Рішення

від 11.12.2024 по справі 200/8109/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2024 року Справа№200/8109/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

доГоловного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:

- визнання протиправною бездіяльності щодо незарахування до пільгового стажу за Списком № 1-шахтарі періоди роботи: з 27.01.1993 року по 31.01.1993 року, з 01.05.1993 року по 12.05.1993 року на підприємстві шахта № 2 «Новогродівська», з 01.07.2005 року по 30.11.2005 року на підприємстві шахта «Октябрський рудник», з 16.02.2021 року по 24.07.2024 року на шахті «Котляревська»;

- зобов`язання застосувати положення абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 06.06.2024 року з урахуванням періодів роботи до пільгового стажу за Списком № 1-шахтарі, розділу 1 підрозділу 1 підстава ПКМУ № 36 від 16.01.2003 року, ПКМУ № 202 від 31.03.1994 року, ПКМУ № 461 від 24.06.2016 року, з 27.01.1993 року по 31.01.1993 року, з 01.05.1993 року по 12.05.1993 року на підприємстві шахта № 2 «Новогродівська», з 01.07.2005 року по 30.11.2005 року на підприємстві шахта «Октябрський рудник», з 16.02.2021 року по 24.07.2024 року на шахті «Котляревська».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на пенсійному обліку відповідача як одержувач пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 24.07.2024 року.

При призначенні пенсії позивачу не було розраховано пенсію у відповідності до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», оскільки не було враховано до спеціального стажу періоди пільгової роботи з 27.01.1993 року по 31.01.1993 року, з 01.05.1993 року по 12.05.1993 року на підприємстві шахта № 2 «Новогродівська», з 01.07.2005 року по 30.11.2005 року на підприємстві шахта «Октябрський рудник», з 16.02.2021 року по 24.07.2024 року на шахті «Котляревська».

24.07.2024 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок призначеної пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», проте відповіді на запит не отримав.

15.08.2024 року позивач знову звернувся на вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України з зазначеного питання. Листом від 09.10.2024 року йому було повідомлено, що вказане питання потребує додаткового вивчення, і станом на 14.11.2024 року відповіді від ПФУ позивач не отримав.

Наголошує, що статтею 8 Закону № 345-VI передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Позивач не погоджується з бездіяльністю управління, тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем надано письмовий відзив від 06.12.2024 року. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що позивач з 24.07.2024 року перебуває на обліку управління та отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зазначає, що за приписами ч.1 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII), працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років. Пунктом 2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.112005 р. № 383, передбачено, що під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80% робочого часу, встановленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Згідно з наданими документами та індивідуальних відомостей страховий стаж ОСОБА_1 за результатом розгляду заяви від 24.07.2024 року, складає 34 роки 05 місяців 06 днів. Пільговий стаж за Списком № 1 становить 13 років 00 місяців 03 дні.

До пільгового стажу не враховано наступні періоди роботи: - з 27.01.1993 по 12.05.1993 на посаді підземного машиніста електровоза на підприємстві Шахта № 2 Новогродівська, оскільки пільгова довідка 26/489 від 01.07.2027 видана відокремленим підрозділом «Шахта 1-3 Новогродівська» ДП «Селидіввугулля», яке не є правонаступником шахти № 2 «Новогродівска», а тільки зберігачем документів. В записах 2-3 трудової книжки НОМЕР_1 від 01.02.1993 відсутні дані про роботу повний робочий день, про проведення атестації на відповідному робочому місці.; - з 04.07.2005 по 30.11.2005 на посаді підземного гірничого робітника очисного вибою на підприємстві ВП «Шахта «Жовтневий рудник» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» (ЄДРПОУ 33577425), оскільки відсутні дані по спеціальному стажу в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, пільгову довідку не надано; - з 16.02.2021 по 24.07.2024 на посаді гірника очисного вибою на підприємстві ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» (ЄДРПОУ 33621594), оскільки за цей період відсутні дані про сплату внесків, в даних по спеціальному стажу посилання на наказ про атестацію робочого місця № 80 ОТ від 03.04.2015, який вже втратив чинність.

Після допрацювання пенсійної справи ОСОБА_1 , страховий стаж склав 33 роки 06 місяців 14 днів, в тому числі пільговий стаж за Списком № 1 - 11 років 11 місяців 14 днів.

З зазначених причин відповідач вважає, що позивач не має права на перерахунок пенсії за вказаною статтею у зв`язку з відсутністю пільгового стажу з повним робочим днем під землею 15 років, тому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене, вважає, що Головним управлінням ПФУ в Донецькій області правомірно відмовлено в перерахунку пенсії позивачу відповідно до вимог Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а тому позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність даного позову.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_2 . Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач знаходиться на пенсійному обліку відповідача як одержувач пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 24.07.2024 року, що не заперечується сторонами та підтверджено у відзиві відповідача.

Оскільки при призначенні пенсії позивачу не було розраховано пенсію у відповідності до приписів ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» тому, що не було враховано до його спеціального стажу періоди пільгової роботи з 27.01.1993 року по 31.01.1993 року, з 01.05.1993 року по 12.05.1993 року на підприємстві шахта № 2 «Новогродівська», з 01.07.2005 року по 30.11.2005 року на підприємстві шахта «Октябрський рудник», з 16.02.2021 року по 24.07.2024 року на шахті «Котляревська», то 24.07.2024 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок призначеної пенсії з врахуванням приписів статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», проте відповіді на запит не отримав.

15.08.2024 року позивач знову звернувся на вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України з цього ж питання.

Листом від 09.10.2024 року йому було повідомлено, що вказане питання потребує додаткового вивчення, станом на 14.11.2024 року відповіді від ПФУ позивач не отримав.

Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо нездійснення перерахунку пільгової пенсії за віком з урахуванням ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з належних обставин, а також у старості в інших випадках, передбачених законом.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі-Закон № 1058) встановлює порядок нарахування та виплати пенсії.

Відповідно до п. 1 та п. 4 статті 8 Закону України від 09.07.2006 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування на рівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надані Верховною Радою України.

Статтею 44 Закону № 1058 встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із соціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої територіально.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058, страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02 вересня 2008 року № 345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Відповідно до частини другої статті 10 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» дія частини першої статті 7 і статті 8 цього Закону поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом.

За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 № 637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.

Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до пункту 3 Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Періоди пільгової роботи позивача з 27.01.1993 року по 31.01.1993 року, з 01.05.1993 року по 12.05.1993 року на підприємстві шахта № 2 «Новогродівська», з 04.07.2005 року (а не 01.07.2005 року, як помилково зазначено у позові) по 30.11.2005 року на підприємстві шахта «Октябрський рудник», з 16.02.2021 року по 24.07.2024 року на шахті «Котляревська» підтверджуються трудовими книжками НОМЕР_1 від 01.02.1993 року, НОМЕР_1 від 19.09.2003 року, НОМЕР_3 від 03.06.2005 року.

У всіх записах трудових книжок позивача щодо роботи у спірних періодах зазначено, що він працював повний робочий день під землею у шахті. Тобто, спору між сторонами стосовно наявності у трудових книжках записів стосовно роботи позивача під землею немає.

За змістом пункту 3 «Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Таким чином, Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10, що діяв до 11.03.1994, Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, що діяв до 16.01.2003 та Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 містить в собі:

- Розділ І «Гірничі роботи» підрозділ 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» пункт г) працівники, зайняті на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу на рік (в обліковому періоді).

Суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що дія статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» не розповсюджується на позивача, оскільки позивач з 24.07.2024 року отримує пільгову пенсію за віком за Списком № 1 та з записів у трудових книжках позивача вбачається наявність пільгового стажу за Списком № 1 15 років, а відтак він має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Стосовно неврахування спірних періодів роботи позивача за Списком № 1 з підстав відсутності наказів підприємства про атестацію робочих місць, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами правці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (набула чинності 21.08.1992) (далі - Порядок № 442) атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Згідно приписів п. 3 Порядку № 442 атестація проводиться згідно з цим Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджуються Мінсоцполітики і МОЗ.

Таким чином, проведення атестації робочих місць за умовами праці передбачена діючим законодавством України та проводиться згідно з Порядком № 442 та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджуються Мінсоцполітики і МОЗ.

Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ (п. 8 Порядку № 442).

Пунктом 10 Порядку № 442, окрім іншого, передбачено, що результати атестації використовуються при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 4.1. Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі Порядок № 383) передбачено, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992 року, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку № 383 якщо ж атестація з 21.08.1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць ( 442-92-п ). У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі Мінпраці) від 01 вересня 1992 року № 41 (далі Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку проведення атестації відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788 та Порядку проведення атестації дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 10 вересня 2013 року, 25 листопада 2014 року та 17 березня 2015 року № 21-183а13, № 21-519а14, № 21-585а14 відповідно). Такого ж висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 31.01.2018 року у справі К/9901/48/17.

Як зазначено вище, в трудових книжках позивача належно відображено спірні періоди роботи позивача під землею за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи з вказанням роботи повний робочий день під землею.

Щодо не врахування до страхового та пільгового стажу позивача періодів роботи з підстав несплати роботодавцем єдиного соціального внеску, суд зазначає наступне.

Порядок обчислення та сплата страхових внесків визначено ст. 20 Закону України № 1058-IV.

Зокрема, абз. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України № 1058-IV передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Відповідно до положень ч. 2 зазначеної статті обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Згідно з приписами ч. 10 цієї ж статті якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Суд зазначає, що страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами. Механізм обов`язкового пенсійного страхування передбачає відповідні державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх пенсійних справ.

Так, зокрема статтею 113 Закону № 1058 передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону № 1058, застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

З цим правом кореспондується обов`язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (п. 6 частини другої статті 17 Закону № 1058) незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята статті 20 Закону № 1058).

Статтею 106 Закону України № 1058-IV передбачено, що відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

З аналізу зазначених норм вбачається, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату внесків законом покладено на страхувальника.

В межах адміністративного судочинства бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 10 ч. 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати ОСОБА_1 пенсію з застосуванням положень абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з дати призначення пенсії - 24.07.2024 року з урахуванням спірних періодів роботи до пільгового стажу за Списком № 1.

За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; адреса для листування: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо незарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 1- шахтарі періодів роботи: з 27.01.1993 року по 31.01.1993 року, з 01.05.1993 року по 12.05.1993 року на підприємстві шахта № 2 «Новогродівська», з 01.07.2005 року по 30.11.2005 року на підприємстві шахта «Октябрський рудник», з 16.02.2021 року по 24.07.2024 року на шахті «Котляревська».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати ОСОБА_1 пенсію з застосуванням положень абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 24.07.2024 року з урахуванням періодів роботи до пільгового стажу за Списком № 1 - шахтарі, розділу 1 підрозділу 1 підстава ПКМУ № 36 від 16.01.2003 року, ПКМУ № 202 від 31.03.1994 року, ПКМУ № 461 від 24.06.2016 року, з 27.01.1993 року по 31.01.1993 року, з 01.05.1993 року по 12.05.1993 року на підприємстві шахта № 2 «Новогродівська», з 04.07.2005 року по 30.11.2005 року на підприємстві шахта «Октябрський рудник», з 16.02.2021 року по 24.07.2024 року на шахті «Котляревська».

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати з судового збору у розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 11 грудня 2024 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.Б. Голубова