Рішення
від 12.12.2024 по справі 160/2796/24
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 рокуСправа №160/2796/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Кучугурної Н.В, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ Метал Груп» до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації,

Обставини справи: через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ Метал Груп» до Рівненської митниці, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2023/000171/2 від 17.11.2023;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2023/000239 від 17.11.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність оскаржуваних актів, прийнятих відповідачем, оскільки вважає, що ним подано до митного органу повний пакет необхідних документів, які не мали розбіжностей і містили усі необхідні відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості за заявленим методом (за ціною договору).

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/2796/24 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі №160/2796/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Крім того, цією ухвалою суду було витребувано у ТОВ «АВ Метал Груп» належним чином засвідчену копію митної декларації №23UA204150000228U7, якою товар був випущений у вільний обіг.

08.02.2024 року через систему «Електронний суд» до суду від представника позивача, на виконання вимог ухвали суду від 05.02.2024, було надано копію митної декларації №23UA204150000228U7.

15.02.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив Рівненської митниці на позовну заяву ТОВ «АВ Метал Груп». Заперечуючи проти задоволення позову відповідач зазначив, що наданими з митною декларацією документами, які містили розбіжності, неможливо підтвердити числові значення заявленої декларантом митної вартості за основним методом, у зв`язку з чим і було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом 2-ґ.

15.02.2024 через систему «Електронний суд» представником Рівненської митниці подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 було відмовлено у задоволенні клопотання представника Рівненської митниці про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у справі №160/2796/24.

27.02.2024 через систему «Електронний суд» позивачем до суду подано відповідь на відзив, в якій позивач підтримав доводи, наведені в обгрунтування позовних вимог.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

При цьому, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВ МЕТАЛ ГРУП» ( код ЄДРПОУ 36441934) зареєстровано юридичною особою 14.04.2009 року, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - номер запису: 1 224 102 0000 046231, перебуває на обліку як платник податків та зборів в Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків з 15.04.2009 р. Основний вид діяльності: 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами.

25.10.2018 року між ТОВ «АВ Метал Груп» (покупець) та GRAHAM INDUSTRIAL CO., LIMITED, Китай (продавець) укладено контракт №GRAHAM-AV-25/10/2018, предметом якого є поставка труби з нержавіючої сталі в асортименті відповідно проформі-інвойсу та інвойсу до контракту, які є невід`ємною частиною цього контракту.

З метою митного оформлення товару №1 «Труби з нержавіючої сталі, круглого поперечного перерізу, без фітингів, без теплової ізоляціі, зварні, холоднокатані: Труби зварні (ASTM A554) з нержавіючої сталі марки AISI 304, розміром: 20*1,2мм/ 600G-306M; -158кг; Труби зварні (ASTM A554) з нержавіючої сталі марки AISI 304, розміром: 32*lMM/600G-2616M;-1828Kr; Труби зварні (ASTM A554) з нержавіючої сталі марки AISI 304, розміром: 32*1,5мм/ 600G-960м;-989кг; Труби зварні (ASTM A554) з нержавіючої сталі марки AISI 304, розміром: 38*2мм/ 600G-216м;-353кг; Труби зварні (ASTM A554) з нержавіючої сталі марки AISI 304, розміром: 40*1, 5мм/ 600G-1902м;-2517кг; Труби зварні (ASTM A554) з нержавіючої сталі марки AISI 304, розміром: 42,4*1, 5мм/ 600G-720м;-990кг; Труби зварні (ASTM A554) з нержавіючої сталі марки AISI 304, розміром: 42, 4*2мм/ 600G-360м;-637кг; Труби зварні (ASTM A554) з нержавіючої сталі марки AISI 304, розміром: 50,8*1, 5мм/ 600G-660м;-1109кг; Труби зварні (ASTM A554) з нержавіючої сталі марки AISI 304, розміром: 50, 8*2мм/ 600G-210м;-462кг; Труби зварні (ASTM A554) з нержавіючої сталі марки AISI 304, розміром: 60,3*1, 5мм/ 600G-150м;-301кг; Труби зварні (ASTM A554) з нержавіючої сталі марки AISI 304, розміром: 60, 3*2мм/ 600G-162м;-424кг; Труби зварні (ASTM A554) з нержавіючої сталі марки AISI 304, розміром: 70*2мм/ 600G-240м;-729кг; Труби зварні (ASTM A554) з нержавіючої сталі марки AISI 304, розміром: 101, 6*2мм/ 600G-276м;-1254кг; Труби зварні (ASTM A554) з нержавіючої сталі марки AISI 304, розміром: 129*2мм/ 600G-84м;-478кг; Труби зварні (ASTM A554) з нержавіючої сталі марки AISI 304, розміром: 21, 3*2мм/ MF-882м;-764кг; Труби зварні (ASTM A554) з нержавіючої сталі марки AISI 201 , розміром: 38*1, 5мм/ 600G-420м;-528кг; Виробник: FOSHAN RUNTIAN METAL PRODUCT CO., LTD;Торговельна марка: нема даних;Країна виробництва: CN» та товару №2 «Труби з нержавіючої сталі загально-цивільного призначення, квадратного та прямокутного поперечного перерізу, без фітингів, без теплової ізоляціі, зварні: Труби зварні (ASTM А554) з нержавіючої сталі марки А^І 304, розміром: 30*15*1,5мм/ 600G-330м;-302кг; Труби зварні (ASTM А554) з нержавіючої сталі марки А^І 304 , розміром: 30*30*1,2мм/ 600G-258м;-259кг; Труби зварні (ASTM А554) з нержавіючої сталі марки А^І 304, розміром: 30*30*1,5мм/ 600G-534м;-665кг; Труби зварні (ASTM А554) з нержавіючої сталі марки А^І 304, розміром: 30*30*2мм/ 600G-210м;-340кг; Труби зварні (ASTM А554) з нержавіючої сталі марки А^І 304, розміром: 40*20*1,5мм/ 600G-480м;-584кг; Труби зварні (ASTM А554) з нержавіючої сталі марки А^І 304, розміром: 40*20*2мм/ 600G-318м;-518кг; Труби зварні (ASTM А554) з нержавіючої сталі марки А^І 304, розміром: 40*40*1,2мм/ 600G-462м;-623кг; Труби зварні (ASTM А554) з нержавіючої сталі марки А^І 304, розміром: 40*40*1,5мм/ 600G-660м;-1111кг; Труби зварні (ASTM А554) з нержавіючої сталі марки А^І 304, розміром: 40*40*2мм/ 600G-210м;-455кг; Труби зварні (ASTM А554) з нержавіючої сталі марки А^І 304, розміром: 50*50*1,5мм/ 600G-150м;-317кг; Труби зварні (ASTM А554) з нержавіючої сталі марки А^І 304, розміром: 60*40*3мм/ 600G-120м;-506кг; Труби зварні (ASTM А554) з нержавіючої сталі марки А^І 304, розміром: 20*20*2мм/ MF-300м;-311кг; Труби зварні (ASTM А554) з нержавіючої сталі марки А^І 304, розміром: 40*20*2мм/ MF-270м;-440кг; Труби зварні (ASTM А554) з нержавіючої сталі марки А^І 304, розміром: 40*40*2мм/ MF-210м;-457кг; Труби зварні (ASTM А554) з нержавіючої сталі марки А^І 304, розміром: 40*40*3мм/ MF-198м;-635кг; Труби зварні (ASTM А554) з нержавіючої сталі марки А^І 304, розміром: 80*80*3мм/ MF-54м;-381кг; Труби зварні (ASTM А554) з нержавіючої сталі марки А^І 201 , розміром: 20*10*1мм/240G-7098m;-2853kt; Труби зварні (ASTM A554) з нержавіючої сталі марки AISI 201, розміром: 20*20*1мм/ 240G-720M;-386Kr; Труби зварні (ASTM A554) з нержавіючої сталі марки AISI 201 , розміром: 20*20*1,2мм/ 240G-876м;-551кг; Труби зварні (ASTM A554) з нержавіючої сталі марки AISI 201 , розміром: 40*40*1,5мм/ 240G-444м;-717кг; Виробник: FOSHAN RUNTIAN METAL PRODUCT CO., LTD; Торговельна марка: нема даних; Країна виробництва: CN», декларантом ТОВ «АВ МЕТАЛ ГРУП» 15.11.2023р. подано до Відділу митного оформлення Рівненської митниці митну декларацію №23UA204150000199U0.

Митна вартість товарів, заявлених до митного оформлення, була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з вказаною митною декларацією надано документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, що перелічені у графі 44 цієї МД, зокрема: сертифікати якості від 03.09.2023, пакувальний лист від 03.09.2023, рахунок-проформа АV052 від 14.06.2023, рахунок-проформа АV052 від 03.09.2023, коносамент №273447053 від 04.09.2023, коносамент №ВW23080446 від 05.09.2023, накладна УМВС №43573 від 09.11.2023, супровідний документ Т1 23РL322080NS68YHL0 від 30.10.2023, лист стосовно оплати вих. №10/11 від 10.11.2023, платіжні доручення №16 від 15.06.2023, №93 від 13.10.2023 та №50 від 14.08.2023, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5653271940 від 17.10.2023,№5653271941 від 17.10.2023, №5653271942 від 17.10.2023 та №ВW23080446 від 15.10.2023, контракт №GRAHAM-AV-25/10/2018 від 25.10.2018, додаткові угоди №1 від 15.11.2018, №2 від 25.10.2019, №3 від 13.07.2020, №4 від 01.07.2021, №5 від 30.12.2021, №6 від 31.12.2021, №7 від 01.05.2023, договір про надання послуг митного брокера №01/04 від 01.04.2021, договір про перевезення № 0106- ВW від 01.06.2022, договір про перевезення №UA00060664 від 06.04.2018, DELIVERY ORDER №232526505 ВІД 19.10.2023, інвойс № АV052 (для со) від 09.09.2023, копія митної декларації країни відправлення №516620230663640859 від 29.08.2023

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митниця дійшла висновку про наявність розбіжностей у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, у зв`язку із чим повідомлено декларанта про те, що подані ним документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Судом встановлено, що митним органом виявлено наступні розбіжності у поданих позивачем документах:

1) в сертифікатах якості від 03.09.2023 б/н виданого FOSHAN RUNTIAN METAL PRODUCT CO., LTD зазначені комерційні інвойси від 03.09.2023 №№ AV052-1, AV052-2, AV052-3, контракт від 25.10.2018 №GRAHAM-AV-25/10/2018 та замовника AV METAL GROUP LTD. Разом з цим відповідно до інвойсу від 03.09.2023 №AV052-3 та контракту від 25.10.2018 №GRAHAM-AV-25/10/2018 продавцем товару є GRAHAM INDUSTRIAL CO.,LIMITED, а проформа інвойс від 14.06.2023 №AV052 містить інформацію про виготовлення товару для GRAHAM INDUSTRIAL CO. LIMITED.

2) до митного оформлення товарів надано декларантом комерційні рахунки, що стосуються імпортованих товарів - від 03.09.2023 №AV052 та від 03.09.2023 №AV052-2. При цьому, інвойс від 03.09.2023 №AV052 заявлено під кодом документу 0325 як проформа-рахунок.

3) до митного оформлення надано коносамент від 04.09.2023 № 273447053, згідно якого відправником товару є SHENZHEN BETTERWAY INTERNATIONAL FREIGHT FORWARDING CO. LTD., що не кореспондується з відомостями про відправника товарів заявлених за митною декларацією;

4) для підтвердження виконання умов оплати надано платіжні доручення від15.06.2023 №16 на суму 47857,49 дол.США, від 14.08.2023 №50 на суму 47857,49 дол.США та від 13.10.2023 №93 на суму 58290,63 дол.США. вказане свідчить про порушення умов оплати за товари, визначені проформою рахунком від 14.06.2023 №AV052, оскільки, окремі суми оплати та загальна сума оплати за товару не кореспондується із відомостями проформи рахунку від 14.06.2023 №AV052, посилання на яку міститься в наданих платіжних дорученнях. Листом від 10.11.2023 №10/11 імпортером не надано обґрунтованих пояснень стосовно порушення умов оплати проформи рахунку від 14.06.2023 №AV052;

5) в гр.10 сертифікату про походження товару від 13.09.2023 №23С4401А1241/11424 зазначений інвойс від 09.09.2023 №AV052 та відправником/експортером товару зазначено GUANGZHOU CITY BEILEIMAO TRADE CO LTD, що не кореспондується з реквізитами інвойсу та відправником товарів заявлених за митною декларацією. Разом з тим, під кодом документу 9000 декларантом надано інвойс від 09.09.2023 №AV052, який за змістом відповідає інвойсу від 03.09.2023 №AV052. Таким чином, згідно наданих до митного оформлення документів, до імпортованої партії товарів мають відношення 3 комерційні документи з різними реквізитами - інвойс від 09.09.2023 №AV052, інвойс від 03.09.2023 №AV052 та від 03.09.2023 № AV052-2.

6) подані декларантом рахунки на оплату додаткових послуг від 17.10.2023 №5653271940, від 17.10.2023 № 5653271941, від 17.10.2023 № 5653271942 містить умови оплати - оплата негайно. До митного оформлення не надано банківських платіжних документів стосовно оплати за отримані послуги.

7) рахунок від 15.10.2023№ BW23080446B містить відомості про вартість морського фрахту (передоплата) та реквізити коносаменту від 04.09.2023 № 273447053, що також містить умови оплати за морський фрахт - переоплата. До митного оформлення не надано банківських платіжних документів для підтвердження передоплати за морський фрахт.

8) в копії митної декларації від 29.08.2023 №516620230663640859 зазначений отримувач товару AV METAL, що не кореспондується з отримувачем товару зазначеним в поданій до митного оформлення МД. Також, вартість товарів згідно декларації від 29.08.2023 №516620230663640859 складає 154165,96 дол.США, що не кореспондується із відомостями наданих до митного оформлення комерційних документів з огляду на дату оформлення митної декларації.

Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товарів, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи спрацювання автоматизованою системою аналізу та управління ризиками відповідних форм митного контролю щодо вжиття заходів з метою перевірки числових значень складових митної вартості товарів, митниця відповідно до п.3 ст.53 МКУ декларанту поставлено вимогу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; виписку з бухгалтерської документації; банківські платіжні документи, що підтверджують оплату завленого до митного оформлення товару; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення, яку можливо розповсюдити до імпортованої партії товарів; банківські платіжні документи, що стосуються оплати за додаткові послуги згідно рахунків від 17.10.2023 № 5653271940, від 17.10.2023 № 5653271941, від 17.10.2023 № 5653271942, від 15.10.2023№ BW23080446B.

Листами 16.11.2023 та вих. №6 від 17.11.2023 на вимогу митного органу декларантом надано додаткові документи та лист декларанта, що містить прохання оформити ЕМД без врахування термінів, визначених статтею 53 МКУ.

За результатами розгляду додаткових документів митним органом встановлені наступні розбіжності:

1) додатково наданий банківський платіжний документ на оплату океанського фрахту від 18.10.2023 б/н на суму 4675,00 дол. США, що не кореспондується з рахунком від 15.10.2023 №BW23080446B.

2) додатково наданий банківський платіжний документ на оплату океанського фрахту від 18.10.2023 б/н містить посилання на інвойс №BW23090519B який до митного оформлення не наданий.

3) додатково наданий Акт звірки від взаємних розрахунків станом за період Січень 2023 р. - Жовтень 2023 р. не містить підписів представників ТОВ «АВ метал груп» та відміток GRAHAM INDUSTRIAL CO.,LIMITED.

4) додатково наданий документ під кодом документа « 3011» позиціонується декларантом як виписка з бухгалтерської документації. Разом з цим даний документ не містить відомостей про того хто склав його.

17.11.2023 митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2023/000171/2, відповідно до якого:

1) митну вартість товару №1 визначено на підставі цінової інформації щодо митної вартості товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 12.10.2023

№23UА204020041093U5 (відомості проформи рахунку від 04.05.2023 № AV049), інвойсу від 03.09.2023 № AV052-1 та з врахуванням фактично понесених транспортних витрат згідно рахунків від 17.10.2023 №5653271940, від 17.10.2023 №5653271941, від 17.10.2023 №5653271942, від 15.10.2023 №ВW23080446В.

Труби зварні (ASTM А554) з нержавіючої сталі марки АISI 304 , розміром:20*1,2мм/ 600G-306м - 2400usd/т + транспортні витрати; 32*1мм/ 600G-2616м - 2400usd/т + транспортні витрати; 32*1,5мм/ 600G-960м - 2400usd/т + транспортні витрати; 38*2мм/ 600G-216м - 2400usd/т + транспортні витрати; 40*1,5мм/ 600G- 1902м - 2400usd/т + транспортні витрати; 42,4*1,5мм/ 600G-720м - 2400usd/т + транспортні витрати; 42,4*2мм/ 600G-360м - 2400usd/т + транспортні витрати; 60,3*1,5мм/ 600G-150м - 2400usd/т + транспортні витрати; 60,3*2мм/ 600G-162м - 2400usd/т + транспортні витрати; 70*2мм/ 600G-240м - 2400usd/т + транспортні витрати; 101,6*2мм/ 600G-276м - 2400usd/т + транспортні витрати; 129*2мм/ 600G- 84м - 2400usd/т + транспортні витрати.

Числове значення митної вартості товару №1 у валюті рахунку становить 33406,06usd, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 1213211,36грн ((31733,37usd + 1672,69usd)* 36,3171грн/usd).

2) Митну вартість товару №2 визначено на підставі цінової інформації щодо митної вартості товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 12.10.2023

№23UА204020041093U5 (відомості проформи рахунку від 04.05.2023 № AV049), інвойсу від 03.09.2023 № AV052-1 та з врахуванням фактично понесених транспортних витрат згідно рахунків від 17.10.2023 №5653271940, від 17.10.2023 №5653271941, від 17.10.2023 №5653271942, від 15.10.2023 №ВW23080446В.

Труби зварні (ASTM А554) з нержавіючої сталі марки АISI 304 , розміром: 30*15*1,5мм/ 600G-330м - 2400usd/т + транспортні витрати; 30*30*1,5мм/ 600G-534м - 2400usd/т + транспортні витрати; 40*20*1,5мм/ 600G-480м - 2400usd/т + транспортні витрати; 40*40*1,5мм/ 600G-660м - 2400usd/т + транспортні витрати; 40*40*2мм/ 600G-210м - 2400usd/т + транспортні витрати; 50*50*1,5мм/ 600G-150м - 2400usd/т + транспортні витрати; 20*20*2мм/ MF-300м - 2400usd/т + транспортні витрати; 40*20*2мм/ MF-270м - 2400usd/т + транспортні витрати; 40*40*2мм/ MF- 210м - 2400usd/т + транспортні витрати; 40*40*3мм/ MF-198м - 2450usd/т + транспортні витрати; 80*80*3мм/ MF-54м - 2450usd/т + транспортні витрати;

Труби зварні (ASTM А554) з нержавіючої сталі марки АISI 201 , розміром: 20*10*1мм/ 240G-7098м - 1500usd/т + транспортні витрати; 20*20*1мм/ 240G-720м - 1500usd/т + транспортні витрати; 20*20*1,2мм/ 240G-876м - 1500usd/т + транспортні витрати; 40*40*1,5мм/ 240G-444м - 1500usd/т + транспортні витрати.

Числове значення митної вартості товару №2 у валюті рахунку становить 27138,71usd, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 985599,22грн ((25604,06usd + 1534,65usd)* 36,3171грн/usd).

Випуск товару у вільний обіг здійснено за МД 17.11.2023 № 23UА204150000228U7

В подальшому, Рівненською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2023/000239, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів у зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості №UA204000/2023/000171/2 від 17.11.2023 та запропоновано декларанту подати нову митну декларацію з урахуванням рішення про коригування митної вартості.

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2023/000171/2 від 17.11.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2023/000239.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч.1 ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Суд зазначає, що ч.2 ст.53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України слідує, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, у частині третій якої встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.

За правилами ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З наведеним висновком кореспондуються положення п.2 ч.5 ст.54 Митного кодексу України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За приписами ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості, згідно з положеннями статей59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Разом з тим, згідно з ч.2 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Частиною 7 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також за приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Аналізуючи наведені норми, суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).

Згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019 в адміністративній справі №803/667/17.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015 у справі №21-127а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України.

Судом встановлено, що відповідач за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявленої позивачем, дійшов висновку, що в наданих декларантом документах міститься ряд розбіжностей, наявність яких унеможливлює підтвердження всіх числових значень складових митної вартості, однак, суд не погоджується з такими висновками митного органу, з огляду на таке.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає, що поставка товару задекларованого у митній декларації, здійснювалася на підставі Контракту №GRAHAM-AV-25/10/2018 від 25.10.2018, укладеного між ТОВ «АВ метал груп» та GRAHAM INDUSTRIAL CO., LIMITED, Китай.

Щодо тверджень Рівненської митниці про невідповідність інформації про постачальника та виробника товарів у наданих позивачем до митного оформлення документах, суд зазначає таке.

Як вже було зазначено вище, постачальником товару, наданого для митного оформлення за митною декларацією №23UA204150000199U0 від 15.11.2023 є GRAHAM INDUSTRIAL CO., LTD. Саме з цією компанією ТОВ «АВ метал груп» уклало Контракт №GRAHAM-AV25/10/2018 від 25.10.2018.

Відповідно до п. 1 Контракту (в редакції Додаткової угоди №6 від 31.12.2021) компанія GRAHAM INDUSTRIAL CO., LTD (постачальник) поставляє, а ТОВ «АВ метал груп» (покупець) купує нержавіючий металопрокат в асортименті (товар) відповідно до проформи, інвойсу, що є невід`ємними частинами Контракту.

Разом з тим, відповідно до п. 2 Контракту (в редакції Додаткової угоди №6 від 31.12.2021) якість товару повинна відповідати встановленим в Україні або технічним умовам заводів-виробників та підтверджується сертифікатами якості вказаних заводів.

Таким чином, Контрактом не передбачається, що поставці підлягає товар, виробником якого виступає саме компанія GRAHAM INDUSTRIAL CO., LTD.

Виробником товару, визначеного в проформі-інвойсі № AV052 від 14.06.2023 та інвойсі (комерційному інвойсі) № AV052-3 від 03.09.2023 є компанія FOSHAN RUNTIAN METAL PRODUCT CO., LTD.

В проформі-інвойсі № AV052 від 14.06.2023 зазначено, що товар виробляється компанією FOSHAN RUNTIAN METAL PRODUCT CO., LTD для GRAHAM INDUSTRIAL CO., LTD.

Сертифікат якості від 03.09.2023 №б/н, виданий FOSHAN RUNTIAN METAL PRODUCT CO., LTD, має посилання на інвойс, поданий разом із митною декларацією та інформація у поданих документах повністю кореспондується між собою. Сертифікат якості виданий виробником товару та наданий у розпорядження постачальника за Контрактом GRAHAM INDUSTRIAL CO., LTD.

Таким чином, жодні неточності, розбіжності або помилки в наданих позивачем до митного оформлення документах, зокрема в частині визначення постачальника та виробника товару відсутні, а зауваження відповідача є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо надання позивачем до митного оформлення трьох комерційних документів з різними реквізитами, суд зазначає таке.

Відповідач в рішенні про коригування митної вартості зазначив, що згідно наданих до митного оформлення документів, до імпортованої партії товарів мають відношення три комерційні документи з різними реквізитами інвойс від 14.06.2023 № AV052, інвойс від 03.09.2023 № AV052 та від 03.09.2023 № AV052-3.

Відповідно до умов Контракту асортимент та ціна товару, що підлягав поставці, попередньо були визначені у проформі - інвойсі № AV052 від 14.06.2023.

У подальшому загальна кількість та вартість товару, що постачається відповідно до проформи-інвойсу № AV052 від 14.06.2023 були уточнені в інвойсі (комерційному інвойсі) № AV052 від 03.09.2023.

Товар, визначений в проформі-інвойсі № AV052 від 14.06.2023 та комерційному інвойсі № AV052 від 03.09.2023, поставлявся декількома партіями (контейнерами), на кожну з яких було оформлено окремий комерційний інвойс, а саме: інвойс № AV052-1 від 03.09.2023, інвойс № AV052-2 від 03.09.2023 та інвойс № AV052-3 від 03.09.2023.

Таким чином, до митного оформлення товару за митною декларацією №23UA204150000199U0 позивачем було надано три інвойси: проформу-інвойс № AV052 від 14.06.2023, комерційний інвойс № AV052 від 03.09.2023 та комерційний інвойс № AV052-3 від 09.09.2023.

Комерційний інвойс № AV052 від 03.09.2023 відповідає за своїм змістом комерційному інвойсу № AV052 від 09.09.2023, не є ще одним додатковим документом, пов`язаним з товаром, що декларується, та не створює жодних суперечностей та невизначеностей, у зв`язку з чим, суд вважає зазначені вище зауваження Рівненської митниці безпідставними.

Також судом береться до уваги твердження позивача, що заявлення ним інвойсу від 03.09.2023 №AV052 під кодом документу 0325 як проформа-рахунок є несуттєвим та технічною помилкою постачальника при оформлені документів. Сама по собі форма інвойсу складена правильно, з усіма передбаченими для інвойсу складовими та кореспондується з іншими наданими документами, що дають можливість визначити вартість поставленого товару.

Щодо невідповідності інформації про відправника товарів, заявлених за митною декларацією, суд зазначає таке.

Відповідач зазначив про те, що до митного оформлення надано коносамент від 04.09.2023 № 273447053, згідно якого відправником товару є SHENZEN BETTERWAY INTERNATIONAL FREIGHT FORWARDING CO. LTD, що не кореспондується з відомостями про відправника товарів, заявлених за митною декларацією.

Суд зазначає, що між ТОВ «АВ метал груп» та компанією SHENZEN BETTERWAY INTERNATIONAL FREIGHT FORWARDING CO. LTD укладено договір (контракт) №0106-BW від 01.06.2022, відповідно до якого SHENZEN BETTERWAY INTERNATIONAL FREIGHT FORWARDING CO. LTD (виконавець) надає ТОВ «АВ метал груп» (замовник) транспортно-експедиторські послуги у портах, організовує перевалку і перевезення вантажів морським транспортом, а також інформаційно-консультаційні послуги з опрацювання оптимальних маршрутів перевезень та інших послуг.

Саме як експедитор, який здійснював організацію морських перевезень вантажів позивача, компанія SHENZEN BETTERWAY INTERNATIONAL FREIGHT FORWARDING CO. LTD зазначена в коносаменті від 04.09.2023 № 273447053. При цьому, SHENZEN BETTERWAY INTERNATIONAL FREIGHT FORWARDING CO. LTD не є виробником або постачальником імпортованих позивачем товарів.

Відтак, в документах, наданих позивачем до митного оформлення, відсутні будь-які суперечності та неточності, у зв`язку з чим, суд вважає вказані вище зауваження митниці необґрунтованими.

Щодо документального підтвердження умов оплати за поставлений товар суд зазначає таке.

У спірному рішенні митний орган зазначив про те, що на підтвердження виконання умов оплати декларантом надано платіжні доручення від 15.06.2023 № 16 на суму 47857,49 дол. США, від 14.08.2023 №50 на суму 47857,49 дол. США та від 13.10.2023 № 93 на суму 58290,63 дол. США, що свідчить про порушення умов оплати за товари, визначені проформою рахунком від 14.06.2023 № AV052, оскільки окремі суми оплати та загальна сума оплати за товар не кореспондується з відомостями проформи - рахунку від 14.06.2023 №AV052, посилання на яку міститься в наданих платіжних дорученнях. Листом від 10.11.2023 № 10/11 імпортером не надано обґрунтованих пояснень стосовно порушення умов оплати проформи рахунку від 14.06.2023 № AV052.

Із зазначеними твердженнями відповідача суд не погоджується, з огляду на таке.

Поставка товару, наданого до митного оформлення за митною декларацією №23UA204150000197U2, була погоджена в укладеній до Контракту поставки №GRAHAM-AV-25/10/2018 від 25.10.2018 проформі-інвойсі № AV052 від 14.06.2023 на поставку товару загальною вартістю 159524,97 дол. США.

Кількість та вартість товару, що підлягав поставці на виконання проформи-інвойсу №AV052 від 14.06.2023 було уточнено в комерційному інвойсі №AV052 від 03.09.2023 на суму 154005,61 доларів США.

На підставі вказаного комерційного інвойсу позивачем було здійснено оплату за товар на суму 154005,61 доларів США, що підтверджується наданими до митного оформлення платіжними дорученнями №16 від 15.06.2023, № 50 від 14.08.2023 та № 93 від 13.10.2023.

Фактична вартість товару, поставка якого була здійснена за проформою-інвойсом №AV052 від 14.06.2023, визначена в комерційних інвойсах №AV052-1, №AV052-2 та №AV052-3 від 03.09.2023, та склала 154165,96 доларів США, тобто на 160,35 доларів США більше, ніж було сплачено позивачем на підставі комерційного інвойсу №AV052 від 03.09.2023. Про домовленість щодо сплати цієї різниці в 160,35 доларів США разом з оплатою наступних партій товару за Контрактом, що існувала у позивача з постачальником товару, позивач повідомляв митний орган у листі №10/11 від 10.11.2023. Окрім того, позивач надав відповідачу акт звірки взаємних розрахунків за Контрактом, на підтвердження того, що на дату відвантаження товару, що декларується, існувала переплата позивача за Контрактом, а тому відсутні порушення позивачем умов оплати за товари, що надані до митного оформлення, а зауваження митного органу не мають свого підтвердження.

З огляду на викладене, суд критично оцінює вказані вище зауваження Рівненської митниці щодо підтвердження умов оплати за поставлений товар.

Щодо зауважень відповідача про те, що додатково наданий банківський платіжний документ на оплату океанського фрахту від 18.10.2023 б/н на суму 4675,00 доларів США, що не кореспондується з рахунком від 15.10.2023 №BW23080446В, суд зазначає таке.

Згідно з рахунком від 15.10.2023 № BW23080446В на користь компанії SHENZEN BETTERWAY INTERNATIONAL FREIGHT FORWARDING CO. LTD повинна була бути здійснена оплата за океанський фрахт в сумі 3900,00 доларів США.

Відповідно до призначення платежу, зазначеного в платіжному документі від 18.10.2023 б/н на суму 4675,00 доларів США було здійснено оплату на користь компанії SHENZEN BETTERWAY INTERNATIONAL FREIGHT FORWARDING CO. LTD за декількома рахунками, а саме: за контрактом №0106-ВW від 01.06.2022 та рахунком (інвойсом) № BW23090519B сплачено 775,00 доларів США, а за рахунком (інвойсом) №BW23080446В 3900,00 доларів США.

Таким чином, жодні порушення та неточності щодо підтвердження належної оплати за океанський фрахт у наданих до митного оформлення документах відсутні.

Також, у спірному рішенні митний орган зазначив про те, що додатково наданий банківський платіжний документ на оплату океанського фрахту від 18.10.2023 б/н містить посилання на інвойс № BW23090519В, який до митного оформлення не наданий.

Проте, суд зауважує, що інвойс №BW23090519В не стосувався партії товару, що поставлявся відповідно до проформи-інвойсу №AV052 від 14.06.2023 та, відповідно, не надавався та не повинен був надаватися до митного оформлення товару за митною декларацією №23UA204150000199U2.

Крім того, суд зазначає, що зауваження митниці про те, що додатково наданий акт звірки взаємних розрахунків станом за період січень 2023 р. жовтень 2023 р. не містить підписів представників ТОВ «АВ метал груп» та відміток GRAHAM INDUSTRIAL CO., LTD не є підставою для відмови в прийнятті визначеної позивачем митного вартості товарів, оскільки наявність або відсутність відповідних відміток у вказаному документі впливає лише на відносини, що склалися між сторонами Контракту, а акт звірки не є обов`язковим для надання до митного оформлення товару документом.

Разом з тим, суд зазначає, що твердження відповідача про те, що додатково наданий документ під кодом документа « 3011» позиціонується декларантом як виписка з бухгалтерської документації, але даний документ не містить відомостей про того, хто склав його, не відповідає дійсності. Вказаний документ складено на фірмовому бланку ТОВ «АВ метал груп» за підписом головного бухгалтера ТОВ «АВ метал груп», а також, за текстом міститься посилання на те, що дану інформацію повідомляє ТОВ «АВ метал груп».

За наведених обставин, зазначені вище зауваження Рівненської митниці є безпідставними.

Щодо зазначення отримувача товару AV METAL в копії експортної митної декларації 29.08.2023 №516620230663640859, суд зазначає таке.

Позивач не має відповідати за оформлення експортної декларації відповідно до законодавства країни, з якої поставляється товар.

Разом з тим, з матеріалів справи можна дійти висновку, що AV METAL є скороченою назвою позивача.

Вказане зауваження є формальним та, з огляду на те, що усі інші документи, надані позивачем для підтвердження заявленої митної вартості товару, оформлені належним чином, кореспондуються між собою та не містять протиріч, не може бути підставою для відмови митного органу у визначенні митної вартості товарів позивача за ціною контракту.

Відповідачем не обґрунтовано, яким чином виявлена неточність впливає на підтвердження числового значення митної вартості заявлених до митного оформлення товарів позивача.

Окрім того, суд наголошує на тому, що у визначеному в ч. 2 ст. 53 МК України переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів та які подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості, відсутня експортна митна декларація країни відправлення, а також внутрішні документи країни відправлення, що створюються для виконання митних та податкових формальностей країни експортера.

Верховний Суд в постанові від 19.03.2019 у справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію щодо ненадання декларації країни відправлення, зазначивши: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердженням митної вартості товару».

Позивачем митному органу було надано усі передбачені ч. 2 ст. 53 МК України документи, що підтверджують митну вартість товару.

Така несуттєва неточність в експортній декларації не впливає на визначення митної вартості товарів та на підтвердження правильності заявленої позивачем митної вартості. Разом з тим, відповідальність за допущені постачальником товару у експортній митній декларації помилки не може покладатись на покупця вказаного товару.

Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

З наведеного слідує, що подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Натомість, зазначені митницею у повідомленні декларанту та рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Поряд з цим, суд зазначає, що обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що надані позивачем до митного оформлення документи повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч, невідповідностей або розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, документи у своїй сукупності підтверджують заявлену позивачем митну вартість та її складові частини, відомості про визначення митної вартості в цих документах є базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, достатність яких не спростована відповідачем, а тому вказані відповідачем в оспорюваному рішенні обставини не можуть бути підставами для коригування такої митної вартості.

Митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Відтак, підстави для незастосування першого методу визначення митної вартості судом не встановлені, наявність підстав для коригування митної вартості товару відповідачем не доведена.

Згідно з частинами першою, другою статті 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Відповідно до частини сьомої статті 54 МК України, у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З аналізу цих норм у їх системному зв`язку між собою та з положеннями пункту 2 частини шостої статті 54, частини третьої статті 53 МК України, видно, що відмова у митному оформленні має бути аргументованою невиконанням вимог, що пов`язані саме з тими недоліками, у зв`язку з якими органом доходів і зборів витребувані додаткові документи.

Аналогічний правовий висновок здійснений Верховним Судом у постанові від 06 березня 2018 року у справі №815/3142/17.

Суд дійшов висновку, що надані позивачем документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що спростовує висновки митного органу щодо відсутності таких підтверджень.

Посилання митного органу на порушення позивачем митного законодавства при декларуванні товару не можуть вважатись розбіжністю у розумінні частини 3 ст.53 МК України не можуть бути підставою для витребування додаткових документів та коригування митної вартості.

Суд зауважує, що по суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

З наданих документів видно, що підприємство для митного оформлення і підтвердження митної вартості надало усі документи для застосування основного методу визначення митної вартості. Надані документи підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей дозволяють провести обчислення митної вартості.

Відповідачем не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації щодо складових митної вартості товару.

Також у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів. Проте в даному випадку вказаних відомостей митницею не наведено.

Застосована правова позиція відповідає правовому висновку, висловленому Верховним Судом у постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17.

У постанові від 09.04.2021 у справі № 804/5143/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначає: «митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України(у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Саме ж по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товару, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення».

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18, де зазначено, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Надаючи оцінку таким доводам митного органу, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Суд зазначає, що досліджені первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.

При цьому, суд не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в цьому випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Приймаючи до уваги, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв`язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема, з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваних рішень та здійснення коригування митної вартості.

Зважаючи на те, що відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товари, мали розбіжності або виправлення, у зв`язку з чим спірне рішення митного органу про коригування митної вартості товару не може вважатися обґрунтованим та правомірним.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З таких обставин, рішення відповідача про коригування митної вартості товару №UA204000/2023/000171/2 від 17.11.2023 прийнято не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку прийняттю відповідачем картки відмови у митному оформленні № UA204000/2023/000239, яка є предметом спору у цій справі, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Як зазначено у пунктів 8.1, 8.2 Розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого 30 травня 2012 року наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за №1360/21672, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

У картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2023/000239 зазначено такі ж причини для відмови у митному оформлені (випуску) товарів, як і у прийнятому рішенні про коригування митної вартості товарів №UA204000/2023/000171/2 від 17.11.2023

Оскільки судом скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2023/000171/2 від 17.11.2023 через його протиправність, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №№ UA204000/2023/000239 також підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При цьому, відповідачем не доведено належними доказами правомірність своїх рішень у спірних правовідносинах.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд зазначає про те, що позовна заява у цій справі є такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на наведені норми процесуального закону, а також задоволення позовних вимог, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у сумі 48844,80 грн.

Крім того, позивачем у позові заявлені вимоги про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у сумі 5000,00 грн.

Так, за змістом приписів ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як зазначалося вище, за правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Так, на підтвердження вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання професійної правничої допомоги №26/07/23 від 26.07.2023, протокол узгодження договірної ціни №1 від 26.07.2023 до договору про надання професійної правничої допомоги №26/07/23 від 26.07.2023, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2596 від 20.08.2012, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ №1219332 та посвідчення адвоката України.

Судом встановлено, що 26.07.2023 між адвокатським об`єднанням «Консул» (виконавець) та ТОВ «АВ Метал Груп» (замовник) укладено договір про надання професійної правничої допомоги №26/07/23, згідно із п.1.1 якого замовник в порядку та на умовах, визначених цим Договором надає доручення, а виконавець зобов`язується відповідно до доручення замовника надати йому за плату аввокатські послуги ( професійну правничу допомогу) в обсязі та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до протоколу узгодження договірної ціни №1 від 26.07.2023 до договору про надання професійної правничої допомоги №26/07/23 від 26.07.2023, у відповідності до п. 1.1 та 2.1 договору про надання професійної правничої допомоги №26/07/23 від 26.07.2023 виконавець зобов`язується надати наступний комплекс послуг з метою захисту інтересів замовника:

- складання процесуальних документів 5000,00 грн за кожну інстанцію за одну судову справу;

- представлення інтересів замовника у судових засіданнях 1500,00 грн за кожне судове засідання.

Зважаючи на наведене, позивач просить суд стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Суд указує, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в даній адміністративній справі, судом враховано наступне.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Суд зазначає, що ця справа є справою незначної складності, а також указує на наявність установленої практики з вирішення цієї категорії спорів.

Справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Суд ураховує, що спірні правовідносини в цій справі є поширеними, судова практика та законодавство є послідовними, що підтверджується в т.ч. наведеною самим позивачем судовою практикою Верховного Суду щодо кожного з аргументів відповідача, наведеного в оскаржуваному рішенні відповідача про коригування митної вартості, в силу чого формування правової позиції по справі не потребувало значних інтелектуальних зусиль та витрат часу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн.

Таким чином, вимоги позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 90, 139, 241-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ Метал Груп» (вул. Шолом-Алейхема, буд. 5, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 36441934) до Рівненської митниці (вул. Соборна, буд. 104, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 43958370) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2023/000171/2 від 17.11.2023, прийняте Рівненською митницею.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № № UA204000/2023/000239 від 17.11.2023, прийняту Рівненською митницею.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці (вул. Соборна, буд. 104, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 43958370) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ МЕТАЛ ГРУП» (вул. Шолом-Алейхема, буд. 5, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 36441934) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) гривні 80 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2000 (дві тисячі гривень) 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АВ МЕТАЛ ГРУП» (вул. Шолом-Алейхема, буд. 5, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 36441934).

Відповідач: Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 43958370).

Суддя Н.В. Кучугурна

СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення12.12.2024
Оприлюднено16.12.2024
Номер документу123726449
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо

Судовий реєстр по справі —160/2796/24

Ухвала від 13.01.2025

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Дурасова Ю.В.

Ухвала від 13.01.2025

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Дурасова Ю.В.

Рішення від 12.12.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Кучугурна Наталія Вікторівна

Ухвала від 26.02.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Кучугурна Наталія Вікторівна

Ухвала від 05.02.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Кучугурна Наталія Вікторівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні