ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2024 рокуСправа №160/21222/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Фермерського господарства "Ерудітус-Агро" до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Фермерське господарстве "Ерудітус-Агро" до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, у якому позивач просить суд:
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.03.2024 року №0127150712 прийняте Головним управлінням Державної податкової служби України у Дніпропетровській області про накладення на Фермерське господарство Ерудітус-Агро (код ЄДРПОУ 38504092) штрафу на загальну суму 11 083 грн. 84 коп. (одинадцять тисяч вісімдесят три гривні 84 коп.).
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.03.2024 року №0127080712 прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області про зменшення Фермерському господарству Ерудітус-Агро (код ЄДРПОУ 38504092) розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 15 977 грн. 00 коп. (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят сім гривень 00 коп.) в грудні 2022 року.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.03.2024 року №0127100712 прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області про накладення на Фермерське господарство Ерудітус-Агро (код ЄДРПОУ 38504092) штрафної (фінансової) санкції у розмірі 77 083 грн. 00 коп. (сімдесят сім тисяч вісімдесят три гривні 00 коп.).
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області було проведено документальну планову виїзну перевірку Позивача за період з 01.01.2017 року по 31.12.2022 року. За результатами перевірки було складено акт від 15 грудня 2023 року № 4015/04-36-07-12/38504092 на підставі, якого Головним управлінням Державної податкової служби України у Дніпропетровській області були прийнятті оскаржувані податкові повідомлення-рішення: ППР № 0127150712 від 21.03.2024 року, ППР № 0127100712 від 21.03.2024 року та ППР № 0127080712 від 21.03.2024 року видані ГУ ДПС у Дніпропетровській області. Позивач, уважає податкові повідомлення-рішення такими, що прийнятті всупереч вимогам чинного законодавства, що підлягають скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
22 серпня 2024 року до суду надійшов від Державної податкової служби України відзив на позовну заяву, у якому відповідач проси відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, ДПС України, яка силу визначених ст. 19-2 Податкового кодексу України функціональних повноважень не здійснює а ні податковий облік платників податків, а ні вчинення дій по проведенню камеральної перевірки та прийняття за їх результатом повідомлень-рішень. ДПС України зазначило, що проведення документальної планової перевірки (акт перевірки від 15.12.2023 № 4015/04-36-07-12/38504092) та прийняття податкових повідомлень-рішень від 21.03.2024 №0127150712, № 0127080712, № 0127100712 здійснені саме Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області. При цьому, ДПС України зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 21.03.2024 № 0127150712, № 0127080712, № 0127100712 було оскаржене до ДПС України у порядку ст. 56 Кодексу. ДПС України за результатом розгляду скарги прийнято рішення від 25.06.2024 №19230/6/99-00-06-01-01-06, яким залишено без змін податкове повідомлення- рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.03.2024 № 0127080712, а скаргу ФГ «Ерудітус-Агро» без задоволення. ДПС України за результатом розгляду скарги прийнято рішення від 25.06.2024 №19228/6/99-00-06-01-01-06, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.03.2024 № 0127100712, а скаргу ФГ «Ерудітус-Агро» без задоволення. Рішенням ДПС України від 24.05.2024 № 15497/6/99-00-06-03-01-06 скаргу ФГ «Ерудітус-Агро» від 30.04.2024 № 156 (вх. ДПС № 18093/6 від 07.05.2024) залишено без розгляду. незгода з рішеннями по скарзі у порядку ст. 56 Кодексу є підставою для його оскарження в судовому порядку, про що було зазначено в рішеннях ДПС України від 25.06.2024 № 19230/6/99-00-06-01-01-06, від 25.06.2024 № 19228/6/99-00- 06-01-01-06, від 24.05.2024 № 15497/6/99-00-06-03-01-06 за результати розгляду скарг ФГ «Ерудітус-Агро». Втім, результати адміністративного оскарження спірних податкових повідомлень-рішень не є предметом судового розгляду справи.
27 серпня 2024 року до суду надійшов від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відзив на позовну заяву, у якому заперечували проти позовних вимог просили відмовити у задоволенні позову. На обґрунтування своєї позиції посилалися, що перевіркою встановлено, що в порушення пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (зі змінами та доповненнями) ФГ «Ерудітус-агро» несвоєчасно зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим було прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.03.2024 року № 0127150712. Крім того, зазначили, що перевіркою не встановлено використання у 2017 року добрив та посівного матеріалу, в тому числі на озиму пшеницю в господарській діяльності підприємства на загальну суму 597 271,00 грн. (без ПДВ, ПДВ 20% - 119 454,00 грн.), що призвело до заниження податкових зобов`язань на загальну суму 119 454,00 грн., в тому числі за грудень 2017 року - 119 454,00 грн.; використання у 2022 році добрив та посівного матеріалу не знайшло своє відображення в господарській діяльності підприємства на загальну суму 224 278,82 грн. (без ПДВ, ПДВ 44 856 грн.), що призвело до заниження податкових зобов`язань на загальну суму 44 856 грн., в тому числі за листопад 2022 року - 44 856 грн; використання протягом 2020-2021 років добрив та посівного матеріалу в господарській діяльності підприємства на загальну суму 385 996,84 грн. (без ПДВ, ПДВ 20% - 77 193,4грн.), що призвело до заниження податкових зобов`язань на загальну суму 77 193,00грн., в тому числі за березень2021 року - 77 193,00 грн. (останній період внесення СЗР до полів 32_2, 29_2, 29/2_1 площею 159,63 га.; послуги отримані від ТОВ «Олімпекс-Агро» на загальну суму 189 200,13 грн. без ПДВ., ПДВ 37 840,03 грн. використання послуг отриманих від ТОВ «Олімпекс-Агро» на загальну суму 189 200,13 грн. без ПДВ., ПДВ 37 840,03 грн. в господарській діяльності підприємства, що призвело до заниження податкових зобов`язань на загальну суму 37 840,00грн., в тому числі за листопад 2022 року - 37 840,00 грн, що призвело до порушення п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, а відтак правомірно складено податкове повідомлення-рішення від 21.03.2024 року № 0127100712. Щодо податкового повідомлення-рішення від 21.03.2024 року № 0127080712, відповідач зазначив, що ФГ «Ерудітус-агро» не мало змоги оприбуткувати паливо у кількості 7 478 л. на суму 373 301,76 грн. (без ПДВ, ПДВ 7% - 26 131,12 грн.): ціна 1 л: 1 371 580,36 грн. /27 478л = 49,92 грн. обсяг: 7 478 л *49,92 грн. = 373 301,76 грн. ПДВ 7%: 26 131,12 грн. Отже ПДВ у сумі 26 131,12 грн.з а відвантажене дизельне паливо у кількості 7 478 л. не пов`язане з господарською діяльністю, що призвело до заниження податкових зобов`язань у 2022 році на загальну суму 26 131,00 грн., в тому числі у червні 2022 року - 26 131,00 грн., в порушення п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України. Крім того, зазначили, що встановлена невідповідність облікованого дизельного палива по акцизним складам з уніфікованим номером 1015537 (адреса: смт. Губиниха, вул. Берегового, буд. 34/3), уніфікований номер резервуару 4-1015537 станом на 31.12.2022 року; а саме: Залишки дизпалива по вказаним резервуарам станом на 31.12.2022 становили 13 012,32 л літрів. За даними витратомірів встановлено : 8 621,02 л. Зазначене свідчить про безпідставний облік на балансі підприємства ПММ (дизпалива), яке в силу своєї відсутності не може бути придатним для використання у господарській діяльності, та як наслідок безпідставне завищення кількості залишків товарів, що обліковуються за бухгалтерським рахунком 281 «Товари на складі» станом на 31.12.2022 оскільки відсутній товар не може бути використаний у господарській діяльності підприємства загальною вартістю 214 991,37 грн., крім того ПДВ 15 049 грн., в т.ч.: грудень 2022р. - на суму 214 991,37 грн., крім того ПДВ 15 049 грн., в порушення абз. г) п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України. Відповідно до вищенаведеного, в порушення п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 ПКУ внаслідок не нарахування податкових зобов`язань ФГ «Ерудітус-агро» занижено показник у рядку 4.1 Декларацій «Нараховано податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ за операціями, що оподатковуються за основною ставкою» всього на суму ПДВ 15 049 грн. (в одиницях податкової звітності), в т.ч.:за грудень 2022 року на суму 15 049 грн. Згідно даних оборотів рахунку 203 «Паливо» та первинних документів ФГ «Ерудітус-агро» на кінець 2022 року встановлено залишки пального, а саме: бензину у кількості 5443,08 літрів та дизельного пального у кількості 1165,682 літри. Також перевіркою встановлено, що ФГ «ЕРУДІТУС-АГРО» має ліцензію на роздрібну торгівлю за адресою смт. Губиниха, вул. Берегового, буд. 34/з (АЗС). Уніфікований номер АС1015537. Всі акцизні накладні виписуються в адресу покупця ФГ «ЕРУДІТУС-АГРО» складаються на акцизний склад 1015537 за період 21.11.2020 по 31.12.2022. При надходженні палива на АЗС воно оприбутковується по формі №13-НП на власні потреби та потреби АЗС окремо. Паливо, яке оприбутковується по журналу №13-НП для власних потреб в РРО не вноситься. Отже таке паливо зберігається без наявності ліцензії на зберігання пального для власних потреб за адресою смт. Губиниха, вул. Берегового, буд. 34/з. Таким чином, ФГ «Ерудітус-агро» в порушення вимог статті 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) зберігалось пальне для власного споживання за адресою смт. Губиниха, вул. Берегового, буд. 34/з без наявності відповідної ліцензії. Вважають, що податкові повідомлення повідомлення-рішення від 21.03.2024 року № 0127150712, 0127080712, 0127100712 прийняті правомірно та відповідають вимогам ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, відповідач заперечував проти стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки до позовної заяви не надано детального розрахунку витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою від 28 серпня 2024 року клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про и розгляду справи за правилами загального позовного провадження - залишено без задоволення.
11 вересня 2024 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, доводи якої відповідають доводам позовної заяви, у якій просив позов задовольнити. Зокрема, позивач зазначив, що відповідно тексту податкового повідомлення-рішення від 21.03.2024 року за № 0127150712, а також додатку до нього Розрахунку податкового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість за актом планової виїзної документальної перевірки ФГ «Ерудітус-Агро» № 4015/04-36-07-12/38504092 від 15.12.2023 року (далі - Розрахунок), вказані штрафні санкції були розраховані на підставі висновків зроблених контролюючим органом про, нібито, наявність порушень Фермерським господарством податкового законодавства. Однак, оскільки Позивач оскаржує відповідні ППР в судовому порядку, та в разі прийняття судом рішення про їх скасування, зникнуть і підстави на яких ґрунтується доказова частина податкового повідомлення-рішення від 21.03.2024 року за № 0127150712. року № 0127150712 є нікчемне, оскільки в ньому допущена математична помилка в нарахуванні суми штрафної санкції. Відповідна помилка міститься як в описовій частині ППР так і в додатку до ППР Розрахунку податкового зобов`язання, оскільки в графі «Штрафні санкції» розміщені нарахування відповідних санкцій по місяцям років, того періоду відносно якого проводилась перевірка, а саме: 3400,00 (грудень 2017)+0 (лютий 2021)+0 (березень 2021)+0 (січень 2022)+431,92 (квітень 2022)+451,92 (травень 2022)+3400,00 (червень 2022)+3400 (листопад 2022)+3400,00 (грудень 2022), просте математичне додавання цих чисел дає результат у 14 483,84 грн. Однак, в лінії таблиці Розрахунку «Разом» маємо значення 11 083,84 грн. Позивачем в адміністративному позову було зазначено, що всі обставини та їх документальні підтвердження стосовно списання добрив та посівного матеріалу за 2017 рік на озиму пшеницю та соняшник були доведені до контролюючого органу під час проведення перевірки, а також у поясненні від 30.11.2023 року, яке було надано на запит ГУ ДПС у Дніпропетровській області за № 2 від 27.11.2023 року. Згідно до яких, у 2017 році відбувся посів озимої пшениці у господарстві. Загальна кількість посіву склала 213,82 га. Посів здійснено у вересні 2017 року, про що свідчать акти списання добрив, насіння, ЗЗР, оригінали яких при здійсненні перевірки були надані контролюючому органу (списання з рах 208 на рах 2311 номенклатура озима пшениця суми 597 271,72 грн.). Закономірно, урожай пшениці 2018 року був зібраний у 2018 році і склав 674,76 т. Собівартість зібраного урожаю склала 2774,41 грн./т. Так як собівартість пшениці не включила суму 597271,72 грн. в результаті технічної помилки, то фактична собівартість мала б складати 3659,57 грн/т. Методом аналізу проведеної реалізації пшениці у 2018 році бачимо, що пшениця була реалізована у жовтні по ціні 5416,67 грн./т без ПДВ, та у грудні 5250,00 грн./т без ПДВ. Таким чином, технічна помилка щодо розподілу витрат не вплинула на податкові зобов`язання щодо сплати ПДВ Фермерським господарством під час реалізації пшениці 2018 року і соняшнику 2017 року, оскільки дані витрати компенсуються ціною реалізації і помилки бухгалтерського обліку не впливають на податковий облік. Тому господарство не вбачало необхідності коригувати собівартість реалізованої продукції у минулих періодах, оскільки витрати в будь-якому разі відобразились у собівартості реалізованої продукції, а податкові зобов`язання з ПДВ обраховані під час реалізації. Крім того, зазначили, що Вся кількість придбаного у ПП «АКРІЛАТ-ХІМКОНТРАКТ» дизельного палива в червні 2022 року була пов`язана з господарською діяльністю господарства, тому висновок контролюючого органу, що ПДВ у розмірі 26 131,12 грн. за відвантажене дизельне паливо у кількості 7 478 л не пов`язане з господарською діяльністю господарства не є вірним, а отже, заниження податкових зобов`язань у 2022 році на загальну суму 26 131,00 грн., в тому числі в червні 2022 року 26 131,00 грн. з боку ФГ «Ерудітус-Агро» не відбулося.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено, що Фермерське господарство «Ерудітус-Агро» (далі - Позивач) є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, про що до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 24.01.2013 року внесено відповідний запис за реєстровим номером 1 209 102 0000 005384.
На підставі наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 01.11.2023 № 4746-п та направлень віл 17.11.2023 № 6706, № 6707 № 6708, № 6709, № 66710, № 66711 було проведено документальну планову виїзну перевірок Фермерське господарство «Ерудітус-Агро» за період з 01.01.2017 року по 31.12.2022 року з метою здійснення контролю додержання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контролю за дотриманням якого покладено на органи ДПС, правильністю обчислення, повнотою і своєчасність сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством
За результатами перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено акт від 15 грудня 2023 року № 4015/04-36-07- 12/38504092 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ФГ «Ерудітус-Агро», згідно з висновками якого, відповідачем встановленні такі порушення:
п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України підприємством встановлено завищення залишку від`ємного значення з ПДВ всього ч сумі 15 977,00 гри., в т.ч. за грудень 2022 року в сумі 15 049,00 гри. та неправомірне заниження податку на додану вартість всього сумі 308 332,00. грн., у тому числі: за грудень 2017 в сумі 84 226,00 грн., січень 2018 в сумі 19 594,00 грн, березень 2018 в сумі 15 634,00 гри, лютий 2021 року в сумі 828 грн, червень 2021 в сумі 77 193,00 грн., січень 2022 в сумі 327,00 грн., квітень 2022 в сумі 1 070,00 грн, листопад 2022 в сумі 109 460,00 грн.;
п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України не здійснено реєстрацію податкових накладних (відсутня реєстрація) з Єдиному реєстрі податкових накладних;
п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового, кодексу України не своєчасно зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних;
ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» за зберігання пального для власного споживання без наявності відповідної ліцензії;
абз. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 168.1.1, п.п.168.1.2 п. 168.1 ст.168:, абз. «а» 176.2 ст.176 в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 8888,59 грн. в т.ч. по періодах 02.2021р. - 1090,83 грн.; 01.2022p. - 431.31 грн; 04.2022р.- 2131,11 грн.; 05.2022р. - 2122,90 грн, 12.2022р. - 3112,43 грн.
абз. «е» п.п. 164.2.17 п.164.2 ст.164, п.168.1, пп. 168.1.2 .168.1 ст.168, абз. «а» п. 176.2 ст 176, п.161 підрозділу 10 розділу XX ПК України, в результаті чого донараховано військовий збір на загальну суму 607,40. грн. в т.ч. по періодах 02.2021р. - 74,54 грн.; 01.2022р.- 29,47 грн.; 04.2022р.-145,63 грн.; 05.2022р. -145,07 грн., 12.2022р.-212,69 грн.
порушено абз. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України розділ III Порядку заповнення та подання. Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них. податку, ствердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року за № 4, а саме не в повному обсязі подано Податковий розрахунок про суми доходів наданих на користь платників Податків - найманих робітників підприємства за 4 кв. 2018р. 1 кв. 2021 та 1,2,4 кв.2022р.
Позивач не погодившись із висновками акту перевірки від 15 грудня 2023 року № 4015/04-36-07-12/38504092 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ФГ «Ерудітус-Агро» подав заперечення на Акт перевірки.
За результатом розгляду заперечень ФГ «Ерудітус-Агро», Головне управління ДПС у Дніпропетровській області листом від 14.03.2024 року «Про результати розгляду заперечень»,повідомило, що висновки акту перевірки є правомірними, обґрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства (а.с. 183-195).
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі акту перевірки від 15 грудня 2023 року № 4015/04-36-07-12/38504092 складенні податкові повідомленні-рішення № 0127150712 від 21.03.2024 року, № 0127100712 від 21.03.2024 року та № 0127080712 від 21.03.2024 року.
Згідно податкового повідомлення-рішення від 21.03.2024 року №0127150712 ФГ «Ерудітус-Агро» повідомляється, що на підставі акту перевірки від № 4015/04-36-07- 12/38504092 від 15.12.2023 року виявлено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкових накладних, передбачених пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим попереджено про необхідність виправити допущені у податкових накладних помилки у терміни, визначені пунктом 1201.3 статті 120-1 Податкового кодексу України та застосовано штраф у розмірі 11 083 грн 84 коп.
Згідно податкового повідомлення-рішення від 21.03.2024 року №0127100712 ФГ «Ерудітус-Агро» повідомляється, що на підставі акту перевірки від №4015/04-36-07- 12/38504092 від 15.12.2023 року встановлено порушення п. 198.5 ст. 198, Податкового кодексу України і збільшено суму податкового зобов`язання на суму 308 332,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 77 083 грн.
Згідно податкового повідомлення-рішення від 21.03.2024 року №0127080712 ФГ «Ерудітус-Агро» повідомляється, що на підставі акту перевірки від №4015/04-36-07-12/38504092 від 15.12.2023 року встановлено порушення п. 189.1 ст. 189, п. 185.5 ст. 198 Податкового кодексу України і зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 15 977 грн.
Позивач не погодився із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями оскаржив їх до Державної податкової служби України.
ДПС України за результатом розгляду скарги прийнято рішення від 25.06.2024 №19230/6/99-00-06-01-01-06, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.03.2024 № 0127080712, а скаргу ФГ «Ерудітус-Агро» без задоволення (том 2 а.с. 8-9).
ДПС України за результатом розгляду скарги прийнято рішення від 25.06.2024 №19228/6/99-00-06-01-01-06, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.03.2024 № 0127100712, а скаргу ФГ «Ерудітус-Агро» без задоволення (том 2 а.с. 10-12).
Рішенням ДПС України від 24.05.2024 № 15497/6/99-00-06-03-01-06 скаргу ФГ «Ерудітус-Агро» від 30.04.2024 № 156 залишено без розгляду, податкове повідомлення-рішення від 21.03.2024 № 0127150712 (том. 2 а.с. 3).
Позивач не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішення від 21.03.2024 № 0127150712, № 0127080712, № 0127100712 звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані положеннями Податкового кодексу України.
Відповідно до п.44.1 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до п. п. 75.1.1. п. 75.1, ст. 75 Податкового кодексу України зазначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Пунктом 185.1 статті 185 ПКУ визначено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. (п. 200.1 ст. 200 ПКУ).
До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:а) придбання або виготовлення товарів та послуг;б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Надаючи правову оцінку податковому повідомлення-рішення від 21.03.2024 року № 0127080712, суд виходить з такого. Відповідно до ППР від 21.03.2024 року №0127080712, розрахунок суми завищення ФГ «Ерудітус-Агро» (код ЄДРПОУ 39504092) від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду становить суму у 15 977 грн., що складається на думку податкового органу, з таких порушень податкового законодавства:порушення п.198.5 ст.198 ПКУ, оскільки перевіркою не встановлено використання у 2017 року добрив та посівного матеріалу, в тому числі на озиму пшеницю в господарській діяльності підприємства на загальну суму 597 271.00 грн. (без ПДВ. ПДВ 20% - 119 454,00 грн), що призвело до заниження податкових зобов`язань на загальну суму 119 454.00 грн., в тому числі за грудень 2017 року - 119 454.00 грн.; порушення п. 198.5 ст. 198 ПКУ перевіркою не встановлено використання у 2022 році добрив та посівного матеріалу в господарській діяльності підприємства на загальну суму 224 278,82 грн. (без ПДВ, ПДВ 44 856 грн.), що призвело до заниження податкових зобов`язань на загальну суму 44 856 грн., в тому числі за листопад 2022 року - 44 856 грн.; порушення п. 198.5 ст.198 ПКУ перевіркою не встановлено використання протягом 2020-2021 років добрив та посівного матеріалу, який витрачено на ріпак озимий протягом на площі 159,63 га на полях: 32_2, 29_2, 29/2_1 в господарській діяльності підприємства на загальну суму 385 996,84 грн. (без ПДВ, ПДВ 20% - 77 193,4грн.), що призвело до заниження податкових зобов`язань на загальну суму 77 193,00 грн., в тому числі за березень2021 року - 77 193,00 грн. (останній період внесення СЗР до полів 32_2. 29_2. 29/2_1 площею 159,63 га.); порушення п. 198.5 ст.198 ПКУ перевіркою не встановлено використання послуг отриманих від ТОВ «Олімпекс-Агро» на загальну суму 189 200,13 грн. без ПДВ., ПДВ 37 840,03 грн. в господарській діяльності підприємства, що призвело до заниження податкових зобов`язань на загальну суму 37 840,00 грн., в тому числі за листопад 2022 року - 37 840,00 грн.; порушення п.198.5 ст.198 ПКУ, ПДВ у сумі 26 131,12 грн., за відвантажене контрагентом-постачальником ПП "АКРІЛАТ- ХІМКОНТРАКТ" дизельне паливо у кількості 7 478 л., не пов`язане з господарською діяльністю, що призвело до заниження податкових зобов`язань у 2022 році на загальну суму 26 131,00 грн., в тому числі: у червні 2022 року - 26 131,00 грн.; в порушення п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 ПКУ внаслідок не нарахування податкових зобов`язань ФГ «Ерудітус-Агро» занижено показник у рядку 4.1 Декларацій «Нараховано податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ за операціями, що оподатковуються за основною ставкою» всього на суму ПДВ 15 049 грн. (в одиницях податкової звітності), в т.ч. за грудень 2022 року на суму 15 049 грн. в порушення п. 198.5 ст.198 ПКУ підприємством занижено податкові зобов`язання з ПДВ на загальну суму ПДВ 3 786,00 грн. в результаті списання паливо-мастильних матеріалів на працівників підприємства, які перебували у відпустці, або прийняті на роботу пізніше ніж списані ПММ - не приймали участь в господарській діяльності період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення: - грудень 2022 року ( том. 1 а.с. 68).
Пунктом 109.1. Податкового кодексу України визначено поняття податкового правопорушенням - протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно п. 112.1. Податкового кодексу України, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 112.2 Податкового кодексу України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Так, із наданих позивачем документів судом встановлено та не спростовано відповідачем, що станом на 31.12.2022 року в резервуарі 4-1015537 по декларації з акцизного податку (додаток 1-1 обсяг залишків ДП) на АЗС ФГ «Ерудітус-Агро» дійсно знаходилося 8 621,02 л. приведені до температури 15 С. У бухгалтерському обліку літри вказуються фактичні. Так, на рахунку у бухгалтерському обліку станом на 31.12.2022 р рахується ДП: 203 рахунок склад ПММ ( власні потреби) - 7106,928 л; 281 рахунок - Склад АЗК-роздріб -1537,35 л. Тобто, всього 8644,2 л (різниця 23,18 л. за рахунок приведення літрів до 15 С). Саме дане паливо знаходиться в резервуарі 4-1015537.
Позивачем були поданні пояснення до контролюючого органу на спростування висновків акту, у яких зазначили, що для виробничих потреб господарство використовує також місце зберігання палива в с. Гнатівка Новомосковського району, Дніпропетровської області, де станом на 31.12.2022 року зберігалось 893,04 л. Також, в баках транспорту підприємства на 31.12.2022 року знаходилось 3475,00 л. Тобто, загальна кількість ДП в обліку складається із суми залишків: склад власні потреби резервуар 4-1015537, склад АЗК- роздріб 4-1015537, склад в селі Гнатівка, баки транспорту, що в сумі складає 7106,926+1537,35+893,04+3475=13012,32 (оборотно-сальдову відомість за грудень 2022 року по рахунку 203 в розрізі складів з розшифровкою залишків у баках на 31.12.2022 р., та оборотно-сальдову відомість по рахунку 281 за грудень 2022 року.
Однак, відповідачем вказані обставини не були врахуванні, та не наведено у відзиві підстави для їх неврахування
Посилання відповідача на відсутність транспортування палива до с. Гнатівка, а також на відсутність подорожніх листів вантажних автомобілів/тракторів із зазначенням залишку кількості літрів у баку, є безпідставні, оскільки в ході перевірки на запит № 1 від 20.11.2023 року Позивачем надано контролюючому органу регістри бухгалтерського обліку за період 01.01.2017 по 31.12.2022 ОСВ по рахункам, які підтверджують відповідність даних бухгалтерського обліку залишкам ПММ і повністю пояснюють загальну кількість пального, яке рахується на 31.12.2022 року на балансі господарства, при цьому контролюючий орган жодним чином не враховує наявність залишків по різним складам, а також в баках (що підтверджене саме регістрами бухгалтерського обліку, які запитувались у господарства в ході перевірки).
Враховуючи вищенаведене Головним управління ДПС у Дніпропетровській області не доведе, а судом не встановлено завищення позивачем від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 15977 грн. в грудні 2022 року, а відтак податкове повідомлення-рішення від 21.03.2024 року № 0127080712 є протиправним та підлягає скасуванню.
Вирішуючи питання обґрунтованості прийняття Головним управління ДПС у Дніпропетровській області податкового повідомлення-рішення від 21.03.2024 року №0127100712 суд виходить з такого. Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що перевіркою не встановлено використання у 2017 року добрив та посівного матеріалу, в тому числі на озиму пшеницю в господарській діяльності підприємства на загальну суму 597 271.00 грн. (без ПДВ. ПДВ 20% - 119 454,00 грн.), що призвело до заниження податкових зобов`язань на загальну суму 119 454.00 грн., в тому числі за грудень 2017 року - 119 454.00 грн.; порушення п. 198.5 ст. 198 ПКУ перевіркою не встановлено використання у 2022 році добрив та посівного матеріалу в господарській діяльності підприємства на загальну суму 224 278,82 грн. (без ПДВ, ПДВ 44 856 грн.), що призвело до заниження податкових зобов`язань на загальну суму 44 856 грн., в тому числі за листопад 2022 року - 44 856 грн.; порушення п. 198.5 ст.198 ПКУ перевіркою не встановлено використання протягом 2020-2021 років добрив та посівного матеріалу, який витрачено на ріпак озимий протягом на площі 159,63 га на полях: 32_2, 29_2, 29/2_1 в господарській діяльності підприємства на загальну суму 385 996,84 грн. (без ПДВ, ПДВ 20% - 77 193,4грн.), що призвело до заниження податкових зобов`язань на загальну суму 77 193,00грн., в тому числі за березень2021 року - 77 193,00 грн. (останній період внесення СЗР до полів 32_2. 29_2. 29/2_1 площею 159,63 га.); порушення п. 198.5 ст.198 ПКУ перевіркою не встановлено використання послуг отриманих від ТОВ «Олімпекс-Агро» на загальну суму 189 200,13 грн. без ПДВ., ПДВ 37 840,03 грн. в господарській діяльності підприємства, що призвело до заниження податкових зобов`язань на загальну суму 37 840,00 грн., в тому числі за листопад 2022 року - 37 840,00 грн.; порушення п.198.5 ст.198 ПКУ, ПДВ у сумі 26 131,12 грн., за відвантажене контрагентом-постачальником ПП "АКРІЛАТ- ХІМКОНТРАКТ" дизельне паливо у кількості 7 478 л., не пов`язане з господарською діяльністю, що призвело до заниження податкових зобов`язань у 2022 році на загальну суму 26 131,00 грн., в тому числі у червні 2022 року - 26 131,00 грн.; порушення п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 ПКУ внаслідок ненарахування податкових зобов`язань ФГ «Ерудітус-агро» занижено показник у рядку 4.1 Декларацій «Нараховано податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ за операціями, що оподатковуються за основною ставкою» всього на суму ПДВ 15049 грн. (в одиницях податкової звітності), в т.ч. за грудень 2022 року на суму 15 049 грн. в порушення п. 198.5 ст.198 ПКУ підприємством занижено податкові зобов`язання з ПДВ на загальну суму ПДВ 3 786,00 грн. в результаті списання паливо-мастильних матеріалів на працівників підприємства, які перебували у відпустці, або прийняті на роботу пізніше ніж списані ПММ - не приймали участь в господарській діяльності - період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення: - грудень 2017 року, січень 2018 року, березень 2018 року, лютий 2021 року, червень 2021 року, січень 2022 року, квітень 2022 року, листопад 2022 року.
Судом із наданих позивачем письмових пояснень встановлено, що у 2017 році відбувся посів озимої пшениці у господарстві. Загальна кількість посіву склала 213,82 га. Посів здійснено у вересні 2017 року, про що свідчать акти списання добрив, насіння, ЗЗР, оригінали яких при здійсненні перевірки були надані контролюючому органу (списання з рах 208 на рах 231 номенклатура озима пшениця суми 597 271,72 грн.).
Тобто, у вересні відбувається посів під урожай наступного (2018) року. У бухгалтерському обліку здійснена технічна помилка при списанні матеріалів с/г призначення і вибраний рахунок 2311 Витрати на виробництво поточного року, а не 2312 - Витрати на виробництво наступного року. Зауважимо, що у бухгалтерському обліку рахунок 23- витрати на виробництво (основний рахунок), при цьому 2311, 2312 це вже субрахунки, які допомагають розділити витрати для зрозумілого обліку.
Відповідно, при подальшому розподілі витрат послідувала технічна помилка і розподіл було здійснено на урожай соняшнику 2017 року, оскільки розподіл витрат проводиться автоматично з рахунку 231 на 271 рахунок (готова продукція). В результаті цього собівартість соняшнику урожаю 2017 року збільшилась на суму 597 271,72 грн., а собівартість пшениці урожаю наступного (2018 року) зменшилась на 597 271,72 грн. Урожай соняшнику 2017 року склав 722,565 т. Таким чином, собівартість 1 т соняшника урожаю 2017 року склала з врахуванням не вірно розподілених витрат 6121,80 грн./т, замість 5295,20 грн./т.
Отже, аналізуючи реалізацію соняшнику 2017 року, встановлено що ціна реалізації складала у жовтні 2017 року 8666,67 грн./т без ПДВ, у грудні 2017 року 10620,80 грн./т без ПДВ. Відтак, закономірно, урожай пшениці 2018 року був зібраний у 2018 році і склав 674,76 т. Собівартість зібраного урожаю склала 2774,41 грн./т. Так як собівартість пшениці не включила суму 597271,72 грн. в результаті технічної помилки, то фактична собівартість мала б складати 3659,57 грн/т. Методом аналізу проведеної реалізації пшениці у 2018 році бачимо, що пшениця була реалізована у жовтні по ціні 5416,67 грн./т без ПДВ, та у грудні 5250,00 грн./т без ПДВ.
Таким чином, технічна помилка щодо розподілу витрат не вплинула на податкові зобов`язання щодо сплати ПДВ Фермерським господарством під час реалізації пшениці 2018 року і соняшнику 2017 року, оскільки дані витрати компенсуються ціною реалізації і помилки бухгалтерського обліку не впливають на податковий облік. Тому господарство не вбачало необхідності коригувати собівартість реалізованої продукції у минулих періодах, оскільки витрати в будь-якому разі відобразились у собівартості реалізованої продукції, а податкові зобов`язання з ПДВ обраховані під час реалізації.
Перевіркою податкового органу не встановлено фактів саме умисного збільшення посадовими особами господарства суми витрат ФГ «Ерудітус-Агро» на вирощування врожаю соняшнику 2017 року або умисного зменшення при списанні матеріалів сільськогосподарського призначення на рахунку 2311 Витрати на виробництво поточного року (для вирощування пшениці). Крім того, відповідне «коригування» затрат не стало причиною фактичного зменшення чи збільшення реальних витрат господарства на виготовлення продукції. А отже, господарством не порушено податкове законодавство в частині розміру справляння необхідних податків та зборів.
Щодо порушення п. 198.5 ст. 198 ПКУ, коли перевіркою не встановлено використання у 2022 році добрив та посівного матеріалу в господарській діяльності підприємства на загальну суму 224 278,82 грн. (без ПДВ, ПДВ 44 856 грн.), що призвело до заниження податкових зобов`язань на загальну суму 44 856 грн., в тому числі за листопад 2022 року - 44 856 грн. Так, судом встановлено, що позивачем прискладанні звітності була допущена помилка, у зв`язку з подвійним записом на кореспондуючих рахунках ДТ 271 «Продукція сільськогосподарського виробництва» та Кт 947 «Нестачі та витрати від псування цінностей» при списанні соняшнику врожаю 2022 року в сумі 287 721,39 грн. та в кількості 19,61 т. в листопаді 2022 року (використання податкового кредиту по добриву та посівному матеріалу поза межами господарської діяльності платника податку за 2022 рік в сумі ПДВ 44 856,00 грн. в т.ч. за листопад 2022 року в сумі 44 856 грн.).
Крім того, зазначено, позивачем та не спростовано відповідачем, що зібране з поля зерно має відповідати нормам та якостям ст. 21 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», тому виникає потреба, коли вже зібране з поля зерно, яке перебуває на зберіганні в складських приміщеннях господарства, необхідно перевезти на елеватор, для подальшої його обробки з метою доведення до необхідної якості або обробити зерно самостійно, шляхом його очищення, сушіння, провіювання, калібрування та ін.
Таким чином, Соняшник урожаю 2022 року був відправлений на подальшу доробку в ТОВ АФ «Олімпекс-Агро» згідно договору № 2022/2-ЕА від 11.11.2022 року. Всього на доробку переміщено зі складу ФГ «Ерудітус-Агро» згідно ТТН 205,660 т. соняшнику врожаю 2022 року. Відповідно ж акту-розрахунку №23 від 18.11.2022 року, розпоряджень на очищення та сушіння, ТТН на прийом включаючи розбіжності - відходи та убуток ваги від сушіння склали 17,390 т.(копії всіх документів було надано до податкового органу разом з поясненням від 30.11.2023р.). Різниця у 2,22 т. - це різниця у вазі згідно ТТН на кожну поставлену партію соняшнику між вагою, яка була зазначена при відправці зі складу ФГ «Ерудітус-Агро» і фактичної ваги, яка була визначена при прийманні соняшнику на елеваторі ТОВ АФ «Олімпекс-Агро».
Позивачем не заперечується, що була допущена технічна помилка, а саме відображення відходів рослинництва в результаті доробки зерна. Бухгалтер здійснив проводку списання ДТ 947 КТ 271 на суму 287721,39 грн., замість проводки відображення відходів рослинництва під час доробки в результаті якої вартість списаних тон соняшнику залишається в собівартості виготовленої продукції згідно правил бухгалтерського обліку. Таким чином, дана операція не підпадає під поняття «загиблий врожай 2022 року» та не потребує нарахування умовного ПДВ.
Посилання відповідача в акті перевірки про те, що не було встановлено використання протягом 2020-2021 років добрив та посівного матеріалу, який витрачено на ріпак озимий протягом на площі 159,63 га на полях: 32_2, 29_2, 29/2_1 в господарській діяльності підприємства на загальну суму 385 996,84 грн. (без ПДВ, ПДВ 20% - 77 193,4грн.), що призвело до заниження податкових зобов`язань на загальну суму 77 193,00грн., в тому числі за березень2021 року - 77 193,00 грн. (останній період внесення СЗР до полів 32_2. 29_2. 29/2_1 площею 159,63 га.), є безпідставні та спростовуються поясненнями позивача. Зокрема, про те, що загибель ріпака озимого сталася не з вини господарства, оскільки господарство здійснило весь необхідний комплекс робіт по вирощуванню культури, зокрема, закупку посівного матеріалу, внесення добрив та обробку засобами захисту рослин та ін.
Загибель посівів відбулася у результаті несприятливих погодних умов, що є об`єктивною обставиною, і що в свою чергу підтверджується відповідними письмовими доказами, а саме: довідка Дніпропетровської обласної метеорологічної станції, Актом загибелі посівів ріпака озимого, складеним посадовими особами ФГ «Ерудітус-Агро» за участі представника Новомосковської районної державної адміністрації (відповідні копії надавалися до заперечення на Акт від 15 грудня 2023 року № 4015/04-36-07-12/38504092 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ФГ «Ерудітус-Агро» (код ЄДРПОУ 38504092).
Виходячи із вищевказаного, добрива, засоби захисту рослин та посівний матеріал, який витрачено ФГ «Ерудітус-Агро» на ріпак озимий протягом 2020-2021 років на площі 159,63 га (площі на якій документально зафіксовано загибель врожаю ріпака озимого) на полях: 32-2, 29-2, 29/2-1 в сумі 385 966,84 грн., які придбано з податком на додану вартість (сума ПДВ - 77 193,4 грн.) були використані господарством саме в господарській діяльності.
Відповідно п. 8.2 Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Мінагрополітики від 18.05.01 р. № 132 (далі Методрекомендації № 132), витрати на обробіток площ, на яких повністю загинув урожай, списуються (Дт 977 Кт 23). Однак, якщо поле, на якому загинули посіви, пересівається, то витрати слід поділити на дві групи: повторювані витрати це ті витрати, які було понесено сільгосппідприємством із метою отримання врожаю і які необхідно понести знову, щоб замість загиблих посівів виростити нову порість та отримати врожай. До таких витрат, зокрема, належать: вартість насіння, витрати на передпосівний обробіток ґрунту, сівбу та інші роботи, які виконуються знову при пересіві площ під загиблими культурами; неповторювані витрати це витрати, у повторному здійсненні яких немає необхідності для того, щоб отримати врожай. Прикладом таких витрат є витрати на лущення стерні, вартість добрив та витрати на їх внесення тощо, які списуються в розрізі статей на пересіяну культуру. Отже, у разі пересівання площ, на яких загинули посіви, сільгосппідприємство повинне в Дт субрахунка 977 із Кт рахунка 23 списати тільки повторювані витрати. Неповторювані витрати списуються із Кт рахунка 23 у Дт рахунка 23.
Згідно з п. 198.5 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПК, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01.07.15 р. якщо під час такого придбання або виготовлення суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема: в операціях, що здійснюються в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання; операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Отже, висновок контролюючого органу, що витрати, понесені на вирощування загиблих посівів, не пов`язані з господарською діяльністю, не відповідають дійсності, оскільки ФГ «Ерудітус-Агро» засіяло відповідні посівні площі з метою отримати врожай, а загибель посівів сталася з не залежних від господарства причин, що підтверджено документально.
Щодо доводів Головного управління невідповідності площ засіяного в 2020 році ріпаку озимого, а саме на площі 248,63 га та зазначеного у звіті №4-сг «Про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2021 року» у розділі І «Посівні площі сільськогосподарських культур» дійсно зазначено ріпак озимий на площі 89 га. Оскільки, площа у 159,63 га ріпаку озимого (полк №29/2 площею 64,38 га, №29/2-1 площею 9,0 га, поле 32/2 площею 86,25 га) засіяного у 2020 році була втрачена, що підтверджується відповідними документами. Методом математичного віднімання від загальної площі посіяного в 2020 році ріпаку озимого у 248,63 га та площі загиблого ріпаку озимого на площі у 159,63 га отримуємо результат у 89 га ріпаку озимого, що підтверджено скоригованими Позивачем даними у звіті 29-сг «Площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду» у 2020 році у розділі «Виробництво культур технічних». Що в свою чергу було підтверджено контролюючим органом в ході перевірки та має відображення в Акті від 15 грудня 2023 року № 4015/04-36-07-12/38504092 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ФГ «Ерудітус-Агро» (код ЄДРПОУ 38504092).
А тому, доводи Відповідача 1 стосовно того, що показники зазначені в розділі витрат (на вирощування засіяного в 2020 році ріпака озимого та витрати на пересівання іншої культури у зв`язку з втратою частини площ засіяного ріпака озимого) не відповідають фактично встановленим під час проведення перевірки не відповідають дійсності.
Суд, зауважує, що в чинному податковому законодавстві України відсутня конкретна норма, яка б зобов`язувала нарахувати податкові зобов`язання при списання загиблих активів. Контролюючий орган в Акті посилається на положення п. 198.5 Податкового кодексу України. Хоча прямого посилання на конкретну частину даного пункту немає, - за логікою можна встановити, що мова йде саме про абз. 5 п`ятий даного пункту, яким передбачено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання у випадку якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ПКУ).
Згідно з пп. 14.1.36 Податкового кодексу України господарська діяльність це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Крім того, ФГ «Ерудітус-Агро» відобразило придбання послуг очистки, сушіння соняшника у 2022 році методом подвійного запису на кореспондуючих рахунках Дт 93 «Витрати на збут» на суму 189 200,13 грн. та Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», Дт 644 «ПДВ» та Кт «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» на суму 37 840,00 грн. Оскільки, витрати на збут це один із видів загальногосподарських витрат, який виникає в процесі операційної діяльності і не входить до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (п. 17 П(С)БО 16). До збутових відносяться витрати підприємства, пов`язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг) (п. 19 П(С)БО 16).
Згідно з Методрекомендаціями з аналізу та оцінки витрати виробництва сукупність витрат живої праці та праці, уречевленої в засобах виробництва, на всіх стадіях створення продукції. Витрати виробництва є основною складовою ціни на продукцію підприємства, визначають її собівартість. Собівартість це витрати підприємства, пов`язані з виробництвом і реалізацією продукції. Ключовим моментом понять витрати і собівартість є виробництво продукції. Тобто, у бухгалтерському обліку під витратами розуміють використання ресурсів з метою виготовлення продукту та формування його собівартості. При цьому, відомості про такі витрати акумулюються на активному рахунку 23 Виробництво. Відображення в бухгалтерському обліку виробництва відбувається без витратних рахунків класу 9.
Водночас зазначені витрати знаходять відображення у складі витрат діяльності (як собівартість продукції) одночасно з визнанням доходу. Отже, виробнича собівартість реалізованої продукції, облік якої зосереджено на рахунку 90 Собівартість реалізації, відображається саме в момент передачі покупцю прав власності на продукцію, тобто під час остаточного споживання виробничих факторів.
До витрат на збут, зокрема, відносяться витрати на передпродажну підготовку товарів. До таких витрат можна віднести затрати на перевірку відповідності продукції держстандартам, заводським характеристикам, повній комплектації, на виявлення недоробок, неполадок на останній стадії передпродажної підготовки, на контрольні запуски, налаштування, регулювання. До цієї статті витрат входить також комплекс операцій із підготовки товару до експлуатації, а також із виявлення та усунення недоліків, що виникли в процесі його транспортування та зберігання. Виробник у своїх технічних характеристиках та інструкціях указує обсяг і перелік таких операцій. Відображення в бухобліку: Дт 93 Кт 20, 22, 631, 685.
ФГ «Ерудітус-Агро» здійснило підготовку товару до продажу (соняшнику), яка полягала у доведенні продукції до показників якості, згідно з якими товар можна реалізувати. Соняшник був відправлений на доведення до відповідних показників якості і відповідно потім проданий, тому витрати з послуг елеватора включаються до складу витрат на збут. І нарахування ПДВ по даній операцій не є правомірним з точки зору бухгалтерського обліку, тим більше, що господарство має право включити вхідний податковий кредит від отримання даних послуг.
Суд, уважає безпідставні посилання відповідача на те, що відвантажене контрагентом-постачальником ПП "АКРІЛАТ-ХІМКОНТРАКТ" дизельне паливо у кількості 7 478 л., не пов`язане з господарською діяльністю, що призвело до заниження податкових зобов`язань у 2022 році на загальну суму 26 131,00 грн., в тому числі у червні 2022 року - 26 131,00 грн. Оскільки у червні 2022 року Фермерським господарством у ПП «АКРІЛАТ-ХІМКОНТРАКТ» було придбано дизельне паливо у кількості 22 943,8 кг (або 27 478 л), про що ФГ «Еруітус-Агро» в ЄРПН зареєстровано податкову накладну за № 1 від 16.06.2022 року. Так, дизельне паливо 8000 л було відвантажено на АЗС ФГ «Ерудітус-Агро» (акцизний склад 1015537) в смт. Губиниха (для роздрібної торгівлі), 11 407 л відвантажено на акцизний склад 1015537 для власних потреб, 8 071 л відвантажено на склад зберігання палива для власних потреб в селі Гнатівка для власних потреб господарства, Новомосковського району, Дніпропетровської області. Вказане переміщення придбаного дизельного палива згідно податкової накладної №1 від 16.06.2022 року було відображено в бухгалтерському обліку господарства шляхом оформлення оборотно-сальдової відомості по рахунку 203 за червень 2022 року на переміщення ПММ.
Вся кількість придбаного у ПП «АКРІЛАТ-ХІМКОНТРАКТ» дизельного палива в червні 2022 року була пов`язана з господарською діяльністю господарства, тому висновок контролюючого органу, що ПДВ у розмірі 26 131,12 грн. за відвантажене дизельне паливо у кількості 7 478 л не пов`язане з господарською діяльністю господарства не є вірним, а отже, заниження податкових зобов`язань у 2022 році на загальну суму 26 131,00 грн., в тому числі в червні 2022 року 26 131,00 грн. з боку ФГ «Ерудітус-Агро» не відбулося.
Надаючи правову оцінку податкового повідомлення-рішення від 21.03.2024 року № 0127150712, суд виходить з такого.
Відповідно тексту податкового повідомлення-рішення від 21.03.2024 року за № 0127150712, а також додатку до нього розрахунку податкового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість за актом планової виїзної документальної перевірки ФГ «Ерудітус-Агро» № 4015/04-36-07-12/38504092 від 15.12.2023 року (далі - Розрахунок), вказані штрафні санкції були розраховані на підставі висновків зроблених контролюючим органом про порушень Фермерським господарством податкового законодавства.
Отже, враховуючи протиправність податкових повідомлень-рішень від 21.03.2024 року № 0127080712, № 012710071, то підлягає скасуванню також податкове повідомлення рішення від 21.03.2024 року № 0127150712, оскільки у позивача не виникало обов`язку складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України податкових накладних.
Відповідно до положень ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
В даному випадку, відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належого обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, щодо прийнятих спірних податкових повідомлень-рішень від 21.03.2024 року № 0127150712, 0127080712, 0127100712, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Ураховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ФГ «Ерудітус-Агро» про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню, а вказані рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області скасуванню у повному обсязі.
Суд, зауважує, що в позовній заяві позивач, відповідачем -2 визначив Державну податкову Службу України, проте будь-яких вимог до вказаного відповідача позивачем не було заявлено, а відтак у позові до вказаного відповідача необхідно відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи видно, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 9084,00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями № 4670,4669,4671 від 05.08.2024.
В позовній заяві позивач вказує, що судові витрати складаються також з витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених норм, дає суду, підставу прийти до висновку про те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19 та від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19, від 30 квітня 2020 рокуу справі №826/4466/18.
До матеріалів справи позивачем додано: копію договору № 29/07-2024 про надання правничої допомоги від 29.07.2024; копію ордеру АЕ № 1247516 про надання правничої (правової) допомоги від 29.07.2024 року; копію квитанції № 551370, згідно якої позивачем сплачено 5000,00 грн за надання адвокатом правничої допомоги.
Отже, суд зазначає, що сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. є співмірною та відповідає принципу розумності, саме така сума витрат, з урахуванням матеріалів справи та умов договору про правничу допомогу, домовленостей сторін, була фактичною і неминучою, а їхній розмір обґрунтованим, та їх сплата підтверджена.
Згідно висновку, висловленого у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі № 905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Крім того, суд бере до уваги норму ст. 134 КАС України та правовий висновок Верховного Суду з приводу того, для вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплати відповідною стороною або третьою особою. Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація сторін, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин (постанова Верховного Суду від 02.10.2019 року, справа № 815/1479/18, додаткова постанова Верховного Суду від 05.09.2019 року, справа № 826/841/17).
Враховуючи наведене, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи, наданих адвокатом послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, розгляд якої здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання, заперечення відповідача, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн, оскільки такий розмір є співмірним з наданими послугами та складністю справи.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 9, 73-78, 90, 139, 243, 246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Фермерського господарства "Ерудітус-Агро" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення задовольнити частково.
У задоволенні позовних вимог до Державної податкової служби України відмовити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.03.2024 року № 0127150712 прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області про накладення на Фермерське господарство Ерудітус-Агро (код ЄДРПОУ 38504092) штрафу на загальну суму 11 083 грн. 84 коп. (одинадцять тисяч вісімдесят три гривні 84 коп.).
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.03.2024 року № 0127080712 прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області про зменшення Фермерському господарству Ерудітус-Агро (код ЄДРПОУ 38504092) розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 15 977 грн. 00 коп. (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят сім гривень 00 коп.) в грудні 2022 року.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.03.2024 року № 0127100712 прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області про накладення на Фермерське господарство Ерудітус-Агро (код ЄДРПОУ 38504092) штрафної (фінансової) санкції у розмірі 77 083 грн. 00 коп. (сімдесят сім тисяч вісімдесят три гривні 00 коп.).
Стягнути на користь Фермерського господарства «Ерудітус-Агро» (код ЄДРПОУ 38504092) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 9084 грн. 00 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ- 44118658).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2024 |
Оприлюднено | 16.12.2024 |
Номер документу | 123726193 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Коренев Андрій Олексійович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Коренев Андрій Олексійович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Коренев Андрій Олексійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні