Рішення

від 12.12.2024 по справі 169/1009/24

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 169/1009/24

Провадження № 2/169/353/24

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2024 року селище Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі

головуючого Тітівалова Р.К.,

з участю

секретаря судового засідання Веремчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Турійської селищної ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

16 жовтня 2024 року Турійська селищна рада звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав.

Позов мотивований тим, що відповідач є батьком трьох малолітніх дітей. Після смерті дружини ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не приймає жодної участі в житті дітей, проблемами та потребами дітей не цікавиться, систематично зловживає спиртними напоями. Діти проживають разом із бабусею ОСОБА_2 , яка звернулася до Турійської селищної ради щодо надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача. Вказуючи, що заходи соціального супроводу сім`ї не дали позитивних результатів, позивач просив ухвалити рішення, яким позбавити відповідача батьківських прав щодо малолітніх дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У судове засідання представник позивача не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена, 12 грудня 2024 року подала до суду письмову заяву, в якій вказала, що не заперечує проти заочного розгляду справи, просить позов задовольнити та розглядати справу за її відсутності (а. с. 42).

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча належним чином про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 41), про причини неявки суд не повідомляв, відзив на позов не подавав.

Враховуючи, що в судове засідання учасники судового розгляду не з`явилися, то відповідно до вимог частини другоїстатті 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Ухвалою суду від 12 грудня 2024 року постановлено проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку до такого висновку.

Звертаючись до суду із позовом, позивач, як на підставу своїх вимог, посилався на положення пункту 2 частини першоїстатті 164 СК України, відповідно до якого мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (стаття 12 Закон України «Про охорону дитинства»).

Згідно зістаттею 15 вказаного Законубатьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні.

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (стаття 165 СК України).

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише з підстав, передбаченихстаттею 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини за умови винної поведінки батьків, свідомого й умисного нехтування ними своїми обов`язками.

За змістом наведених норм матеріального права предметом доказування у справах про позбавлення батьківських прав є наявність однієї із підстав або декількох підстав, передбачених частиною першоюстатті 164 СК України, - у розглядуваному випадку наявності факту ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків, яке може проявлятися у вищенаведених діях і бездіяльності по відношенню до дітей.

Судом встановлено, що відповідач є батьком трьох малолітніх дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвами про народження дітей (а. с. 4, 5, 6).

Матір дітей ОСОБА_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 18).

Відповідно до листа Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Турійської селищної ради від 09 жовтня 2024 року відповідач ОСОБА_1 систематично зловживає алкогольними напоями. В стані алкогольного сп`яніння поводиться неконтрольовано, агресивно, вчиняє конфлікти та домашнє насильство, не займається доглядом та вихованням дітей, не контролює їхнє навчання та не цікавиться ним, соціальні виплати на дітей використовує не за цільовим призначенням (а. с. 20).

Згідно з Актами обстеження умов проживання (а. с. 21, 22, 23) відповідач ОСОБА_1 не працює, живе за рахунок соціальних виплат на дітей, не займається вихованням та утриманням дітей, зловживає алкогольними напоями. Працівниками соціальних служб проведено бесіди з відповідачем щодо належного виховання дітей та попереджено про можливість позбавлення його батьківських прав.

Зі змісту довідок Опорного закладу «Турійський ліцей» Турійської селищної ради видно, що відповідач батьківські збори у навчальних закладах не відвідує, успішністю дітей не цікавиться. Вихованням дітей займається бабуся ОСОБА_2 , яка постійно спілкується з педагогами та цікавиться шкільним життям дітей (а. с. 14, 15).

Рішенням служби у справах дітей Турійської селищної ради № 12 від 31 липня 2024 року діти: ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , постановлені на профілактичний облік як такі, що перебувають у складних життєвих обставинах (а. с. 24).

Аналіз наведених вище обставин в їх сукупності дає підстави для висновку, що відповідач свідомо й умисно ухилився та самоусунувся від виховання дітей та виконання батьківських обов`язків, переклавши їх на ОСОБА_2 , яка й звернулася до служби у справах дітей з проханням надати висновок щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав (а. с. 19).

За змістом статті 19 СК Українипри розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно з висновком органу опіки та піклування від 08 жовтня 2024 року позбавлення відповідача батьківських прав відносно дітей є доцільним (а. с. 7-9).

Суд погоджується із наявним у матеріалах справи висновком органу опіки та піклування і вважає його достатньо обґрунтованим та зробленим на підставі повного, всебічного, детального й об`єктивного аналізу фактичних обставин, що мають значення для справи, з життя дітей і відповідача, акцентуванні уваги на невиконанні відповідачем своїх батьківських обов`язків по відношенню до дітей та умисному ухиленні від виконання таких обов`язків.

Факт неявки у судове засідання відповідача, який достовірно знав про розгляд цієї справи, суд розцінює як небажання останнього відстоювати і захищати свої батьківські права щодо дітей та незацікавленість у відновленні й утриманні родинних стосунків з ними.

Системний аналіз наведених вище обставин справи дає підстави для висновку про доведеність у розглядуваному випадку факту умисного і свідомого ухилення відповідачем від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей та передбачених пунктом 2 частини першоїстатті 164 СК Україниправових підстав для застосування крайнього заходу впливу позбавлення батьківських прав, оскільки відповідач не приймає участі у вихованні, утриманні, фізичному, психічному, соціальному та духовному розвитку дітей, не піклується про їхнє зростання в сімейному оточенні в атмосфері миру, гідності, взаємоповаги та любові, що в сукупності створює негативний вплив на дітей і призводить до шкідливих наслідків для їхньої психіки та духовного розвитку.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Крім того, статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Також, ураховуючи положення частини першої статті 3 Конвенції про права дитини, частин сьомої, восьмоїстатті 7 СК Українипри вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.

За таких обставин справи та відповідно до вищенаведених норм матеріального і міжнародного права, з метою якнайкращого забезпечення інтересів дітей, а також враховуючи характер спірних правовідносин, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення позову та позбавлення відповідача батьківських прав щодо дітей у зв`язку з умисним ухиленням від виконання батьківських обов`язків по їх вихованню та свідомим нехтуванням своїми обов`язками.

Будь-яких належних, допустимих і беззаперечних доказів на спростування вищевказаного в матеріалах справи немає.

Крім цього, у розглядуваному випадку втручання у гарантоване відповідачу статтею 8Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод право на повагу до його сімейного життя здійснено згідно із законом, таке втручання не суперечить законним цілям, переліченим у пункті 2 статті 8 Конвенції.

Враховуючи, що в цій справі відсутній факт примусового відібрання дітей від батька і роз`єднання сім`ї, оскільки відповідач самоусунувся від їх виховання, то суд вважає, що вказане втручання по відношенню до відповідача є виправданим у демократичному суспільстві.

Наведені висновки цілком узгоджуються із правовими позиціями, висловленими Європейським судом з прав людини при розгляді справ «Савіни проти України», «Хант проти України», «МакМайкл проти Сполученого Королівства».

У позовній заяві позивач просив також передати дітей органу опіки та піклування Турійської селищної ради для подальшого їх влаштування.

Влаштування дитини, батьки якої позбавлені батьківських прав, врегульовано статтею 167 СК України.

За змістом частин четвертої вказаної статтіСК Україниякщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.

Згідно з частиною п`ятою статті 167 СК України якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.

З огляду на те, що під час судового розгляду позивачем не надано суду заяви близьких осіб, які можуть і мають бажання прийняти дітей, то їх слід передати на опікування органу опіки та піклування.

Частиною першою статті 141ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивач звернувся до суду з цим позовом з метою захисту прав неповнолітніх дітей, за подання якого відповідно до пункту 12 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється, то з відповідача в дохід держави слід стягнути 1211 гривень 20 копійок судового збору.

На підставі викладеного, статей 7, 19, 164, 165СК України та керуючись статями 141, 247,263,264,265,268,273,280, 282,354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Турійської селищної ради задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав щодо неповнолітніх дітей:

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , актовий запис за № 4 від 05 листопада 2018 року, складений виконавчим комітетом Новодвірської сільської ради Турійського району Волинської області;

ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 , актовий запис за № 01 від 12 січня 2015 року, складений виконавчим комітетом Новодвірської сільської ради Турійського району Волинської області;

ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_9 , актовий запис за № 06 від 03 травня 2012 року, складений виконавчим комітетом Новодвірської сільської ради Турійського району Волинської області.

Передати дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на опікування органу опіки та піклування Турійській селищній раді.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача № UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо учасниками справи не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Турійська селищна рада, адреса місця знаходження: майдан Центральний, 1, селище Турійськ, Ковельський район, Волинська область, ЄДРПОУ 04333052.

Представник позивача: Петровець Лілія Олексіївна, адреса місця знаходження: майдан Центральний, 1, селище Турійськ, Ковельський район, Волинська область.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне рішення складене 12 грудня 2024 року.

Головуючий