Ухвала

від 05.12.2024 по справі 376/1788/23

СКВИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/1788/23

Провадження № 2/376/1355/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" грудня 2024 р. Сквирський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Батовріної І.Г.

за участю секретаря судового засідання Гіптенко Є.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Сквира цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання угоди дійсною,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання угоди дійсною.

18.09.2024 р. ухвалою суду скасовано заочне рішення Сквирського районного суду Київської області від 11 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання угоди дійсною та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Позивач у судові засідання, призначені на 08.10.2024 р., 06.11.2024 р. та 05.12.2024 р. не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, шляхом направлення судових повісток.

Окрім цього, належність повідомлення про час та місце розгляд справи позивача підтверджуються зворотніми повідомленнями.

Згідно з ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобами не здійснювалось.

Судом береться до уваги та обставина, що справа вже протягом тривалого часу перебуває в провадженні суду, проте позивач тричі поспіль на розгляд справи не з`являвся, хоча сторона позивача, як вже встановлено судом, була належним чином повідомлена, тому, в даному випадку, відкладення судом чергового судового засідання, за вказаних обставин, призведе до порушення ст.2 ЦПК України, якими визначені завдання та основні засади цивільного судочинства, зокрема щодо розумності строків розгляду справи судом та своєчасного розгляду і вирішення цивільних справ з метою захисту свобод чи інтересів фізичних осіб.

Так, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його незаявлення не перешкоджає розгляду справи.

Суд вважає, що позивач в судове засідання не з`явилася без поважних причин, у зв`язку з цим приходить до висновку про залишення позову без розгляду, так як така процесуальна поведінка свідчить про не зацікавленість в розгляді справи.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Відповідно до принципу 2 Рекомендацій № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо принципів цивільного судочинства, спрямованих на вдосконалення функціонування правосуддя, ухвалених Комітетом Міністрів Ради Європи на 367 засіданні заступників міністрів 28 лютого 1984 року, коли в ході судового провадження сторона поводиться недобросовісно і явно зловживає процедурою з очевидною метою затягти провадження, суд має бути наділений повноваженнями або невідкладно винести рішення по суті справи, або застосувати санкції, такі як накладення штрафу, відшкодування завданих збитків або позбавлення права на процесуальну дію; в особливих випадках суд має бути у змозі стягнути судові витрати з адвоката.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Зацікавлена особа має лише демонструвати належне виконання всіх процесуальних заходів, які її стосуються з метою запобігання затримок, і отримання доступу до заходів національного законодавства щодо скорочення проваджень (рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07 липня 1989 року, заява № 11681/85, § 35).

За приписами пункту 5 частини п`ятої статті 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі № 36655/02 «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27 квітня 2000 року у справі № 30979/96 «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France)). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30 листопада 2006 року у справі «Красношапка проти України»).

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

З врахуванням зазначених обставин справи, на позивача окрім прав покладені обов`язки, а оскільки позивач не з`являється в судове засідання, не подає актуальних клопотань про розгляд справи за її відсутності або ж не повідомляє причини поважності неявки в судове засідання, суд прийшов до висновку про залишення без розгляду позовної заяви.

Окрім цього, суд звертає увагу, що позивачу було забезпечено достатньо можливостей для подання всіх необхідних документів, клопотань, які би забезпечили належне використання свої процесуальних прав та доведення своєї позиції щодо позовних вимог.

Також, варто зазначити, що судовою системою забезпечені можливості повідомлення суду про причини неявки в судові засідання, а саме електронною поштою, шляхом направлення документів поштовим зв`язком або ж особистою подачею через канцелярію суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачу неактуальна позовна заява, оскільки позивач жодним чином не проявляє своєї зацікавленості в розгляді справи та доведення правомірності своїх позовних вимог.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 провизнання угодидійсною- залишити без розгляду.

На ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду.

Суддя І.Г. Батовріна