сумі 16681 грн. та 4000 грн. (а. с. 236-240 т. 1).

РішеннямШевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 вересня 2024 року, позов об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лідер Плюс» до ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лідер Плюс», код ЄДРПОУ 40502903, номер рахунку у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за стандартом IBAN НОМЕР_2 , адреса: 69098 м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 155-а, заборгованість по оплаті внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком ОСББ «Лідер Плюс» за період з січня 2018 року по серпень 2022 року включно в сумі 140436 грн. 66 коп., інфляційні втрати в сумі 18385 грн. 46 коп., три відсотки річних в сумі 7992 грн. 31 коп., всього на загальну суму 166814 грн. 43 коп. (сто шістдесят тисяч вісімсот чотирнадцять гривень 43 коп.), а також понесені судові витрати у виді судового збору у розмірі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13340 грн. 50 коп. (тринадцять тисяч триста сорок гривень 50 коп.).

Решту вимог про стягнення витрат з отримання професійної правничої допомоги залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 в особі представника адвоката Кузнецової Анни Сергіївни подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні вимог позову у повному обсязі.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції безпідставно поклав в основу рішення розрахунок заборгованості наданий позивачем не дивлячись на те, що останній проведений на підставі тарифів затверджених рішенням загальних зборів, яке скасовано в судовому порядку. Частина доказів надана позивачем з пропуском процесуального строку без вирішення питання про поновлення такого строку. Рішення викладені в протоколі №11 від 14.05.2023 року прийняті з порушення законодавства і суд першої інстанції мав можливість надати відповідну оцінку такому рішенню при вирішенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню з наступних підстав.

За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно із статутом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лідер Плюс» об`єднання створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, об`єднаних комунікаціями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

У відповідності до пункту 1 розділу 2 статуту ОСББ «Лідер Плюс» метою об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для платежів, передбачених законодавством та цим статутом.

З відомостей з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно судом встановлено, що ОСОБА_1 з 7 серпня 2003 року є власником нежитлового приміщення АДРЕСА_3 , загальною площею 161,2 кв.м., з 3 травня 2006 року є власником нежитлового приміщення АДРЕСА_4 , загальною площею 31,2 кв.м., з 13 лютого 2006 року - нежитлового приміщення АДРЕСА_5 , загальною площею 17,1 кв.м., з 22 липня 2005 року - нежитлового приміщення АДРЕСА_6 , загальною площею 674,7 кв.м., що становить загальну площу по всім нежитловим приміщенням 884,2 кв.м., (а. с. 29).

Пунктом 3 розділу ІІІ Статуту ОСББ «Лідер Плюс» визначено, що затвердження щомісячних внесків належить до виключної компетенції загальних зборів.

Згідно п. 5.6, 5.8 розділу VI Статуту ОСББ «Лідер Плюс» керівництво поточною діяльністю Об`єднання здійснює його правління. Правління має право приймати рішення з усіх питань діяльності Об`єднання, за винятком тих, які належать до виключної компетенції загальних зборів. Правління зі свого складу обирає голову правління та його заступника. Голова правління забезпечує виконання рішень загальних зборів членів Об`єднання.

Рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку «Лідер Плюс», втіленим в протоколі № 4 від 15.01.2017 року, встановлено розмір щомісячних внесків членів об`єднання в сумі 2 грн. 80 коп. за один квадратний метр, для власників як житлових, так і нежитлових приміщень (а. с. 103-105).

Рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку «Лідер Плюс», втіленим в протоколі № 5 від 09.04.2017 року, встановлено розмір щомісячних внесків членів об`єднання, який становить 3 грн. 70 коп. за один квадратний метр, для власників як житлових, так і нежитлових приміщень (а. с. 107-108).

На загальних зборах співвласників об`єднання 16 грудня 2017 року прийнято рішення, оформлене протоколом зборів № 6, про затвердження розміру внесків на управління будинком з 1 січня 2018 року в сумі 5 грн. за один квадратний метр для власників житлових приміщень і 2 грн. 50 коп. - для власників нежитлових приміщень.

Загальними зборами співвласників 15 грудня 2019 року, за наслідками яких складено протокол № 10, затверджено розмір відповідних внесків в сумі 6 грн. для житлових приміщень та 4 грн. 70 коп. для нежитлових.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.12.2022 року рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 «Лідер Плюс» від 16.12.2017 року та від 15.12.2019 року визнані незаконними та скасовані в частині зміни та затвердження розмірів внесків співвласників на управління будинком (а. с. 20-23 т. 2).

Підставою для скасування означених рішень стало порушення процедури їх скликання, на що вказує відсутність доказів надання співвласникам будинку, в тому числі ОСОБА_1 , за чиїм позовом розглядалась означена справа, сповіщень про дату, час та місце проведення зборів.

Як випливає з протоколу № 11 загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лідер Плюс», на зборах прийнято рішення про затвердження розміру щомісячних внесків на управління будинком за період з 1 січня 2018 року по 1 квітня 2020 року в сумі 5 грн. за один квадратний метр для жилих приміщень та 2 грн. 50 коп. за один квадратний метр для нежитлових приміщень і за період з 1 квітня 2020 року по 23 червня 2023 року - в сумі 6 грн. 50 коп. за один квадратний метр для жилих приміщень, 4 грн. 70 коп. для нежилих (а. с. 32-35). За змістом рішення по вказаному питанню, воно (рішення) прийняте у зв`язку із скасуванням господарським судом рішень загальних зборів від 16.12.2017 року та від 15.12.2019 року в частині зміни та затвердження розмірів внесків співвласників на управління будинком.

Отже, затвердженим розміром внесків, що спрямовуються на утримання будинку і споруд та прибудинкової території ОСББ «Лідер Плюс» за один квадратний метр нежитлового приміщення, з 1 січня 2018 року є сума в 2 грн. 50 коп. та сума в 4 грн. 70 коп. - з 1 квітня 2020 року.

Як вбачається з наданої позивачем картки боржника, внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 свого обов`язку щодо сплати обов`язкових внесків на утримання житлового будинку та прибудинкової території станом на 31.08.2022 року включно у нього перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 140436 грн. 66 коп.

Крім того, представник позивача просив про стягнення трьох відсотків річних в сумі 7992 грн. 31 коп., а також інфляційні витрати у розмірі 18385 грн. 46 коп. з січня 2018 року по лютий 2022 року (до введення воєнного стану на території України)

На підтвердження вказаного розміру заборгованості з урахуванням трьох відсотків річних та інфляційних витрат позивачем надано копію протоколу № 6 від 16.12.2017 року та протоколу № 10 від 15.12.2019 року, № 11 від 14.05.2023 року, довідку про обсяг заборгованості, картку боржника, розрахунок штрафних санкцій та індексу інфляції за означений період.

Зважуючи на доведеність і обґрунтованість вимог позову суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення, в частині вимог щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд вважав за можливе задовольнити їх частково.

З вказаними висновками суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду погоджується, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Зважаючи на вищезазначене до правовідносин у справі застосовуються положення Закону України «Про об`єднання співвласників в багатоквартирному будинку».

Статтею 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

У статті 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що співвласник зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

За змістом частин першої другої статті 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту: шляхом скликання загальних зборів: створювати органи управління та визначати умови їх діяльності та оплати; приймати рішення щодо надходження та витрати коштів об`єднання; визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту неподільного і загального майна відповідно до статуту; давати згоду на укладення договорів на виконання робіт та надання послуг для об`єднання відповідно до вимог статті 10 цього Закону; встановлювати розміри платежів, зборів і внесків членів об`єднання, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів; виключати з свого складу членів об`єднання, які не виконують своїх обов`язків; брати на баланс майно об`єднання; для виконання статутних завдань здійснювати необхідну господарську діяльність в порядку, визначеному законом. Доручати правлінню в межах повноважень, визначених статутом: визначати підрядника, укладати договори на управління та експлуатацію, обслуговування і ремонт майна з будь-якою фізичною або юридичною особою відповідно до статуту та законодавства; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків та платежів; ініціювати скликання загальних зборів; захищати права, представляти законні інтереси власників в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності; за рішенням загальних зборів та згодою власників приміщень, які не є членами об`єднання, використовувати приміщення в житловому комплексі для потреб органів управління об`єднання.

Статтею 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що ОСББ має право забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків, вимагати своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених законом та статутом об`єднання платежів, зборів і внесків від власників приміщень, а також відрахувань резервного і ремонтного фондів, звертатись до суду з позовом про звернення стягнення на майно власників приміщень, які відмовляються відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим законом та статутом об`єднання платежі, збори і внески, а також відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку визначено Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі - Закон № 417-VIII), який регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Частиною першою статті 7 Закону № 417-VIII визначені обов`язки співвласників багатоквартирного будинку, зокрема: забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; виконувати рішення зборів співвласників; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника (частина друга статті 7 Закону № 417-VIII).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Отже, особа, яка є власником (співвласником) квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, у тому числі у якому створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, зобов`язана здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна відповідно до розміру своєї частки та затверджених тарифів а також сплачувати вартість інших комунальних послуг.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правило статті 526 ЦК України є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

За приписами статей 530, 610, 611, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із статутом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лідер Плюс» об`єднання створено власниками квартир та нежитлових багатоквартирних будинків, об`єднаних комунікаціями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно доЗакону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

У відповідності до пункту 1 розділу 2 статуту ОСББ «Лідер Плюс» метою об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для платежів, передбачених законодавством та цим статутом.

З відомостей з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно судом встановлено, що ОСОБА_1 з 7 серпня 2003 року є власником нежитлового приміщення АДРЕСА_3 , загальною площею 161,2 кв.м., з 3 травня 2006 року є власником нежитлового приміщення АДРЕСА_4 , загальною площею 31,2 кв.м., з 13 лютого 2006 року - нежитлового приміщення АДРЕСА_5 , загальною площею 17,1 кв.м., з 22 липня 2005 року - нежитлового приміщення АДРЕСА_6 , загальною площею 674,7 кв.м., що становить загальну площу по всім нежитловим приміщенням 884,2 кв.м., (а. с. 29).

Як вбачається з наданої позивачем картки боржника, внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 свого обов`язку щодо сплати обов`язкових внесків на утримання житлового будинку та прибудинкової території станом на 31.08.2022 року включно у нього перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 140436 грн. 66 коп.

Встановивши, що належні відповідачу нежитлові приміщення розташовані у будинку, в якому створено ОСББ, а отже, згідно з вимогами законодавства України на відповідача покладений обов`язок з оплати за відповідні послуги з управління багатоквартирним будинком, який він належним чином не виконував, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності задоволення вимог позову, а саме стягнення заборгованості, інфляційних втрат та 3 відсотків річних.

Положеннями частини третьої статті 12 та частин першої статті 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 2 ст. 78ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Частиною 6 ст. 81ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказів незаконного нарахування заборгованості або наявності заборгованості в іншому розмірі, суду надано не було.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Суд першої інстанції надав у своєму рішенні оцінку всім доводам апеляційної скарги, і колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника адвоката Кузнецової Анни Сергіївни залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 вересня 2024 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 12 грудня 2024 року.

Судді: С. В. Кухар

І.В. Кочеткова

О.З. Поляков