Рішення

від 12.12.2024 по справі 560/7975/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 р. м. ВінницяСправа № 560/7975/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького окружного адміністративного суду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ДСА України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) до Хмельницького окружного адміністративного суду (далі Хмельницький окружний адміністративний суд, відповідач), в якій позивач просив:

-визнати протиправними дії щодо невиплати відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні з посади судді всіх сум, що належали від Хмельницького окружного адміністративного суду в день звільнення , 10.10.2022 р.;

-стягнути відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України середній заробіток за весь час затримки по день розрахунку, а саме з 11.10.2022 р. по день фактичного розрахунку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що Указом Президента України від 13 травня 2009 року № 317/2009 його призначено суддею Хмельницького окружного адміністративного суду на 5 років.

Постановою Верховної Ради України від 21 травня 2015 року № 479-V-ІІІ ОСОБА_1 обрано суддею Хмельницького окружного адміністративного суду безстроково.

Наказом Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2022 року № 236-П з ОСОБА_1 з 08 жовтня 2022 року припинено трудові відносини.

Однак на день припинення трудових відносин з Хмельницьким окружним адміністративним судом позивачу не в повному обсязі виплачена суддівська винагорода, оскільки повний розрахунок проведено з позивачем лише 25 травня 2024 року.

Відтак, на думку позивача, зважаючи, що на день звільнення не проведено своєчасного розрахунку наявні підстави для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11 жовтня 2022 року по день фактичного розрахунку.

Ухвалою суду від 22 липня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

29 липня 2024 року відповідачем подано до суду клопотання про залучення до участі у справі другого відповідача Державну судову адміністрацію України та зупинення провадження у справі.

07 серпня 2024 року представником відповідача подано до суду відзив, у якому просив відмовити в задоволенні позову та вказав, що станом на час звільнення позивача був відсутній спір про розміри належних йому сум грошового забезпечення.

Відповідач вказав, що 10.10.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду та Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дій (адміністративна справа №560/18049/23). Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28.02.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2024. у справі №560/18049/23 за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького окружного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії зобов`язано Хмельницький окружний адміністративний суд здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2021 по 08.10.2022, обчисленої у відповідності до вимог статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2021 2270,00 грн., на 01.01.2022 2481,00 грн., з врахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті. У порядку добровільного виконання судового рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.02.2024 у справі №560/18049/23, Хмельницький окружний адміністративний суд здійснив перерахунок суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 08.10.2022, обчисливши її у відповідності до вимог статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2021 2270 гривень, на 01.01.2022 2481 гривень. Відтак, на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.02.2024, залишеного без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2024. у справі №560/18049/23 сума до виплати ОСОБА_1 склала 349057,12 гривень, з яких податок з доходів фізичних осіб становить 62830,30 гривень, військовий збір становить 5235,86 гривень.

Наразі, Хмельницький окружний адміністративний суд перебуває в стані виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.02.2024 у справі №560/18049/23.

В свою чергу, за бюджетною програмою КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» для Хмельницького окружного адміністративного суду передбачено видатки у розмірі 23600 гривень, що є недостатнім для виконання в повному обсязі рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №560/18049/23 за позовом ОСОБА_1 . Відповідно виплата ОСОБА_1 коштів на виконання вказаного рішення суду здійснюється згідно помісячного плану бюджетних асигнувань Хмельницького окружного адміністративного суду (кошторис та план асигнувань додається).

Також вказано, що відповідач неодноразово звертався до головного розпорядника коштів Державної судової адміністрації України з проханням виділити додаткові бюджетні асигнування за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ правосуддя».

Окремо вказано й на те, що передбачений частиною 1 статті 117 Кодексу законів про працю України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 Кодексу законів про працю України. При цьому, стаття 117 Кодексу законів про працю України не розповсюджується на правовідносини, що виникають у порядку виконання судового рішення про присудження виплати заробітної плати.

За таких обставин, за наявністю спірних правовідносин, які стосуються розміру належних звільненому працівникові сум, стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку в розумінні частини 1 статті 117 Кодексу законів про працю України є безпідставним.

Ухвалами суду від 15 серпня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення провадження та запропоновано позивачу висловити позицію щодо залучення в якості другого відповідача ДСА. Також витребувано додаткові докази.

Ухвалами суду від 12.09 2024 року повернуто позивачеві заявку про збільшення позовних вимог. Відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про залучення в якості другого відповідача ДСА. Залучено ДСА в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою від 12.12.2024 р. відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів у справі.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд зазначає про наступне.

Указом Президента України від 13 травня 2009 року № 317/2009 ОСОБА_1 призначено суддею Хмельницького окружного адміністративного суду на 5 років.

Постановою Верховної Ради України від 21 травня 2015 року № 479-V-ІІІ ОСОБА_1 обрано суддею Хмельницького окружного адміністративного суду безстроково.

Наказом Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2022 року № 236-П з ОСОБА_1 з 08 жовтня 2022 року припинено трудові відносини.

Проте на день припинення трудових відносин, як зазначає позивач, йому не в повному обсязі проведено виплату всіх належних сум.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду у справі №560/18049/23, зобов`язано Хмельницький окружний адміністративний суд здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2021 по 08.10.2022, обчисленої у відповідності до вимог статті 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2021 2270,00 грн., на 01.01.2022 2481,00 грн., з врахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

25.05.2024 р. як вказує позивач надійшли кошти, як заробітна плата. Відтак, на думку позивача, оскільки суддівська винагорода не виплачена в повному обсязі на дату звільнення його із посади судді, наявні підстави для стягнення середнього заробітку, що і стало підставою для звернення до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.

Право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні гарантоване приписами Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України).

Відповідно до частини 1 статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Строки проведення розрахунку при звільненні та відповідальність за недотримання таких строків визначені статтями 116 та 117 КЗпП України.

Так, у статті 116 КЗпП України йдеться про те, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Водночас статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Відтак, вказаними нормами визначено обов`язок роботодавця провести розрахунок із працівником саме в день його звільнення; при цьому частина 1 статті 117 КЗпП України переважно стосується випадків, коли роботодавець за відсутності спору свідомо та умисно не проводить остаточний розрахунок з колишнім працівником.

Таким чином, з огляду на те, що Хмельницьким окружним адміністративним судом остаточний розрахунок з позивачем проведено в травні 2024 року, що свідчить про проведення повного розрахунку поза межами строку, визначеного статтею 116 КЗпП України, тому, на переконання наявні підстави для застосування статті 117 КЗпП України.

Разом з тим суд вказує, що з 19 липня 2022 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" № 2352-IX від 01 липня 2022 року, яким викладено в новій редакції норму статті 117 КЗпП України, якою встановлено обмеження, згідно з якими виплати працівникові його середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку здійснюються не більш, як за шість місяців.

Оскільки, як звільнення позивача, так і остаточний розрахунок з ним проведено вже після набрання чинності внесеними змінами до статті 117 КЗпП України, тому до спірних правовідносин застосовними є приписи статті 117 КЗпП України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" № 2352-IX від 01 липня 2022 року.

А отже відповідач мав би виплатити середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні, починаючи з 09 жовтня 2022 року (наступного дня після припинення трудових відносин з Хмельницьким окружним адміністративним судом) по 09 квітня 2023 року (не більше як за 6 місяців), тобто за 130 робочих днів.

В свою чергу при вирішенні даного спору, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Середній заробіток за ст. 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується в розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на які працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника.

Суд зазначає, що згідно статті 61 КАС України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Тому, повторне стягнення з відповідача середнього заробітку за затримку виплати всіх сум при звільненні на підставі статті 117 КЗпП України призведе до застосування до відповідача подвійної відповідальності за одне і теж порушення.

Так, в ході розгляду даної справи встановлено, що судовим рішенням від 11.09.2024 р. у справі №560/1744/24, яке набрало законної сили стягнуто з Хмельницького окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 09 жовтня 2022 року по 09 квітня 2023 року в розмірі 766542 (сімсот шістдесят шість тисяч п`ятсот сорок дві) гривні 40 копійок.

При цьому, як зазначено в даному рішенні згідно з довідкою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року № 36/24/04-12, що долучена до відзиву на позовну заяву, підтверджується те, що в серпні та у вересні 2022 року (два останні календарні місяці роботи, що передували припинення з позивачем трудових відносин) йому нараховано 132631,02 гривень та 132710,60 гривень відповідно. Відтак, з урахуванням приписів пункту 8 Порядку середньоденний розмір заробітної плати позивача становив 5896,48 гривень (132631,02 гривень + 132710,60 гривень / 45 робочих днів у серпні 2022 року та у вересні 2022 року), а середня заробітна плата за час затримки розрахунку при звільненні складає 766542,40 гривень (5896,48*130 календарних днів за період з 09 жовтня 2022 року по 09 квітня 2023 року). Отже, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що належить виплатити позивачеві, становить 766542,40 гривень.

Отже, як видно, із відповідача вже стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 09 жовтня 2022 року по 09 квітня 2023 року (шість місяців) в розмірі 766542 (сімсот шістдесят шість тисяч п`ятсот сорок дві) гривні 40 копійок, тобто застосовано санкцію визначену ст.. 117 КЗпП України.

При цьому, подальші виплати не виплаченої суддівської винагороди за рішеннями суду не є підставою для повторного стягнення середнього заробітку, адже така відповідальність застосовується один раз. В свою чергу, позивач не позбавлений в разі втрати доходів ставити питання про нарахування компенсації втрати доходів.

Враховуючи наведене, позовні вимоги заявлені позивача не підлягають задоволенню.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності оскаржуваної відповіді та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову судовий збір не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

Відповідач: Хмельницький окружний адміністративний суд (вул.Козацька, 42,м. Хмельницький, код 35173158)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ДСА України (00020, м. Київ, вул. Липська, 18/5) .

Повний текст рішення сформовано 12.12.24 р.

СуддяВоробйова Інна Анатоліївна