Ухвала

від 11.12.2024 по справі 2-2141/06

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-2141/06

Провадження № 4-с/161/82/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2024 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого суддіГриня О.М.,

за участю секретаря судового засіданняЖежерун Д.А.,

скаржника ОСОБА_1 ,

представника скаржника адвоката Воробей П.О.,

представника заінтересованої особи ОСОБА_2 адвоката Булат Ю.В.,

представника Луцького відділу державної виконавчої служби в Луцькому районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України головного державного виконавця Самчука О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку скаргу боржника ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Луцького відділу державної виконавчої служби в Луцькому районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України під час примусового виконання виконавчого листа виданого 30 червня 2006 року на виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі № 2-2141/06р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3частини від його заробітної плати, щомісячно починаючи з 10 березня 2006 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та скасування постанов.

В С Т А Н О В И В:

24 жовтня 2024 року боржника звернувся до суду з цією скаргою.

Скарга мотивована тим, що в ході примусового виконання виконавчого листа виданого 30 червня 2006 року на виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі № 2-2141/06р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини від його заробітної плати, щомісячно починаючи з 10 березня 2006 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, державним виконавцем були винесена постанова від 05 серпня 2024 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу у зв`язку з наявною заборгованістю зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, у розмірі 50% від суми заборгованості зі сплати аліменти, що складає 141042,88 грн.

Також була винесена постанова від 05 серпня 2024 року про звернення стягнення на заробітку плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Боржник не погоджується із накладеним штрафом на нього, бо про виконавче провадження він не знав, про заборгованість за аліментами також.

У зв`язку з вищенаведеним просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність державних виконавців Луцького відділу державної виконавчої служби в Луцькому районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 35041407 (43000 м.Луцьк, вул.Винниченка,27а) у виконавчому провадженні N? 62219468 під час виконання виконавчого листа виданого 30.06.2006р. на виконання рішення Луцького міськрайонного суду в справі N?2-2141/06р. про стягнення з гр. ОСОБА_1 на користь гр. ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини від його заробітної плати , щомісячно починаючи з 10.03.2006 року і до досягнення дитиною повноліття але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

2) скасувати постанову від 05.08.2024р. винесену у виконавчому провадженні №62219468 про накладення на ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) у зв?язку із наявною заборгованістю зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, штрафу на користь стягувача у розмірі 50 % суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 141 042.88 гривень.

3) скасувати в частині визначення суми заборгованості за виконавчим провадженням в тому числі виконавчого збору, штрафу та витрат пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 05.08.2024р.

В судовому засіданні боржник та його представник скаргу підтримала та просили суд її задовольнити. Представник боржника уточнив, що він оскаржує бездіяльність виконавця стосовно невжиття вчасних заходів для звернення стягнення на його доходи.

Державний виконавець у судовому засіданні скаргу підтримав та просив суд відмовити у її задоволенні.

Представник стягувача у судовому засіданні скаргу заперечила. Вказала, що боржнику стало відомо про наявне виконавче провадження стосовно нього та заборгованість за ними 07 листопада 2023 року, коли стосовно нього працівниками поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.126 КУпАП за фактом керування транспортним засобом, будучи тимчасово обмеженим у такому праві державним виконавцем, у зв`язку із заборгованістю за аліментами.

Починаючи з листопада 2023 року по серпень 2024 року боржник не вживав жодних заходів для добровільного виконання рішення суду, у зв`язку з чим накладений штраф вважає обґрунтованим.

Заслухавши присутніх учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити, з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 червня 2006 року у цивільній справі №2-2141/06 р. стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3частини від його заробітної плати, щомісячно починаючи з 10 березня 2006 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На виконання цього рішення суду був виданий виконавчий лист від 30 червня 2006 року.

Згідно відміток на виконавчому листі, деякий час він перебував на примусовому виконанні, але 26 жовтня 2011 року виконавче провадження було закінчено на підставі п.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду).

Боржник стверджує, що стягувач у той час забрала виконавчий лист з примусового виконання, оскільки вони досягли взаєморозуміння, деякий час жили разом, у зв`язку з цим необхідності у примусовому виконанні рішення суду не було. Ці обставини не заперечувалися стороною стягувача, у зв`язку з чим суд вважає їх встановленими.

01 червня 2020 року стягувач повторно пред`явила виконавчий документ до примусового виконання і постановою державного виконавця від 03 червня 2020 року ВП №62219468 було відкрито виконавче провадження за ним.

03 червня 2020 року боржник внесений до Єдиного реєстру боржників із сумою заборгованості за аліментами в розмірі 162803,29 грн.

03 червня 2020 року винесені постанови про арешт майна боржника, про визначення мінімальних витрат виконавчого провадження, у сумі 151,92 грн.

В подальшому, 14 грудня 2020 року стосовно боржника були винесені постанови про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, у праві виїзду за межі України.

04 лютого 2021 року державним виконавцем винесені постанови про арешт коштів боржника та про розшук майна боржника.

24 червня 2021 року виконавче провадження було передано з одного відділу ДВС до іншого, у зв`язку з проживанням боржника у Луцькому районі Волинської області.

Постановою начальника Луцького відділу державного виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 05 серпня 2024 року, у зв`язку з наявною станом на 10 грудня 2022 року заборгованістю за аліментами у розмірі 282085,75 грн., на підставі ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» накладено на боржника ОСОБА_1 штраф у розмірі 50% суми заборгованості, що становить 141042,88 грн.

Постановою начальника Луцького відділу державного виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 05 серпня 2024 року звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , які він отримує у ТОВ «ДС ОІЛ» за заборгованістю 451489,11 грн.

Надаючи свою правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

В першу чергу суд зазначає, що з огляду на правову позицію, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року №2610/27695/2012, ця скарга, яка в основному стосується постанови державного виконавця про накладення штрафу у зв`язку з наявною заборгованістю зі сплати аліментів підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки така постанова не є постановою про накладення штрафу в розумінні частини другої статті 63 Закону № 1404-VIII, яка підлягає оскарженню до суду в порядку, визначеному частиною другою статті 74 цього Закону, тобто в порядку адміністративного судочинства.

Стосовно правомірності постанови про накладення штрафу від 05 серпня 2024 року, суд зазначає таке.

З матеріалів справи слідує, що постановою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 листопада 2023 року №161/19973/23 провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Згідно тексту постанови слідує, що ОСОБА_1 інкримінувалося працівниками поліції, що 07 листопада 2023 року о 23:10 у Волинській області на АД Н-17124 км с. Гірка Полонка водій ОСОБА_1 керував тз Volkswagen Golf днз НОМЕР_2 будучи особою стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування т.з. постановою державного виконавця Поліщук А.В. другого відділу ДВС у м. Луцьк від 14 грудня 2020 року № ВП 62219468 на підставі ст.71 п.9 ч.2 ЗУ «Про виконавче провадження» чим допустив порушення вимог ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух», відповідальність за що передбачена ч. 3 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 був безпосередньо присутній під час розгляду цих адміністративних матеріалів та пояснив, що не знав про відкрите виконавче провадження, у зв`язку з чим суддя і закрив провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

З наведеного слідує, що починаючи з 07 листопада 2023 року боржник ОСОБА_1 був достовірно обізнаний про наявність стосовно нього виконавчого провадження ВП №62219468 в якому наявна заборгованість за аліментами, у зв`язку з чим до нього були застосовані тимчасове обмеження правом керування транспортними засобами.

Не зважаючи на вищевикладене, починаючи з 07 листопада 2023 року та по 05 серпня 2024 року (день винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу) не вчинив жодних дій спрямованих на добровільну сплату заборгованості, або, принаймні, по внесенню поточних платежів за аліментами.

Перший платіж по аліментам боржник вніс лише у серпні 2024 року, тобто, через 9 місяців як йому достовірно стало відомо про наявну заборгованість.

Доводи боржника про те, що він вживав заходи для досягнення домовленості зі стягувачем нічим не підтверджені і не звільняли його від виконання рішення суду про стягнення з нього аліментів, про яке, як і про виконавче провадження, він достовірно знав.

Отже, оскільки боржник протягом тривалого проміжку часу, а саме починаючи принаймні з листопада 2023 року, знав про наявну у нього заборгованість за аліментами та про відкрите виконавче провадження, але не вжив жодних заходів для погашення цієї заборгованості, суд дійшов висновку, що накладений на нього штраф, згідно ч.14 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» є обґрунтованим та правомірним, а у задоволенні скарги в цій частині слід відмовити.

Що стосується правомірності постанови від 05 серпня 2024 року про звернення стягнення на заробітну плату, то боржник фактично оскаржує цю постанови в частині включення у суми заборгованості 451489,11 грн. виконавчого збору, штрафу та витрат пов`язаних з організацією та проведення виконавчий дій.

В першу чергу суд зазначає, що будь-якого виконавчого збору з боржника не стягується, постанов з цього приводу державним виконавцем не виносилося, а тому будь-які його суми не включалися у суму заборгованості.

Що стосується витрат пов`язаних з організацією та проведенням виконавчий дій, то суд зазначає, що постанова державного виконавця від 03 червня 2020 року про визначення мінімальних витрат виконавчого провадження, у сумі 151,92 грн. є чинною, ніким не скасованою. Боржник не пояснює свою скаргу в цій частині будь-яким чином, зокрема чому на ці витрати неможливо звернути стягнення із заробітної плати.

Що стосується штрафу, то свою оцінку обґрунтованості постанови від 05 серпня 2024 року про накладення цього штрафу суд вже надав.

Отже в цій частині скарга також є необґрунтованою і в її задоволенні слід відмовити.

Що стосується вимог про визнання протиправною бездіяльності, то суд зазначає, що скарга в цій частині не є конкретизованою. Представник боржника в судовому засіданні усно вказав, що вважає протиправною бездіяльність стосовно невчасного звернення стягнення на доходи боржника.

З приводу цього суд зазначає, що можлива бездіяльність стосовно невчасного звернення стягнення на доходи боржника може порушувати лише права та законні інтереси стягувача, а не боржника, яка зацікавлена у виконанні рішення суду.

Натомість боржник зобов`язаний, в силу ухваленого стосовно нього рішення суду, добровільно сплачувати аліменти, а не лише шляхом примусу до нього з боку державного виконавця.

Крім того, саме боржник, в силу положень п.п.3, 4 ч.5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», зобов`язаний за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України;

повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини.

Достовірно знаючи з листопада 2023 року про відкрите виконавче провадження, боржник жодного разу не прибув до державного виконавця, не цікавився його виконанням, не подав декларації, передбаченої п.3 ч.5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», в якій мав повідомити про своє майно і доходи.

Отже саме боржник не тільки не сплачував аліменти добровільно на виконання рішення суду, але не повідомляв державного виконавця про наявне у нього майно та доходи, у зв`язку з чим і відбувалося тривале звернення стягнення на його заробітну плату. Будь-якої протиправної бездіяльності державний виконавець не допустив, а тому в цій частині скарги теж необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.255, 451 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Луцького відділу державної виконавчої служби в Луцькому районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України під час примусового виконання виконавчого листа виданого 30 червня 2006 року на виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі № 2-2141/06р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3частини від його заробітної плати, щомісячно починаючи з 10 березня 2006 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, скасування постанови від 05 серпня 2024 року винесеної у виконавчому провадженні № 62219468 про накладення на ОСОБА_1 у зв`язку із наявною заборгованістю зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, штрафу на користь стягувача у розмірі 50 % суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 141042,88 грн. та постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію стипендію та інші доходи боржника від 05 серпня 2024 року - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала у повному обсязі складена 12 грудня 2024 року.

Матеріали виконавчого провадження повернути протягом 2-х робочих дні після виготовлення повного тексту ухвали.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Олександр ГРИНЬ