Ухвала

від 11.12.2024 по справі 320/38081/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про забезпечення позову

11 грудня 2024 року № 320/38081/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві заяву ТОВ «ГАСТРО НОМ» про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ТОВ ГАСТРО НОМ до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві про визнання протиправним та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ ГАСТРО НОМ з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві про визнання протиправним та скасування постанови від 22.07.2024 №60/4833.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 20.08.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій він просить зупинити стягнення на підставі постанови про накладення штрафу від 22.07.2024 №60/4833, прийнятої Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві.

На обґрунтування заяви позивачем зазначено, що невжиття вказаного способу забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення порушених прав або інтересів позивача, зокрема, необхідно буде докласти значних зусиль та витрат для поновлення порушеного права на розпорядження належним йому майном у разі стягнення коштів.

Також заявником зазначено, що 11.09.2024 державним виконавцем Печерського відділу ДВС у м. Києві ЦМЮ (м. Київ) прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №76023272.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Предметом спору у даній справі є оскарження постанови про накладення штрафу від 22.07.2024 №60/4833, яка є самостійним виконавчим документом.

Як слідує з матеріалів справи, в межах виконавчого провадження №76023272, яке відкрито щодо примусового виконання постанови Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві про накладення штрафу від 22.07.2024 №60/4833 прийнято постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

При вирішенні заяви суд виходить з того, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (частина 4 статті 150 КАС України).

Закон України «Про виконавче провадження» також не містить механізм зупинення виконання оскаржених рішень до розгляду спору судом.

Стаття 10 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Суд враховує, що правомірність постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 22.07.2024 №60/4833 у розмірі 51 000,00 грн розглядається судом в цьому судовому провадженні. Сам по собі факт оскарження постанови про накладення штрафу в судовому порядку не зупиняє її виконання.

Оскільки відкрито виконавче провадження, суд приходить до переконання, що на час судового розгляду справи існує реальна можливість примусового виконання постанови відповідача, оскарження якої згідно з чинним законодавством не зупиняє вчинення виконавчих дій.

У разі встановлення протиправності оскаржуваної постанови і задоволення позовних вимог про її скасування позивачу доведеться докласти зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на яке може бути звернено стягнення.

При цьому суд зауважує, що право власності має фундаментальний характер, захищається згідно з нормами національного законодавства з урахуванням принципів статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини застосовується судами разом з практикою ЄСПЛ як джерело права.

Держави-учасниці Конвенції зобов`язані поважати право кожного на мирне володіння своїм майном та гарантувати його захист передусім на національному рівні.

Складовою захисту права особи на мирне володіння своїм майном, гарантованого статтею 1 Першого протоколу, є превентивні способи захисту права власності. Превентивний захист права власності допускається в разі існування загрози порушення права, яка має носити реальний характер і бути доведена в кожному конкретному випадку.

Аналізуючи викладене, оскільки забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу позивача, суд доходить висновку, що без вжиття заходів забезпечення позову примусове виконання оскаржуваної постанови про накладення штрафу може призвести до шкоди інтересам позивача та негативних наслідків у вигляді звернення стягнення на кошти, майно тощо, накладення заборони розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності.

За таких обставин суд вважає за можливе вжити заходи забезпечення позову.

Таким чином, суд доходить висновку про задоволення заяви ТОВ ГАСТРО НОМ про забезпечення позову.

Керуючись статтями 150-154, 248, 256 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву ТОВ ГАСТРО НОМ про забезпечення позову задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі постанови про накладення штрафу від 22.07.2024 №60/4833, прийнятої Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/38081/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Лапій С.М.