Ухвала

від 11.11.2024 по справі 761/25375/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/25375/23

Провадження № 1-кп/761/2965/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

провівши підготовче судове засідання в залі суду у відкритому судовому засіданні у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100120000088 від 22.06.2023, відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецька, громадянина України, який здобув вищу освіту, неодружений, має малолітнього сина 2018 року народження, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України,

за участю:

секретарів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

прокурора - ОСОБА_5 ,

представників потерпілого - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисника - ОСОБА_8 ,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Києва 18 липня 2023 року надійшов обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100120000088 від 22.06.2023, стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Ухвалою суду від 12 вересня 2023 року обвинувальний акт стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, повернуто прокурору.

У свою чергу, 15 листопада 2023 року колегією суддів Київського апеляційного суду апеляційна скарга прокурора задоволена, а ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 12.09.2023 про повернення обвинувального акту прокурору скасована з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.

18 березня 2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва з Київського апеляційного суду надійшло кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 .

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2024 головуючою суддею для розгляду даного провадження визначено суддю Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 21 березня 2024 року вказане провадження призначено до підготовчого судового засідання.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 просив постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту стосовно ОСОБА_2 у відкритому судовому засіданні. Також заявив цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, в інтересах Координаційно-моніторингової митниці Державної митної служби України, обґрунтовуючи свої повноваження відсутністю іншого цивільного позову, поданого уповноваженим органом, що свідчить про неналежний захист порушених прав.

Представник потерпілого ОСОБА_6 у судовому засіданні зазначила, що цивільний позов Координаційно-моніторингова митниця Державної митної служби України не подавала, однак щодо заявленого прокурором цивільного позову не заперечує. Щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду не заперечувала.

Представник потерпілого ОСОБА_7 підтримав позицію ОСОБА_6 .

Захисник ОСОБА_8 зазначив, що подача прокурором цивільного позову на підставі ч. 3 ст. 128 КПК України можлива лише у разі, якщо уповноважений орган самостійно не здійснює захист або неналежним чином здійснює такий захист. Разом з тим, у цивільному позові не обґрунтовано і безпосередньо у судовому засіданні прокурором не доведено, що він має право звертатися до суду з цивільним позовом в інтересах Координаційно-моніторингової митниці Державної митної служби України. Також захисник зауважив, що до матеріалів провадження не долучено листування органу прокуратури з уповноваженою особою Координаційно-моніторингової митниці Державної митної служби України, з якої б вбачалося, що остання не бажає самостійно здійснювати захист порушених прав держави чи неналежним чином здійснює такий захист. Враховуючи наведене, захисник просив повернути цивільний позов прокурору. Інших клопотань не заявляв.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав позицію свого захисника, клопотань не заявляв.

Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, суд приходить до такого висновку.

Кримінальне провадження відповідно до ст.ст. 32, 33, 615 КПК України підсудне Шевченківському районному суду м. Києва, обвинувальний акт складено у відповідності до положень КПК України, підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України судом під час підготовчого судового засідання не встановлено, а тому, суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100120000088 від 22.06.2023, відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Судовий розгляд з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження необхідно проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.

В судове засідання необхідно викликати наступних осіб: прокурора, представника потерпілого, захисника, обвинуваченого.

Щодо доводів захисника про повернення цивільного позову прокурору суд звертає увагу на таке.

Так, відповідно до вимог ч. 3 ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом. Прокурор, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених Законом України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. У той же час, прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати і довести бездіяльність компетентного органу.

Як встановлено у ході підготовчого судового провадження, на стадії досудового розслідування правонаступником - Координаційно-моніторинговою митницею Державної митної служби України, яка достовірно знала про початок здійснення кримінального провадження за фактом заподіяння шкоди державним інтересам, мала повноваження на представництво інтересів держави та здійснення захисту останньої, не було заявлено цивільний позов до ОСОБА_2 , який, згідно з пред`явленим обвинуваченням, своїми діями завдав шкоди інтересам держави.

Так, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 128 КПК України прокурор на стадії судового провадження звернувся до суду із цивільним позовом, оскільки в діяннях компетентного органу, який уповноважений представляти інтереси держави та ставати на захист її порушених прав, вбачається бездіяльність, яка полягає у не подачі цивільного позову.

У своїй постанові від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Таким чином, посилання захисника ОСОБА_9 щодо відсутності листування прокурора з уповноваженими особами Координаційно-моніторингової митниці Державної митної служби України щодо заявлення цивільного позову не є підставою для відсутності у прокурора повноважень на звернення з цивільним позовом до суду та не породжує підставу для повернення такого цивільного позову прокурору.

Крім того, суд звертає увагу, що на у ході підготовчого провадження представники Координаційно-моніторингової митниці Державної митної служби України ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтвердили, що цивільний позов митницею не заявлявся, однак вони в повному обсязі підтримують цивільний позов, поданий прокурором.

Враховуючи, що у ході судового розгляду не встановлено достатньо підстав для повернення цивільного позову прокурору, суд приходить до висновку, що клопотання захисника ОСОБА_8 про повернення цивільного позову не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 27, 291, 303, 314-316, 369-372, 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100120000088 від 22.06.2023, відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, на 11 год. 30 хв. 20 листопада 2024 року, про що повідомити зацікавлених осіб.

Викликати для участі у судовому засіданні прокурора, представника потерпілого, захисників, обвинуваченого.

Клопотання захисника ОСОБА_8 про повернення цивільного позову - залишити без задоволення.

Повний текст ухвали оголосити 15 листопада 2024 року о 10 год. 10 хв.

Суддя ОСОБА_1