Рішення

від 12.12.2024 по справі 692/1164/24

ДРАБІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 692/1164/24

Провадження № 2/692/457/24

12.12.24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2024 року Драбівський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді - Чепурного О.П., при секретарі - Бубир В.М., за участю позивачки - ОСОБА_1 , представниці позивачки - ОСОБА_2 , відповідачки - ОСОБА_3 , третіх осіб - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Драбів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_4 , органу опіки та піклування виконавчого комітету Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою до відповідачки про позбавлення батьківських прав. Позов мотивувала тим, що позивачка є рідною бабусею ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Син позивачки ОСОБА_4 та відповідачка ОСОБА_3 перебували у шлюбі з 17.04.2013 року, який розірвано рішенням суду від 06.11.2023 року. Рішенням Драбівського районного суду від 10.10.2023 року з відповідачки ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 було стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 у розмірі частини усіх видів її заробітку. Відповідачка аліменти не сплачувала, в зв`язку з чим вироком Драбівського районного суду Черкаської області від 13.08.2024 року її було визнано винною у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та призначено покарання у виді 80 годин громадських робіт. Станом на 30.09.2024 року заборгованість відповідачки по сплаті аліментів становить 42208,89 грн. Син позивачки ОСОБА_4 призваний на військову службу, в зв`язку з чим онук позивачки ОСОБА_6 проживає з позивачкою, вона доглядає онука. Проте в зв`язку з тим, що вона є особою з інвалідністю, тому за станом здоров`я не може забезпечити належний догляд за ОСОБА_6 . Відповідачка ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в його подальшій долі, не цікавиться його успіхами, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчанням, не забезпечує йому необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини. Відповідачка не працює, часто вживає алкогольні напої, що призводить до сварок та домашнього насильства між нею та її співмешканцем. Для виховання та розвитку дитину в будинку позивача створені всі належні умови. Відповідно до заяви відповідачки від 23.09.2023 року вона не заперечує проти позбавлення її батьківських прав щодо її малолітнього сина ОСОБА_6 , а тому з метою забезпечення прав та законних інтересів дитини, позивачка вважає за необхідне вирішити питання про позбавлення відповідачки батьківських прав.

В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали. Позивачка пояснила суду, що вона бабуся ОСОБА_6 , через свій стан здоров`я їй важко виховувати онука, мати має заборгованість по сплаті аліментів з вересня цього року мати дитини два рази забирала до себе додому на пару днів, а також онук спілкується з мамою по телефону, якщо позов буде задоволений то це дасть змогу повернутися сину додому.

Представниця позивачки пояснила, що онук постійно проживає з бабусею та батьком близько 4 років, батько у лютому 2023 року був мобілізований до ЗСУ, потім вихованням дитини займалися дід та бабуся, проте, 7 січня 2024 дід ОСОБА_6 , чоловік, позивачки помер, і позивачці стало важко забезпечити повноцінний догляд за онуком, так як вона похилого віку та має інвалідність, а мати участі у вихованні дитини не приймає, має заборгованість по аліментам 42208 грн. на дату подачу позову до суду. За несплату аліментів відповідачку притягнуто до кримінальної відповідальності, але вона не виправилася. За позовом батька було ініційовано позбавлення батьківських прав матері дитини, але в позові було відмовлено, та надана можливість матері виправитися, але остання не робить цього, дитину не утримує, не виховує її, не показала зацікавленості у долі дитини, що змусило звернутися позивачку до суду повторно.

Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала, пояснила, що вона спілкується майже щодня з дитиною по телефону, цікавиться як в нього справи у школі, з першого вересня цього року бачила дитину двічі коли дитина її відвідувала з місцем її проживання, аліменти не сплачує, бо ніде не працює, живе за рахунок заробітку у людей, в минулому році передавала дитині спортивний костюм, спиртні напої вживає, але не часто.

Третя особа ОСОБА_4 вважає, що позов підлягає задоволенню, пояснив, що його син дійсно хоче і відвідує матір, але вже через кілька днів, які він проводить у матері він дзвонить до нього та просить щоб його забрали додому, тому що дома у матері відбуваються сварки, мати вживає алкоголь, був випадок влітку 2023 року коли дитина сама викликала поліцію та швидку, бо мати була у крові, задоволення позову надасть можливість йому особисто доглядати дитину, перешкод у спілкуванні з дитиною матері ніхто не робить, але мати не приїжджає до дитини, не допомагає їй в побуті, матеріально не забезпечує, забороняти матері бачиться з дитиною він не має намірів.

Представник третьої особи ОСОБА_5 пояснила, що за їх ініціативи відбулась розмова між дитиною, матір`ю та бабусею, де дитина не проти була спілкуватися з матір`ю, проте, остання хоч і відвідувала дитину, але нічим не допомагала їй у побуті, нічого дитині не привозила, на роботу мати не влаштовується, дитині гроші, подарунки не дає, мати негативно характеризується за місцем проживає, вживає спиртні напої, перебуває в сумнівних компаніях, побутових умов для того щоб мати забирала до себе дитину додому не має, на співпрацю з фахівцями органу опіки та піклування не йде, не виконує їх поради, тому відповідачку слід позбавити батьківських прав, так як вона не приймає участі у вихованні дитини, задоволення позову відповідатиме інтересам дитини, органом опіки та піклування підготовлений висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачки щодо її сина.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши позивачку, її представника, відповідачку, треті сторони, свідків, суд дійшов до наступного.

З копії свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_1 вбачається, що позивачка є його матір`ю. ОСОБА_4 та відповідачка ОСОБА_3 являються батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 . Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 06.11.2023 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірвано.

Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 10.10.2023 року по справі №692/943/23 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше як 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з дня подання позову, а саме з 04.09.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 28.11.2023 року по справі №692/1058/23 відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про позбавлення її батьківських прав. Постановою Черкаського апеляційного суду від 20.02.2024 року рішення суду залишено без змін.

Вироком Драбівського районного суду Черкаської області від 13.08.2024 року по справі №692/903/24 ОСОБА_3 визнано винуватою у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та призначено їй покарання у виді громадських робіт на строк 80 (вісімдесят) годин.

Згідно довідки виданої командиром військової частини НОМЕР_3 від 08.06.2024 року №1856/1611 ОСОБА_4 перебуває на військовій службі в військовій частині НОМЕР_3 з 22 лютого 2023 року.

З акту обстеження умов проживання від 29.07.2024, складеного Службою у справах дітей Шрамівської сільської ради, проведено обстеження умов проживання ОСОБА_3 , згідно якого комісія до помешкання не потрапила, так як вдома нікого не було, на телефонні дзвінки ОСОБА_3 не відповідає.

З акту обстеження умов проживання від 02.08.2024, складеного Службою у справах дітей Шрамівської сільської ради, ОСОБА_1 постійно проживає по АДРЕСА_1 з сином ОСОБА_4 , та онуком ОСОБА_6 . Онук має окрему кімнату, забезпечений всім необхідним для проживання, навчання, одягом. Мати дитини забирає сина до себе, проте він не може довго знаходитись у неї, так як мати з співмешканцем зловживають алкогольними напоями.

Відповідно до довідки виданої Закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів с. Бирлівка Шрамківської сільської ради від 01.08.2024 року №46, ОСОБА_6 з 01.09.2020 року навчається в закладі, постійно проживає з бабусею, яка постійно відвідує батьківські збори. Мати жодного разу не відвідувала батьківські збори та не цікавиться життям дитини, що також підтверджується довідкою виданою Бирлівським старостинським округом Шрамківської сільської ради №1-173 від 01.08.2024 року.

Згідно висновку про доцільність позбавлення батьківських прав, затвердженого рішенням виконавчого комітету Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 05.08.2024 №216, комісія з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Шрамківської сільської ради вважає доцільним позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_6 . Основним мотивом вказано, що ОСОБА_3 зловживає алкогольним напоями, не має умов для проживання сина, не допомагає йому матеріально, мати не бере активної участі у його вихованні, наявний конфлікт між дитиною та співмешканцем матері.

Відповідно до заяви від 23.09.2023 року посвідченої державним нотаріусом Першої Золотоніської державної нотаріальної контори, зареєстрованої в реєстрі за №373 ОСОБА_3 заявила, що не заперечує проти позбавлення її батьківських прав щодо її малолітнього сина ОСОБА_6 . Даною заявою ОСОБА_3 фактично самостійно відмовляється від батьківських прав та обов`язків. Проте, права батьків на виховання дитини (ст.151 Сімейного кодексу України - далі СК України), право особи на сім`ю (ст.291 Цивільного кодексу України - далі ЦК України) відносяться до особистих немайнових прав фізичної особи, яке належить їм за законом (ч.1 ст.269 ЦК України). Фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав (ч.3 ст.269 ЦК України). Таким чином, вказана заява ОСОБА_3 не має юридичної сили, а тому не приймається судом як доказ по справі.

Допитані свідки у судовому засіданні показали суду наступне. Так, свідок ОСОБА_8 , показала суду, що вона є рідною тіткою ОСОБА_6 , кожного тижня вона приїжджає з Київської області до мами додому та допомогає їй по господарству, варить їсти, так як мати має інвалідність, вона є пенсіонером, тому потребує допомоги, а також допомагає матері дивитися за ОСОБА_9 , а мати дитини не приїжджала до них. Був випадок нещодавно, близько місяця тому чи більше, коли ОСОБА_9 , будучи у матері дзвонив до тата та просив його забрати додому, бо там вживалися алкогольні напої, і батько просив знайомих щоб дитину привезли додому. ОСОБА_9 спілкується по телефону з матір`ю. Свідок ОСОБА_10 , пояснив суду, що він являється колишнім співмешканцем ОСОБА_3 з якою він проживав близько 5 років, на даний час він з нею не проживає близько двох місяців, мати з дитиною спілкується по телефону, син відвідував матір кожен рік, жив у матері недовго, сину хотілося додому, бо дома краще і є друзі, кращі ніж в с. Шрамківці, але могли бути і інші причини через те, що вони з ОСОБА_3 сварилися, був випадок, коли дитина викликала поліцію, як дитина була у них, вони намагалися не пити горілку, але горілка з`являлася і виходило у них її випити.

Ст.141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Згідно з ч. 1 ст. 152 СК України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою держаного контролю, що встановлена законом. Частиною 2 ст. 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків.

Досліджені докази свідчать про те, що між матір`ю та дитиною існує постійне спілкування, дитина позитивно налаштована до відносин з матір`ю, бажає з нею спілкуватися. При вирішення питання щодо доцільності позбавлення матері батьківських прав в даній ситуації суд виходить з того, що дитина не проживає спільно з матір`ю, а отже повноцінний догляду за дитиною з її боку (прання одягу, готування їжі, тощо) є обмежений. Присутні випадки негативної поведінки матері під час відвідування дитиною її за місцем проживання носять епізодичні моменти, усунення повторності яких можливе вирішення шляхом правильного підходу щодо участі у вихованні дитини тим з батьків який проживає окремо. Наявність заборгованості по аліментам та відсутність достатньої участі матері в утриманні дитини, не може бути підставою для позбавлення її батькових прав, в даному випадку задіяні механізми примусового стягнення коштів на утримання дитини, такі як цивільна та кримінальна відповідальність. Висновок органу опіки та піклування з вищевказаних підстав, суд вважає не достатньо обґрунтованим, оскільки не враховує дійсні інтереси дитини, які полягають у збереженні морального та психологічного зв`язку з рідною матір`ю. В даному випадку розривати існуючий зв`язок матері та дитини шляхом позбавлення її батьківських прав недоцільно та буде суперечити інтересам дитини.

З огляду на вказане, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

На підставі п.2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України, ст.141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_4 , органу опіки та піклування виконавчого комітету Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення суду через суд апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий

Повний текст рішення виготовлений 12.12.2024.