Рішення

від 10.12.2024 по справі 272/682/24

АНДРУШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 272/682/24

Провадження № 2/272/388/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року

Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Карповця В.В.,

з участю секретаря судового засідання - Степанчук Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Андрушівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про зняття арешту з майна, суд -

встановив:

Позивачка звернулась до Андрушівського районного суду Житомирської області суду з позовом до Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про зняття арешту з майна.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що маючи намір отримати спадок, який залишився після смерті її матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також здійснити реєстрацію права власності на земельну ділянку площею, 3,071 га, яка розташована на території Івницької сільської ради Андрушівського району Житомирської області, вона звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Під час звернення нотаріус повідомила про те, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявна інформація про арешт спадкового нерухомого майна, тому повідомила про затримку у видачі свідоцтва про право на спадщину до вирішення питання про скасування арешту.

Згідно Інформаціїз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майнота Реєструправ власностіна нерухомемайно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктівнерухомого майнаоб`єктанерухомого майна,на земельнуділянку площею,3,071га.,яка розташованана територіїІвницької сільськоїради Андрушівськогорайону Житомирськоїобласті відділомдержавної виконавчоїслужби Богунськоговідділу державноївиконавчої службиу містіЖитомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) накладено арешт 07.07.2012 за номером запису про обтяження 3936963, постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 33298650, виданий 07.07.2012; 01.08.2011 за номером запису про обтяження 3936919, постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 27922915, виданий 01.08.2011; 10.05.2011 за номером запису про обтяження 3936882, постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 26347514, виданий 10.05.2011, особа, майно якої обтяжується - ОСОБА_2 . Згідно Витягу на примусовому виконанні перебуває виконавчий лист № 2-3713/11 від 15.05.2012, виданий Богунським районним судом у м.Житомирі.

Позивачка вважає, що на належне їй спадкове майно безпідставно накладено арешт, чим порушені їїї майнові права щодо оформлення прав на спадкове майно, оскільки в силу ч. 1 ст. 1220 ЦК України, після смерті матері відкрилася спадщина, що складається зокрема із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,071 га., яка розташована на території Івницької сільської ради Андрушівського району Житомирської області. Згідно ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

08.04.2024 позивачка звернулася до відповідача із заявою про зняття арешту з земельної ділянки у зв`язку зі смертю боржника, але отримала відмову на підставі того, що матеріали виконавчого провадження, яким накладено арешт, знищені у зв`язку із закінченням строків зберігання виконавчого провадження, переданого до архіву органу виконавчої служби.

Накладення арешту на майно обмежує законі права позивачки як власника, щодо вільного користування та розпорядження своїм майном.

Ураховуючи викладенепозивачка проситьзадовольнити позовта зобов`язати відповідача зняти арешт, який накладено 07.07.2012 за номером запису про обтяження 3936963, постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 33298650, виданий 07.07.2012; який накладено 01.08.2011 за номером запису про обтяження 3936919, постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 27922915, виданий 01.08.2011; який накладено 10.05.2011 за номером запису про обтяження 3936882, постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 26347514, виданий 10.05.2011 на земельну ділянку, розташовану на території Івницької сільської ради Андрушівського району Житомирської області надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,071 га., кадастровий номер: 1820384800:05:000:0072.

13 вересня 2024 року на адресу суду від представника Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) надійшов відзив, в якому представник відповідача просила відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтовано тим, що виконавче провадження № 33298650 відкрито 07.07.2012 з виконання виконавчого листа №2-3713/11 від 15.05.2012, виданого Богунським районним судом у м.Житомирі суду про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" заборгованості за кредитним договором №119/1, яка станом на 12.08.2011 становила 4 022,12 грн. Також з ОСОБА_2 стягнуто на користь ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" 51 грн. сплаченого судового збору та 120 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи.

З метою виконання вимог виконавчого документу та у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, якою було накладено арешт на все майно, та зареєстровано відповідне обтяження за №3936963 та № 12706007 в Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Завершення даного типу не дає підстав для звільнення майна з-під арешту

26.03.2014 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу у відповідності до п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» - відсутність у боржника майна (на момент прийняття рішення за редакцією 1999). Надати Богунський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) більш детальну інформацію по вказаному виконавчому документі не має можливості у зв`язку з тим, що матеріали виконавчого провадження знищено за закінченням терміну зберігання відповідно до пунктів 9.9-9.13 «Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби» затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 2274/5 від 25.12.2008. Строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить З роки. Будь-яких рішеннь щодо оскарження до відділу не надходило.

Вдруге на примусове виконання у відділ надійшло виконавче провадження зареєстроване в автоматизованій системі за № ВП 45375779 з виконання виконавчого листа № 2-3713/11 від 15.05.2012.

11.11.2014 вказане виконавче провадження було відкрито державним виконавцем керуючись Закону України «Про виконавче провадження».

З метою виконання вимог виконавчого документу та у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, якою було накладено арешт на все майно, та зареєстровано відповідне обтяження за №7764674 в Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Завершення даного типу не дає підстав для звільнення майна з-під арешту

16.12.2014 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу у відповідності до п.9 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження".

В третє на примусове виконання у відділ надійшло виконавче провадження зареєстроване в автоматизованій системі за № ВП 47043444 з виконання виконавчого листа №2-3713/11 від 15.05.2012. 30.03.2015 вказане виконавче провадження було відкрито державним виконавцем керуючись Закону України «Про виконавче провадження». 12.06.2015 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу до п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

При винесені постанов про повернення виконавчого документу стягувачу, правові підстави для винесення постанов про зняття арешту з майна ОСОБА_2 були відсутні.

Згідно Інструкції з Організації примусового виконання рішень п. 15 розділу 8 при скасуванні судом заходів забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням, надходженні на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувані в, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням, виконавець не пізніше наступного робочого дня виносить постанову про зняття арешту з майна боржника без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження. Копія постанови виконавця про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного робочого дня з дня винесення надсилається сторонам та до відповідного органу (установи) для зняття арешту. Постанова про зняття арешту з майна приєднується до матеріалів виконавчого провадження.

У разі якщо завершене виконавче провадження знищено у зв`язку із закінченням строку його зберігання, виконавець вживає заходів щодо відновлення матеріалів виконавчого провадження за допомогою відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження та інших документів, інформації, одержаних ним, у тому числі від сторін виконавчого провадження.

Ураховуючи викладене представник позивача просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судове засідання позивачка не з`явилась, однак надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи у її відсутність, в якій зазначила, що повністю підтримує позовні вимоги та не заперечує проти заочного рішення. Інших заяв, клопотань до суду не подавала.

Представник відповідача у судове засідання не з`явилась. Надіслала на адресу суду відзив, в якому зазначила, що просить відмовити у задоволенні позову та розгляд справи проводити у її відсутності.

У відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у ній докази в своїй сукупності суд дійшов до наступних висновків:

Судом з досліджених матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , маючи намір отримати спадок, який залишився після смерті її матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також здійснити реєстрацію права власності на земельну ділянку площею, 3,071 га, яка розташована на території Івницької сільської ради Андрушівського району Житомирської області, вона звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Під час звернення нотаріус повідомила про те, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявна інформація про арешт спадкового нерухомого майна, тому повідомила про затримку у видачі свідоцтва про право на спадщину до вирішення питання про скасування арешту.

З інформації, яка міститься в копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, вбачається, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , належала земельна ділянка площею 3,0709 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - 1820384800:05:000:0072. Місце розташування - Житомирська область, Андрушівський район, Івницька сільська рада. Документ, який є підставною для - свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане Андрушівською державною нотаріальною конторою Житомирської області 19.12.2013 (а.с. 10-13).

ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті матері, ОСОБА_2 , що підтверджується повідомленням приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Демецької Світлани Леонідівни, № 1017/01-16 від 06.11.2024.

Згідно докопії Державногореєстру речовихправ нанерухоме майнота Реєструправ власностіна нерухомемайно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктівнерухомого майнаоб`єктанерухомого майна,на земельнуділянку площею,3,071га.,яка розташованана територіїІвницької сільськоїради Андрушівськогорайону Житомирськоїобласті відділомдержавної виконавчоїслужби Богунськоговідділу державноївиконавчої службиу містіЖитомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) накладено арешт 07.07.2012 за номером запису про обтяження 3936963, постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 33298650, виданий 07.07.2012; 01.08.2011 за номером запису про обтяження 3936919, постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 27922915, виданий 01.08.2011; 10.05.2011 за номером запису про обтяження 3936882, постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 26347514, виданий 10.05.2011, особа, майно якої обтяжується - ОСОБА_2 (а.с. 17-20).

Як вбачається з повідомлення Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) № 80901 від 30.04.2024 та відзиву на позовну заяву, державний виконавець у відповідності до ЗУ "Про виконавче провадження", виносив постанови про арешт майна боржника в рамках примусового виконання виконавчого листа № 2-3713/11 від 15.05.2012, виданого Богунським районним судом м. Житомира про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" заборгованості за кредитним договором № 119/1, яка станом на 12.08.2011 становила 4022,12 грн. а також 51 грн. сплаченого судового збору і 120 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня матеріальна і процесуальна заінтересованість у справі. Саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (частина друга статті 51 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача, водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи: суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (див. висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Спори, пов`язані з належністю майна, на яке накладений арешт, відповідно до статей 15 і 16 ЦПК України у редакції, що була чинною 15 грудня 2017 року, суди розглядають у порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо існує спір щодо визнання права власності на майно та однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України у вказаній редакції. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно та про зняття з нього арешту. Особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16 (провадження 14-431цс19).

Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19).

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (частина перша статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2022 року у справі № 711/3591/21 (провадження № 61-945св22) зазначено, що: «У справі, що переглядається, позивач пред`явив позовні вимоги до Центрального ВДВС у м. Черкаси, який не є ні боржником, ні особою, в інтересах якої накладено арешт на спірне нерухоме майно. При цьому ні боржник, ні стягувач, в інтересах якого був накладений арешт на квартиру, як відповідачі не залучені. Клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача позивач не заявляв».

У даній справі предметом спору є вимога ОСОБА_1 , яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, про його звільнення з-під арешту, накладеного державним виконавцем під час здійснення виконавчих дій щодо стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_2 на користь ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", який є стороною у виконавчому провадженні (стягувачем), заборгованості за кредитним договором, при цьому позов пред`явлено лише до Богунського ВДВС.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять відомостей щодо погашення заборгованості ОСОБА_2 за рішенням Богунського районного суду м. Житомира у справі 2-3713/11, під час виконання якого державним виконавцем накладено арешт на майно спадкодавиці. Борг ОСОБА_2 за кредитним договором стягується за рахунок активів спадкової маси і не є таким зобов`язанням, яке припиняється як нерозривно пов`язане із особою боржника.

Ураховуючи те, що Богунський відділ державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) не є боржником, стягувачем або особою, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, суд доходить до висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки Богунський ВДВС у м. Житомирі ЦМУМЮ (м. Київ) є неналежним відповідачем у вказаному спорі.

При цьому суд враховує, що клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача позивачка не заявляла.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах, враховуючи характер спірних правовідносин), суд повинен відмовити у задоволенні позову.

Відмовляючи в задоволенні позову суд не стягує з відповідача на користь позивачки судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 76-82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Богунськоговідділу державноївиконавчої службиу м.Житомирі Центральногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Київ) прозняття арештуз майна відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

При цьому, у відповідності до підпункту 15.5. пункту 15 розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до Житомирського апеляційного суду через Андрушівський районний суд Житомирської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя:В. В. Карповець