Ухвала

від 12.12.2024 по справі 760/23021/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/23021/24

Провадження № 2/761/11082/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Анохін А.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Благодійної організації «Благодійний фонд «РОКАДА» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Києва з Солом`янського районного суду м. Києва надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Благодійної організації «Благодійний фонд «РОКАДА» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії - для розгляду за підсудністю на підставі ухвали від 29.10.2024.

09 грудня 2024 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Анохіну А.М.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України визначено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, альтернативної або підсудність пов`язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.

Вимоги щодо виключної підсудності унеможливлюють застосування інших правил підсудності, крім тих, які встановлені процесуальним законом для відповідної категорії справ.

Так, відповідно до ст. ст. 181, 190 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Відповідно до п.42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ ", виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Частиною 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У справі № 462/7217/18 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в Постанові від 11.07.2019 року зазначив, що правила ст. 30 ЦПК України про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна.

Як зазначено в правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 07.07.2020 року у справі № 910/10647/18, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Із матеріалів заяви вбачається, що предметом позову є визнання дій неправомірними та зобов`язання відповідача відновити пошкоджений будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги, що спір пов`язаний з нерухомим майном, позов має пред`являтися за місцезнаходженням об`єкта нерухомого майна за правилами виключної підсудності.

Отже, правовідносини між сторонами стосуються нерухомого майна, яке знаходиться у Білоцерківському районі Київської області.

Тобто, Солом`янський районний суд м. Києва помилково дійшов висновку, що справа підсудна Шевченківському районному суду за місцезнаходженням відповідача.

Таким чином, підстави для визначення підсудності даного позову за частиною другою статті 27 ЦПК України, Шевченківському районному суду міста Києва, відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною 3 даної статті встановлено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

У відповідності до положень ч. ч. 1, 2 статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Таким чином, цивільна справа підлягає передачі за підсудністю на розгляд Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

Керуючись ст.ст. 27, 28, 30, 31, 32, 187, 353-354 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Справу з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Благодійної організації «Благодійний фонд «РОКАДА» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії - передати на розгляд до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Андрій АНОХІН