Ухвала

від 09.12.2024 по справі 160/24233/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 грудня 2024 рокуСправа №160/24233/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши у місті Дніпрі в порядку письмового провадження питання щодо залишення позову без розгляду по справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського державного університету внутрішніх справ про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

06 вересня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпровського державного університету внутрішніх справ, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії комісії, створеної наказом ДДУВС від 29.09.2024 №456 під час проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 , щодо порушення його права на захист;

- визнати протиправними накази Дніпровського державного університету внутрішніх справ від 08.08.2024 №477 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських університету» та №554 о/с від 08.08.2024 «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 з поліції;

- скасувати накази Дніпровського державного університету внутрішніх справ від 08.08.2024 №477 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських університету» та №554 о/с від 08.08.2024 «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 з поліції;

- зобов`язати Дніпровський державний університет внутрішніх справ видати новий наказ про поновлення ОСОБА_1 в Дніпровський державний університет внутрішніх справ на посаду курсанта другого курсу Навчально-наукового інституту підготовки фахівців для підрозділів превентивної діяльності та поновлення служби в поліції з 08 серпня 2024 року.

Ухвалою суду від 11 вересня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі №160/24233/24 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено до розгляду у судовому засіданні на 30 вересня 2024 року об 11:00 год.

В ході розгляду справи 18.11.2024 року в судовому засіданні на розгляд сторін було поставлено питання щодо залишення позову без руху після відкриття провадження по справі, у зв`язку із пропущеним позивачем строком звернення до суду з даним позовом.

Позивач та його представник заперечували проти залишення позову без руху.

Представник відповідача не заперечувала проти залишення позову без руху.

Ухвалою суду від 18 листопада 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровського державного університету внутрішніх справ про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху після відкриття провадження по справі та надано строк для усунення недоліків шляхом подання до суду обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, у разі необхідності подати відповідну заяву про поновлення строку.

29 листопада 2024 року на електронну пошту суду від представника позивача адвоката Ангелова Ю. В. надійшов уточнений адміністративний позов, в якому позивач просить:

-визнати протиправними накази Дніпровського державного університету внутрішніх справ від 08.08.2024 року №477 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських університету» та №554 о/с від 08.08.2024 «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 з поліції;

-скасувати накази Дніпровського державного університету внутрішніх справ від 08.08.2024 року №477 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських університету» та №554 о/с від 08.08.2024 «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 з поліції;

-зобов`язати Дніпровський державний університет внутрішніх справ видати новий наказ про поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції з 08 серпня 2024 року.

При цьому, позивачем не було наведено в уточненому позові підстави пропуску строку звернення до суду, встановлені абзацом 1 частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, та не подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Вирішуючи питання щодо залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.

За правилами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною третьою статті 122 КАС України установлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).

Відповідно до приписів частини першої статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, що відносить її до публічної служби в розумінні пункту 17 частини першої статті 4 КАС України.

Преамбулою Дисциплінарного статуту НП передбачено, що цим Статутом, зокрема, визначені види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Законом України від 15 березня 2022 року №2123-IX «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» (далі - Закон №2123-IX) внесено зміни до указаних нормативно-правових актів. Зокрема, Дисциплінарний статут НП України доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану», яким з 01 травня 2022 року, зокрема, запроваджено іншу процедуру ознайомлення поліцейського з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності та інші строки звернення до суду.

Так, частиною першою статті 30 Дисциплінарного статуту НП України (у редакції Закону №2123-IX) у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв`язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.

Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв`язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації (частина друга статті 30 Дисциплінарного статуту НП України).

Частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту НП передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

Отже, з 01 травня 2022 року Законом №2123-IX запроваджено інші умови проведення службового розслідування, а також визначена нова процедура ознайомлення поліцейського з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності та установлені особливі строки оскарження дисциплінарних стягнень.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Аналіз викладених положень КАС України дає підстави для висновку про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням правової визначеності в публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Звернення до суду за межами строків, визначених у статі 122 КАС України, є підставою для повернення (залишення без розгляду) позовної заяви, якщо суд не дійде висновку, що вказаний строк позивачем був пропущений з поважних причин.

Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Предметом оскарження у цій справі є накази відповідача про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення позивача зі служби в поліції.

Законом України від 15.03.2022 №2123-ІХ «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі підчас дії воєнного стану, який набрав чинності 01 травня 2022 року, доповнено Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) розділом V «Особливості проведення службового розслідування» в період дії воєнного стану».

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (пункт 3). Надалі відповідними Указами Президента України воєнний стан в Україні неодноразово продовжено, такий правовий режим триває й на сьогодні.

Статтею 31 розділу V Дисциплінарного статуту встановлено порядок оскарження дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану, відповідно до частини четвертої якої поліцейський має право оскаржити застосовано до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

Оскільки існує колізія між загальним (КАС України) та спеціальним законом (Дисциплінарний статут), застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут.

При цьому за наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для цієї справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.

У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.

Крім того, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (п. 69 рішення у справі "Ніколова проти Болгарії" № 7888/03 тощо).

У свою чергу, під темпоральними (часовими) колізіями слід розуміти такі колізії, що виникають внаслідок видання в різний час з того ж самого питання принаймні двох норм права.

Правила конкуренції, крім вищезазначеного, можуть випливати з часової послідовності прийняття норм. За загальним правилом, нова норма припиняє дію старої норми, якщо вони суперечать одна одній (lex posterior derogat legi priori). У співвідношенні між звичайними законами, які суперечать один одному, "молодша норма" припиняє суперечливу до неї "старшу": цей підхід виходить з того, що існуюче право при виданні нової норми може бути змінене без особливих проблем.

Тобто у контексті цього судового спору застосуванню підлягає Дисциплінарний статут Національної поліції України, що затверджений Законом України і яким передбачені порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення.

Аналогічний висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 31.05.2023, у справі №160/9356/22, від 31.10.2023 у справі №340/4394/22, від 30.11.2023 у справі №500/1224/23, від 28.03.2024 у справі №420/22052/23.

Судом встановлено, що згідно з п. 1 наказу Дніпровського державного університету внутрішніх справ №477 від 08.08.24 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських університету», за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у грубому порушенні службової дисципліни, вимог п. 1, 3, 4, 5, 6, 7, 11 та 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року № 2337 VIII, п. 1 ч. 1 ст. 63 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 року № 1556 VIII, п. 1 та 6 ч. 1 ст. 18, ст. 64 (Присяга поліцейського) Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580 VIII, абзаців третього, четвертого, сьомого, дев`ятого та одинадцятого п. 1, п. 2, абзацу третього п. 2, п. 3 розділу II, п. 3, абзацу другого п. 3, п. 4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, пунктів 2.1, 2.4, 2.7, 2.8, 2.11 та 2.12 Регламенту поведінки осіб перемінного складу (поліцейських) ДДУВС, затвердженого наказом ДДУВС від 22.08.2023 року № 709, п. 1.3 Правил внутрішнього розпорядку ДДУВС на 2024 рік, затверджених наказом ДДУВС від 26.01.2024 року № 57 застосовано до курсанта 2-го курсу ННШПФППДНПУ рядового поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

08.08.2024 наказом Дніпровського державного університету внутрішніх справ №554о/с по особовому складу відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015, курсанта 2-го курсу Навчально наукового інституту підготовки фахівців для підрозділів превентивної діяльності, рядового поліції ОСОБА_1 , звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), та відраховано з навчання, з 08 серпня 2024 року.

Зі спірними наказами позивач ознайомлений 12.08.2024, коли ним були отримані засобами поштового зв`язку копії оскаржуваних наказів, про що ним безпосередньо зазначено у позовній заяві та не заперечувалось в ході розгляду справи.

Водночас, позивач звернувся з адміністративним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (нарочно) лише 06 вересня 2024 року (штамп вх. коресп. № 68976/24), тобто із пропуском строку звернення до адміністративного суду.

При цьому, ні при зверненні до суду 06.09.2024 року, ні при поданні уточненої позовної заяви від 29.11.2024 року, питання про поновлення строку звернення до суду, позивачем поставлено не було.

При цьому, суд також зазначає, що законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

У низці рішень ЄСПЛ, юрисдикцію якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

Так, у справі «Мушта проти України» (Заява № 8863/06) від 18.11.2010 в пункті 32 ЄСПЛ нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Як було зауважено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 20.10.2022 у справі №9901/462/21 (провадження № 11-101заі22), згідно практикою ЄСЛП застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду (порушення статті 6 Конвенції).

Натомість, безпідставне поновлення таких строків може також свідчити про порушення принципу правової визначеності, як невід`ємної складової принципу верховенства права.

Суд також звертає увагу на ту обставину, що подання представником позивача адвокатом Ангеловим Ю.В. уточненої позовної заяви від 29.11.2024 року не свідчить про те, що позивачем було виконано вимоги ухвали суду від 18.11.2024 року про залишення позову без руху, оскільки поважності причин пропуску звернення до суду, встановлених статтею 31 розділу V Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в ній не наведено.

Посилання представника позивача на те, що предметом оскарження по даній справі є рішення відповідача про звільнення ОСОБА_1 з Національної поліції України, яке прийнято посадовими особами ДДУВС поза межами свої повноважень, а не застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, що свідчить про дотримання позивачем строків звернення до суду, встановлених ч. 5 ст. 122 КАС України, також не можуть бути розцінені судом як наведення поважності причин пропуску строку звернення до суду, оскільки в ухвалі суду від 18.11.2024 року про залишення позову без руху було зазначено, що при застосуванні норм законодавства, в даному випадку, пріоритет належить нормам спеціальної дії, тобто Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в т.ч. і стосовно строків звернення до суду щодо оскарження наказів про застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом, а жодної поважної причини його пропуску не наведено, заяви про поновлення строку звернення до суду не надано, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровського державного університету внутрішніх справ про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева