Рішення

від 12.12.2024 по справі 200/6905/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2024 року Справа№200/6905/24

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (письмове провадження) адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094),

третя особа 1: Адміністрація Державної спеціальної служби транспорту (вул. Якова Гніздовського, 5, м. Київ, 02094),

третя особа 2: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ),

третя особа 3: Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ),

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа 1: Адміністрація Державної спеціальної служби транспорту, третя особа 2: Військова частина НОМЕР_1 , третя особа 3: Військова частина НОМЕР_2 , в якому просив суд:

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які виразились у невключенні додаткової грошової винагороди за період 01.03.2022 по 31.01.2023 до розміру грошового забезпечення при обрахуванні розміру пенсії по інвалідності, пов`язаної з проходженням військової служби;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням додаткової грошової винагороди за період з 01.03.2022 по 31.01.2023, починаючи з дня виникнення права на пенсію;

-нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриману пенсію, з урахуванням додаткової грошової винагороди за період з 01.03.2022 по 31.01.2023, виходячи з розміру 22974,53 грн щомісячно;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в подальшому нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію, виходячи з розміру 22974,53 грн щомісячно з урахуванням індексації.

07 жовтня 2024 року ухвалою суду залишено без руху позовну заяву та надано позивачу строк не більше п`яти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху на усунення недоліків позовної заяви, шляхом уточнення позовних вимог.

08 жовтня 2024 року від позивача до суду надійшла уточнена позовна заява, у якій позовні вимоги викладено у наступній редакції:

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які виразились у невключенні додаткової грошової винагороди за період 01.03.2022 по 31.01.2023 до розміру грошового забезпечення при обрахуванні основного розміру пенсії по інвалідності, пов`язаної з проходженням військової служби;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 з урахуванням додаткової грошової винагороди за період з 01.03.2022 по 31.01.2023, починаючи з дня виникнення права на пенсію;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриману пенсію, з урахуванням додаткової грошової винагороди за період з 01.03.2022 по 31.01.2023, виходячи з основного розміру пенсії в сумі 22974,53 грн. щомісячно;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в подальшому нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію, виходячи з основного розміру пенсії в сумі 22974,53 грн щомісячно.

Ухвалою від 10 жовтня 2024 року суд прийняв до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі № 200/6905/24 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

21 жовтня 2024 року від позивача до суду надійшло клопотання про витребування доказів, у якому позивач просить суд витребувати у військової частини НОМЕР_1 довідку про нараховане та виплачене грошове забезпечення (з урахуванням додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 № 168) ОСОБА_1 за період березень-червень 2022 року.

21 жовтня 2024 року від Військової частини НОМЕР_2 надійшли письмові пояснення.

22 жовтня 2024 року ухвалою суду витребувано у військової частини НОМЕР_1 довідку про нараховане та виплачене грошове забезпечення (з урахуванням додаткової грошової винагороди відповідно до Постанови КМУ від 28.02.2022 № 168) ОСОБА_1 за період березень-червень 2022 року.

24 жовтня 2024 року від Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту надійшли письмові пояснення третьої особи.

11 листопада 2024 року віл відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

11 листопада 2024 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив відповідача.

12 листопада 2024 року ухвалою суду повторно витребувано у військової частини НОМЕР_1 довідку про нараховане та виплачене грошове забезпечення (з урахуванням додаткової грошової винагороди відповідно до Постанови КМУ від 28.02.2022 № 168) ОСОБА_1 за період березень-червень 2022 року, витребувані документи зобов`язано надати в 5-денний строк з моменту отримання ухали.

З 25 листопада 2024 року по 30 листопада 2024 року суддя перебував у відрядженні.

Станом на 12 грудня 2024 року витребувані судом документи до суду від військової частини НОМЕР_1 не надходили.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про їх достатність для вирішення адміністративного спору.

Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Позивач є отримувачем пенсії по інвалідності, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII з 18.11.2023 року, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в червні 2024 року відповідачем позивачу було призначено пенсію в розмірі 9693, 41 грн.

24.06.2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про надання роз`яснень щодо розміру нарахованої пенсії.

Листом від 06.08.2024 № 44180-28915/З-01/8-0400/24 у відповідь на запит позивача, відповідач повідомив останнього, що розмір пенсії розраховано відповідно до статті 43 Закону № 2262, якою передбачено, що пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому відповідач зазначив, що обрахування пенсії відбувалось на підставі грошового атестату та довідки про додаткові види грошового забезпечення, наданих Головним управлінням Державної фіскальної служби в Дніпропетровській області.

Позивач вважає, що дії відповідача є такими, що суперечать нормам Конституції України та чинному законодавству, оскільки є достатні правові підстави для включення винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів від 28.02.2022 року № 168, у грошове забезпечення, з якого призначається або перераховується пенсія.

При цьому, позивач зазначає, що з 28.02.2022 - дати прийняття Постанови Кабінету Міністрів від 28.02.2022 року № 168 до 31.01.2023 винагорода у розмірі 30 000 гривень виплачувалася на постійній основі усім військовослужбовцям без виключення, а винагорода в 100 000 гривень - в розрахунку на місяць пропорційно до часу участі у бойових діях, тобто вказана винагорода носила постійний характер до 31.01.2023 року.

Покликаючись на правові позиції, викладені у постанові КАС ВС від 10 травня 2023 року у справі № 240/6857/20 та постанові ВП ВС від 8 квітня 2020 року у справі № 300/1695/19, позивач зазначає, що перерахунок та виплата пенсії проводиться з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, фактично отриманих сум щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації, за даними відповідно до довідки військової частини. Тобто, крім надбавки, доплати, підвищення до складу грошового забезпечення для обчислення пенсії враховується одноразовий вид грошового забезпечення як щомісячна додаткова грошова винагорода (так звана тридцятка, сотка). Тобто, до обрахунку пенсії входять всі суми, з яких утримувався сплачений єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, та індексації.

Позивач зазначає, що в електронному пенсійному кабінеті позивача міститься уся інформація стосовно нарахованого та виплаченого грошового забезпечення за увесь час проходження військової служби.

Так, грошове забезпечення, нараховане позивачеві, за період з 01.03.2022 по 17.11.2023 склало 1 148 726,61 грн, тому відповідач повинен був розраховувати розмір пенсії, виходячи з вищенаведеної суми, а саме: 1 148 726,61 грн (розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення) / 20 (кількість місяців військової служби) х 40% = 22974,53 грн.

Таким чином, на думку позивача, щомісячно відповідач повинен був виплачувати йому пенсію в розмірі 22974,53, а виплачував лише 9693,41 грн. Отже, щомісячно відповідач недоплачував йому пенсію в розмірі 13 281,12 грн. (22974,53 грн 9693,41 грн=13 281,12 грн.).

Також позивач просив суд допустити до негайного виконання рішення суду та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати звіт про виконання рішення суду у строк, визначений судом.

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 21910427, адреса зареєстрованого місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, організаційно-правова форма орган державної влади.

Відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає, що відповідно до пункту б статті 21 Закону № 2262 пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються особам з інвалідністю ІІІ групи від захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби в розмірі 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).

Статтею 43 Закону № 2262 передбачено, що пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» передбачено, що пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів, зокрема, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії.

Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Для осіб, які звільнені із служби, у тому числі військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, відряджених до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших підприємств, установ та організацій, зокрема у довготермінові закордонні відрядження, у разі, коли строк військової служби після повернення з відрядження до звільнення на пенсію становив менш як 24 календарних місяці, з 1 березня 2018 р. та пізніше, або осіб, які померли (загинули) в зазначений період і на час звільнення (смерті) мають менш як 24 календарних місяці служби, середньомісячна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням (смертю) починаючи з 1 березня 2018 р. на кількість таких місяців.

З 18.11.2023 пенсія позивачу була обчислена в розмірі 40% від грошового забезпечення, зазначеного у грошовому атестаті від 10.04.2024 за № 3.29/986 та довідки про додаткові види грошового забезпечення від 09.04.2024 за № 899, які надані Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, з наступних видів грошового забезпечення: посадового окладу 3440,00 грн; окладу за спеціальним званням 1130,00 грн; 25% надбавки за вислугу років 1142,50 грн; середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці 15274,79 грн. Всього грошове забезпечення: 20987,29 грн. Основний розмір пенсії 40% складав 8394,92 грн. З урахуванням індексації за 2023, 2024 роки, підвищення 25 % з 01.03.2024 розмір пенсії позивача складає 9693,41 грн., доплату за період з 18.11.2023 по 31.07.2047 в сумі 5085,07 грн позивач отримав разом з пенсією за серпень 2024 року.

Третьою особою 3 - Військовою частиною НОМЕР_2 надано до суду письмові пояснення, згідно яких Постановою Кабінету Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям зокрема і Державної спеціальної служби транспорту які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань (п. 1-1 Постанови).

При цьому, п. 2 Постанови №168 визначено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 1-2 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки. Службу зовнішньої розвідки. Головне управління розвідки Міністерства оборони. Національну гвардію. Державну прикордонну службу. Управління державної охорони. Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації. Державну спеціальну службу транспорту.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної спеціальної служби транспорту України визначено Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі Порядок № 260).

Цей Порядок розроблено відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постанов Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб від зо серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Відповідно до п. 2 розділу 1 Порядку № 260, до одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану.

Відтак, додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, носить одноразовий характер та залежить від певних обставин і не відноситься до щомісячних видів грошового забезпечення, а отже не підлягає включенню в розрахунок пенсії.

Щодо посилання позивача на висновки Верховного Суду, Військова частина НОМЕР_2 зазначила, що вони стосуються щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а не одноразових додаткових видів грошового, до яких належить і додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168.

Пояснення аналогічного змісту надала до суду третя особа 1 - Адміністрація Державної спеціальної служби транспорту.

Відтак, спірним питанням у цьому адміністративному спорі є правомірність/неправомірність невключення органом пенсійного фонду додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів від 28.02.2022 року № 168, у складові грошового забезпечення, з якого призначається або перераховується пенсія позивача.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд установив наступне.

Позивач є особою з інвалідністю 3 групи (армія), що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_5 від 26.06.2024 року.

Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 06.08.2024 № 44180-28915/З-01/8-0400/24, з 18.11.2023 призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262) у розмірі 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку), зазначеного у грошовому атестаті від 10.04.2024 за № 3.29/986 та довідки про додаткові види грошового забезпечення від 09.04.2024 за № 899, які надані Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, з наступних видів грошового забезпечення: посадового окладу 3440,00 грн; окладу за спеціальним званням 1130,00 грн; 25% надбавки за вислугу років 1142,50 грн; середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці 15274,79 грн. Всього грошове забезпечення: 20987,29 грн. Основний розмір пенсії 40% складав 8394,92 грн, з урахуванням індексації, підвищення 25 %, щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття учасникам бойових дій у розмірі 40 гривень, з 01.03.2024 розмір пенсії складає 9693,41 грн., доплату за період з 18.11.2023 по 31.07.2047 в сумі 5085,07 грн позивач отримав разом з пенсією за серпень 2024 року.

Аналогічний розрахунок пенсійної виплати наведений у протоколі за пенсійною справою - 0407037915 (Департамент Міністерства транспорту та зв`язку) від 19.07.2024.

З наданих позивачем скріншотів інформації про виплачене грошове забезпечення з порталу Пенсійного фонду України за 2022-2023 роки, встановити складові грошового забезпечення не є можливим.

Згідно довідки Військової частини НОМЕР_2 від 14.12.2023 року № 3282, позивачу з червня 2022 року по січень 2023 виплачувалась додаткова винагорода, в червні 2022 року 14000 грн, з липня 2022 року по січень 2023 року по 30000 грн.

Згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 від 08.01.2024 року № 3.29/10, позивачу в січні 2023 року виплачено додаткову винагороду (Постанова КМУ № 168 від 28.02.2022 року) у розмірі 22258,06 грн, у вересні 2023 року 4000 грн.

Згідно ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, обставини справи щодо невключення відповідачем додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів від 28.02.2022 року № 168, у складові грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію позивача, підтверджуються відповідачем, а тому вони не викликають у суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, що відповідно до ч. 1 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства, є підставою для звільнення від доказування.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 за №2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-XII).

Згідно з ч. ч. 2-4 ст. 9 Закону №2011-XII, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону №2011-ХІІ, пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до преамбули Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі Закон № 2262-XII), цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 21 Закону № 2262-XII, пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в таких розмірах: […] III групи - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).

Згідно ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відтак, при обчисленні пенсії на підставі статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не враховуються одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно п. 7Ппостанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений Наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197, у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин (далі Порядок №260).

Відповідно до п. 2 Порядку №260, грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; {Абзац пункту 2 розділу I в редакції Наказу Міністерства оборони № 180 від 01.06.2020; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 44 від 25.01.2023 - застосовується з 01 лютого 2023 року; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 275 від 30.04.2024, № 339 від 21.05.2024 - застосовується з 01 квітня 2024 року} допомоги.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), в пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» внесені зміни до Постанови №168:

в абзаці першому пункту 1 постанови слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно" замінено словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць"

пункт 1 постанови доповнено новим абзацом такого змісту: Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення;

доповнено постанову пунктом 21, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Поряд із цим, наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 44 «Про внесення Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 № 177/39233, перелік одноразових додаткових видів грошового забезпечення доповнено додатковою винагородою на період дії воєнного стану (набрання чинності 31.01.2023), а також додано до Порядку № 260 Розділ XXXIV. «Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану», відповідно до п.п. 9, 10 якого виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

До означених змін з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, Міністр оборони України надіслав телеграму від 25.03.2022 № 248/1298, пунктом 2 якої було визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах: 100000 грн - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах); 30000 грн - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв`язку зі звільненням з військової служби).

Згідно п.п. 5, 6 вказаної Телеграми було визначено, що виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

Відтак, додаткова винагорода, яка передбачена Постановою КМУ від 28.02.2022 №168, не має регулярного характеру та виплачується на підставі наказів командирів (начальників) за наявності певних умов, а саме на період дії воєнного стану, пропорційно часу участі в інших заходах в умовах особливого періоду.

Вирішуючи питання щодо того, чи є передбачена Постановою №168 додаткова винагорода у розмірі до 30000 грн винагородою, яка має постійний характер та підлягає включенню до складу місячного грошового забезпечення для визначення розміру пенсії, необхідно виходити з того, що вказана додаткова винагорода виплачується лише у період дії воєнного стану, тобто має тимчасовий характер, а її розмір не є сталим та визначається наказами командирів (начальників) в сумі до 30000 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У подібних правовідносинах відносно визначення характеру винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських" № 18 від 20.01.2016, яка як і додаткова винагорода на період дії воєнного стану, передбачена Постановою № 168, залежить від участі у воєнних конфліктах, в заходах ЗНБО, інших заходах в умовах особливого періоду (воєнного стану) та обраховується в залежності від часу такої участі, Верховний Суд у постанові від 22 листопада 2023 року у справі №240/7091/20, ураховуючи висновки постанови Верховного Суду від 02.06.2021 у справі №240/11441/19, погодив висновок судів попередніх інстанцій, що винагорода за участь в антитерористичній операції є додатковою виплатою військовослужбовцям, яких залучено до участі у ній. Водночас, виплата винагороди залежить від певних умов та лише в означений період, а також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні після отриманих у такий період поранень (контузії, травми, каліцтва). Отже, така виплата не є постійною і не має систематичного характеру, а її розмір залежить як від днів участі в антитерористичній операції, так і від виконаних завдань, що визначається наказом командира. За таких обставин, винагорода за участь в антитерористичній операції не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, який є складовим елементом грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, відповідно до статті 43 Закону № 2262-ХІІ.

Слід відмітити, що правовідносини не є тотожними, але умови виплати винагороди за участь в АТО та додаткової винагороди на період дії воєнного стану є подібними.

Також суд ураховує, що у тотожних правовідносинах у справі №120/265/24 ухвалою від 16 вересня 2024 року Верховний Суд, покликаючись на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 22 листопада 2023 року у справі №240/7091/20, відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою, яка була вмотивована відсутністю правового висновку відносно питання застосування положень Постанови КМУ №168 у подібних правовідносинах, відтак означена правова позиція є застосовною до спірних правовідносин.

Судом установлено, що пенсію позивачу призначено 18.11.2023 року.

Відтак, станом на момент звільнення позивача та призначення йому пенсії додаткову винагороду на період дії воєнного стану віднесено саме до одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що додаткова винагорода, виплата якої передбачена Постановою № 168 на момент виплати позивачу не була віднесена до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які є складовими грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія відповідно до статті 43 Закону № 2262-ХІІ.

Аналогічні правові позиції також викладені у постановах 2ААС від 01 липня 2024 року у справі № 480/12622/23, від 01 лютого 2024 у справі № 440/10883/22 2ААС, 7ААС від 18 жовтня 2024 року у справі № 120/4522/24, від 23 липня 2024 року у справі № 120/265/24 7ААС, 8ААС від 25 листопада 2024 року у справі № 300/873/24, від 18 січня 2024 року у справі № 380/12765/23, від 09 листопада 2023 року у справі № 140/5652/23.

Водночас, виходячи з правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 06.02.2019 у справі №522/2738/17, Верховного Суду, викладеної у постановах від 24.04.2019 у справі №266/2322/16-а, від 25.11.2022 у справі №240/5230/18, факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.

Щодо покликання позивача на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 240/6857/20, суд зазначає, що позивач помилково ототожнив щомісячну додаткову грошову винагороду, встановлену Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 р. N 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», із додатковою винагородою на період воєнного стану виходячи з наступного.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій та з метою визначення порядку та умов виплати військовослужбовцям щомісячної додаткової грошової винагороди Наказ Міністерства оборони України від 24.10.2016 № 550 було затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, виходячи з системного тлумачення положень якої очевидним є те, що така винагорода мала систематичний, постійний характер.

Відтак, п. 4 Інструкції було визначено, що виплата цієї винагороди здійснюється з того дня, з якого військовослужбовці стали до виконання обов`язків за посадами, але не раніше дня видання наказу про призначення, і до дня їх звільнення від виконання обов`язків за посадами включно (у тому числі й у разі тимчасового виконання обов`язків за посадами, до яких вони допущені наказами відповідних командирів (начальників)).

Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода на відміну від додаткової винагороди на період воєнного стану не мала тимчасового характеру та виплачувалась від моменту набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 р. N 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» до втрати нею чинності 01.03.2018 року.

Поряд із тим, постанова Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 240/6857/20 також містить висновки щодо винагороди за участь в АТО, яка за своєю суттю є близькою до додаткової винагороди на період воєнного стану щодо умов виплати, та віднесена до одноразових видів грошового забезпечення.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частин 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Ураховуючи встановлені обставини спірних правовідносин у розрізі нормативно-правових актів, якими їх врегульовано, висновки Верховного Суду щодо порядку їх застосування, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII, а також ураховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, ЄДРПОУ 21910427), третя особа 1: Адміністрація Державної спеціальної служби транспорту (вул. Якова Гніздовського, 5, м. Київ, 02094, ЄДРПОУ 33145904), третя особа 2: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), третя особа 3: Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_7 ), про: визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які виразились у невключенні додаткової грошової винагороди за період 01.03.2022 по 31.01.2023 до розміру грошового забезпечення при обрахуванні основного розміру пенсії по інвалідності, пов`язаної з проходженням військової служби; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 з урахуванням додаткової грошової винагороди за період з 01.03.2022 по 31.01.2023, починаючи з дня виникнення права на пенсію; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриману пенсію, з урахуванням додаткової грошової винагороди за період з 01.03.2022 по 31.01.2023, виходячи з основного розміру пенсії в сумі 22974,53 грн щомісячно; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в подальшому нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію, виходячи з основного розміру пенсії в сумі 22974,53 грн щомісячно.

Повний текст рішення складено та підписано 12 грудня 2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.М. Кониченко