Постанова

від 12.12.2024 по справі 949/2329/24

ДУБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №949/2329/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2024 року м. Дубровиця

Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Тарасюк А.М.,розглянувши матеріали справи, які надійшли з ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , непрацюючої,

за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

в с т а н о в и в:

29 листопада 2024 року біля 14 год. встановлений факт ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме перебувала в АДРЕСА_1 в стані алкогольного сп`яніння не здійснюючи при цьому належного догляду за малолітніми дітьми та не нагодувала дітей, тобто ухилилась від передбачених законодавством України обов`язків щодо забезпечення належних умов життя та виховання дітей, чим повторно протягом року вчинила аналогічне порушення, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 156393 від 02 грудня 2024 року за ч. 2 ст. 184 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про місце і час розгляду справи, подавши при цьому заяву про розгляд справи без її участі. Факт вчинення правопорушення визнала у повному обсязі, підтвердила обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення. Щиро розкаялася у вчиненому.

Дослідивши та перевіривши матеріали адміністративної справи, приходжу до наступного висновку.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Частина 1 ст.184КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Згідно ч. 2 ст. 184 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Вважаю за необхідне зазначити, що стаття 184КУпАП спрямована на забезпечення належного виховання дітей в сім`ї, здійснення постійного нагляду за ними з боку батьків та осіб, що їх заміняють, припинення випадків невиконання деякими громадянами батьківських обов`язків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 притягувалася до адміністративної відповідальності за невиконання батьками обов`язків щодо виховання дітей, а саме: постановою Дубровицького районного суду Рівненської області від 17 жовтня 20241 року її визнано винною та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, яка набрала законної сили 29 жовтня 2024 року.

Обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплений у ст. 150 СК України. До кола обов`язків батьків входить турбота про здоров`я, фізичний, психічний і моральний розвиток дитини. У розумінні положень ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

Відповідно до ч. 1 та 6 ст.12Закону України"Проохорону дитинства" виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Статтею 35Закону України"Проохорону дитинства" встановлено, що особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.184КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 156393 від 02 грудня 2024 року, актом обстеження житлово-побутових умов проживання від 30 листопада 2024 року, постановою Дубровицького районного суду Рівненської області від 17 жовтня 2024 року та поясненнями ОСОБА_1 , які викладені у заяві від 29 листопада 2024 року.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП, а саме ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання неповнолітніх дітей повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Згідно ч. 2 ст. 7 та ст. 245, ст. 280КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення. Суддя зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова суду, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, на достатніх і незаперечних доказах.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст.34КУпАП судом встановлено обставину, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, а саме щире розкаяння винної.

Відповідно до ст.35КУпАП обтяжуючих обставин судом не встановлено.

За перелічених фактичних обставин, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, зважаючи на визнання вини ОСОБА_1 , її щире розкаяння, суд дійшов переконання, що необхідним та достатнім для її виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, є адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 2 ст. 184 КУпАП саме у виді штрафу, оскільки таке стягнення повністю досягне мети його застосування.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з неї слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст.ст. 40-1, 284, 287, 294, 307, 308 КУпАП

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 184 КУпАП притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. (одна тисяча сімсот гривень).

(Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Рівн.обл/Дубров.міс.тг/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38012494, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA958999980313090106000017511, код класифікації доходів бюджету: 21081100, призначення платежу: адміністративний штраф (ПІБ) Дубровицький районний суд Рівненської області, код ЄДРПОУ 26406188).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,ІПН НОМЕР_1 ,судовий збіру розмірі 605,60грн.(шістсотп`ятьгривень шістдесяткопійок) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України:

отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106;

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001;

код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, відділом державної виконавчої служби з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 3400 грн. (три тисячі чотириста гривень).

Суддя: підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Дубровицького

районного суду: Тарасюк А.М.