Рішення

від 11.12.2024 по справі 285/4052/24

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/4052/24

провадження у справі № 2/0285/1390/24

11 грудня 2024 року м. Звягель

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області у складі:

головуючої судді………..………Літвин О. О.,

секретаря…………......................Клечковської М. М.,

з участю:

представника позивача ............... ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

відповідача.................................... ОСОБА_2 ,

представника відповідача............ ОСОБА_3 ,

представника ІІІ особи.................Пелешок І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за правилами загального позовного провадження

за позовом ОСОБА_4

до ОСОБА_5

треті особи: органи опіки та піклування

виконавчого комітету Звягельської міської ради Житомирської області,

Ярунської сільської ради Звягельського району житомирської області;

ІНФОРМАЦІЯ_1

про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив позбавити її батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позов обґрунтовував тим, що до 01.04.2020 він перебував у шлюбі з відповідачкою, від якого у них народився син, якого після розлучення суд залишив проживати з ним. Мати вихованням дитини не займається, не відвідує його, свого обов`язку щодо фінансового забезпечення дитини вона також не виконує. Внаслідок невиконання відповідачкою своїх батьківських обов`язків по вихованню сина, страждає сама дитина, порушуються її права та законні інтереси, що і стало підставою для звернення до суду з позовом.

Також зазначив, що якщо його мобілізують у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, його син залишиться без батьківської опіки.

Позивач до суду не прибув, у підготовчому засіданні від 09.10.2024 пояснював, що крім викладених у позовній заяві підстав позбавлення його колишньої дружини батьківських прав, вказував на необхідність для нього відстрочки від військової служби. На цьому ж в даному судовому засіданні наголошувала і його представник, яка підтримала позовні вимоги та просила задовольнити позов.

Відповідач та її представник, заперечуючи щодо позову, зазначили, що позивач створює перешкоди матері у спілкуванні з сином. Вважали, що позов є безпідставним.

Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Звягельської міської ради вказала на те, що доказів неналежного виконання батьківських обов`язків відповідачкою немає.

Представник органу опіки та піклування Ярунської сільської ради в заяві до суду просила справу слухати без її участі, долучила висновок опіки.

Представник РТЦК до суду не прибув, жодних заяв чи клопотань від нього не надійшло.

Заслухавши пояснення присутніх, дослідивши матеріали справи і надані докази, суд приходить наступного висновку.

Судом встановлено,що з 20.05.2016 сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, під час якого у них народився син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя не склалось, у зв`язку з чим шлюб був розірваний рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду №285/757/20 від 01.04.2020. Місце проживання дитини судом було визначено разом із матір`ю.

Відповідно до рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду №285/6154/21 від 19.04.2022 місце проживання спільної дитини сторін змінено та визначено його місце проживання разом із батьком, ОСОБА_4 .

Окрім того, заочним рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду №285/2018/22 від 30.08.2022 позивача ОСОБА_4 звільнено від сплати аліментів, які стягувались із нього на утримання сина на користь колишньої дружини ОСОБА_7 . Також цим рішенням з останньої стягаються аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання їх спільного сина, починаючи з 30.05.2022.

З 17.07.2024 місце реєстрації та проживання неповнолітнього ОСОБА_8 разом із батьком в с. Орепи Звягельського району.

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають, крім інших, один з батьків (ст.165 СК України).

Як на підставу позбавлення відповідачки батьківських прав позивач послався на наявність у неї заборгованості по аліментам (довідка виконавчої служби від 27.06.2024), його письмове звернення до Ярунської територіальної громади від 16.07.2024 з приводу неналежного виконання матір`ю своїх обов`язків відносно сина, відкрите відносно відповідачки кримінальне провадження від 07.10.2024 за злісне ухилення від сплати аліментів.

Згідно ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ст.7 СК України при вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен керуватися максимальним забезпеченням їх інтересів.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Дитині для повного, гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові та розуміння (Закон України «Про охорону дитинства»).

Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд із такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість. Виховання дитини обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.

Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

У Принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Ст.3 Конвенції про права дитини наголошує, що в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню їх інтересів.

Ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків (ст.164 СК України). Це є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька, матері, так і для дитини.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів тощо), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Безумовно, інтереси дитини є надзвичайно важливими, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків, і позбавлення останніх батьківських прав є крайнім, виключним та надзвичайним способом впливу на них.

Про право батьків на спілкування з дітьми та важливість ролі батька в своїх рішеннях неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини. Дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та рівними правами батьків щодо спілкування з дитиною, особлива увага має бути приділена найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків («Хант проти України»).

Відповідно до ст.19 СК при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Разом з тим обов`язковість такого висновку не може абсолютизуватися і у разі, якщо з тих чи інших причин його отримати не можна, суд має вирішити спір за наявними у справі доказами.

Орган опіки за місцем проживання батька й дитини у своєму висновку від 08.10.2024 не зміг прийняти остаточного рішення щодо доцільності позбавлення відповідачки батьківських прав відносно ОСОБА_8 . Таких підстав не було знайдено і органом опіки за місцем проживання матері, про що зазначила в судовому засіданні представник Звягельської міської ради.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Обставину, про яку стверджує сторона, потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тож певна обставина може вважатися доведеною, якщо інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Позитивна характеристика позивача за місцем роботи, наявність у нього власного житла, яке забезпечено усіма умовами для проживання дитини, відсутність судимостей та неперебування його на обліку в наркологічному відділенні, які ОСОБА_4 долучив до справи, характеризують його особу у соціальному житті і безумовно свідчать про те, що він гідний батько. Разом з тим, це не може бути беззаперечними доказами, що відповідачка самоусунулася від виконання батьківських обов`язків або ними нехтує.

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення матері від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення її батьківських прав, покладено на позивача.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Позивачем не були доведені в судовому засіданні зазначені фактори, як окремо, так і в сукупності, а також наявність винної поведінки відповідачки в ухиленні від виховання своєї дитини. Навпаки, в судовому засіданні встановлено, що позивач створює перешкоди відповідачці та забороняє їй бачитись із сином. Жодних беззаперечних доказів тривалого, систематичного невиконання ОСОБА_2 батьківських обов`язків стосовно сина ОСОБА_8 позивачем не надано, що було його процесуальним обов`язком відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, даний позов був поданий позивачем після отримання 03.07.2024 відмови ІНФОРМАЦІЯ_3 у наданні йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (ст.3 ЦК) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, за умови відсутності обґрунтованих підстав, з метою уникнення призову на військову службу під час мобілізації не відповідає засадам добросовісності дій учасників цивільних правовідносин.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_8 , а тому позов не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову, судові витрати позивача не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 259 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав.

Судове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на нього протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення або з дня його складення, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи (ст.ст.352, 354 ЦПК України).

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо їїне булоподано;у разіподання апеляційноїскарги рішення,якщо йогоне скасовано,набирає законноїсили післяапеляційного перегляду (ст.273 ЦПК України).

Дата виготовлення повного тексту рішення 12.12.2024.

Головуюча суддя ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? О. О. Літвин