Рішення

від 04.12.2024 по справі 698/528/24

КАТЕРИНОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 698/528/24

Провадження № 2/698/242/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04 грудня 2024 р. Катеринопільський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Лазаренка В.В.,

при секретарі судових засідань - Гончар Т.О., Триліс Я.О.,

за участі: представника позивача Органу опіки та піклування виконавчого комітету Лисянської селищної ради, Звенигородського району, Черкаської області - Гезей С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування виконавчого комітету Лисянської селищної ради, Звенигородського району, Черкаської області в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей виконавчого комітету Лисянської селищної ради, Звенигородського району, Черкаської області про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Катеринопільського районного суду Черкаської області з позовом до відповідачки про позбавлення батьківських прав, посилаючись на те, що матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 , яка відмовилася забрати свою дитину після народження з пологового відділення Лисянської ЦРЛ, про що свідчить «Акт про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я або яку відмовилися забрати батьки чи інші родичі, про підкинуту дитину» від 04.12.2010 року № 1024. Згідно витягу № 00007099107 від 13.12.2010 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Лисянського районного управління юстиції у Черкаській області запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. Розпорядженням Лисянської районної державної адміністрації від 13.12.2010 року № 382 малолітній дитині ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, а наказом служби у справах дітей Лисянської районної державної адміністрації від 13.12.2010 року № 41 малолітню дитину взято на первинний облік. ОСОБА_2 підписала заяву про згоду на усиновлення народженої нею дитини ОСОБА_1 та присвоєння дитині прізвища та по батькові усиновителя згідно ч. 4 ст. 155 СК України, яка була засвідчена приватним нотаріусом Ватутінського міського нотаріального округу Побіянською Н.Б., серія ВРД № 688818 від 05.02.2011 року.

Розпорядженням Лисянської районної державної адміністрації від 14.12.2010 року № 384 ОСОБА_3 призначено опікуном над малолітньою дитиною ОСОБА_1 , яка по вересень 2022 року добросовісно виконувала обов`язки опікуна. Разом з тим, розпорядженням Звенигородської райдержадміністрації від 06.12.2022 року № 109 припинено опіку над малолітньою дитиною ОСОБА_1 у зв`язку з погіршенням стану здоров`я опікуна ОСОБА_3 та малолітню дитину було тимчасово влаштовано до КЗ «Черкаський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей Черкаської обласної ради». Рішенням виконавчого комітету Лисянської селищної ради від 07.03.2023 року № 63, враховуючи висновок Комісії з захисту прав дитини від 06.02.2023 року № 3 малолітнього ОСОБА_1 зараховано до КЗ «Корсунь-Шевченківський багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр «Надія» Черкаської обласної ради на повне державне утримання на 2022-2023 навчальний рік. З метою подальшого влаштування малолітнього ОСОБА_1 до сімейних форм виховання необхідне судове рішення про позбавлення батьківських прав матері дитини ОСОБА_2 відносно народженої нею дитини ОСОБА_1 .. Тому позивач просить позбавити відповідачку батьківських прав щодо вказаної малолітньої дитини.

Ухвалою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 16.07.2024 року провадження у зазначеній справі було відкрите за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 25.09.2024 року вирішено закрити підготовче провадження в цивільній справі та призначити справу до судового розгляду.

Представник позивача Органу опіки та піклування виконавчого комітету Лисянської селищної ради, Звенигородського району, Черкаської області - Гезей С.Г. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала зазначивши, що дитина перебуває в інтернаті вже третій рік поспіль, разом з тим питання про влаштування дитини до сім`ї є актуальним.

В судове засідання призначене на 25.09.2024р., 24.10.2024р. та 04.12.2024р. ОСОБА_2 не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причину неявки не повідомила. Відзив на позов не подала, у зв`язку із чим, суд, відповідно до ст. ст. 280 - 282 ЦПК України ухвалив проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення суду.

Третя особа Служба у справах дітей виконавчого комітету Лисянської селищної ради, Звенигородського району, Черкаської області до судового засідання свого представника не направила, про дату, час та місце розгляду справи сповіщена належним чином. Надала суду клопотання із проханням розглянути справу за відсутності їх представника, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

За змістом ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до вимог ч. 1, 2, 4 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

Положеннями ч. 7 ст. 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ч.ч. 2, 3, 4 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

У ч. 1 ст. 152 СК України передбачено, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

За змістом ч. 3 ст. 155 СК України відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 1 ч. 1 вказаної правової норми визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування.

Положеннями ст. 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно вимог пунктів 1, 2, 6 ч. 1 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

У пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_1 , про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану Лисянського районного управління юстиції у Черкаській області зроблено відповідний актовий запис за № 90 та видано Свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 , в якому в якості батька вказаний ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_2 .

Даними витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Лисянського районного управління юстиції у Черкаській області 13.12.2010 року за № 00007099107, стверджується, що до цього реєстру 10.12.2010 року внесено актовий запис № 90 про народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 , матір`ю якого вказана відповідачка ОСОБА_2 . Державна реєстрація проведена відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою).

Згідно з даними акту про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я або яку відмовилися забрати батьки чи інші родичі, про підкинуту чи знайдену дитину від 06.12.2010 року № 1024 мати дитини ОСОБА_2 відмовилася забрати свою дитину ОСОБА_1 з пологового відділення у зв`язку з тим, що не в змозі виховати дитину, оскільки вже має четверо дітей.

Згідно Розпорядження Лисянської районної державної адміністрації від 13.12.2010 року № 382 малолітній дитині ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

Згідно Розпорядження Лисянської районної державної адміністрації від 14.12.2010 року № 384 ОСОБА_3 , жительку АДРЕСА_1 , призначено опікуном над малолітнім ОСОБА_1 , надавши їй право вирішувати всі питання, що стосуються захисту прав та інтересів підопічного згідно чинного законодавства.

Із акту про факт передачі дитини від 14.12.2010 року вбачається, що адміністрація закладу Лисянська ЦРЛ в особі головного лікаря Товкеса П.П.передала дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 на підставі розпорядження № 384 від 14.12.2010 року Лисянської РДА Черкаської області.

Згідно заяви від 05.02.2011 року, засвідченої приватним нотаріусом Ватутінського міського нотаріального округу Побіянською Н.Б., серія ВРД № 688818 від 05.02.2011 року, ОСОБА_2 дала вільну і безумовну згоду на усиновлення її сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянкою України ОСОБА_3 та присвоєння ОСОБА_1 прізвища та по батькові усиновителя.

Розпорядженням Звенигородської районної військової адміністрації Черкаської області від 06.12.2022 року № 109 припинено ОСОБА_3 опіку над малолітньою дитиною, позбавленою батьківського піклування, ОСОБА_1 , в зв`язку з погіршенням стану здоров`я.

Згідно довідки № 41/01-29 від 15.02.2023 року, виданої начальником служби у справах дітей виконавчого комітету Лисянської селищної ради Гезей С.Г. ОСОБА_1 перебуває на первинному обліку служби у справах дітей виконавчого комітету Лисянської селищної ради як дитина, позбавлена батьківського піклування, з 13.12.2010 року по даний час. Статус надано Розпорядженням Лисянської районної державної адміністрації від 13.12.2010 року № 382. Мати - ОСОБА_2 відмовилась від дитини, про що свідчить «Акт про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я або яку відмовилися забрати батьки чи інші родичі, про підкинуту дитину» від 04.12.2010 року. Письмова згода матері на усиновлення дитини, посвідчена нотаріусом, відсутня. Батько дитини записаний відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

Згідно рішення виконавчого комітету Лисянської селищної ради від 07.03.2023 року № 63 вирішено зарахувати малолітнього ОСОБА_1 , який має статус дитини, позбавленої батьківського піклування, до КЗ «Корсунь-Шевченківський багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр «Надія» Черкаської обласної ради на повне державне утримання на 2022-2023 навчальний рік. Службі у справах дітей виконавчого комітету Лисянської селищної ради наказано вжити заходів щодо влаштування малолітнього ОСОБА_1 до сімейних форм виховання.

Із обліково-статистичної картки дитини № НОМЕР_2 встановлено, що 09.02.2023 року було проведено обстеження в КНП «Черкаська міська дитяча лікарня» ОСОБА_1 , учня 7 класу КЗ «Корсунь-Шевченківський багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр «Надія» Черкаської обласної ради та записано назву захворювання: інші органічні розлади особистості і поведінки внаслідок захворювання, травми і дисфункції головного мозку, код F07.8.

Висновком органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав від 16.06.2023 року № 146 визначено доцільно позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо народженої нею дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням виконавчого комітету Лисянської селищної ради від 16.06.2023 року № 146 затверджено висновок Комісії з захисту дитини № 9 від 13.06.2023 року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , відносно дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Отже, під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_2 свідомо самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків відносно своєї дитини ОСОБА_1 ..

Таким чином, суд приходить до висновку, що задля якнайкращого забезпечення інтересів дитини слід позбавити відповідачку батьківських прав, адже відповідачка не забрала дитину з пологового будинку і протягом тривалого часу не виявила щодо неї батьківського піклування, не цікавилася її духовним та фізичним розвитком, не проявляла щонайменшої батьківської турботи і її повернення в сім`ю. Тобто, наявна правова підстава позбавлення батьківських прав, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 164 СК України. Тому позовні вимоги суд вважає обґрунтованими.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028 грн..

Керуючись ст.ст. 150, 152, 155, 164, 165, 166, 180 СК України, Законом України «Про охорону дитинства», Конвенцією ООН про права дитини, Пленумом Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав», ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76- 83, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Органу опіки та піклування виконавчого комітету Лисянської селищної ради, Звенигородського району, Черкаської області в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей виконавчого комітету Лисянської селищної ради, Звенигородського району, Черкаської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно малолітньої дитини: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видано відділом державної реєстрації актів цивільного стану Лисянського районного управління юстиції у Черкаській області від 10.12.2010 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , (РНОКПП НОМЕР_3 зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Лазаренко