Постанова

від 03.12.2024 по справі 450/2295/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №450/2295/24 Головуючий у1інстанції: Мельничук І. І.

Провадження №22-ц/811/1991/24 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,

секретар: Чиж Л.М.,

за участі в судовому засіданні представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу Пустомитівського районногосуду Львівськоїобласті в складі судді Мельничук І.І. від 24 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 провизнання майновихправ наквартиру, -

в с т а н о в и л а :

ухвалою Пустомитівського районногосуду Львівськоїобласті від 24 травня 2024 року, до якої ухвалою Пустомитівського районного суду м. Львова від 19 червня 2024 року внесено виправлення у резолютивній частиніухвали, заяву позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Лука Тарас Миколайович до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про визнання майнових прав на квартиру задоволено.

Вжито заходи забезпечення позову до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили, а саме:

1) Заборонено ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) у будь-який спосіб розпоряджатись, обтяжувати, укладати будь-які правочини щодо майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 .

2) Заборонено ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) у будь-який спосіб розпоряджатись, обтяжувати, укладати будь-які правочини щодо майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 .

3) Заборонено органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_2 .

Вказану ухвалу оскаржив ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 .

В апеляційній скарзі просить:

- скасувати ухвалу Пусмитівського районного суду Львівської області від 24 травня 2024 року у справі №450/2295/24 в частині накладення заборони ОСОБА_4 : «у будь який спосіб розпоряджатись, обтяжувати, укладати будь які правочини щодо майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 ;

- скасувати ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 24 травня 2024 року у справі №450/2295/24 в частині накладення заборони органами, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь які реєстраційні дії щодо квартир АДРЕСА_2 ;

- в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в частині накладення заборони, продублювати в пунктах 2,3 прохальної частини апеляційної скарги відмовити;

- ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 24 травня 2024 року у справі №450/2295/24 в частині накладення заборони ОСОБА_5 «у будь - який спосіб розпоряджатися, обтяжувати, укладати будь які правочини щодо майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 » залишити без змін.

Вважає, що дане судове рішення є незаконним, прийнятими з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права при вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, а тому вказана ухвала підлягає скасуванню в частині, що стосується ОСОБА_4 .

Зазначає, що стороною позивача не долучено жодного доказу, а саме технічного паспорту, проекту чи іншого, які б підтверджували, що квартира АДРЕСА_4 загальною проектною площею 69,88 кв.м. будується саме за зазначеною адресою. Без таких документів неможливо ідентифікувати об`єкт стосовно якого був укладений договір купівлі-продажу майнових прав, як і встановити його існування. Позивачем не надано доказів, які б підтверджували вчинення або підготовку до вчинення ОСОБА_4 конкретних дій, спрямованих на розпорядження, обтяження, укладення будь-яких правочинів з іншими особами щодо майнових прав на квартиру АДРЕСА_5 , чи будь-яких інших дій, що можуть призвести до неможливості виконання рішення суду. Стверджує, що позовна заява не містить вимог до ОСОБА_4 , як і належного обґрунтування з посиланням на докази порушення ОСОБА_4 будь-яких суб`єктивних прав позивача, існування між ними будь-яких юридичних відносин, а тому слід вважати, що спір між позивачем та ОСОБА_4 відсутній. ОСОБА_4 не є учасником правовідносин з яких виник спір. Поза увагою суду залишився той факт, що договір простого товариства від 13.10.2021 року був припинений станом на дату укладення між позивачем та ОСОБА_5 договору купівлі-продажу майнових прав. Відповідно до п.5.1. договору простого товариства від 13.10.2021 року перебіг строку дії цього договору починається з моменту його підписання всіма учасниками і діє до досягнення мети, передбаченої п.1.1 договору, але в будь-якому випадку до 12.10.2022 року. Таким чином, ОСОБА_5 не мав права укладати договір купівлі-продажу майнових прав з позивачем, оскільки на момент його укладення не володів відповідними майновими правами та не був уповноваженою особою простого товариства. У зв`язку з цим, відносно ОСОБА_5 було відкрите кримінальне провадження за ч.3 ст.15, ч.4 ст.190 КК України (шахрайство вчинене у великих розмірах) та ОСОБА_4 визнано у цьому кримінальному провадженні та залучено як потерпілого. Вважає, що суд дійшов передчасного висновку про наявність спору між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 , та про наявність правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення заборон ОСОБА_4 вчиняти певні дії щодо належних йому майнових прав.

В судове засідання окрім представника позивача ОСОБА_1 Луки Т.М., решта учасників справи не з`явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності, зважаючи на те, що такі повідомлялась про час та місце судового розгляду належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача в заперечення скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів позовної заяви, заяви про забезпечення позову, апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст 149, 150, 152, 153, 260,261,263 ЦПК України, та задовольняючи заяву про забезпечення позову, виходив з того, що у провадженніПустомитівського районногосуду Львівськоїобласті нарозгляді перебуваєцивільна справаза позовом ОСОБА_1 ,в інтересахякого дієпредставник адвокатЛука ТарасМиколайович до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 провизнання майновихправ наквартиру.В позовнійзаяві,позивач проситьсудвизнати запозивачем (РНОКПП НОМЕР_3 )майнові правана квартиру АДРЕСА_2 .Судом встановлено,що 12.12.2023року ОСОБА_5 було укладенозі ОСОБА_1 Договір купівлі-продажумайнових правна квартиру.Відповідно доп.1.1.вказаного договорукупівлі-продажумайнових прав,продавець продає,а покупецькупує майновіправа наоб`єктнерухомості упорядку тана умовах,передбачених цимДоговором,та увідповідності донорм Цивільногокодексу України,що визначаютьзагальні положенняпро купівлю-продаж.Згідно зп.1.2.Договору купівлі-продажумайнових прав,сторони домовились,що Об`єктомнерухомості,Майнові правана якийпередаються заданим Договором,є квартира АДРЕСА_2 .Відповідно доп.1.5.вказаного Договорукупівлі-продажумайнових прав,Покупець реалізує(здійснює)отримані Майновіправа шляхомотримання Об`єктанерухомості заактом передання-прийняття,набуття таоформлення прававласності наОб`єктнерухомості зотриманням правовстановлюючихдокументів наОб`єктнерухомості впорядку,передбаченому Законодавством.Згідно зп.2.2.Договору купівлі-продажумайнових прав,загальна вартістьМайнових прав,що передаютьсяПродавцем Покупцевіза данимДоговором складає:1834350,00грн.,що станомна моментукладення цьогоДоговору відповіднодо комерційногокурсу обмінувалют становитьеквівалент 48916доларів США.Відповідно доп.2.3.Договору,загальну вартістьМайнових прав,яка зазначенау п.2.2.цього Договору,Покупець сплативПродавцеві уповному обсязідо моментупідписання цьогоДоговору.Суд виходив з того, що заборона ОСОБА_5 у будь-якийспосіб розпоряджатись,обтяжувати,укладати будь-якіправочини щодомайнових правна квартиру АДРЕСА_2 ;заборона ОСОБА_4 (реєстраційнийномер обліковоїкартки платникаподатків - НОМЕР_2 ,адреса: АДРЕСА_3 )у будь-якийспосіб розпоряджатись,обтяжувати,укладати будь-якіправочини щодомайнових правна квартиру АДРЕСА_2 ;заборона органам,які проводятьреєстрацію речовихправ нанерухоме майно,здійснювати будь-якіреєстраційні діїщодо квартири АДРЕСА_2 ,як західзабезпечення позовута охоронаматеріально-правовихінтересів позивачавід можливихнедобросовісних дійіз бокувідповідачів,зокрема уразі задоволенняпозовних вимог,є цілкомвиправданий.Таким чином з врахування наведеного, приходять до висновку, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову, підлягає до задоволення.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам, що мають значення та вимогам закону та підстав для скасування оскаржуваної ухвали немає.

Згідно з ч.1 ст. 149 ЦПК України,суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України,забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно (активи) або грошові кошти неплатоспроможного банку, банку, щодо якогоприйнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначенихстаттею 77Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників),а також на майно (активи) або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням.

Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються.

Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, його посадовим особам, у тому числі уповноваженим особам Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку, а також зупинення дії рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, індивідуальних актів Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання таких рішень Кабінету Міністрів України, індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також шляхом встановлення для Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, їх посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з таких рішень/актів.

Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів) Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України, його посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій.

Не допускається забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій за позовами власників або кредиторів неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначенихстаттею 77Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), до таких банків або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Майно (активи) або грошові кошти клієнта неплатоспроможного банку або банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначенихстаттею 77Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), на які судом накладено арешт до дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних або дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), можуть бути передані приймаючому або перехідному банку у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. При цьому передані майно (активи) або грошові кошти залишаються обтяженими відповідно до ухвали суду про накладення арешту.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Зазначене обмеження не поширюється на забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів керівника або роботодавця про застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, відмова в наданні відпустки, відсторонення від роботи чи посади, будь-яка інша форма дискримінації позивача тощо) у зв`язку з повідомленням ним або його близькими особами про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушеньЗакону України"Про запобігання корупції".

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Відповідно до змісту п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно змісту п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що:

- між сторонами дійсно виник спір та

- існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову;

- з`ясувати обсяг позовних вимог,

- дані про особу відповідача, а також

- відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Колегія суддів, відповідно до вказаних вище вимог закону та роз`яснень схожих за змістом правовідносин, перевіряючи: чи дійсно між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; обсяг позовних вимог; дані про особу відповідача; відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; а також беручи до уваги інтереси інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, вважає, що підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду немає.

Як вбачається із виділених матеріалів цивільної справи, що надійшли на розгляд до апеляційного суду, 23 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про визнання майнових прав на квартиру, у якому просив:

- визнати за ОСОБА_1 майнові права на квартиру АДРЕСА_2 .

В обґрунтування позову зазначав, що 13.10.2021 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено договір простого товариства (договір про спільну діяльність), який було посвідчено приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Віблим Л.3. та зареєстровано в реєстрі за номером 1128. З метою залучення грошових коштів задля досягнення мети договору про спільну діяльність, в межах реалізації повноважень Уповноваженої особи, 12.12.2023 року ОСОБА_5 було укладено з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру. Відповідно до п. 1.1. вказаного договору купівлі-продажу майнових прав, продавець продає, а покупець купує Майнові права на об?єкт нерухомості у порядку та на умовах, передбачених цим договором, та у відповідності до норм Цивільного кодексу України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж. Згідно з п. 1.2. договору купівлі-продажу майнових прав, сторони домовились, що об`єктом нерухомості, майнові права на який передаються за даним договором, с квартира АДРЕСА_2 . Відповідно до п. 1.5. вказаного договору купівлі-продажу майнових прав, покупець реалізує (здійснює) отримані майнові права шляхом отримання об?єкта нерухомості за актом передання-прийняття, набуття та оформлення права власності на об?єкт нерухомості з отриманням правовстановлюючих документів на об?єкт нерухомості в порядку, передбаченому законодавством. Згідно з п. 2.2. договору купівлі-продажу майнових прав, загальна вартість майнових прав, що передаються продавцем покупцеві за даним договором складає: 1 834 350,00 грн, що станом на момент укладення цього договору відповідно до комерційного курсу обміну валют становить еквівалент 48 916 доларів США. Відповідно до п. 2.3. договору, загальну вартість майнових прав, яка зазначена у п. 2.2. цього договору, покупець сплатив продавцеві у повному обсязі до моменту підписання цього договору. Ще станом на січень 2024 року, багатоквартирний будинок був збудований та готовий до прийняття в експлуатацію. Проте, не зважаючи на це, станом на момент подання цієї позовної заяви, багатоквартирний будинок досі не прийнятий в експлуатацію, а ОСОБА_5 , як уповноважена особа простого товариства, так і не передав йому придбану ним квартиру. Більше того, він мав безперешкодний доступ до квартири АДРЕСА_4 до 27.12.2023 року. До цього моменту ні ОСОБА_5 , ні ОСОБА_4 не чинили йому перешкод у вільному доступі до квартири. Проте, після 27.12.2023 року ОСОБА_4 змінив замки у вхідних дверях до під?їзду в якому знаходиться квартира АДРЕСА_4 , встановив огорожу навколо будинку та не допускає його до вказаної квартири. Як йому стало відомо, позбавлення його доступу до квартири було зумовлене конфліктом між учасниками простого товариства - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Зокрема, у провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області знаходиться цивільна справа №450/123/24 за позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_4 .

24.05.2024 року ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, у якій просив вжити заходи забезпечення позову до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили, а саме:

- заборонити ОСОБА_5 у будь-який спосіб розпоряджатись, обтяжувати, укладати будь-які правочини щодо майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 ;

- заборонити ОСОБА_4 у будь-який спосіб розпоряджатись, обтяжувати, укладати будь-які правочини щодо майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 ;

- заборонити органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_2 .

Заява обґрунтовував тим, що відповідачу ОСОБА_4 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,4167 га, кадастровий номер 4623683300:01:001:0120. На вказаній земельній ділянці побудований, однак ще не введений в експлуатацію багатоквартирний житловий будинок, в якому позивач придбав майнові права на квартиру у відповідності до договору купівлі-продажу майнових прав від 12.12.2023 року. Позивач повністю виконав умови договору, сплатив за умовами такого грошові кошти, однак житловий будинок на даний час не здано в експлуатацію та квартира не передана у приватну власність позивача. З огляду на те, що відповідач ОСОБА_4 є власником земельної ділянки та має чинний дозвіл на виконання будівельних робіт, останній матиме реальну можливість відчужити квартиру, яка знаходиться на об`єкті незавершеного будівництва. Відтак, існують обґрунтовані ризики, що ОСОБА_4 зможе вільно розпоряджатись майновими правами на квартиру, яка належать позивачу, оскільки перевірити майнові права у жодних реєстрах не видається за можливе. Відповідач ОСОБА_5 , як уповноважений представник простого товариства, створеного між відповідачами, також має право вчиняти будь-які правочини та укладати договори від імені такого, зокрема, відносно вищезгаданої спірної квартири. Вважав, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до неможливості виконання судового рішення по даній справі.

Із матеріалів, що надійшли на розгляд до апеляційного суду, зокрема, позовної заяви, заяви про забезпечення позову, апеляційної скарги, вбачається, що між сторонами виник спір, який стосується майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 . Так., зокрема значна частина апеляційної скарги вказує на позицію ОСОБА_4 , стосовно спору по суті та зокрема, про те, що позов в частині вимог до нього є безпідставним.

Також, з виділених матеріалів справи вбачається, що 13.10.2021 року між відповідачами по справі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено договір простого товариства (договір про спільну діяльність), який було посвідчено приватним нотаріусом ЛРНО Віблим Л.З., реєстровий номер 1128 (а.с.8-11).

Відповідно до п.1.1 зазначеного договору простого товариства, сторони зобов`язувалися шляхом об`єднання своїх вкладів і зусиль спільно діяти у формі простого товариства без створення юридичної особи з метою будівництва і прийняття в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями на земельній ділянці площею 0,4167 га за адресою: АДРЕСА_6 , кадастровий номер земельної ділянки 4623683300:01:001:0120 в порядку, передбаченому законодавством та отримання в особисту приватну власність квартир, приміщень та доходу у вигляді грошових коштів, отриманих в результаті виконання спільних дій, передбачених цим договором.

Згідно з розділом 2 договору простого товариства ( договору про спільну діяльність), для досягнення мети договору, вклади сторін були розподілені наступним чином:

- ОСОБА_4 як вклад у спільну діяльність вносить право користування земельною ділянкою площею 0,4167 га, яка розташована у с.Зубра Пустомитівського району (на даний час Львівського району) Львівської області (кадастровий номер 4623683300:01:001:0120); цільове призначення земельної ділянки 02.04 - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

- ОСОБА_5 як вклад у спільну діяльність вносить грошові кошти необхідні для будівництва будинку та здачі його в експлуатацію, професійні знання та вміння у галузі будівництва.

Відповідно до п.2.4 договору простого товариства, визначення розміру частки права спільної часткової власності сторін на майно, грошові кошти, отримані в результаті спільної діяльності та розподіл отриманого в результаті спільної діяльності майна (квартир, нежитлових приміщень, грошових коштів) здійснюється сторонами відповідно до додатку №1 цього договору.

Згідно з п.4.1 договору простого товариства, ведення спільних справ за цим договором за спільною згодою Учасників товариства, що засвідчується їх підписами на цьому договорі, доручається уповноваженій особі Січкару В.М.

Відповідно до п.4.2 договору простого товариства, уповноважена особа діє на підставі цього договору. Уповноважена особа є повноважним представником учасників товариства та здійснює керівництво всією спільною діяльністю в межах наданих йому повноважень для досягнення поставленої цим договором мети.

У пункті 4.3.2 договору простого товариства зазначено, що уповноважена особа, зокрема, має право вчиняти будь-які правочини та укладати будь-які договори, необхідні для досягнення мети, передбаченої п.1.1 цього договору.

Відповідно до п.п.1.1.1., 1.1.2. додатку №1 до договору простого товариства (договір про спільну діяльність) від 13.10.2021 року, ОСОБА_4 належить частка у розмірі 90% будинку, квартир та нежитлових приміщень у ньому; ОСОБА_5 належить частка у розмірі 10% будинку, квартир та нежитлових приміщень у ньому(а.с.12).

З метою залучення грошових коштів задля досягнення мети договору про спільну діяльність, в межах реалізації повноважень уповноваженої особи, 12.12.2023 року ОСОБА_5 (продавець) було укладено з ОСОБА_1 (покупець) договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру (а.с.13-16).

Відповідно до п.1.1 зазначеного договору купівлі-продажу майнових прав, продавець продає, а покупець купує майнові права на об`єкт нерухомості у порядку та на умовах, передбачених цим договором та у відповідності до норм Цивільного кодексу України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж.

Згідно з п.1.2 договору купівлі-продажу майнових прав, сторони домовились, що об`єктом нерухомості, майнові права на який передаються за даним договором, є квартира АДРЕСА_2 .

За змістом п.2.2 договору купівлі-продажу майнових прав, загальна вартість майнових прав, що передаються продавцем покупцеві за даним договором складає 1834350,00 грн., що станом на момент укладення цього договору відповідно до комерційного курсу обміну валют становить еквівалент 48916 доларів США.

Згідно з п.2.3 договору купівлі-продажу, загальну вартість майнових прав, яка зазначена у п.2.2 цього договору, покупець сплатив продавцеві у повному обсязі до моменту підписання цього договору.

Позивач стверджує, що станом на січень 2024 року багатоквартирний будинок був збудований та готовий до прийняття в експлуатацію, проте, до цього часу не прийнятий в експлуатацію, придбані майнові права на квартиру реалізовані, однак, передача квартири та право власності на таку позивач не отримав, хоча до 27.12.2023 року він мав безперешкодний доступ до квартири. 27.12.2023 року відповідач ОСОБА_4 замінив замки у вхідних дверях до під`їзду, де знаходиться квартира, встановив огорожу навколо будинку та не допускає до користування спірною квартирою.

Позивач зазначає, що позбавлення його права на квартиру, яка йому належить згідно проектної документації та яка при укладенні договору купівлі-продажу майнових прав була визначена сторонами під №41, зумовлено непорозуміннями та судовими спорами між учасниками простого товариства, тобто відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Судом з копії позовної заяви та ухвали про відкриття провадження у справі (а.с. 17-25) встановлено, що у Пустомитівському районному суді Львівської області перебуває цивільна справа № 450/123/24 за позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_4 з участю третіх осіб про визнання недійсним п.5.2 договору простого товариства ( про спільну діяльність) від 13.10.2021р., посвідченого приватним нотаріусом ЛРНО Віблим Л.З., реєстровий номер № 1128; визнання недійсним додатку №1 до договору простого товариства (про спільну діяльність) від 13.10.2021р., посвідченого приватним нотаріусом ЛРНО Віблим Л.З., реєстровий номер №1128; визнання за ОСОБА_5 вкладу учасника договору простого товариства (про спільну діяльність) від 13.10.2021р., посвідченого приватним нотаріусом ЛРНО Віблим Л.З., реєстровий номер №1128 у розмірі 99/100 від загального розміру вкладів учасників простого товариства, визнання за ОСОБА_5 частки в праві спільної часткової власності у розмірі 99/100 на майно створене (отримане) в результаті виконання договору простого товариства (про спільну діяльність) від 13.10.2021р. посвідченого приватним нотаріусом ЛРНО Віблим Л.З., реєстровий номер №1128.

Як, також, вбачається з виділених матеріалів справи, відносно ОСОБА_5 відкрите кримінальне провадження за частиною третьою статті 15, частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України (шахрайство, вчинене у великих розмірах), а самого ОСОБА_4 визнано потерпілим по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №12023140000001202 від 28 листопада 2023 року, і на даний час ОСОБА_5 в межах даного кримінального провадження оголошено підозру у вчинені кримінальних правопорушень та оголошено його в розшук (а.с.82-86).

Із суті позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_6 звернувся з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання його майнового права на квартиру.

Отже, вимоги позивача мають майновий характер, стосуються нерухомого майна, як об`єкта цивільних прав.

Враховуючи те, що між учасниками простого товариства (про спільну діяльність), а саме: відповідачами ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , мають місце спори з приводу багатоквартирного будинку, де позивач ОСОБА_1 стверджує отримав майнові права на квартиру, вніс кошти у розмірі 1834350,00 грн.; стосовно ОСОБА_5 відкрите кримінальне провадження за частиною третьою статті 15, частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України, суд першої інстанції підставно застосував заходи забезпечення позову до прийняття рішення суду у зазначеній справі та набрання таким законної сили.

Заборона вчинення дій щодо розпорядження, обтяження, укладення будь-яких правочинів відносно майнових прав на квартиру, що знаходиться в об`єкті незавершенного будівництва, не дозволить ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вільно розпоряджатися такими майновими правами до вирішення цього спору у суді, що не призведе до утруднення чи зробить неможливим виконання рішення суду, якщо воно буде прийняте на користь позивача ОСОБА_1 .

При цьому, колегія суддів враховує те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, а, також, не вплинуть на права і обов`язки осіб, які не є учасниками даної справи.

Твердження апелянта про те, що до ОСОБА_4 не пред`явлено позовних вимог, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки згідно договору від 13.10.2021 року діяльність відповідачів є спільною. Також у п.1.3 договору купівлі-продажу майнових прав від 12 грудня 2023 року, укладеного між ОСОБА_5 і ОСОБА_1 вказано, що сторони домовились, що об`єктом капітального будівництва є багатоквартирний будинок АДРЕСА_6 на земельній ділянці, площею 0,4167 га, (кадастровий номер земельної ділянки 4623683300:01:001:0120), яка належить ОСОБА_4 (а.с.13).

Доводи ОСОБА_4 про те, що він не є учасником правовідносин з яких виник спір та у нього відсутні будь-які зобов`язання перед позивачем з огляду на те, що договір купівлі-продажу майнових прав укладений із ОСОБА_5 в порушення вимог п.5.1 договору простого товариства від 13.10.2021 року та який при укладенні договору діяв виключно від свого імені та у своїх інтересах стосується суті спору та при вирішення питання щодо забезпечення позову не досліджується.

Решта доводів скарги аналогічно стосуються спору по суті та не можуть бути досліджені в межах вирішення питання забезпечення позову.

За таких обставин, заходи забезпечення слід вважати співмірними із позовними вимогами. Також, слід вважати, що наявні потенційні загрози для виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Тому, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про необхідність задоволення заяви про забезпечення позову.

Зважаючи на вказане доводи апеляційної скарги слід визнати безпідставними, а саму скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу ж суду першої інстанції, як таку, що відповідає обставинам, які мають значення та вимогам закону слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Пустомитівського районногосуду Львівськоїобласті від 24 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 12 грудня 2024 року.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: Н.П. Крайник

М.М. Шандра