ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 686/27216/24
Провадження № 33/4820/729/24
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду Преснякова А.А.
за участю секретаря судового засідання Романової А.В.
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
захисника Стаднійчука В.Л.
потерпілої ОСОБА_2
представника потерпілої ОСОБА_3
експерта Ващука В.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката Пелюшка Л.О. на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 жовтня 2024 року, якою провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за статтею 124КУпАП, закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини
Відповідно до постанови судді, як зазначенов протоколі 29 вересня 2024 року близько 23.00 год. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «BMW 320», номерний знак НОМЕР_1 (належність т.з. ОСОБА_4 ), по вул. Свободи, 18/2 в м. Хмельницькому, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції руху, не врахував особливості вантажу та стану транспортного засобу, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «MERCEDES-BENZ B 180», номерний знак НОМЕР_2 (належність т.з. ОСОБА_2 ), який під керуванням водія ОСОБА_2 рухався попереду, чим порушивп.12.1 Правил дорожнього рухуУкраїни. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 жовтня 2024 року провадження по адміністративній справіщодо ОСОБА_1 закрито за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченогост.124 КУпАП.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, представник потерпілої ОСОБА_2 - адвокат Пелюшок Л.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Хмельницького міськрайонного суду від 24 жовтня 2024 року, якою провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрито за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення скасувати та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накласти на нього відповідне адміністративне стягнення.
Вважає, що вказана постанова суду є протиправною та винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Представник потерпілої зазначає, що суд залишив поза увагою, що зіткнення транспортних засобів відбулось у лівій смузі руху, вже після того, як ОСОБА_2 фактично виконала маневр зміни смуги руху (перестроювання), і що водій автомобіля марки «BMW320» д.н.з НОМЕР_3 вдарив автомобіль «MERSEDES-BENZ В 180» в його задню частину, а саме в ліву частину заднього бампера, адже якби автомобіль «BMW320» вже рухався ліворуч, як вказав суд, то місцем зіткнення було б не задній бампер автомобіля «MERSEDES-BENZ В 180», а його лівий бік ( крила, двері).
Більше того, як вбачається з тих таки фотографій, заднє праве колесо автомобіля «BMW320» знаходиться на лінії розмітки, що розподіляє смуги руху в одному напрямку, а кут, під яким він зупинився в момент зіткнення свідчить про те, що водій автомобіля «BMW320» також рухався у середній смузі руху і вирішив також виконати маневр зміни смуги руху з середньої на крайню ліву при цьому випередивши автомобіль «MERSEDES-BENZ B 180», однак не обрав безпечної швидкості та не врахував дорожньої обстановки в наслідок чого допустив зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_5 , який в той момент вже частково перебував у крайній лівій смузі та завершував маневр.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 та її представник - адвокат Пелюшок Л.О. підтримали доводи поданої апеляційної скарги, просили постанову Хмельницького міськрайонного суду від 24 жовтня 2024 року, якою провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрито за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення скасувати та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП та накласти на нього відповідне адміністративне стягнення, з наведених в апеляційній скарзі підстав.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Стаднійчук В.Л. заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.
Заслухавши учасників судового засідання, допитавши експерта ОСОБА_6 , який відповів на поставлені питання, перевіривши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви суду
Відповідно до вимог статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Відповідно до положень статей 9, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У поданійапеляційній скарзі,представник потерпілої ОСОБА_2 адвокатПелюшок Л.О.стверджує,що зіткненнятранспортних засобіввідбулося улівій смузіруху,вже післятого,як ОСОБА_2 ,керуючи автомобілеммарки «MERSEDES-BENZB180»номерний знак НОМЕР_2 ,фактично виконаламаневр змінисмуги руху(перестроювання),а водійавтомобіля марки «BMW320» д.н.з НОМЕР_3 не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з ТЗ «Mercedes-BenzB 180» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 ,
Однак, не можу погодитися з доводами представника потерпілої.
Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
З диспозиції цієї ж статті слідує, що вона є бланкетною, а тому при кваліфікації слід керуватися законодавчими чи іншими нормативними актами щодо безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, зокрема Правилами дорожнього руху. У зв`язку з цим під час розгляду справи вказаної категорії потрібно ретельно з`ясувати: 1) у чому саме полягали названі у цій статті порушення; 2) які норми правил безпеки дорожнього руху не додержано; 3) чи є причинний зв`язок між цими порушеннями та передбаченими законом наслідками, що настали.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновками експерта, речовими доказами тощо.
Згідно заскладеним протоколомщодо ОСОБА_1 від 30.09.2024 року серії ЕПР1 № 139662, водій ОСОБА_1 29.09.2024 року о 23.00 год. в м. Хмельницький, вул. Свободи, 18/2, керуючи ТЗ BMW320 д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з ТЗ «Mercedes-BenzB 180»д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , яка рухалась попереду, чим порушив вимоги пункту 12.1 Правил дорожнього руху. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
З оскаржуваної постанови судді вбачається, що суддя першої інстанції встановив відсутність у діях ОСОБА_1 порушення пункту 12.1. ПДР України за вказаної у протоколі фабули адміністративного правопорушення, оскільки приписи цього пункту зобов`язують водія транспортного засобу під час вибору в установлених межах безпечної швидкостіруху ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати йогорухта безпечно керувати ним.
Суд не погодився з доводами представника потерпілої про невиконання ОСОБА_1 п.12.1 ПДРУкраїни, оскільки усі докази в сукупності свідчать про те, що ДТП сталося саме через зміщення автомобіля, марки «MERCEDES-BENZ B 180», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , в іншу смугу руху, доказів про те, що ОСОБА_1 порушивп. 12.1 ПДРУкраїни, не надано, не здобуто їх і в суді.
З даним висновком погоджується і суд апеляційної інстанції.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух»встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цьогозакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
У відповідності доп. 2.3 ПДРУкраїни для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:
а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність трансп ортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу;
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
в) на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів;
г) під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів;
ґ) не забруднювати проїзну частину та смугу відведення автомобільних доріг;
д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
е) повідомляти дорожньо-експлуатаційним організаціям або уповноваженим підрозділам Національної поліції про виявлені факти створення перешкод для дорожнього руху;
є) не вчиняти дій, внаслідок яких може бути пошкоджено автомобільні дороги та їх складові, а також завдано шкоди користувачам.
Згіднопункту 12.1. ПДРУкраїни під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Пунктом 12.3. ПДРпередбачено, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.
Не погоджуючись із постановою судді суду першої інстанції представник потерпілої ОСОБА_2 адвокат Пелюшок Л.О. зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що зіткнення відбулось після завершення маневру зі зміни смуги руху водієм ОСОБА_2 . Більше того, як вбачається з фотографій наявних в матеріалах справи, заднє праве колесо автомобіля «BMW320» знаходиться на лінії розмітки, що розподіляє смуги руху в одному напрямку, а кут під яким він зупинився в момент зіткнення свідчить про те, що водій автомобіля «BMW320» також рухався у середній смузі руху і вирішив також виконати маневр зміни смуги руху з середньої на крайню ліву при цьому випередивши автомобіль «MERSEDES-BENZ B 180», однак не обрав безпечної швидкості та не врахував дорожньої обстановки, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_2 .
Однак такі доводи апеляційної скарги спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Зокрема з наявних у справі фотокарток та відеозапису з камер спостереження вбачається, що на момент зіткнення автомобіль марки «BMW 320» д.н.з. НОМЕР_1 знаходився у крайній лівій смузі руху та їхав вперед не змінюючи траєкторії руху.
При цьому потерпіла ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Mercedes-Benz B 180» д.н.з. НОМЕР_2 , маючи намір змінити напрямок руху виконуючи маневр (перестроювання), знизила швидкість, проте не врахувавши дорожньої обстановки, не надала перевагу в русі автомобілю марки «BMW320» д.н.з. НОМЕР_1 під керування ОСОБА_1 , що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку вона мала намір перелаштуватися, внаслідок чого сталося зіткнення.
Крім того, для перевірки доводів апеляційної скарги представника потерпілої ОСОБА_2 -адвоката ПелюшкаЛ.О. в ході апеляційного розгляду було допитано головного судового експерта автотехніка Хмельницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ОСОБА_6 .
В ході допиту експерт ОСОБА_6 показав, що враховуючи схему ДТП, проаналізувавши переглянутий відеозапис події, розташування ТЗ після ДТП, а також характер пошкоджень, на його думку саме дії потерпілої ОСОБА_2 перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із настанням ДТП. Як вбачається із відеозапису водій ТЗ «MERSEDES-BENZ B 180» змінюючи смугу руху, не надала перевагу водію ТЗ «BMW 320», який вже перебував у крайній лівій смузі руху, внаслідок чого відбулось зіткнення.
Ті доводи, які наведені в апеляційній скарзі, що водій автомобіля марки «BMW 320» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_7 рухався позаду автомобіля марки «Mercedes-Benz B 180» д.н.з. НОМЕР_2 у середній смузі руху, після чого вирішив також виконати маневр зміни смуги руху, випередивши автомобіля марки «Mercedes-Benz B 180», експерт ОСОБА_6 вважає технічно неспроможними.
Експерт ОСОБА_6 зазначив, що із врахуванням характеру пошкоджень та розташування ТЗ після зіткнення водій ОСОБА_7 не міг перебувати у середній смузі руху, після чого у такий короткий проміжок часу виконати маневр зміни смуги руху та здійснити випередження автомобіля марки «Mercedes-Benz B 180». Враховуючи викладене експерт ОСОБА_6 вважає, що в діях водія ТЗ «BMW 320» ОСОБА_7 відсутні порушення п. 12.1 ПДРУкраїни.
Пунктом 10.3 ПДР встановлено, що у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
Частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлений обов?язок судів застосовувати при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
Так, статтею 6 Конвенції закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Суд своєю практикою встановив, що у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості, відповідно до статті 6 Конвенції.
Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, Суд поширює і на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011).
У справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Згідно з вимогами статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню допоки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 05.04.2018 у справі № 585/8/16-к, провадження № 51-2167км18, у випадку дорожньо-транспортної події за участю декількох водіїв для вирішення питання про наявність чи відсутність в їхніх діях складу кримінального правопорушення, передбаченого відповідними частинамистатті 286 КК України, необхідно встановити причинний зв`язок між діяннями (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, дослідити характер та черговість порушень, які вчинив кожен із водіїв, хто з них створив небезпечну дорожню обстановку (аварійну ситуацію), тобто з`ясувати ступінь участі кожного у спричиненні злочинного наслідку.
Вказана правова позиція Верховного Суду може бути застосована при розгляді справ про адміністративні правопорушення заст. 124 КУпАП.
Таким чином, апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушень судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни оскаржуваної постанови, в апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду.
Суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124КУпАП та, відповідно до вимогстатті 247 КУпАП, про необхідність закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 .
З урахуванням наведеного, доходжу висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги представника потерпілої ОСОБА_2 адвоката Пелюшок Л.О. у зв`язку з відсутністю підстав для скасування постанови судді суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись статтями 285, 294 КУпАП,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката Пелюшка Л.О. залишити без задоволення.
Постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 жовтня 2024 року про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП стосовно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Суд | Хмельницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2024 |
Оприлюднено | 16.12.2024 |
Номер документу | 123722726 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Категорія | Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна |
Адмінправопорушення
Хмельницький апеляційний суд
Преснякова А. А.
Адмінправопорушення
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
Бацуца Т. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні