Ухвала

від 12.12.2024 по справі 120/16383/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

12 грудня 2024 р. Справа№120/16383/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Жданкіна Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом Територіального центру соціального обслуговування Бершадської міської ради до Джулинської сільської ради, третя особа: Бершадська міська рада про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Територіального центру соціального обслуговування Бершадської міської ради до Джулинської сільської ради, третя особа: Бершадська міська рада про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Згідно пункту 3 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 4 КАС України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.

Згідно із пунктом 4 частини першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист, зокрема шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (частина 5 статті 5 КАС України).

Частиною 1 статті 160 КАС України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина 2 статті 160 КАС України).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси має право особисто або її законний представник подати відповідний адміністративний позов до адміністративного суду.

Частиною 1 статті 21 КАС України визначено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

В розумінні пункту 23 частини 1 статті 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

В одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги (частина 1 статті 172 КАС України).

Отже, з аналізу вказаних процесуальних норм слідує, що позивач наділений правом об`єднати в позовній заяві декілька пов`язаних між собою вимог, основні та похідні вимоги, що стосуються врегулювання правовідносин, які виникли безпосередньо між ним та відповідачем.

В даному ж випадку, як слідує із змісту прохальної частини позовної заяви, в межах даного позову позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Джулинської сільської ради Гайсинського району Вінницької області щодо неприйняття рішення про відшкодуванню різниці повної вартості утримання у відділенні стаціонарного огляду для постійного або тимчасового проживання с. Маньківка жителів Джулинської ТГ становить 421 046,19 грн.;

- зобов`язати Джулинську сільську раду Гайсинського району Вінницької області розглянути питання щодо відшкодуванню різниці повної вартості утримання у відділенні стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання с. Маньківка жителів Джулинської ТГ, яка становить 421 046,19 грн.

- зобов`язати Джулинську сільську раду Гайсинського району Вінницької області розглянути питання щодо укладення договору про співпрацю між Бершадською міською радою та Джулинською сільською радою.

Отже, з урахуванням мотивувальної частини позовної заяви, частина позовних вимог спрямована із встановленням обов`язку Джулинської сільської ради щодо відшкодування різниці повної вартості утримання у відділенні стаціонарного огляду для постійного або тимчасового проживання с. Маньківка жителів Джулинської ТГ в період з 2021 по 2024 роки, а частина позовних вимог спрямована на спонукання суб`єктів місцевого до вжиття заходів із забезпечення соціально-економічного розвитку територій, в тому числі підвищення якості життя членів громади.

При цьому, позовні вимоги щодо зобов`язання Джулинську сільську раду Гайсинського району Вінницької області розглянути питання щодо укладення договору про співпрацю між Бершадською міською радою та Джулинською сільською радою фактично спрямовані як до суб`єкта місцевого самоврядування, який за даним позовом визначено в якості відповідача, так і до суб`єкта місцевого самоврядування, якого визначено в якості третьої особи, адже розгляд окресленого питання потребує активних дій з боку обох суб`єктів.

Таким чином, із наведеного вище слідує, що, незважаючи на те, що в даному позові в якості відповідача визначено лише Джулинську сільську раду, фактично представником позивача самостійно об`єднано в межах одного позову вимоги одного позивача до різних відповідачів.

Частина 2 статті 172 КАС України визначає, що суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами:

1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;

2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;

3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

В даному ж випадку, не дивлячись на те, що вимоги даного позову заявлені одним позивачем до різних відповідачів, однак такі вимоги не пов`язані між собою ані підставами виникнення, ані поданими доказами. Крім того, відповідні вимоги не можуть вважатись похідними.

Крім того, вимоги даного позову стосуються різних предметів спору (відшкодування понесених витрат та укладання договору про співпрацю), періодів виникнення спірних правовідносин та врегульовані різними нормативно-правовими актами.

Таким чином, заявлені позивачем позовні вимоги є самостійними, а в частині лише опосередковано стосуються позивача, обґрунтовуються різними доказами та підставами виникнення, що, у свою чергу, не відповідає правилам об`єднання позовних вимог, які викладені у ст. 172 КАС України.

Суд також зазначає, що виникнення спірних правовідносин між тими самими суб`єктами та, зокрема, те, що відповідачем є Джулинська сільська рада, не є достатньою підставою для об`єднання не пов`язаних між собою вимог в одне провадження.

Також, об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ (частина 3 статті 172 КАС України).

Відповідно до частини 6 статті 172 КАС України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

Зміст наведених правових норм свідчить на користь висновку, що особа або її представник може звернутися до суду з відповідною позовною заявою до суб`єкта владних повноважень за захистом її порушених прав, свобод або інтересів, якщо, на її думку, вони порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень - відповідача.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що реалізація положень пункту 3 частини 2 статті 172 КАС України можлива лише в разі відкриття адміністративним судом провадження в декількох адміністративних справ за індивідуальними позовними заявами позивача до різних відповідача.

З наведеного також вбачається, що об`єднання справ є правом, а не обов`язком суду, яке може бути реалізоване судом, в тому числі за клопотанням позивача.

Проте, в даному випадку відповідного клопотання позивачем не подано, а суд на даному етапі судового розгляду справи не вбачає підстав для об`єднання відповідних вимог позивача в одне провадження.

Таким чином, об`єднання в одній позовній заяві самостійних вимог, які стосуються різних предметів, які не пов`язані між собою ані підставами виникнення, ані поданими доказами та не є похідними, є порушенням правила об`єднання позовних вимог і, відповідно, свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам КАС України.

При цьому, пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Суд також вважає за необхідне зазначити, що наведене вище порушення не є формальним, оскільки фактично унеможливлює розгляд справи за вимогами, не пов`язаними між собою підставою їх виникнення та відповідними доказами, а тому повернення позовної заяви позивачеві свідчить не про допущення судом формалізму, а про вчинення дій, направлених на упорядкування процесуальних правовідносин.

Така процесуальна дія не є порушенням права позивача на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.

Так, у п. 35 рішення у справі "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" від 12.03.2009 (Заява № 20347/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом (див. рішення у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21.02.1975). Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, нормативне регулювання такого права стосовно неповнолітніх та психічно хворих осіб (див. рішення у справі "Стаббінґс та інші проти Сполученого Королівства" (Stubbings and Others v. the United Kingdom) від 22.10.1996; і у справі "Толстой Милославський проти Сполученого Королівства" (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13.07.1995, серія A, № 316-B, сс. 80-81, пп. 62-67). Якщо доступ до суду обмежено внаслідок дії закону або фактично, Суд має з`ясувати, чи не порушило встановлене обмеження саму суть цього права і, зокрема, чи мало воно законну мету, і чи існувало відповідне пропорційне співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою (див. рішення у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28.05.1985).

У п. 31 рішення у справі "Наталія Михайленко проти України" від 30.05.2013 (Заява № 49069/11) Європейський суд з прав людини також зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб" (див. рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom), п. 57, Series A № 93). Встановлюючи такі правила, Договірна держава користується певною свободою розсуду.

Отже, передбачене ст. 169 КАС України право суду на повернення позовної заяви у випадку порушення правил об`єднання позовних вимог є законодавчо закріпленим процесуальним обмеженням, встановленим державою з метою регулювання процедурних питань.

Таким чином, враховуючи викладені вище обставини, а також зважаючи на те, що суду необхідно буде дослідити правомірність дій (бездіяльності) сторін пов`язаних з різними предметами спору, за різного правового регулювання та всинених на підставі різних дій суб`єкта місцевого самоврядування, що відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України виключає можливість об`єднання таких вимог в одній позовній заяві, суд дійшов висновку, що спільний розгляд позовних вимог суттєво ускладнить та сповільнить вирішення спору по суті, з огляду на що, позовна заява, відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України, підлягає поверненню.

Одночасно, слід роз`яснити представнику позивача, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до суду із окремими позовними заявами від імені та в інтересах позивача.

Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, -

у х в а л и в :

Позовну заяву Територіального центру соціального обслуговування Бершадської міської ради до Джулинської сільської ради, третя особа: Бершадська міська рада про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна