Рішення

від 12.12.2024 по справі 280/10440/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року Справа № 280/10440/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді МаксименкоЛ.Я. розглянувши в письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "МОТОР СІЧ" (69068, Запорізька область, місто Запоріжжя, проспект Моторобудівників, будинок 15, код ЄДРПОУ 14307794)

до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) (69068, Україна, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Брюллова, будинок, 5, код ЄДРПОУ 44993352)

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю КУРС-СВВ (69068 м.Запоріжжя, вул. Офіцерська, буд.32, код ЄДРПОУ 37648761)

про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "МОТОР СІЧ" (далі позивач) звернулось із позовною заявою до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) (далі відповідач), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю КУРС-СВВ (далі третя особа), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Гостіщевої Тетяни Миколаївни від 30.10.2024 винесену у виконавчому провадженні №76413535 щодо стягнення суми виконавчого збору 996067,92 грн. з примусового виконання виконавчого листа №908/1437/23, виданого Господарським судом Запорізької області 11.09.2023 про стягнення з боржника АТ МОТОР СІЧ на користь ТОВ Курс-СВВ заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що умовою справляння виконавчого збору є саме примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби, тоді як у разі відсутності факту примусового виконання ними такого рішення законних підстав для справляння виконавчого збору немає. Тобто, виконання рішення суду про стягнення боргу відбувається або у добровільному порядку, коли боржник сам сплачує заборгованість кредитору, або у примусовому порядку, коли цю заборгованість у примусовому порядку стягують з боржника органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень, та в подальшому перераховують її кредитору. У даному випадку стягувач подав на адресу виконавчої служби заяву про повернення виконавчого документа в порядку пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». У свою чергу, відповідачем у примусовому порядку з позивача нічого стягнуто не було, примусового виконання даного рішення фактично не відбулося, а тому, правові підстави для справляння виконавчого збору та відкриття виконавчого провадження ВП№76413535 - відсутні. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач позовну заяву не визнав. У відзиві вх. №56696 від 10.12.2024 вказує, що 30.10.2024 головним державним виконавцем на підставі постанови про стягнення виконавчого збору винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 76413535 про стягнення з ПАТ «МОТОР СІЧ» на користь держави 996067,92 грн. Виконавче провадження № 76413535 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 73002433. Також, 30.10.2024 головним державним виконавцем винесена постанова про зупинення виконавчого провадження, у зв`язку із тим, що відповідно до наказу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України, Публічне акціонерне товариство «МОТОР СІЧ» (код ЄДРПОУ 14307794) включено до переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану. Наразі у відділі перебуває зведене виконавче провадження, до складу якого входять 1111 виконавчих проваджень, яке зупинено. У зв`язку із чим державним виконавцем не можуть вчинятись будь які виконавчі дії, як це зазначає скаржник. У зв`язку із вищевикладеним, вважає, що державний виконавець вжив всіх необхідних заходів щодо примусового виконання рішення суду у відповідності до норм чинного законодавства Закону України «Про виконавче провадження». Таким чином, відсутні підстави для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 76413535. Просить відмовити у позові.

Третя особа у письмових поясненнях від 10.12.2024 вх.№ 56680 зазначає, що оскільки жодних виконавчих дій спрямованих на примусове стягнення заборгованості відповідачем не вчинялось, то стягнення виконавчого збору за примусове стягнення заборгованості є безпідставним та неправомірним, а існування спірної постанови суперечить фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, з огляду на що постанова про стягнення виконавчого збору підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 18.11.2024 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 02.12.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено судове засідання на 10.12.2024.

Протокольною ухвалою суду від 10.12.2024 оголошено перерву до 12.12.2024.

У судове засідання 12.12.2024 учасники справи не прибули.

За приписами частини 6 статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

15.09.2023р. ТОВ «Курс-СВВ» подало до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) заяву про прийняття до виконання виконавчого документу виконавчого листа №908/1437/23, виданого Господарським судом Запорізької області 11.09.2023 про стягнення з боржника АТ«МОТОР СІЧ» на користь ТОВ «Курс-СВВ», заборгованості.

15.09.2023 Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) відкрив виконавче провадження №72797035 з виконання виконавчого листа №908/1437/23.

25.09.2023 відповідачем винесено Постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у зв`язку із тим, що: «Вчинення виконавчих дій зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є підприємства обороннопромислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до наказу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України, Публічне акціонерне товариство «МОТОР СІЧ» (код ЄДРПОУ 14307794) включено до переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану».

25.07.2024 на адресу відділу надійшла заява стягувача, в якій він просив повернути виконавчий документ без виконання, на підставі пункту 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

08.08.2024 постановою Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) повернуто виконавчий документ №908/1437/23 від 11.09.2023 стягувачу на підставі п.1 ч.1 ст..37 Закону України «Про виконавче провадження».

29.10.2024 державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) винесено постанову №72797035 про стягнення з боржника- ПАТ «МОТОР СІЧ» виконавчого збору у розмірі 996067,92грн.

30.10.2024 головним державним виконавцем на підставі постанови про стягнення виконавчого збору винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 76413535 про стягнення з ПАТ «МОТОР СІЧ» на користь держави 996067,92 грн. Виконавче провадження № 76413535 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 73002433.

30.10.2024 головним державним виконавцем винесена постанова про зупинення виконавчого провадження, у зв`язку із тим, що відповідно до наказу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України, Публічне акціонерне товариство «МОТОР СІЧ» (код ЄДРПОУ 14307794) включено до переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану.

Не погоджуючись із постановою про відкриття виконавчого провадження від 30.10.2024 №76413535, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою із вимогою про її скасування.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Так, в розумінні статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусовому виконанню підлягають, зокрема, виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (ч. 1 ст. 5 Закону №1404-VІІІ).

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною п`ятою статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України (частини перша статті 27 Закону №1404-VIII).

Відповідно до частини другої цієї ж статті Закону №1404-VIII у редакції, чинній після 28 серпня 2018 року, виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Зміст викладених правових норм дає підстави для висновку про те, що умовою для стягнення виконавчого збору (за виключенням визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) є початок примусового виконання, відкриття якого здійснюється з огляду на відповідний виконавчий документ. При цьому виконавець одночасно із відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору.

Стягнення з боржника виконавчого збору є обов`язком виконавця, спрямованим на перерахування цих коштів до Державного бюджету України.

Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Частинами п`ятою та дев`ятою статті 27 Закону України №1404-VIII визначений вичерпний перелік підстав для звільнення боржника від сплати виконавчого збору.

Відповідності до частини п`ятої статті 27 Закону України №1404-VIII виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.

Згідно з частиною дев`ятою статті 27 Закону України №1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону.

Як слідує з матеріалів справи, жоден з визначених частинами п`ятою та дев`ятою статті 27 Закону України №1404-VIII випадків не мав місця у спірних відносинах, а примусове виконання виконавчого документу розпочато до фактичного виконання позивачем рішення.

Відповідно до Закону № 1404-VIII Міністерством юстиції України 02 квітня 2012 року прийнято наказ № 512/5, яким затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень (далі - Інструкція № 512/5).

Пунктом 8 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 визначено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону № 1404-VIII.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Судом встановлено, що 29.10.2024 державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) винесено постанову №72797035 про стягнення з боржника- ПАТ «МОТОР СІЧ» виконавчого збору у розмірі 996067,92грн.

30.10.2024 головним державним виконавцем на підставі постанови про стягнення виконавчого збору винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 76413535 про стягнення з ПАТ «МОТОР СІЧ» на користь держави 996067,92 грн.

Тобто, державний виконавець із дотриманням вимог Закону № 1404-VIII та положень Інструкції № 512/5 виніс оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження від 30.10.2024 ВП №76413535.

Водночас доводи скаржника про те, що виконавчий збір за своєю правовою природою є збором, який сплачується боржником за примусове виконання виконавчого документа та розраховується виходячи з фактично стягнутої або повернутої суми, суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Суд наголошує, що позивач покликається на правові норми Закону №1404-VІІІ у редакції, яка була чинною до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» від 03.07.2018 №2475-VIII (далі - Закон №2475-VIII). Правова позиція щодо застосування статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 03.07.2018 викладена в постанові Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 420/1373/19.

З таких ж підстав покликання скаржника на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 року у справі№2540/3203/18,суд вважає безпідставними, оскільки у вказаній постанові для вирішення спірних правовідносин суд керувався нормами Закону №1404-VІІІ, які були чинними до внесення змін Законом №2475-VIII. Таким чином, правова позиція Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 року у справі№2540/3203/18 не є ревалентною у спірних правовідносинах.

Більш того, суд наголошує, що предметом оскарження у даній справі є саме постанова про відкриття виконавчого провадження від 30.10.2024 винесена у виконавчому провадженні №76413535, а не постанова про стягнення виконавчого збору.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Ураховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини справи, суд дійшов до висновку, що необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін не має.

Згідно з частиною 1 та 2 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У зв`язку із відмовою у позові, розподіл судових витрат в порядку ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями2,77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позовної заяви Публічного акціонерного товариства "МОТОР СІЧ" (69068, Запорізька область, місто Запоріжжя, проспект Моторобудівників, будинок 15, код ЄДРПОУ 14307794) до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) (69068, Україна, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Брюллова, будинок, 5, код ЄДРПОУ 44993352) третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю КУРС-СВВ (69068 м.Запоріжжя, вул. Офіцерська, буд.32, код ЄДРПОУ 37648761) про визнання протиправною та скасування постанови, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 12.12.2024.

Суддя Л.Я. Максименко